Справа № 156/623/23
Провадження № 3/156/330/23
Рядок статзвіту 225
27 червня 2023 року суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусов А.Є. з секретарем судового засідання Степанець Т.В., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156, ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Литовеж Волинської області, є громадянкою України, здобула середню спеціальну освіту, є фізичною особою -підприємцем, є одруженою, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутні,
(справу розглянуто в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснено зміст ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП),
1.Опис обставин, установлених під час розгляду справи, щодо суті адміністративних правопорушень, котрі ставляться в вину особі
1.1.Згідно з матеріалами про адміністративні правопорушення, які надійшли до суду з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 09.06.2023 близько 12 год. 40 хв. в с. Литовеж по вул. Литовезькій,43, в магазині «Продукти» здійснювала господарську діяльність з порушенням, зокрема, здійснювала продаж тютюнових виробів (сигарет) без отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності. В такому діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу Національної поліції вбачають ознаки складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
1.2.Крім того, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 09.06.2023 о 12 год. 30 хв. в с. Литовеж по вул. Литовезькій,43, в магазині «Продукти» здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами (сигаретами) без марки акцизного податку, зокрема, здійснила продаж однієї такої пачки сигарет марки «Compliment». У цьому діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу Національної поліції вбачають ознаки складу адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
1.3.На підставі положень ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 суддею були об'єднані в одне провадження.
2.Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
2.1.Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні правопорушення не визнала, додатково пояснила, що вона мешкає в с. Литовеж, є фізичною особою -підприємцем, їй належить місцевий магазин «Продукти», вона має найманих працівників (продавців), здійснює в магазині господарську діяльність щодо торгівлі продуктами харчування та алкогольними напоями (має для цього відповідний чинний дозвіл), продаж сигарет в цьому магазині вона не здійснює. 09.06.2023 після 12-ї год. їй зателефонувала продавчиня з магазину ОСОБА_2 , повідомила, що до магазину прийшли поліцейські й вилучають цигарки з підсобного (складського) приміщення. Коли ОСОБА_1 прибула на місце події, сигарети, котрі зберігались на складі, вже були вилучені співробітниками поліції. Ці сигарети ОСОБА_1 зберігала на складі не для продажу, а для передачі для особистого вживання своєму чоловікові, котрий на теперішній час проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій на Сході України. Про такі обставини ОСОБА_1 одразу повідомила поліцейських, надавши відповідні письмові пояснення, однак співробітники поліції не взяли того до уваги, почали складати щодо неї протокол у справі про адміністративне правопорушення. Вилучені поліцейськими сигарети перебували лише в складському приміщенні, до цього приміщення сторонні особи (в т. ч. покупці, відвідувачі магазину) вільного доступу не мають, вхід до приміщення зачинений окремими дверима, в торговому залі магазину не розміщено будь-якої інформації щодо продажу тютюнових виробів, щодо цін на тютюнові вироби. Також ОСОБА_1 зауважила, що ніколи не здійснювала продажу сигарет без марок акцизного збору жодному покупцеві.
2.2. ОСОБА_1 не вважала, що в її діях є склад певного правопорушення, просила закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо неї.
3.Досліджені під час судового розгляду справи докази
3.1.Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
3.2.Як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, кваліфікованих за ч.1 ст. 156, ч.1 ст. 164 КУпАП, службовими особами територіального органу Національної поліції були надані до суду:
1)протокол про адміністративне правопорушення від 09.06.2023 серії ВАВ № 286783 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 164 КУпАП); протокол про адміністративне правопорушення від 09.06.2023 серії ВАВ № 286784 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 156 КУпАП);
2)рапорт в електронній формі, зареєстрований 09.06.2023 в журналі єдиного обліку територіального органу Національної поліції за № 1382, де зафіксовано інформацію від офіцера поліції Кукурузи Я.О. про те, що під час роботи на території обслуговування нею було виявлено факти порушення реалізації підакцизних товарів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с. Литовеж;
3)письмова заява ОСОБА_1 від 09.06.2023, адресована начальникові Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області С. Головенку, де заявниця повідомила, що вона є власницею магазину «Продукти» в с. Литовеж, продаж цигарок без марки акцизного збору здійснювала вперше, добровільно надала дозвіл співробітникам поліції на огляд торгової зали та складських приміщень магазину, добровільно видала поліцейським для вилучення сигарети;
4)письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.06.2023, згідно з якими у неї в складському приміщенні магазину зберігались сигарети, їх вона мала передати для особистого вживання своєму чоловікові, котрий на теперішній час проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій на Сході України, ліцензії на торгівлю тютюновими виробами вона не має, 09.06.2023 здійснила продаж однієї пачки сигарет покупцеві, до цього сигарет вона нікому не продавала;
5)акт від 09.06.2023 вилучення 103 пачок сигарет, складений дільничним офіцером поліції Кукурузою Я.О. в присутності ОСОБА_1 та двох понятих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в с. Литовеж Володимирського району Волинської області;
6)письмовий висновок начальника слідчого підрозділу Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області О. Ципка від 09.06.2023 про відсутність в розглядуваному випадку в діяннях ОСОБА_1 ознак кримінальних правопорушень;
7)опис від 13.06.2023 тютюнових виробів, вилучених співробітниками поліції у ОСОБА_1 та поміщених для подальшого зберігання до Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області;
8)супровідні листи від 09.06.2023 № 1516/52/2/01-2023, від 09.06.2023 №1517/52/2/01-2023 начальника Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області С. Головенка про направлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення для розгляду до Іваничівського районного суду Волинської області;
9)відеозаписи фіксування виявлених правопорушень та процедури складання протоколів відносно ОСОБА_1 , здійснені з особистих камер співробітників поліції 09.06.2023, збережені на носіях інформації - оптичних дисках типу «DVD+R».
3.3.Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
3.4.Крім того, за клопотанням ОСОБА_1 , поданим 13.06.2023, до суду були викликані для допиту як свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ..
3.5.Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні 27.06.2023 пояснила, що вона мешкає у с. Литовеж, є найманим працівником (продавчинею) у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де здійснює господарську діяльність підприємниця ОСОБА_1 ; 09.06.2023 після 12-ї год. свідок перебувала на роботі в торговому залі згаданого магазину, до магазину завітали співробітники поліції, сказали, що у них є завдання щодо перевірки можливих порушень під час реалізації підакцизних товарів, спитали «ви не заперечуєте, щоб ми оглянули приміщення?», свідок відповіла «я не знаю», тоді поліцейські сказали, що вони в будь-якому разі можуть здійснити огляд магазину, запросивши двох понятих, продавчиня погодилась надати поліцейським допуск до приміщень магазину та зателефонувала ОСОБА_1 , попередила останню про «перевірку», просила її приїхати на місце події. Поліцейські оглянули торговий зал і складські приміщення магазину, виявили на складі сигарети і вилучили їх. Огляд здійснювався поліцейськими без залучення свідків (понятих). Поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були присутні під час огляду, вони були присутні лише під час підписання акта вилучення тютюнових виробів, складеного поліцейськими. Свідок повідомила, що в магазині вона не торгує сигаретами, торгує лише алкоголем, на цю діяльність підприємниця має ліцензію, до свідка 09.06.2023 не звертався будь-який покупець із проханням продати сигарети, тютюнові вироби підприємниця тримала лише на складі за зачиненими дверима, у торговому залі немає виставлених сигарет, оголошень про продаж тютюнових виробів, не розміщені цінники, прайс - листи, з яких потенційний покупець міг би дізнатись про можливість саме в цьому магазині придбати тютюнові вироби.
3.6.Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 17.06.2023 та 20.06.2023 отримали відповідні судові повістки про виклик, але за викликом до суду не прибули, про наявність поважних причин для цього суд не повідомили, будь-які заяви (клопотання) від них до суду не надходили. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від допиту зазначених свідків в судовому засіданні 27.06.2023. Суддя прийняв таку відмову від допиту свідків, оскільки на допиті згаданих осіб не наполягали учасники процесу, а суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
4.Оцінка судді
4.1.Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшов таких висновків.
4.2.Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
4.3.За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
4.4.Норми ч.1 ст. 156 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність, зокрема, за роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
4.5.Норми ч.1 ст. 164 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність в тому числі за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
4.6.Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
4.7.Нормами ст. 62 Конституції України визначено основоположні засади презумпції невинуватості. Зокрема, обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення; всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4.8.Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.9.Нормами п.2 ст. 6 згаданої Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
4.10.Тлумачення поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Європейського суду з прав людини відрізняється своєю «автономністю». Суд сприймає кримінальне обвинувачення як універсальне поняття, яке є наслідком будь-яких діянь протиправного характеру незалежно від ступеню їх суспільної небезпечності.
4.11.«Обвинувачення» відповідно до положень ст. 6 п.1 згаданої Конвенції може бути визначено як «офіційне повідомлення, надане особі уповноваженими представниками влади, в підтвердження того, що вона вчинила злочин», визначення, яке відповідає критерію, що «ситуація (підозрюваного) суттєво погіршилась» (рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заява № 66561/01, п.70).
