Справа № 158/1577/23
Провадження № 2/0158/363/23
(про відмову в задоволенні клопотання)
30 червня 2023 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
представника позивача - Тоботи Ю.С.,
представника відповідача - Степанова І.В
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області № 96-к від 13.04.2023 року за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області Плескун Неоніли Павлівни, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 18.04.2023 року у зв'язку із скороченням чисельності і штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.
- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору страхових виплат відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Ківерцівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області або на іншій рівнозначній посаді;
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 19.04.2023 року по дату поновлення на посаді, виходячи з розрахунку 789,06 грн. середньоденної заробітної плати.
16.06.2023 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Олени Лисюк, на електронну адресу суду надійшло клопотання, у якому просить закрити провадження у справі із тих підстав, що згідно з пункту 12 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 - головне управління Фонду є юридичною особою публічного права, тобто є суб'єктом владних повноважень.
Вказує, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, службово-трудові відносини хоча і існують на перетині двох галузей права - адміністративного та трудового, проте докорінно різняться методом правового регулювання. Саме тому відносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 426/160/14-ц; постанова від 31.10.2018 у справі № 761/33941/16-ц). Позовні вимоги стосуються, зокрема, поновлення його на публічній службі, а саме - на рівнозначній посаді в Головному управлінні.
В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Степанов І.В. клопотання про закриття провадження у справі підтримав, з підстав викладених у ньому, просив його задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тобота Ю.С. проти задоволення клопотання заперечила із тих підстав, що позивач не перебувала на публічній службі та, виходячи із спірних правовідносин, способу захисту, який існував на час пред'явлення позову, спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається зі змісту КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і підстава виникнення (з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій, причому такі функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 757/15346/18-ц дається тлумачення терміну публічно-владні управлінські функції. У розумінні пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України термін публічно означає, що такі функції суб'єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу, тоді як зміст поняття владні полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, що діяла до 01.01.2023) визначала наступне:
- Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
- Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
- Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю.
- кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.
Оскільки питання реорганізації Фонду, його управлінь, подальшого приєднання до Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади, не впливає на правову природу правовідносин щодо перебування позивача на посаді та звільнення її з управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області, та не може розглядатись судом як перебування на публічній службі, а відтак, відсутні підстави для розгляду даного спору за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 255, 258-260, ч. 2 ст. 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили із дня її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч