Ухвала від 28.06.2023 по справі 404/6515/19

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/212/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

представника потерпілої - ОСОБА_8 ,

цивільного позивача - ОСОБА_9 ,

захисника - ОСОБА_10 ,

обвинуваченої - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_10 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року, яким

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Кіровограда, громадянку України, розлучену, непрацюючу, з середньою спеціальною освітою, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Зараховано ОСОБА_11 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення в період з 23.06.2019 року до 07 квітня 2020 року.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 - 27 498 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй кримінальними правопорушенням та 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої їй кримінальними правопорушенням; на користь ОСОБА_9 - 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому кримінальними правопорушенням.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази,

А також апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_11 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року про порушення питання необхідності влаштування малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_11 визнана винуватою та засуджена за вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за таких обставин.

Так, 23.06.2019 року близько 18 год. 30 хв., більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_11 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_12 перебували в гостях в квартирі своєї знайомої ОСОБА_13 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої.

Перебуваючи в кімнаті квартири, що розташована за вищевказаною адресою, між ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_12 через ревнощі виникла сварка, в ході якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_11 виник умисел, спрямований на вбивство потерпілого ОСОБА_12 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, та цілеспрямовано, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи вчиняти сварку та маючи умисел на вбивство потерпілого ОСОБА_12 , ОСОБА_11 тримаючи в руці предмет зовні схожий на ніж, який вона взяла в кухні вказаної квартири, підійшла до потерпілого ОСОБА_14 , який сидів на дивані та нанесла йому один удар в область життєво-важливого органу, а саме в ліву частину грудної клітини останнього.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_11 спричинила потерпілому ОСОБА_12 , тілесні ушкодження у вигляді рани грудної клітки з ліва, що продовжується в рановий канал, проникає в плевральну порожнину з пошкодженням серцевої сорочки і м'язу лівого шлуночка серця, внаслідок чого, потерпілий ОСОБА_12 невдовзі помер в приміщенні Кіровоградської обласної лікарні.

Згідно висновку експерта №660 від 05.07.2019 року причиною смерті ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням серця, спричинивши крововилив в плевральні порожнини, ускладнившись гострою крововтратою являється небезпечним для життя в момент заподіяння і знаходиться в прямому зв'язку з настанням смерті.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та юридичну кваліфікацію дій ОСОБА_11 вважає, що вирок є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.

Просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_11 визнати винною за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років.

Прийняти рішення щодо процесуальних витрат, а саме стягнути з ОСОБА_11 витрати пов'язані із проведенням судової дактилоскопічної експертизи та судових біологічних експертиз на загальну суму 37790 гривень 39 копійок.

В іншій частині вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.01.2023 залишити без змін.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_11 судом першої інстанції не дотримано вимог закону, оскільки належним чином не враховано характеристику кримінального правопорушення, яке є умисним, що собою передбачає усвідомлення особою протиправних дій, передбачення наслідків та бажання їх настання, спрямованим на заподіяння смерті ОСОБА_12 з яким обвинувачена перебувала в близьких відносинах, що і є відповідним суспільно- небезпечним та невідворотним наслідком.

Крім того, вимогами санкції передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, при цьому суд дійшов до необґрунтованого та невмотивованого висновку про призначення ОСОБА_11 покарання середньої межі не врахувавши при цьому конкретні обставини та особу обвинуваченої.

Прокурор зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять в собі доказів про наявність пом'якшуючих обставин, натомість наявна обставина, яка обтяжує покарання та передбачена п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність моральних цінностей та неможливість проживати в цивілізованому, демократичному, правовому суспільстві. Також, вказана обставина в сукупності із перебуванням на обліку лікарів нарколога та психіатра стверджує відсутність сталих соціальних зв'язків та аморальну поведінку, яка породжує вказані наслідки.

Прикладом вказаного являється зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт під час відбування якого ОСОБА_11 неодноразово порушувала вимоги відбування, вчиняла за місцем свого проживання перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння домашнє насильство відносно своєї рідної матері ОСОБА_15 , в тому числі стосовно малолітніх дітей обвинуваченої які на сьогоднішній день перебувають в статусі позбавлених піклування та влаштованих під опіку ОСОБА_15 , переховувалася від суду, що підтверджується ухвалою суду про розшук та затриманням обвинуваченої.

Вказані обставини на думку прокурора явно стверджують про неможливість виправлення останньої внаслідок призначення більш м'якого покарання.

Звертає увагу також на привід для спричинення смерті ОСОБА_12 , який слід віднести до побутових та за своїм підґрунтям являється дрібним, та як наслідок вказує на неможливість в подальшому мирним шляхом врегульовувати конфлікти без застосування насильства ОСОБА_11 .

Разом з тим, без належної оцінки залишилося знаряддя вчинення злочину, яким є ніж, тобто обвинувачена ОСОБА_11 усвідомлюючи те, що ніж в собі несе пряму загрозу життю ОСОБА_12 , бажаючи смерті останнього , вибрала саме такий спосіб позбавлення життя.

При цьому, суд при призначенні покарання ОСОБА_11 не врахував, що виправлення засудженої є таким впливом покарання на її свідомість за допомогою якого усуваються ті негативні риси, що призвели до вчинення кримінального правопорушення. Виправлення виявляється у внесенні корективу у соціально-психологічні характеристики засудженої, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності та поваги до положень закону, в тому числі і кримінального.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_11 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнала, пояснивши те, що вона не мала намірів вбивати ОСОБА_12 , тілесних ушкоджень не спричиняла, ножа в той день до рук не брала взагалі та не бачила у потерпілого будь-якого ножа чи рани та не знає хто наніс тілесні ушкодження ОСОБА_12 .. На ряду із вказаним, ОСОБА_11 цинічно по відношенню до матері та батька померлого ОСОБА_12 , які перебували на кожному судовому засіданні цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди не визнала взагалі мотивуючи своєю непричетністю, яка спростовується матеріалами кримінального провадження та не прохала вибачення за спричиненні нею непоправні наслідки.

Отже, ОСОБА_11 не вважає свої кримінально карані дії протиправною поведінкою та не надає їй критичної оцінки, не погоджується з оцінкою її дій як суспільно-небезпечних, не засуджує їх, тим самим не висловлює готовності понести за вчинене передбачену законом відповідальність, а навпаки заперечує свою причетність до вчинення злочину.

Окремо, на що не звернуто увагу районного суду є те, що потерпілий був людиною молодого віку та не реалізував себе як син та сім'янин. Також поряд з цим, не оцінено позицію потерпілої , яка наполягала на суворому покаранні обвинуваченій.

Прокурор вважає, що вказане стверджує про необхідність призначення більш суворого покарання обвинуваченій ніж 10 років позбавлення волі, яка перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за допомогою ножа , спричинивши тілесне ушкодження ОСОБА_12 , з яким перебувала в близьких відносинах і явно не очікував від ОСОБА_11 такого вияву агресії, яке призвело до смерті потерпілого, не надала медичну допомогу та не повідомила про вказане до медичного закладу та в правоохоронні органи, не визнала провину, не розкаялася у вчиненому, не відшкодувала наслідків, не попрохала вибачення осуджуючи свої дії , при цьому вела себе зухвало , порушуючи обов'язки , передбачені ст. 42 КПК України на протязі всього судового розгляду.

З наведених підстав прокурор вважає, що призначене покарання ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 115 КК України є не достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_11 та повинно мати належний термін її перевиховання.

