Справа № 464/17/23
пр.№ 1-кп/464/310/23
30.06.2023 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12022141410001032 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованому у АДРЕСА_2 , працюючого водієм ТзОВ «Міра і К», військовозобов'язаного, на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ОСОБА_6 , 29 грудня 2022 року, близько 17 год. 45 хв., керуючи автобусом марки «БАЗ А079.04» д.н.з. НОМЕР_1 та, рухаючись ним по пр. Червоної Калини, у м.Львові, поблизу перехрестя з вул.Драгана, в напрямку до вул.Сихівська, всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух» згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушив вимоги п.1 п.1.5, Р.2 п.2.3 б) та п.12 п.12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, які виразилися в тому, що водій під час керування технічно-справним транспортним засобом був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, при виникненні небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину дороги, зліва направо по ходу руху автобуса, на відстані 0.6 метра від дорожньої розмітки 1.14.1, що позначає нерегульований пішохідний перехід, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження, а саме, закритий перелом лонної та сідничної кісток тазу справа з задовільним стоянням, відкрита рана волосистої частини голови, які згідно висновку експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав повністю, дав пояснення, аналогічні пред'явленому обвинуваченню, щиро розкаявся. Поприсив не позбавляти його права керування транспортним засобом, оскільки це його єдиний дохід, він є онко хворим, потрібні кошти на лікування. У разі позбавлення права керування транспортним засобом, залишиться без засобів для існування.
Потерпіла та її представник в судове засідання не з'явились, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні доведена повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікується як нетяжкий.
Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, наявність онкологічного захворювання. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_8 від 15 травня 2023 року, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення, як низький та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових злочинів може бути міра покарання в межах санкцій статті, за якою ОСОБА_6 обвинувачується у виді обмеження волі та позбавлення права керування транспортними засобами.
Разом з тим, суд, приймаючи до уваги наведене, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_6 статтю 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід не обирався, цивільний позов не заявлено.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. Відтак, з ОСОБА_6 на користь держави необхідно стягнути витрати на залучення експертів в сумі 7551 грн. 20 коп.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання та встановити іспитовий строк на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази, автобус марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 повернути останній.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 7551 грн. 20 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз.
Арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 04 січня 2023 року - скасувати.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_10