4.12.Також Суд у рішенні від 06.09.2005 у справі «Салов проти України», заява № 65518/01, п.65, зазначив, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення; воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як «офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа вчинила кримінальний злочин», визначення, яке також відповідає поняттю «впливу важливих наслідків для стану підозрюваного».
4.13.У рішенні у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17.01.1970, заява № 2689/65, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що в п.1 ст. 6 згаданої Конвенції вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером.
4.14.Суттєвою ознакою застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, що Європейський суд з прав людини не пов'язує термін «обвинувачення» із власне обвинувальним висновком, що складається органами слідства по закінченню досудового розслідування. Для визначення кримінального характеру того чи іншого обвинувачення Суд застосовує три послідовні критерії (критерій національного права, критерій адресатів, критерій форми і тяжкості правових наслідків).
4.15.Ураховуючи, що національним законодавством України порушення правил торгівлі тютюновими виробами (ст. 156 КУпАП) та порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) розглядаються як делікти, вказані норми поширюють свою дію на невизначене коло осіб, тягнуть за собою застосування до винних осіб значної суми штрафу, вилучення майна особи в дохід держави (конфіскацію предметів торгівлі та отриманої виручки) суддя у цьому випадку оцінює процедуру складання службовими особами територіального органу Національної поліції щодо ОСОБА_1 матеріалів у справах про адміністративне правопорушення як таку, що підпадає під дію ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.16.З огляду на зміст протоколів про адміністративні правопорушення від 09.06.2023, складених відносно ОСОБА_1 , та заперечення останньою своєї вини, службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, а також здійснювала провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
4.17.Протоколи про адміністративні правопорушення самі по собі не можуть бути визнані достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали би сумнівів у судді.
4.18.Письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.06.2023 вказують на те, що у неї в складському приміщенні магазину зберігались сигарети, їх вона мала передати для особистого вживання своєму чоловікові, котрий на теперішній час проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій на Сході України, ліцензії на торгівлю тютюновими виробами вона не має, 09.06.2023 здійснила продаж однієї пачки сигарет покупцеві, до цього сигарет вона нікому не продавала, не містять інших фактів, котрі б вказували на здійснення ОСОБА_1 систематичної з метою отримання прибутку роздрібної торгівлі сигаретами в магазині. Водночас під час судового розгляду справи ОСОБА_1 зауважила, що письмових пояснень співробітникам поліції вона особисто не надавала, лише на їхнє прохання підписала порожній бланк для пояснень, текст письмових пояснень записаний іншою особою; текст заяви про добровільну видачу сигарет від 09.06.2023 ОСОБА_1 писала власноруч, але «під диктовку» поліцейських. ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що ніколи не здійснювала продажу сигарет будь-яким покупцям у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Свідок ОСОБА_2 , котра працювала в магазині «Продукти» продавчинею 09.06.2023, також у своїх показаннях заперечувала факт здійснення продажу сигарет будь-яким покупцям.
4.19.Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 у справі № 127/4546/16-к (провадження № 51-4127км18) зазначив, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада судочинства має значення для повного з'ясування обставин провадження та його об'єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за визначеними законом критеріями і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного провадження. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад провадження, таких як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їхньої переконливості. Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення.
4.20.Таким чином, з урахуванням засад безпосередності дослідження доказів, суддя, вирішуючи питання про певні розбіжності між поясненнями ОСОБА_1 , отриманими співробітникам поліції під час складання протоколів та наданими особою безпосередньо під час судового розгляду справи, надає перевагу саме останнім показанням особи, котра притягається до відповідальності.
