Справа № 450/4430/21 Провадження № 1-кп/450/266/23
23 червня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141430000032 від 29.07.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Борислав Львівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, дітей на утриманні немає, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ОСОБА_4 , 28 липня 2021 року, приблизно о 10год 45хв, керуючи автомобілем «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі Львів-Пустомити 8км + 900м у с. Сокільники в напрямку до м. Пустомити всупереч ст.14 Закону України «Про дорожній рух» згідно якої учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху грубо порушив вимоги чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. із змінами і доповненнями, а саме: Розділу 12 п.п.12.4 та 12.9 б), що виразилось в тому, що він, керуючи технічно-справним транспортним засобом «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 був не уважним до дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час вибору швидкості руху не врахував дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, не зменшив швидкість та не зупинився чим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який рухався з права на ліво походу руху автомобіля, та в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав. Вимоги цивільного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Представник потерпілого ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи без участь потерпілого та його представника, цивільний позов просить задоволити.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим у вчиненні ним кримінального правопорушення, його винуватість доведена стороною обвинувачення зібраними у справі доказами:
допитом обвинуваченого, який вказав, що 28.07.2021р. керував автомобілем «Fiat Doblo» та рухаючись ним по автодорозі Львів-Пустомити, помітив як чоловік досить швидко вибіг на дорогу, почав гальмувати, та для уникнення наїзду почав маневрувати та виїхав на смугу зустрічного руху, але пішохід продовжував рух та відбулось ДТП. Підбіг до потерпілого та інші люди на місці надали подушку, яку поставив під голову та чекали медиків. Одразу викликав швидку допомогу та поліцію. Пропонував потерпілому відшкодувати шкоду у розмірі 51 000грн, спілкувався з сином потерпілого, однак такий відмовився. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому;
протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.07.2021р. із схемою місця ДТП та фототаблицею на автодорозі Львів-Пустомити-Меденичі 8км+900м с.Сокільники, під час якого вилучено автомобіль «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
відеозаписом з камери відеоспостереження, на якому видно автодорогу Львів-Пустомити , момент дорожньо-транспортної пригоди та розміщення потерпілого та автомобіля після ДТП, який безпосередньо досліджені в судовому засіданні;
протоколом огляду речових доказів від 30.07.2021р., проведеним оглядом встановлено, що оглядається CD-R диск на якому відображено, що 28.07.2021р. близько 10:45год по автодорозі Львів-Пустомити 8км + 900м в правій дозволеній смузі руху в напрямку до м. Пустомити рухається автомобіль марки «Fiat Doblo» НОМЕР_1 . В якийсь момент пішохід у невстановленому місці рухаючись в середньому темпі виходить на проїзну частину дороги, справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля «Fiat Doblo» НОМЕР_1 , після чого водій даного автомобіля застосовує екстрене гальмування та повернув кермо ліворуч, однак здійснив передньою частиною автомобіля наїзд на вказаного пішохода, і після наїзду повністю зупинився на зустрічній смузі руху;
висновком експерта № 150/2021 від 30.07.2021р. згідно якого при огляді та згідно представленими медичними документами у ОСОБА_6 , 1937 року народження виявлено на зовнішній поверхні лівого плеча на фоні підшкірного крововиливу післяопераційний рубець (наслідок оперативного лікування). Крім того при огляді та з представлених медичних документів в ділянці лівого кульшового суглобу, зовнішній поверхні лівого коліна, нижній повіці правого ока 6 рубців (слід заживання ран та саден), закритий перелом шийки лівої плечової кістки із зміщенням, закритий перелом головки лівої плечової кістки, закритий перелом сідничної та лонної кісток зліва. Дані тілесні ушкодження утворились незадовго до звернення потерпілого за медичною допомогою, імовірно 28.07.2021р. від дії тупих предметів, якими могли бути удари об виступаючі частини салону автомобіля, який рухався, під час ДТП, викликали тривалий розлад здоров'я і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;
висновком експерта № КСЕ-19/114-21/13926 від 29.09.2021р. згідно якого за допомогою робочої станції експерта та спеціального програмного забезпечення проведено розкадровку відеофайлу «Silver Park_ch12_20210728104004_20210728104457» із якого вбачаються обставини та механізм розвитку ДТП. Отримані зображення кадрів записано на диск для лазерних систем зчитування DVD-R «Maximus». З моменту початку руху пішохода ОСОБА_6 на проїзну частину дороги та до моменту його первинного контактування з автомобілем «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , пройшов час -1,92с. В даній дорожній ситуації при заданих вихідних даних, водій автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був керуватись вимогами п.п.12.3, 12.4 та 12.9 б) чинних ПДР. З технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, в даній дорожній ситуації у водія автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 була технічна можливість попередити (уникнути) настання даної дорожньо-транспортної пригоди , наїзду на пішохода, ця можливість для водія обумовлювалась дотриманням вимог п.