Разом з цим, зазначає, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам п. 8 ч. 3 ст. 374 КПК України та п. 9 ч. 4 ст. 374 КПК України, що виражено в тому, що судом зазначено про відсутність процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Проте, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в ході судового розгляду в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України було долучено висновок експерта №360 від 02.09.2020 за результатами судової дактилоскопічної експертизи вартістю згідно довідки про витрати 3768 гривень 24 копійки та висновки за результатами проведення судової біологічної експертизи №724 від 18.03.2020 із довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 14758 гривень 03 копійки та висновку №725 від 18.03.2020 із довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 19264 гривень 12 копійок.

Таким чином, відсутність рішення стосовно процесуальних витрат є вагомою та окремою підставою для скасування судового рішення.

Захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_11 , в апеляційній скарзі просить вирок районного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні вироку допущена неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотні попущення вимог кримінального процесуального закону.

На думку сторони захисту неповнота судового розгляду полягає у тому, що задля доведення невинуватості ОСОБА_11 у інкримінованому їй злочині, стороною захисту, в суді першої інстанції, було заявлено два клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні, а саме:

-про проведення судово-психологічної експертизи за відеоматеріалами огляду місця події від 23.06.2019 року та відеоматеріалами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_13 від 15.08.2019р. та обвинуваченої ОСОБА_11 від 21.08.2019р.;

-про проведення судової психологічної експертизи з використанням поліграфа.

У задоволенні цих клопотань, які могли довести факт невинуватості ОСОБА_11 у інкримінованому їй злочині, судом було відмовлено. Тобто, відмовляючи у задоволенні вищезазначених клопотань судом першої інстанції було порушено право на захист та був порушений принцип змагальності сторін.

Тобто фактично ОСОБА_11 судом було позбавлено права захищатись від пред'явленого обвинувачення в законний спосіб, іншої процедури, на думку сторони захисту призначення вищезазначених судових експертиз задля доведення невинуватості обвинуваченої ОСОБА_11 немає.

Окрім іншого, свідками сторони обвинувачення були працівники швидкої допомоги, які забирали потерпілого з квартири до лікарні. Саме ці свідки могли знати відомості щодо того хто наніс потерпілому тілесні ушкодження, але дані свідки в судовому засіданні допитані не були, не зважаючи, що обвинувачена просила суд їх допитати.

Прокурор відмовився від допиту цих свідків, а клопотання обвинуваченої про їх допит суд залишив поза увагою.

Також, в матеріалах кримінального провадження, які прокурором були надані суду, як докази, містяться низька протоколів зокрема:

-протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_16 від 15.08.2019 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 24.06.2019 року;

В цих протоколах містяться покази свідка ОСОБА_16 , які за своїм змістом різняться між собою та різняться з показами свідка ОСОБА_16 наданими нею в судовому засіданні 20.05.2021 року.

Тобто, для встановлення істини в цьому провадженні необхідно було провести вищезазначені експертизи, про що було судом першої інстанції відмовлено стороні захисту.

Щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, захисник зазначає, що у вироку районного суду зазначені показання ОСОБА_11 , надані нею в судовому засіданні. Але її покази у вироку зазначені не вірно та викривлені. Це підтверджується аудіозаписом судового засіданні від 07.12.2022 року.

Окрім іншого, суд першої інстанції послався, як на доказ, на висновок судово-медичної експертизи № 660 від 05.07.2019 року.

У даному висновку зазначено: На підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , 1982 р.н., з урахуванням обставин справи, даних лабораторних методів дослідження, роблю такі висновки: При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани грудної клітки зліва, що продовжується в раневий канал, проникає в плевральну порожнину з пошкодженням серцевої сорочки і м'язу лівого шлуночка серця. Направлення раневого каналу зліва направо, з переду назад, зверху до низу. Виявлене пошкодження спричинено при життєво, дією плоского односторонньо-гострого колючо-ріжучого предмету, маючого вістря, обух і лезо з максимальною шириною клинка на рівні занурення в тіло близько 1,7 см, довжиною близько 13,0 см, про що свідчать веретеноподібна рана на шкірі, один гострий, другий П-подібний кінець рани, рівні краї рани, наявність раневого каналу, перевага довжини раневого каналу, над довжиною рани.

Колото-різане поранення, проникаюче в порожнину грудної клітки з пошкодженням серця має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння згідно з п.2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року.

Вище вказані тілесні ушкодження утворилися від одної травматичної дії колюче - ріжучого предмету.

Судово-медичних даних, по яких можна було б говорити про силу з якою наносився удар потерпілому ОСОБА_12 немає.

Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням серця спричинивши крововилив в плевральні порожнини, ускладнившись гострою крововтратою являється небезпечним для життя в момент заподіяння і знаходиться в прямому причинному зв'язку з заступленням смерті.

Смерть гр. ОСОБА_12 настала через короткий проміжок часу після нанесення тілесних ушкоджень.

Судово-медичних критеріїв, по яких можна було б судити, який саме проміжок часу настала смерть ОСОБА_12 немає.

Враховуючи тяжкість ушкоджень (ушкодження перикарду і серця), можна говорити, що гр. ОСОБА_12 міг здійснювати активні дії (пересуватися, кричати, звати на допомогу) короткий проміжок часу, по мірі наростання гострої крововтрати ця можливість втрачалась.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_12 (висновок експерта №2294 від 26.06.2019 р.), в крові виявлено етиловий спирт в кількості 2,56 г/дм?, що може відповідати сильній степені алкогольного сп'яніння по відношенню до живих осіб.

У момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий гр. ОСОБА_12 міг знаходитись в самому різному положенні по відношенню до травмуючого предмету і особи яка наносила пошкодження (а.п. 125-127 т.1).

Але, експертом, у своєму висновку не зазначено, чи міг потерпілий сам нанести собі такі тілесні ушкодження, враховуючи його стан сп'яніння, що дає підстави вважати, що висновок експерта неповний, так як таке питання на вирішення експерту слідчим ОСОБА_17 на час звернення з клопотання про проведення такої експертизи до слідчого судді чомусь не ставилось.

Окрім іншого, у висновку № 660 від 05.07.2019 р. зазначено, що судово-медичних даних, по яких можна було б говорити про силу з якою наносився удар потерпілому ОСОБА_12 немає, тобто тілесні ушкодження собі міг нанести і сам потерпілий.

Спростування факту можливого нанесення самим потерпілим собі тілесних ушкоджень сторона обвинувачення не надала.

У висновку судово-біологічної експертизи №724 від 18.03.2020 року, зазначено:

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідженню встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_12 (об'єкт №1), зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 (об'єкт №2), зразка крові свідка ОСОБА_13 (об'єкт №3) які наведені в таблиці результатів дослідженню (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта).

Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданого на дослідження предметі ззовні схожому на ніж (об'єкт №7) є змішаними, належать більше ніж двом особам та містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_12 (об'єкт №1), зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 (об'єкт №2), зразка крові свідка ОСОБА_13 (об'єкт №3) (а.п.143 т.1).

Тобто, питання наявності на предметі схожому на ніж клітин з ядрами, які належать потерпілому ОСОБА_12 залишилося нез'ясованим, враховуючи, що ОСОБА_11 у судовому засіданні дала покази, що не виключає того факту, що під час приготування їжі у ОСОБА_13 вона могла торкатись цього ножа.

Для підтвердження неправдивості показів свідка ОСОБА_13 сторона захисту намагалась довести факт неправдивості її показів шляхом проведення вищезазначених експертиз, але такого права сторона захисту була позбавлена судом.

Сторона захисту вважає, що надані стороною обвинувачення докази не доводять прямо вину ОСОБА_11 і задля повного та об'єктивного дослідження всіх доказів в їх сукупності повинні були б проведені додаткові експертизи на яких наполягала сторона захисту.

Тому, захисник вважає, що у зв'язку із порушенням вимог кримінального процесуального закону, порядку збирання доказів, перевіркою їх, недоведеністю в законний спосіб обставини, яка підтверджувала або спростовувала вину підозрюваної ОСОБА_11 справу необхідно направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Крім того захисник зазначає, що обставиною, яка обтяжує покарання, судом визнано знаходження обвинуваченої у стані алкогольного сп'яніння, хоча остання вказала, що випила лише пляшку пива. Освідування особи не проводилось. Факт знаходження обвинуваченої у стані алкогольного сп'яніння матеріалами справи не доведено, доказів перебування обвинуваченої у стані сп'яніння під час скоєння нею кримінального правопорушення немає.

Щодо істотних порушень кримінального процесуального закону захисник зазначає, що судом першої інстанції було позбавлено обвинувачену ОСОБА_11 права на захист та права на збирання та подання доказів, саме судово-психологічна експертиза за відеоматеріалами огляду місця події від 23.06.2019 року та відеоматеріалами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_13 від 15.08.2019р. та обвинуваченої ОСОБА_11 від 21.08.2019р., а також судова психологічна експертиза з використанням поліграфа мала прояснити ситуацію в даному кримінальному провадженні, але судом такого права ОСОБА_11 була позбавлена.

Крім цього, відмовляючи стороні захисту в проведенні судово-психологічної експертизи, яка не проводилась обвинуваченій ОСОБА_11 в той же день, відповідно до ухвали від 21.06.2022 року, судом, в порушенні принципу змагальності, було задоволено клопотання прокурора про проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_11 яка раніше їй вже проводилась.

У зв'язку із порушенням судом права на захист, права на збирання та подання доказів, стороною захисту було подана письмова заява про відвід колегії суду, але суд відмовив стороні захисту у задоволенні заяви про відвід.

Крім того, ухвалюючи даний вирок, суд першої інстанції ухвалою від 24.01.2023 в порядку ст.378 КПК України порушив перед Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької Міської ради - питання про необхідність влаштування малолітніх дітей - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Обвинувачена ОСОБА_11 не погоджуючись з даною ухвалою подала апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу, оскільки діти перебувають у її матері, проживають у трикімнатній квартирі та нічого не потребують, а тому на думку обвинуваченої дана ухвала підлягає скасуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив щодо задоволення апеляційних вимог сторони захисту; обвинувачену ОСОБА_11 та її захисника ОСОБА_10 , які підтримали свою апеляційну скаргу, та заперечили щодо задоволення апеляційних вимог прокурора; представника потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу прокурора, заперечували щодо апеляційних вимог захисника, а вирішення апеляційної скарги обвинуваченої на ухвалу суду першої інстанції залишили на розсуд суду, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За правилами ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду ОСОБА_11 не визнала своєї винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, та надала покази, що не мала умислу на вбивство ОСОБА_12 . Вказала, що потерпілий її хлопець, з яким проживають разом то в нього, то в неї. Того дня біля 16.00 год. здзвонилися, що вона буде йти на Босфор за цигарками. Демид ОСОБА_16 і її ОСОБА_20 були у Шульги Я. Пішли на ОСОБА_21 з ОСОБА_22 та ОСОБА_23 біля 16.30 год. в напрямку річки, де і зустрілися на мостику, що в районі Балашівки. Пам'ятає, що ОСОБА_23 і ОСОБА_24 пили пиво ще по дорозі, а вона не пила. Але вони всі мали ознаки алкогольного сп'яніння. Потерпілий пересвідчився, що він з ОСОБА_22 купили пиво в магазині і пішли до ОСОБА_25 . Потім вони сиділи на кухні за столом. Яна ліпила вареники та складала в холодильник. На балкон ходили курити. Згадує, що вино доставала ОСОБА_24 , ОСОБА_26 був збуджений та почався з нею конфлікт. Вони пили вино та вона вийшла в «Наливайку», щоб придбати 0,5 пива. Того дня її знайома ОСОБА_27 була на зміні. Потім потерпілий забрав в неї пляшку пива. Вони сиділи на кухні за столом. Почався конфлікт між нею і ОСОБА_23 , в ході якого той її ображав. Яна лишилась на кухні. Яна курила із ОСОБА_23 на балконі та чіплявся до неї. Після чого вона вийшла, а той попрямував за нею слідом в кімнату та почав її бити кулаком. Бив по голові, не в обличчя. Згадує, що потерпілий йшов позаду за нею з балкону. Бив по потилиці, від чого вона впала. Потерпілий наніс їй не менше 10 ударів. ОСОБА_24 бачила це все, а тому вийшла та сказала «розбирайтеся самі». Вона його відштовхнула і втекла у ванну. Там була вода у ванній. Стала вмиватися. Зайшов ОСОБА_23 нахилився вмиватися над ванною і знову поліз до неї, а потім ліг до виходу з ванни. Спитала що з ним. Голос спадав. ОСОБА_24 кричала і плакала, після чого сказала «дивись він буде вмирати». Вона коли відштовхнула потерпілого, то подряпала нігтями, та кров була біля наколки. Вона одразу не зрозуміла. Під час сварки у неї нічого в руках не було. Вона сказала викликати швидку допомогу. В неї сів телефон. Пам'ятає, що вона намагалась підняти ОСОБА_23 , та думала, що той перепив. Тут швидка допомога приїхала. Падав тиск в потерпілого та його з її сином винесли на покривалі. Її відправили додому, та разом ОСОБА_23 в швидку не взяли. Це було о 18.00 год. Потерпілий повторював «Зая, я тебе люблю!». Що з ним не пояснював. Діти були у квартирі, а потім пішли. Діти нічого не бачили. Демид, мабуть ОСОБА_23 не бачив. ОСОБА_20 пішла, бо прийшов ОСОБА_23 . Раніше була в цій квартирі шість років тому назад. 06.08 вона ночувала у ОСОБА_25 як у своїй знайомої. З ОСОБА_28 товариські відносини, неприязних не було. Тілесні ушкодження потерпілому не наносила. ОСОБА_29 , де лежать в квартирі вона не знає. У ванній був штопор. Потерпілий був без футболки, так як було жарко. Поранень та крові вона не бачила. Потерпілий мав маленьку подряпину на плечі біля самої наколки. Сковорідка і тарілки з яєчнею, та стаканчик для пива який вона тримала. Вона тільки пила та нічого в руки не брала. Вона була одягнена в шорти, тапці і бєжеву трикотажну майку. Не знає хто наніс потерпілому ушкодження. Двері квартири увесь час були відчинені. Не пам'ятає ножа, так як сторонніх осіб вона також у квартирі не бачила. Додала, що ОСОБА_23 її ревнував, а тому постійно її бив. Вона із синяків не виходила. У зв'язку з цим вона через нього постійно змінювала роботу. 01.07.2019 року зверталася, щоб зняти побої. Шульга ОСОБА_24 була у сарафані, а прийшла вона була в пеньюарі. Ножа ніякого вона в руках ні до, ні після не тримала, та звідки сліди вона не знає. Вважає, що саме ОСОБА_30 спричинила потерпілому ножове поранення.

Ретельно перевіривши та проаналізувавши такі показання обвинуваченої ОСОБА_11 , суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про те, що вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються сукупністю взаємоузгоджених між собою доказів у кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до показань потерпілої ОСОБА_7 , яка являється мамою загиблого, убачається, що вона проживає разом з сином та чоловіком на Новій Балці. Обвинувачену знала 7-8 місяців. До подій восени 18 років син жив з ними, а обвинувачена приходила до них у гості. Зазначила, що обвинувачена могла лишитись в них. Вони забороняли йому зустрічатись з нею, однак той хотів женитися на ній та створити з нею сім'ю. Це була неділя, загиблий прийшов з нічної зміни та хотів поїхати на Катеринівку, так як йому подзвонила невістка. Вона того дня була на роботі. На наступний день біля 16.00 год. їй повідомила, що сина немає. Зазначає, що син ходив до неї. Додала, що обвинувачена приходила до них спати, ходила п'яна і спала на лавочці під дворами, піднімала на батька руку, на що вона викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_31 , пояснив районному суду, що знає обвинувачену. Вказав, що матір з нею дружила та бачив останню неодноразово. 23.06.2019 р. він прийшов додому з прогулянки та пішов до себе в кімнату, де сидів з ОСОБА_32 . Потім почув крики та вийшов з кімнати. Матір сказала йому зайти в кімнату. Коли прийшов до матері, то вона випивала з обвинуваченою та невідомим чоловіком, якого він бачив вперше. Коли він проходив повз кімнату, то сварок між дорослими не чув. Коли він почув крики, то вийшовши побачив, що всі були біля туалету, та він не заглядав туди. Мама і обвинувачена стояли біля входу, а чоловік був у ванній кімнаті. Він заходив у кімнату, де лежав на дивані чоловік. У матері була істерика та вона нічого не розповідала. Про те, що сталося дізнався, коли приїхала швидка та поліція. Не бачив як поводила себе обвинувачена. Більше нікого в квартирі не було, крім вказаних осіб та туди ніхто не заходив і звідти не виходив. ОСОБА_33 була з ним в кімнаті. Чула крик, а коли вийшов, то вона лишилася у кімнаті. Як вона пішла з квартири, він не бачив. Він перебував у себе в кімнаті і не виходив.

З наданих районному суду показів свідка ОСОБА_13 убачається, що 23.06.2019 р. вона зустріла ОСОБА_11 . Того дня вона йшла до магазину, а обвинувачена стажувалась на продавця. Пізніше з обвинуваченою зустрілись, випили пива біля озера і пішли до неї додому. Її хлопець дзвонив їй та хотів побачити ОСОБА_34 . Пізніше зустріли ОСОБА_23 (потерпілого). Пам'ятає, що придбали одну пляшку пива та прийшли до неї випивати. Додала, що обвинувачена обома руками розбила потерпілому окуляри. Вони сварилися, що потерпілий ревнує її і не любить її дітей. Обвинувачена пішла на балкон палити, а вона попросила її заспокоїтись і йти від неї. Згадує, що обвинувачена стояла з ножем, а потерпілий сидів на ліжку, коли вона вийшла з балкону. Обидва пішли у ванну, коли вона зайшла, то вона поливала його з душової лійки у ванній і в цей час побачила, що біжить кров з наколки. Потім вона викликала швидку. Діти сиділи в окремій кімнаті, та вона їх нікуди не випускала. Вона виштовхала ОСОБА_35 та наказала їй їхати разом зі швидкою. Товаришували на протязі 3-4 років., а потім вона поїхала на заробітки, тому не спілкувались із ОСОБА_36 . Пам'ятає, що пиво 2 л пили біля озера із обвинуваченою десь на протязі години. Пізніше разом пішли за місцем її проживання по АДРЕСА_3 . Були донька ОСОБА_37 та її син, який прийшов біля 16.00 год. Пляшку 2 л пива забрали з собою з озера. У неї двокімнатна квартира. До квартири зайшли о 12:00 год. - 12:15 год. Вони були на кухні, а донька обвинуваченої пішла дивитись телевізор в іншу кімнату. Додала, що вони того дня, ще пили домашнє вино грам по 150.

Також зазначила, що до цього потерпілого не знала, та вперше його побачила, той прийшов до них о 14.00 год. Вони зустріли потерпілого біля будинку і купили ще 2л пива і пішли на кухню і ще випили на трьох. Потерпілий сидів до вікна, а потім ОСОБА_38 і вона скраю на кухонному куточку. Вона прибирала, прала та варила їсти під час їхнього перебування у неї в квартирі. Одразу потерпілий та обвинувачена розмовляли, сміялися, обіймалися та цілувалися. Вона вивішувала прання на балконі, який виходить у кімнату загальну, а потерпілий сів у цій кімнаті на дивані та розмовляв з обвинуваченою, наполягав, що вона йому зраджує. Тоді обвинувачена била його руками по голові 2-3 рази. Потерплий відштовхнув її руками від себе. Тоді вона сказала їм, щоб вони забиралися і йшли, а сама направилась на балкон курити. Коли повернулась з балкону, то обвинувачена стояла біля шафи з ножем, якраз навпроти потерпілого ОСОБА_23 . В кімнаті ножів до цього не було (вони усі в кухні), та обвинувачена не брала їх з собою у кімнату. В квартирі маються всього 10 ножів на кухні. У неї в гостях обвинувачена була один чи два рази. Потім потерпілий ОСОБА_23 встав з дивана і пішов у ванну, а обвинувачена стояла з ножем (дерев'яна колодка з ізолентою). Зазначила, що ніж який тривала обвинувачена належав їй. ОСОБА_11 спитала «Що ти робиш?», на що вона розвернулась і пішла до кухні. Вона пішла за нею і вони перетнулись в прихожій, після чого обвинувачена зайшла у ванну, а вона повернулась до кімнати. Почекала п'ять хвилин і пішла до ванної. Цей ніж виявили потім у тумбочці на кухні. Коли побачила, коли швидка забирала потерпілого разом з обвинуваченою, то вона викликала поліцію. ОСОБА_23 був блідий та в нього була кровотеча сильна. Вона викликала потерпілому швидку. Обвинувачена сказала їй «Що тут такого? Що йому буде?». Потім приїхала швидка, був лікар, яка зайшла та оглянула потерпілого і сказала, що його треба виносити. Шукали по під'їзду хто може допомогти його винести. Вона ОСОБА_39 сказала їхати разом зі швидкою. Коли обвинувачена пішла, то вона викликала поліцію. ОСОБА_33 пішла з обвинуваченою до швидкої. Діти весь час перебували у дитячій кімнаті, можливо виходили в туалет лише. Пам'ятає, що поліція вилучила ніж, той був з кров'ю та і все що було. Її допитували про подію, що трапилась і був експеримент. Показання давала добровільно. Обвинувачену не оговорює і таких причин не має. Потерпілому ножем удари не наносила. Як поїхала швидка, то приїхала поліція. У квартиру ніхто із сторонніх осіб не заходив. Обвинувачену знала як нормальну жінку, ні поганого, ні хорошого, сказати не може, вона була так як всі «звичайна». Наполягла на свої показах. Коли обвинувачена била потерпілого, то у нього в руках нічого не було, так якщо як і в неї нічого не було. Потерпілого вином пригощала. Вони вино не пили, а дала лише спробувати. Коли прийшов потерпілий, то ОСОБА_38 виходила на 10 хв. в той магазин, де вона стажувалась. Сина вдома не було. Потім діти постійно були у кімнаті. Обвинувачена виходила з 15.00 до 16.00 год. Потерпілий сидів та чекав на кухні на неї, а вона займалась своїми справами по господарству. Потім прийшла обвинувачена і вони продовжували випивати. До зустрічі із обвинуваченою, зокрема 10.00 год. ранку вона алкоголю не вживала. На кухні смажила яєчню і курині крильця. ОСОБА_23 як прийшов до них, то виглядав нормально, ознак алкогольного сп'яніння чи якихось поранень не бачила. Повідомила їх, що їй треба по дому поратися, а вони не заперечували. Потім вони взяли по стакану пива і пішли в кімнату з балконом. Один стакан пива стояв на балконі, а інші стакани вже не пам'ятає де стояли. Коли побачила потім потерпілого, що той блідий, вона почала істерики та викликала швидку. Згадує, що вони ще сиділи випивали на дивані та ходили курити на балкон. Потерпілий відштовхнув обвинувачену і вона вдарилась об шафу лобом і впала, а коли вона встала і пішла - не бачила. На лобі в обвинуваченої були тілесні ушкодження. Потерпілий був на дивані, коли обвинувачена впала. Вона о першій годині накривала на стіл та поставила дві тарілки і поклала виделки. Обвинувачена бачила, де лежать столові прибори. Є улюблений ніж - пилочка з дерев'яною ручкою з москви. 0.5 літрів чернігівського пива принесли з магазину. На слідчому експерименті і зараз розповіла те, що було. Вона перевдяглась при ОСОБА_39 , коли прийшли, то вона одяглась в домашній одяг. Вона перевдяглась в пеньюар бордовий, як майка. Стверджує, що вона викликала швидку, на яку чекали хвилин 15. ОСОБА_23 допомоги не надавала. ОСОБА_38 сиділа та потерпілий розмовляв з нею. Потерпілий сидів у ванній головою до входу у ванну кімнату. Пам'ятає, що вона сиділа з ним та розмовляла, при цьому кровотечі не було. Потерпілий прийшов з телефоном, однак де той подівся не знає.

Крім того, показання свідків підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами у кримінальному провадженні, а саме:

- рапортом від 23.06.2021 р. за №31715 зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) Кропивницький відділ поліції», згідно з яким 23.06.2019 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №31715 від 23.06.2019 року як: ІНША ПОДІЯ. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 23.06.2019 року о 19.43 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.06.2019 року о 19.41 год. за адресою: АДРЕСА_3 . Повідомила, що до неї прийшли гості та в ході сварки між ними жінка нанесла своєму чоловікові ушкодження (подробиці невідомі) Викликали ШМД, яка забрала гостя. Заявниця чекає наряд поліції для написання заяви - пояснення. Заявник, тел. НОМЕР_1 (а.п.3 т.1);

- рапортом від 23.06.2021 р. за №31717 зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) Кропивницький відділ поліції», згідно з яким 23.06.2019 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №31715 від 23.06.2019 року як: ІНША ПОДІЯ. В результаті опрацьовання вказаної інформації встановлено наступне: 23.06.2019 року о 19.48 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 23.06.2019 року о 19.47 год. за адресою: АДРЕСА_1 . Повідомив про те, що виник конфлікт із сусідкою ОСОБА_40 . Заявник: ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел: НОМЕР_2 (а.п.4 т.1);

- рапортом від 23.06.2021 р. за №31719 зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журнал єдиного обліку) Кропивницький відділ поліції», згідно з яким 23.06.2019 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №31719 від 23.06.2019 року як: Вбивство. В результаті опрацьовання вказаної інформації встановлено наступне: 23.06.2019 року о 19.52 год. надійшло повідомлення зі служби «102» від чергового лікаря Кіровоградської обласної лікарні доставлено гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , діагнозом проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва, діагнозом проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва. Виїздом СОГ було встановлено, що 23.06.2019 року гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (громадянин України, раніше не судимий) мешкав АДРЕСА_4 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянка України, раніше не судима) мешкає АДРЕСА_1 прийшли в гості до гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (громадянка України, раніше не судима) мешкає АДРЕСА_2 та під час розпиття алкогольних напоїв між ОСОБА_12 та гр. ОСОБА_11 виникла сімейна сварка в ході якої співмешканка гр. ОСОБА_11 взяла до рук предмет, а саме кухонного ножа та нанесла гр. ОСОБА_12 один удар в область грудної клітини зліва від отриманих тілесних ушкоджень в приміщенні Кіровоградської обласної лікарні останній помер (а.п.5 т.1);

- протоколом огляду місця події від 23.06.2019 року із фототаблицею та відеозаписами до нього, під час якого оглянуто: місце вчинення кримінального правопорушення - квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , звідки виявлено та вилучено: 5 предметів схожих на ножі з шухлядки приміщення кухні, які упаковані до паперового крафт пакету; 6 предметів схожих на ножі з шухлядки в кухні, які упаковані до паперових крафт пакетів; предмет схожий на ніж з РБК на лезі з липкою стрічкою на ручці з шухляди в кухні, який упакований до паперового крафт пакету; предмет схожий на ніж з поверхні доріжки біля столу в приміщенні кухні, який упаковано до паперового крафт пакету; капці синього кольору з написом «Novaianas» з поверхні підлоги біля вхідних дверей, які упаковані до паперового крафт пакету; оправа з під окулярів з поверхні підлоги в кімнаті №1, яка поміщена до паперового крафт пакету; фрагмент скла від окулярів з поверхні підлоги кімнати №1, який поміщено до паперового крафт пакету; 5 недопалків від цигарок з підвіконня балкону, які поміщенні до паперового крафт пакету; змив РБК з поверхні кришки унітазу ванної кімнати та контрольний змив, які поміщені до паперових крафт пакетів; змив РБК з поверхні ванни ванної кімнати та контрольний змив, які поміщені до паперових крафт пакетів; змив РБК з одвірок від входу до великої кімнати та контрольний змив, які поміщенні до паперових крафт пакетів; змив РБК з поверхні великої кімнати та контрольний змив, які поміщенні до паперових крафт пакетів; скляна пляшка ємністю 0,33 л. зеленого кольору з написом «Львівське 1715» зі сміття у кухні, яка поміщена до картонної коробки; в ході огляду квартири, було оброблено поверхню речей, предметів, меблів спеціальним порошком, внаслідок чого було виявлено та вилучено 14 липких стрічок типу скоч сліди рук, які в свою чергу поміщенні на окремий аркуш паперу формату А4 та на фрагмент білої дактоплівки було вилучено слід долоні, які разом були поміщені до сейф пакету НП ГСУ № 4372221 (а.п.23-40 т.1);

- протоколом огляду місця події від 23.06.2019 року із фототаблицею до нього, під час якого оглянуто: приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звідки виявлено та вилучено: футболку світлого кольору, джинсові шорти синього кольору, босоніжки (а.п.48-51 т.1);

- протоколом огляду місця події від 23.06.2019 року із фототаблицею до нього, під час якого оглянуто: приміщення санпропуску №2, що знаходиться по АДРЕСА_5 та виявлено труп: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також виявлено та вилучено: футболку, чорного кольору «Adidas F50» (а.п.59-64 т.1);

- завіреною копією лікарського свідоцтва про смерть №660 від 24.06.2019 року, згідно з яким причиною смерті: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала проникаюча колота-різане поранення грудної клітки з пошкодженням серця (а.п.65 т.1);

- заявою ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення від 13.08.2019 року, згідно з якою остання просила притягнути до відповідальності ОСОБА_11 , 1983 р.н., яка 23.06.2019 року близько 18.30 год. навмисно шляхом удару ножем позбавила життя її сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.68 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.08.2019 року з відеозаписом до нього за участю свідка ОСОБА_13 у ході проведення якого свідок підтвердив власні показання та вказав на обставини і спосіб вчинення по відношенню до потерпілого ОСОБА_12 підозрюваною ОСОБА_11 кримінального правопорушення (а.п.84-86 т.1);