4.21.Інші додані співробітниками поліції до протоколу письмові матеріали підтверджують не винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, кваліфікованих за ч.1 ст. 156, ч.1 ст. 164 КУпАП, а лише реєстрацію повідомлення щодо можливої події правопорушення в обліковій системі Національної поліції, вилучення у ОСОБА_1 тютюнових виробів, придбання котрих для особистого вживання не потребує певного спеціального дозволу, зберігання яких не тягне за собою юридичної відповідальності. Твердження ОСОБА_1 , згідно з якими вона не здійснювала в магазині роздрібної торгівлі сигаретами, наданими в справі доказами спростовані не були. Свідки події правопорушення (систематичного продажу особою сигарет з метою отримання прибутку) поліцейськими не встановлені, пояснення від можливих покупців щодо придбання сигарет саме в магазині ОСОБА_1 не отримані, факт отримання ОСОБА_1 грошей за продаж тютюнових виробів від будь-якої особи (покупця) поліцейськими не задокументовано. Не було зафіксовано факту реалізації вказаних товарів, не отримано чеків з РРО про таку реалізацію, не зафіксовано закупівлю ОСОБА_1 відповідної партії товарів у оптових постачальників . Надані до суду відеозаписи з особистих камер поліцейських не доводять вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, натомість підтверджують пояснення цієї особи щодо зберігання товарів у складському приміщенні для особистого вживання, оскільки з оглянутих відеоматеріалів убачається, що вилучені поліцейськими сигарети перебували лише в складському приміщенні, до цього приміщення сторонні особи (в т. ч. покупці, відвідувачі магазину) вільного доступу не мають, вхід до приміщення зачинений окремими дверима, простір складських приміщень з торгової зали оглянути неможливо, в торговому залі магазину не розміщено будь-якої інформації щодо продажу тютюнових виробів, щодо цін на тютюнові вироби.
4.22.Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.23. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
4.24.Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
4.25.Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
4.26.Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
4.27.Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
4.28.При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
4.29.За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено наявності у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності.
4.30.Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4.31. Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
5. Вирішення подальшої долі речей, вилучених у ОСОБА_1 під час складання матеріалів у справах про адміністративне правопорушення
5.1. Відповідно до ч.1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами, зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України; після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
5.2. Оцінюючи ступінь втручання у майнові права ОСОБА_1 , суддя бере до уваги положення ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
5.3. Європейським судом з прав людини розроблений «трискладовий тест» для оцінки ступеню втручання у права особи, гарантовані Конвенцією, в т. ч. у право на «мирне володіння своїм майном» (ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції). Зокрема, при наданні такому втручанню оцінки Суд перевіряє, чи відбулось воно «згідно із законом», чи переслідувалась «легітимна мета» втручання, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві» (відповідало нагальній суспільній потребі, було пропорційне легітимній меті, а наведені на його обґрунтування доводи були достатніми та відповідними) (рішення у справі «Йохансен проти Норвегії» (Johansen v. Norway) від 07.08.1996 року, п. 52; рішення у справі «Сидиропулос та інші проти Греції» (Sidiropoulos and Others v. Greece) від 10.07.1998 року, п.38).
5.4. У розглядуваному випадку службовими особами територіального органу Національної поліції було застосовано вилучення майна у ОСОБА_1 (103 пачок сигарет) за добровільною згодою особи, на підставі норм КУпАП, у зв'язку із необхідністю забезпечення виконання судового рішення щодо можливої конфіскації тютюнових виробів, тому таке втручання у права позивача здійснювалось «згідно з законом» та переслідувало «легітимну мету». Водночас при розгляді справи суддя дійшов висновку щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , стягнення у виді конфіскації тютюнових виробів до цієї особи не застосовується, підстави для конфіскації майна відсутні.
5.5. За таких встановлених суддею обставин втручання у права особи не є пропорційним переслідуваній меті, не є «необхідним у демократичному суспільстві». Збереження в подальшому чинного обмеження відносно речей за умов відсутності щодо ОСОБА_1 постанови про застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації майна порушує право особи на «мирне володіння своїм майном», позбавляє особу «правової визначеності» щодо можливості розпоряджатись належним майном на власний розсуд.
5.6. У цьому контексті варто звернути увагу на положення ст. 41 Конституції України («кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю») та положення Цивільного кодексу України, з котрими кореспондується наведена норма. Як зазначено у ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; держава не втручається у здійснення власником права власності. Право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).
5.7. Оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, то вилучені речі підлягають поверненню їхньому володільцеві (після набрання законної сили відповідною постановою судді).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7,9,247,280,284 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в її діянні складів адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156, ч.1 ст. 164 КУпАП.
Після набрання цією постановою судді законної сили вилучене майно (49 пачок сигарет марки «Compliment» (червоні), 15 пачок сигарет марки «Compliment» (жовті), 10 пачок сигарет марки «Winston», 10 пачок сигарет марки «LM», 19 пачок сигарет марки «MAC Comfort Blue») повернути власниці майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (складання) постанови.
Постанова набирає законної сили після спливу встановленого строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Повний текст цієї постанови складено, проголошено, надано для ознайомлення учасникам справи 28.06.2023 о 13 год. 00 хв..
Суддя А. Є. Бєлоусов