п. 12.4 та 12.9 б) чинних ПДР та для чого у вказаного водія не було завад технічного характеру. Порівнюючи фактичні дії водія автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 в дорожній обстановці, яка склалася безпосередньо перед ДТП та наведена в постанові про призначення експертизи, з тим як він повинен був діяти в ситуації, що склалася, дії вказаного водія суперечили технічним вимогам п.п.12.4 та 12.9 б) чинних ПДР, при цьому вказана невідповідність дій водія знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП. З технічної точки зору, , при заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стала суперечність дій водія автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 технічним вимогам п.п. 12.4 та 12.9 б) чинних ПДР;
висновком експерта № СЕ-19/114-21/13337-ІТ від 03.09.2021р., згідно якого зроблено висновки, що на момент огляду робоча гальмівна система, система рульового управління, автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. На момент огляду система зовнішнього освітлення робоча гальмівна система, система рульового управління, автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в несправному стані внаслідок часткового руйнування розсіювача системи лівої блок-фари. Пошкодження та руйнування, які призвели до несправного стану системи зовнішнього освітлення утворились під час ДТП;
висновком експерта № СЕ-19/114-21/13341-ІТ від 06.09.2021р., згідно якого зроблено висновки, що під час огляду автомобіля «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 було виявлено характерні технічні пошкодження його передньої лівої частини. Аналіз форми, локалізації виявлених характерних пошкоджень дозволяє стверджувати про те, що автомобіль «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 первинно контактував своєю передньою лівою частиною, а саме лівою блок-фарою, капотом та вітровим склом, з групою відносно твердих предметів (може бути тіло пішохода);
висновком №001611 від 28.07.2021р. згідно якого у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено;
постановою про визнання речових доказів та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 30.07.2021р.;
постановою про визнання речовими доказами від 29.07.2021р.
Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку , суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні доведена повністю.
На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України є правильною так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який, щиро розкаюється, котрий раніше не судимий, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, за місцем реєстрації характеризується посередньо, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря- психіатра не перебуває.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про розстрочку виплати штрафу у разі призначення такого виду покарання, суд зауважує наступне. Відповідно до ч.4 ст.53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Однак при розгляді справи стороною захисту не представлено доказів щодо майнового стану ОСОБА_4 та перебування батьків на його утриманні, а відтак не доведено підстав застосування ч.4 ст.53 КК України щодо призначення штрафу із розстрочкою.
Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 6864, 80 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Представником потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 в порядку ст.128 КПК України до суду пред'явлено цивільний позов із врахуванням клопотання від 06.07.2022р. до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 49 757, 08 грн., моральної шкоди у розмірі 150000,00грн. та витрати на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12021141430000032 від 29.07.2021р., про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу спричинено матеріальну та моральну шкоду. Цивільному позивачеві завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті. Потерпілий як людина похилого віку, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень відчуває до цього часу сильні фізичні болі, як відобразилися на нормальному способі його життя, останній до цього часу фактично не встає з ліжка, не може самостійно пересуватись, став повністю залежний від сторонніх осіб, не може вести нормальний спосіб життя, який вів до ДТП. Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 150 000,00 грн. Спричинення матеріальної шкоди полягає у витратах на придбання медичних препаратів, лікування у розмірі 30 110,98 грн.; витрати на пальне, щоденний доїзд родичів до лікарні у розмірі 4 862, 60 грн.; витрати на продукти харчування під час перебування в лікарні у розмірі 1 646, 97 грн. Вказав, що відповідач жодного відшкодування не сплатив.
У судовому засіданні цивільний відповідач ОСОБА_4 проти цивільного позову заперечив. Захисником ОСОБА_5 подано відзив у якому проти вимог цивільного позову заперечено. Свої заперечення обгрунтовано тим, що цивільним позивачем необгрунтовано розмір матеріальної шкоди, солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП потерпілому не передбачено законодавством України. Окрім того вказує, що відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно полісу № ЕР-201559126 страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого становить 260 000,00грн., відтак страхова компанія повинна відшкодувати завдану матеріальну шкоду та моральну шкоду у розмірі 5% від страхової виплати. Розмір заявленої моральної шкоди вважає необгрутованим та надмірним.
Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність та подав письмовий відзив на позовну заяву у якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Вказує, що станом на 16.09.2022р. потерпілий ОСОБА_6 до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про виплату страхового відшкодування не звертався та жодних документів не надавав, а відтак позовні вимоги до страхової компанії є безпідставними та передчасними. Окрім того, солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором, а щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, солідарного обов'язку страховика та страхувальника законодавством не передбачено. Зазначає, що витрати на лікування, необхідність здійснення яких не підтверджено відповідним медичним закладом не відшкодовуються. Із врахуванням п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на продукти харчування, господарські товари та витрати понесені родичами на доїзд до лікарні страховою компанією не відшкодовуються. Вказує, що при розрахунку моральної шкоди, яка підлягає стягненню із страхової компанії, необхідно враховувати розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_6 та множити на 5%, однак позивачем не обґрунтовано розмір шкоди, заподіяної здоров'ю, а відтак неможливо обрахувати розмір моральної шкоди.
Вирішуючи заявлений цивільний позов в частині вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середньої ступеня тяжкості. Потерпілий ОСОБА_6 заявив цивільний позов до ОСОБА_4 та до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» як до страхової компанії, з якою у обвинуваченого ОСОБА_4 було укладено договір «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за полісом № ЕР-201559126, страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 260 000, 00 грн.
Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019року (справа №465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов'язковим.
Згідно із правовою позицією, Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 12.09.2018р. у справі № 569/96/17 законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, не передбачає такого солідарного обов'язку, на виконання якого страховик потерпілого заявив позовну вимогу до страхувальника, який заподіяв шкоду майну, та його страховика.
Відповідно до п. 24.1 ст.24 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
З виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 5142/1072 КНП «8 міська клінічна лікарня м.Львова» ОСОБА_6 доставлений бригадою швидкої медичної допомоги 28.07.2021р. та виписаний 30.07.2021р. З виписки з медичної картки стаціонарного хворого 2961/204 КНП ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи» ОСОБА_6 поступив на стаціонарне лікування 10.08.2021р., проведена операція 18.08.2021р. МОС хірургічної шийки лівої плечової кістки. Виписаний 31.08.2021р., що підтверджується висновком експерта №150/2021.
На підставі викладеного суд вважає, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягає частковому задоволенню, на суму 29031,47грн., оскільки саме вказана сума документально підтверджується копіями наданих представником потерпілого документів щодо витрат на лікування потерпілого.
Понесені витрати на лікування підтверджуються наступними документами: квитанцією про оплату 16 750, 00 грн. від 19.07.2021 р. за металоконструкцію для остеосинтезу проксимальної частини плечової кістки; копіями фіскальних чеків на оплату медикаментів.
Згідно з ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За правилами ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
На підставі викладеного суд вважає, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на продукти харчування в лікарні у розмірі 1602,99грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 та підтверджуються копіями фіскальних чеків на оплату продуктів харчування за період перебування потерпілого у лікарні.
Щодо позовної вимоги щодо стягнення витрат на пальне, щоденний доїзд родичів до лікарні у розмірі 4 862, 60 грн., то у задоволенні такої слід відмовити, оскільки до матеріалів справи не долучено розрахунку, який би обґрунтовував заявлені витрати, та такі стосуються витрат третіх осіб.
За п. 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. зі змінами та доповненнями, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв'язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень, порушенням звичного способу життя через тривале лікування, тому враховуючи характер немайнових втрат, глибини фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті, що підлягає стягненню відповідає сумі в 50 000 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 26.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відтак із ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди у розмірі 1451,57грн., а з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь потерпілого завданої моральної шкоди у розмірі 48 548, 43 грн.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00грн (п'ятдесят одну тисячу гривень 00 коп.) з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
автомобіль марки «Fiat Doblo» реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим володільцю ОСОБА_4 ;
диск з камер відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 6864,80грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 80 копійок) витрат на залучення експерта.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування шкоди - задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь потерпілого ОСОБА_6 завданої матеріальної шкоди у розмірі 29031,47грн. (двадцять дев'ять тисяч тридцять одну гривню 47 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь потерпілого ОСОБА_6 завданої моральної шкоди у розмірі 1451,57грн. (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну гривню 57 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 завданої матеріальної шкоди у розмірі 1602,99грн. (одну тисячу шістсот дві гривні 99 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 завданої моральної шкоди у розмірі 48548,43грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот сорок вісім гривень 43 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1