- листом заступника головного лікаря з оргметодроботи ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» №181 від 29.07.2019 року, згідно з яким 23.06.2019 року о 18.52 год. зареєстрований виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги за №1717 до ОСОБА_12 . 37 років, за адресою: АДРЕСА_2 . На виклик виїздила бригада E (ШМД) №101 у складі: лікаря - ОСОБА_42 , фельдшера - ОСОБА_43 , фельдшера - ОСОБА_44 , з картою виїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги №1717 від 23/06.2019 р. до ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_2 (а.п.97-98 т.1);

- протоколами огляду предметів від 02.07.2019 року - фрагмент скла від окулярів з поверхні паласу біле літка кімн.№1; оправа від окулярів з поверхні підлоги на відстані 1 м від двері балкону кімн.№1; 5 (п'ять) предметів схожих на ножі з шухляди в приміщені кухні; предмет схожий на ніж з поверхні доріжки біля столу в приміщенні кухні; шість предметів схожих на ножі з шухляди в кухні; капці синього кольору з надписом «Novaianas» з поверхні підлоги з права від входу до будинку; змив РБК з поверхні умивальника з ванної кімнати №1; контрольний змив РБК з поверхні раковини з ванної кімнати №1; змив РБК з поверхні ванної приміщення ванни №1; контрольний змив з поверхні ванної №1; змив РБК з поверхні кришки унітазу ванної кімнати №1; контрольний змив РБК з поверхні кришки унітазу №1; змив РБК з одвірок з права від входу до ванної кімнати №1;контрольний змив РБК з одвірок з права від входу до ванної кімнати №1; шорти, футболка; босоніжки; п'ять недопалків від цигарок з підвіконня балкону кімнати №1; скляна пляшка ємністю 0.33 зеленого кольору з написом «Львывське 1715» з мусорного відра в кухні; порожня скляна пляшка від вина «Маладро» з мусорного відра в кухні; сліди рук та слід долоні; зрізи нігтьових пластин правої та лівої рук підозрюваної ОСОБА_11 ; предмет схожий на ніж з нашаруванням РБК з шухляди приміщення кухні №1, які визнано постановою слідчого від 02.07.2019 року речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження (а.п.106-110 т.1);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 23.06.2019 року, відповідно до яких у підозрюваної ОСОБА_11 відібрано зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки (а.п.112 т.1);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 04.07.2019 року, відповідно до яких у підозрюваної ОСОБА_11 відібрано кров шляхом проколу пальця руки скарифікатором (а.п.115 т.1);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 04.07.2019 року, відповідно до яких у підозрюваної ОСОБА_11 відібрано слину (а.п.116 т.1);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 05.07.2019 року, відповідно до яких у свідка ОСОБА_13 відібрано кров шляхом проколу пальця руки скарифікатором (а.п.118 т.1);

- протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 05.07.2019 року, відповідно до яких у свідка ОСОБА_13 відібрано слину (а.п.120 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №660 від 05.07.2019 року, згідно з яким на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_12 1982 р.н., з урахуванням обставин справи, даних лабораторних методів дослідження, роблю такі висновки: При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани грудної клітки зліва, що продовжується в раневий канал, проникає в плевральну порожнину з пошкодженням серцевої сорочки і м'язу лівого шлуночка серця. Направлення раневого каналу зліва направо, з переду назад, зверху до низу. Виявлене пошкодження спричинено прижиттєво дією плоского односторонньо-гострого колючо-ріжучого предмету, маючого вістря, обух і лезо з максимальною шириною клинка на рівні занурення в тіло близько 1,7 см, довжиною близько 13,0 см, про що свідчать веретеноподібна рана на шкірі, один гострий, другий П-подібний кінець рани, рівні краї рани, наявність раневого каналу, перевага довжини раневого каналу, над довжиною рани.

Колото-різане поранення, проникаюче в порожнину грудної клітки з пошкодженням серця має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння згідно з п.2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року

Вище вказані тілесні ушкодження утворилися від одної травматичної дії колюче - ріжучого предмету.

Судово-медичних даних, по яких можна було б говорити про силу з якою наносився удар потерпілому ОСОБА_12 немає.

Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням селі спричинивши крововилив в плевральні порожнини, ускладнившись гострою крововтратою являється небезпечним для життя в момент заподіяння і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступленням смерті.

Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ (трупні плями при натисканні на них триразово блідніють і відновлюють свій колір через 15 хвилин, трупне заклякання добре виражено у всіх досліджуваних групах м'язів), Зіставляючи з даними літератури «Визначення давності настання смерті в судово-медичній експертизі» (Методичні рекомендації Київ, 2012 р.), дозволяє говорити, що така міра вираженості трупних явищ, може відповідати біля 18-20 год. до моменту експертизи трупа. При цьому можливі відхилення розвитку посмертних явищ в ту або іншу сторону, оскільки чинники, які впливають на їх міру розвитку можна врахувати.

Смерть гр. ОСОБА_12 настала через короткий проміжок часу після нанесення тілесних ушкоджень. Судово-медичних критеріїв, по яких можна було б судити, який саме проміжок часу настала смерть гр. ОСОБА_12 немає.

При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_12 на тілі слідів характерних для падіння з положення стоячи на плоскість чи виступаючі предмети, слідів боротьби та самооборони, не виявлено.

У тілесних ушкодження, що мають місце на тілі трупа гр. ОСОБА_12 відображені властивості колюче-ріжучого предмету. Рішення питання про індивідуальні особливості предмету (довжина, ширина, форма, маса, і інші особливості) може бути вирішене після проведення судово-криміналістичного дослідження рани в і грудної клітки зліва.

Враховуючи тяжкість ушкоджень (ушкодження перикарду і серця), можна говорити, що гр. ОСОБА_12 міг здійснювати активні дії (пересуватися, кричати, звати на допомогу) короткий проміжок часу, по мірі наростання гострої крововтрати ця можливість втрачалась.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_12 ( висновок експерта №2294 від 26.06.2019 р.), в крові виявлено етиловий спирт в кількості -2,56 г/дм3, що може відповідати сильній степені алкогольного сп'яніння по відношенню до живих осіб.

У момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий гр. ОСОБА_12 міг знаходитись в самому різному положенні по відношенню до травмуючого предмету і особи, яка наносила пошкодження (а.п.125-127 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №988/989 від 04.07.2019 року, згідно з яким морфологічні ознаки швидко насталої смерті. Поранення серця та серцевої сорочки з крововиливами, без клітинної реакції по периферії (а.п.128 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №2294 від 26.06.2019 року, згідно з яким в крові від трупа: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлений етиловий спирт в кількості 2,56 г/дм та не виявлені метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аліловий спирти (а.п.129 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №315 від 04.07.2019 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_11 при проведенні судово-медичної експертизи будь-яких видимих тілесних ушкоджень у вигляді синців, саден, ран не виявлено (а.п.134-135 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №442 від 26.06.2019 року, згідно з яким кров трупа ОСОБА_12 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.148-149 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №473 від 08.07.2019 року, згідно з яким кров трупа ОСОБА_12 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.151 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №461 від 08.07.2019 року, згідно з яким кров ОСОБА_13 належить до групи Оав за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.158 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №457 від 08.07.2019 року, згідно з яким кров ОСОБА_11 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.164-165 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №109 від 06.08.2019 року, згідно з яким група крові трупа ОСОБА_12 - А(в) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0.

