Справа №: 629/409/23 Головуючий 1 інстанції: Ткаченко О.А.
Провадження №: 33/818/578/23 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАП
28 червня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Маленку В.В., без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з участю його захисника - Остапенко С.Ю., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надходило заяв чи клопотань про відкладення, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 04 2023 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 коп.
Судом встановлено, що 19.01.2023 о 21:00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 21101» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Слобожанській, смт. Панютине, м. Лозова, Харківської області, у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився, зі згоди водія, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Drager №6810 (тест №726 від 19.01.2023 із результатом 1,58%), чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України.
Адвокат Остапенко С.Ю., яка представляла інтереси ОСОБА_1 , у судовому засіданні суду першої інстанції зазначала, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, надала заперечення згідно яких, просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів та направлення на медичний огляд на стан сп'яніння складались за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки приладу Драгер, перевірка якого необхідно проходити кожні 6 місяців, а оскільки подія сталася в січні 2023 року, а свідоцтво чинне до жовтня місяця, вважала, що документ а саме тест, який підтверджує стан алкогольного сп'яніння є недійсним.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №035841 від 19.01.2023, тестом №726 газоаналізатора Drager №6810, з результатом 1,58%, з яким погодився ОСОБА_1 під відеозапис, однак відмовився від підпису, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з місця події від 19.01.2023, в ході якого водій ОСОБА_1 продув газоаналізатор «Драгер» з результатом якого погодився.
Таким чином, суд визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко С.Ю. подала апеляційну скаргу, яка містить прохання про скасування постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 04 2023 року у справі про адміністративне правопорушення №629/409/23 та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 04 2023 року є необ'єктивною, необґрунтованою та несправедливою, а також не відповідає фактичним обставинам справи.
Адвокат Остапенко С.Ю. вказує, що судом першої інстанції, з недотриманням вимог ст.ст. 245,251,252,280,283,284 КУпАП, належним чином не встановлено та не з'ясовано обставини справи щодо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначено, що суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження.
Крім того, адвокат Остапенко С.Ю. зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складався не у присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 , акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не підписаний працівником поліції.
Вказується на відсутність належного сертифіката відповідності газоаналізатора Drager ARCE-6810, та, як вказується зі змісту апеляційної скарги, не проходив належної спеціальної перевірки.
Протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними доказами, на думку захисника Остапенко С.Ю., не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко С.Ю. просила про задоволення апеляційної скарги та про скасування постанови судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 04 2023 року у справі про адміністративне правопорушення №629/409/23 та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, на підставі ч. 1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП.
Адвокат С.Ю. не заперечувала проти розгляду справи без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи адвоката Остапенко С.Ю., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп'яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Судовим розглядом встановлено, що 19.01.2023 о 21-00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Слобожанській, смт. Панютине, м. Лозова, Харківської області, у стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився, зі згоди водія, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер №6810 (тест №726 від 19.01.2023 із результатом 1,58%), чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України.
Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №035841 від 19.01.2023 року.
Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
-тестом №726 газоаналізатора Драгер №6810, з результатом 1,58‰, з яким погодився ОСОБА_1 під відеозапис, однак відмовився від підпису;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-відеозаписом з місця події від 19.01.2023, в ході якого водій ОСОБА_1 продув газоаналізатор «Драгер» з результатом якого погодився.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо його винуватості у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Приймаючи рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у проходженні медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів та результатами перевірки, які підтвердили наявність в організмі ОСОБА_1 вмісту алкоголю за допомогою газоаналізатора Драгер №6810 (тест №726 від 19.01.2023 із результатом 1,58%).
Дослідженням у судовому засіданні відеозапису із бодікамери №347 встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися із актом огляду результатів Drager ARCE-6810. Цей факт спростовує доводи адвоката Остапенко С.Ю. в апеляційній скарзі про те, що поліцейські не роз'яснили порядок застосування спеціального технічного засобу. Переглядом вказаного відеозапису, крім іншого встановлено, що після проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння, з результатами якого він погодився, ОСОБА_1 було роз'яснено, що відносно нього буде зараз складено протокол за ст. 130 КУпАП, на що водій ніяких претензій працівникам поліції не пред'явив.
Відповідно до п. 7,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп'яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.
Інспектором поліції у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було зазначено, що останній керував автомобілем ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, виявивши відповідні ознаки.
З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 та законності проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв'язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення адвоката Остапенко С.Ю. в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20 04 2023 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника правопорушника, - залишити без задоволення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило