29 червня 2023 рокуСправа № 951/457/23
Провадження №2-о/951/32/2023
Козівський районний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Братків І. І.,
присяжних Прийдун О. І., Ріпки Р. І.,
за участю секретаря судового засідання Барилко А. А.,
представника заявника адвоката Прийдуна В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козові Тернопільської області заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Купчинецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про оголошення особи померлою,
У червні 2023 року заявник ОСОБА_1 , звернувся із заявою до Козівського районного суду Тернопільської області про оголошення особи померлою.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що його батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав у с. Росохуватець Тернопільського району (раніше - Козівського району) разом із ним, його сестрою ОСОБА_2 , мамою - ОСОБА_3 та бабою - ОСОБА_4 . У жовтні 2016 року батько поїхав на сезонні роботи у москву. Він періодично дзвонив додому і говорив, що працює на будові у м. москва. Останній раз батько подзвонив додому на ОСОБА_5 -19 січня 2017 року і сказав, що і дальше буде регулярно дзвонити. Після цього зв'язок із батьком було втрачено. Він, мама та сестра зверталися до родичів та знайомих з приводу надання інформації щодо місця перебування батька, однак, жодних відомостей про місце перебування батька ми не отримали. 17 вересня 2022 року його сестра - ОСОБА_6 звернулася із заявою у Бережанський відділ поліції про те, що з 2017 року немає жодних відомостей про місце перебування батька. З приводу заяви сестри 17 вересня 2022 року працівниками поліції було розпочато кримінальне провадження за № 12022211050000176 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України. З цього часу працівниками поліції проводиться досудове розслідування даного факту, однак, встановити місце перебування батька не виявилося можливим.
Також зазначає, що батько дуже любив його, маму та сестру ОСОБА_2 . Він забезпечував їх матеріально, піклувався про них та допомагав у всьому. Де б не знаходився батько, він завжди регулярно повідомляв їх про місце своєї роботи, стан здоров'я та ін. Заявник та члени його сім'ї вважають, що батька немає в живих.
Оголосити батька померлим йому необхідно для того, щоб успадкувати його майно. Так, на праві особистої власності у батька було дві земельних ділянки площами 2,05 га та 0,43 га, про що було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР № 073872. В даний час ці земельні ділянки знаходяться в оренді і ніхто із сім'ї не може навіть отримати орендної плати. Крім того, у батька є майновий пай у TOB «Незалежність» у с. Ішків Тернопільського району (раніше - Козівського району).
Про місце перебування батька ні заявнику, ні членам його сім'ї невідомо вже 6 років і 5 місяців, а отже, він може бути оголошений судом померлим у відповідності із ст.46 Цивільного кодексу України.
Відтак просить оголосити померлим його батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 .
28.06.2023 заінтересована особа Купчинецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області подала суду пояснення з приводу заяви про оголошення особи померлою, з якого вбачається, що будь-яких пояснень щодо обставин, викладених в заяві надати не може, на підставі наявних документів та з приводу вирішення заяви по суті покладається на думку суду.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 16.06.2023 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
У судовому засіданні представник заявника адвокат Прийдун В. М. заяву підтримав та просив задовольнити з підстав, у ній викладених. Додатково подав довідку за місцем проживання ОСОБА_1 .
Заінтересована особа в поясненнях від 28.06.2023 просила заяву розглянути без участі представника Купчинецької сільської ради.
В силу ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Суд не знайшов підстав для відмови у задоволенні такого клопотання.
Заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Ішківською сільською радою Козівського району Тернопільської області.
Згідно довідки №89 від 27.06.2023, виданої Купчинецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований та проживав до 2016 року за адресою АДРЕСА_1 . Зі слів родичів в 2016 році поїхав на заробітки в росії (м. москва). З того часу не повертався. Місце його перебування не відоме.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 17.09.2022 зареєстровано кримінальне провадження №12022211050000176, за заявою ОСОБА_6 щодо зникнення ОСОБА_1 , 1972 року народження.
Із відповіді на адвокатський запит адвокату Прийдуну В. М. від 13.03.2023 №96, наданої СВП№1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області за №3249/101/03-23 від 13.03.2023 вбачається, що на даний час місце перебування ОСОБА_1 не встановлене, а тому надати будь-яку інформацію з приводу місця перебування останнього не являється можливим, у зв'язку з відсутністю такої інформації.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що є рідною дочкою ОСОБА_1 . Він у жовтні 2016 року поїхав на заробітки в москву. Поїхав десь у середині жовтня, одразу після весілля дядька, маминого брата. Спершу постійно виходив на зв'язок. Останній раз зателефонував 19 січня 2017 року. Добре запам'ятала, бо то якраз був її день народження. Після того зв'язку з ним не було. Через далеких родичів у росії вона намагалася його знайти, але безуспішно, тому восени минулого року звернулася в поліцію. Думає, що він помер, бо до того часто з нею спілкувався і не міг би так довго не виходити на зв'язок.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_1 є її старшим зятем. Він 10 жовтня 2016 року ще був на весіллі її сина, а після того відразу поїхав на заробітки в москву. Після січня 2017 року перестав виходити на зв'язок. Вважає, що він помер, бо він був дуже хороший чоловік і батько, до того часто спілкувався зі своїми рідними і не міг би так довго не виходити на зв'язок.
Як зазначено в заяві, що оголошення гр. ОСОБА_1 померлим є необхідним для вступу у спадщину його спадкоємців, які зможуть оформити в порядку спадкування право власності на земельні ділянки, які відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку та Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифіката) належать ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
В силу ч.1 ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Як убачається зі змісту ст. 306 ЦПК України, в заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Наведені норми ЦК України містять кілька окремих фактичних випадків, на підставі яких суд здійснює вірогідне припущення про смерть фізичної особи.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю вказаної категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (певній правовій презумпції).
Сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.
При цьому на наявність права, а не обов'язку суду оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує зміст ч.1 ст. 46 ЦК України.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц, у постанові Верховного Суду від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В силу дії норм ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Між тим, заявником та його представником не надано суду належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо б було зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_1 , 1972 року народження, так як у заяві, у поясненнях представника заявника в суді та показах свідків лише констатовано факт відсутності з ОСОБА_1 будь-якого зв'язку та відсутність відомостей про місце його перебування починаючи з січня 2017 року, але жодним чином не доведено можливі припущення про його смерть.
В свою чергу, суд звертає увагу, що факт відсутності відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання саме по собі не може бути підставою для оголошення фізичної особи померлою.
Окрім того, як випливає із матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022211050000176, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17.09.2022 все ще триває, розшук ОСОБА_1 , 1972 року народження продовжується.
Таким чином,належних доказів, на підставі яких суд міг би зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_1 , 1972 року народження або наявності обставин, які б доводили, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку матеріали справи не містять.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості,суд дійшов висновку про недоведеність вимог заявника та про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, сплачений заявником судовий збір підлягає зарахуванню в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.46, 47 ЦК України, ст.2, 11, 76-81, 263-265, 268, 293, 308, 352, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Купчинецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про оголошення особи померлою відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Заінтересована особа: Купчинецька сільська рада, вул. І. Франка, 45, с. Купчинці Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04395544.
Головуючий суддя Ірина БРАТКІВ
присяжна Оксана ПРИЙДУН
присяжний Роман РІПКА
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений 29.06.2023.