Група крові підозрюваної ОСОБА_11 - А(в) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. Дослідженням зразка слини встановлено, що вона є видільником своїх групових антигенів.

Група крові свідка ОСОБА_13 згідно «Висновку судово-медичного дослідження» №461 від 08.07.2019 року, проведеному в відділенні судово-медичної цитології Кіровоградського облбюро СМЕ - Оав ізосерологічної системи АВ0. Дослідженням зразка слини встановлено, що вона є видільником своїх групових антигенів.

При судово-медичній експертизі двох недопалків сигарет з маркуванням «ВОND ВLUЕ SELECTION», позначених як (об.№1,2), знайдена слина, при серологічною дослідженні якої виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВО. Статеву приналежність слини встановити не вдалося через відсутність клітинних елементів придатних для дослідження.

Отже, дані сигарети (об.№1, 2) могли бути викурені особою (особами) невстановленої генетичної статі незалежно від категорії видільництва, в крові якої (яких) міститься антиген Н ізосерологічної системи АВ0. Походження слини на цих недопалках не виключається від свідка ОСОБА_13 з групою крові 0(I), та виключається від труп ОСОБА_12 та підозрюваної ОСОБА_11 з групами крові А(ІІ) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0.

При судово-медичній експертизі недопалків з маркуванням «ВОND ВLUЕ SELECTION», «РНІLIP MPRRIS Rеd 25 edition», «STRONG RОYАL СОМРАСТ» позначених як (об.№3, 4, 5), слини не знайдено (а.п.171-174 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №481 від 25.07.2019 року, згідно з яким кров трупа ОСОБА_12 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0.

Кров ОСОБА_11 належить до групи Ав за ізосерологічноюсистемою АВ0.

Наразі в лабораторії відсутні діагностичні реагенти, що дозволяють диференціювати за іншими системами кров осіб з однаковою групою крові за системою АВ0.

На футболці, що належить підозрюваній ОСОБА_11 (об'єкти №№1 і 2), на її шортах (об'єкти №№4 і 5) і на лівій босоніжці (об'єкт №6), знайдено сліди крові людини та при визначенні групової належності цієї крові встановлено лише антиген А, що передбачає групу крові Ав.

Таким чином, результати (в межах проведених досліджень) свідчать, що кров у вказаних об'єктах може належати як потерпілому ОСОБА_12 , так і підозрюваній ОСОБА_11 .

Ще в ряду об'єктів на одязі і взутті підозрюваної сліди крові не знайдено (футболка - об'єкт №3, босоніжки - об'єкти №№7-11) (а.п.180-182 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №480 від 25.07.2019 року, згідно з яким кров трупа ОСОБА_12 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВО.

Кров ОСОБА_11 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВО.

Наразі в лабораторії відсутні діагностичні реагенти, що дозволяють диференціювати за іншими системами кров осіб з однаковою групою крові за системою АВ0.

На двох марлевих змивах, вилучених при огляді місця події, знайдено сліди крові людини (об'єкти №№2 і 4), та при визначенні групової належності цієї крові встановлено лише антиген А, що передбачає групу крові Ав.

Таким чином, результати (в межах проведених досліджень) свідчать, що кров у вказаних об'єктах може належати як потерпілому ОСОБА_12 , так і підозрюваній ОСОБА_11 .

Ще на двох марлевих змивах та на парі жіночих капців, вилучених при огляд: місця події, сліди крові не знайдено (об'єкти відповідно №№1 і 3 та 5-10) (а.п.188-191 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №113 від 01.08.2019 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі змивів з ручки (об'єкт №1) та клинка (об'єкт №2) кухонного ножа крові та волосся не знайдено (а.п.197-198 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №112 від 01.08.2019 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі змивів з 5-ти столових ножів, а саме з ручки (об'єкт № 1) та клинка (об'єкт № 2) ножа №1 загальною довжиною - 21,5см.; з ручки (об'єкт № 3) та клинка (об'єкт № 4) ножа № 2 загальною довжиною - 19,5 см, з ручки (об'єкт №5) та клинка (об'єкт №6) ножа №3 загальною довжиною - 19,5см, з ручки (об'єкт №7) та клинка (об'єкт №8) ножа №4 загальною довжиною - 19,5см, з ручки (об'єкт №9) та клинка (об'єкт №10) ножа №5 загальною довжиною - 22,0см, крові та волосся не знайдено (а.п.204-206 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №114 від 01.08.2019 року, згідно з яким при судово-медичній експертизі змивів з ручки (об'єкт № 1) та клинка (об'єкт №2) кухонного ножа № 1 загальною довжиною 21,5 см.; з ручки (об'єкт № 3) та клинка (об'єкт № 4) кухонного ножа № 2 загальною довжиною 29,5 см.; з ручки (об'єкт №5) та клинка (об'єкт № 6) кухонного ножа № 3 загальною довжиною 28,5 см.; з ручки (об'єкт №7) та клинка (об'єкт № 8) кухонного ножа № 4 загальною довжиною 31,0 см.: з ручки (об'єкт № 9) та клинка (об'єкт № 10) кухонного ножа № 5 загальною довжиною 32.2 см.: ручки (об'єкт № 11) та клинка (об'єкт № 12) кухонного ножа № 6 загальною довжиною 33,0 см. крові та волосся не знайдено (а.п.212-214 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №496 від 12.08.2019 року, згідно з яким кров трупа ОСОБА_12 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0.

Кров підозрюваної ОСОБА_11 належить до групи Ав за ізосерологічною системою АВ0.

Наразі в лабораторії відсутні діагностичні реагенти, які дозволяють диференціювати за іншими системами кров осіб з однаковою групою крові за системою АВ0.

На футболці, що належить потерпілому ОСОБА_12 , знайдена кров людини (об'єкти №№1-5). При визначенні групової належності крові в цих об'єктах за системою АВ0 можна стверджувати лише про відсутність антигену В; відносно ж антигену А (його присутності чи відсутності) висловитись неможливо в зв'язку з відсутністю «чистих» ділянок для контрольних досліджень (отримано результати, що нагадують неусувний вплив предмета-носія на діагностичну сироватку а) (а.п.225-227 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту з додатками від 21.08.2019 року за участю підозрюваної ОСОБА_11 під час якого підозрювана на місці вчинення кримінального правопорушення показала обставини, механізм і спосіб вчинення щодо потерпілого кримінального правопорушення (а.п.42-44 т.2);

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи №360 від 02.09.2019 року, згідно з яким на поверхні наданих на дослідження об'єктах, скляній пляшці від пива «Львівське 1715»; скляній пляшці з-під вина, вилучені в огляді місця події від 23.06.2019 року за адресою: АДРЕСА_6 , виявлено п'ять слідів рук.

Слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16х27 ММ та слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 18x20 мм придатні для ідентифікації по ним особи (осіб), що їх залишила. А слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 19x28 мм, слід руки найбільшими розмірами по вісях 30x35 мм та слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 15x18 мм, непридатні для ідентифікації.

Слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 18x20 мм залишений великим пальцем правої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16x27 мм залишений не особами дактилоскопічні карти які заповнені на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а іншою особою.

З двадцяти одного сліда рук, вилучені та вилучені в огляді місця події від 23.06.2019 за адресою: АДРЕСА_6 є лише: слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 34x22 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x44 мм, слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16x21 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x38 мм, слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 23x26 мм. на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x28 мм., слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16x23 мм. на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x47 мм., слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 8x25 мм. на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x47 мм та слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 90x180 мм на фрагменті білої дактилоплівки з розмірами 180x208 мм., придатні для ідентифікації по ним особи (осіб), що їх залишила, а слід руки найбільшими розмірами по вісях 22x23мм. на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x28 мм, слід руки найбільшими розмірами по вісях 15x33мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x46 мм., слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях16х20мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x49 мм, слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 12x13 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x38 мм., сліди рук найбільшими розмірами по вісях 9х12мм, 9х11 мм. на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24х27 мм. сліди пальців рук найбільшими розмірами по вісях 9х11мм, 9x12мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x49 мм, сліди пальців рук найбільшими розмірами по вісях 11x17мм, 13x17мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x43 мм, сліди рук найбільшими розмірами по вісях 9x8мм, 4x5мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x44 мм, слід руки найбільшими розмірами по вісях 22x45мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x50 мм, слід руки найбільшими розмірами по вісях 24x34мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x47 мм, слід руки найбільшими: розмірами по вісях 13x37мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x48 мм, непридатні для ідентифікації по ним особи.

Слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 34x22 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x44 мм залишений долонею правої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_7 , слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 23x26 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x28 мм залишений долонею лівої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16x23 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x47 мм залишений вказівним пальцем правої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_7 та слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 8x25 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x47 мм залишений вказівним пальцем правої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім'я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 16x21 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 24x38 мм та слід долоні руки найбільшими розмірами по вісях 90x180 мм на фрагменті білої дактилоплівки з розмірами 180x208 мм залишені не особам дактилоскопічні карти які заповнені на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_7 , а іншою особою (а.п.82-112 т.1);

- висновком судово-медичної експертизи №121 від 30.09.2019 року, згідно з яким 3. 10. на клапті шкіри лівої підключичної ділянки трупа ОСОБА_12 розташоване ушкодження у вигляді колото-різаної рани, яка є результатом одноразової прямовисної дії плоского одногострого колюче-ріжучого предмета з обухом П-подібної форми помірної товщини, ймовірно, з більш вираженим правим ребром, та з найбільшою шириною зануреної частини клинка приблизно 17-18 мм.

У момент спричинення рани клинок був орієнтований обухом вниз, лезом вверх.

Рана на клапті шкіри придатна для ідентифікації травмувального предмета за груповими ознаками.

4-9. 11-13. Інші питання ухвали суду не належать до компетенції судово-медичного експерта-криміналіста (а.п.114-120 т.2);

- висновком судово-біологічної експертизи №724 від 18.03.2020 року, згідно з яким в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_45 (об'єкт №1), зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 (об'єкт №2), зразка крові свідка ОСОБА_13 (об'єкт №3) які наведені в таблиці результатів дослідженню (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта).

На наданому на дослідження предметі схожому на ніж (об'єкти №№4 -5, 6, 7), виявлені сліди крові людини (об'єкти №№ 4, 5, 6) та клітини з ядра1 (об'єкт № 7).

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідженню встановлені генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_12 (об'єкт №1), зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 (об'єкт №2), зразка крові свідка ОСОБА_13 (об'єкт №3), слідів крові людини та клітин з ядрами, виявленій на поверхні наданого на дослідження предметі ззовні схожому на ніж (об'єкти №№4, 5, 6), та генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданого на дослідження предметі ззовні схожому на ніж (об'єкт №7), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 що додається до висновку експерта).

Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданого на дослідження предметі ззовні схожому на ніж (об'єкти №№ 4, 5, 6) збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_12 (об'єкт №1) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 (об'єкт №2) та зразка крові свідка ОСОБА_13 (об'єкт № 3).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові потерпілого ОСОБА_45 (об'єкт №1) та в об'єктах №№ 4, 5, 6 складає 147х10-38. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 87,2 ундецильйонів (8,72 х 1037) осіб.

Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_11 (об'єкт №2) та ОСОБА_13 (об'єкт №3) виключається.

Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданого на дослідження предметі ззовні схожому на ніж (об'єкт №7) є змішаними, належать більше ніж двом особам та містять генетичні ознаки зразка крові потерпілого ОСОБА_12 (об'єкт №1), зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 (об'єкт №2), зразка крові свідка ОСОБА_13 (об'єкт №3) (а.п.123-143 т.1);

- висновком судово-біологічної експертизи №725 від 18.03.2020 року, згідно з яким на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин правої (об'єкти №№ 1, 2, 3, 4) та лівої рук (об'єкти №№ 5, 6, 7, 8, 9) підозрюваної ОСОБА_11 , виявлені клітини з ядрами. Слідів крові людини не виявлено.

В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин правої (об'єкти №№ 1, 2, 3, 4) та лівої рук (об'єкти №№5, 6, 7, 8, 9) підозрюваної ОСОБА_11 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта).

Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин правої (об'єкти №№1, 2, 3, 4) та лівої рук (об'єкти №№5, 6, 7, 8, 9) підозрюваної ОСОБА_11 , збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові підозрюваної ОСОБА_11 , та не збігаються з генетичними ознаками потерпілого ОСОБА_12 , та свідка ОСОБА_13 .

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених в зразку крові підозрюваної ОСОБА_11 та в об'єктах №№1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 складає 1,54 х 10"33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 649,24 нонильйонів (6,49 х 1032) осіб;

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених в зразку крові підозрюваної ОСОБА_11 та в об'єкті № 4 складає 1,086 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об'єкті, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 92,1 нонильйонів (9,21 х 1031) осіб.

Походження вищевказаних слідів від потерпілого ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_13 виключається (а.п.146-156 т.2).

Оцінивши наведені докази в сукупності та взаємозв'язку і належним чином мотивувавши свої висновки, в тому числі, з приводу спростування показань обвинуваченої ОСОБА_11 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність її винуватості у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, та правильно кваліфікував її дії за ч.1 ст.115 КК України.

З таким висновком районного суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги захисника про непричетність ОСОБА_11 до інкримінованого їй кримінального правопорушення та недоведеність її винуватості є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, які досліджені безпосередньо судом у судовому засіданні.

Наведені вище показання свідків та письмові докази суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються між собою стосовно обставин перебігу подій в цілому та в конкретних деталях, зокрема, показами свідків ОСОБА_46 та ОСОБА_13 стосовно того, що потерпілого раніше не знали та не бачили.

Також, з показів обвинуваченої ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_13 убачається, що вони у день 23.06.2021 фактично весь день вживали алкогольні напої, зокрема пиво біля озера. Також прийшовши за місцем проживання ОСОБА_13 продовжували вживати пиво та домашнє вино.

Свідок ОСОБА_13 зазначила, що обвинувачена обома руками розбила потерпілому окуляри. Вони сварилися з приводу того, що потерпілий ревнує її і не любить її дітей. Зазначила, що коли вона вивішувала прання на балконі, який виходить у кімнату загальну, а потерпілий сів у цій кімнаті на дивані та розмовляв з обвинуваченою, наполягав, що вона йому зраджує. Тоді обвинувачена била його руками по голові 2-3 рази. Потерплий відштовхнув її руками від себе. Тоді вона сказала їм, щоб вони забиралися і йшли, а сама направилась на балкон курити. Коли повернулась з балкону, то обвинувачена стояла біля шафи з ножем, якраз навпроти потерпілого.

Будь-яких підстав ставити під сумнів правдивість показань свідка ОСОБА_13 в ході судового розгляду встановлено не було.

Так, версія обвинуваченої ОСОБА_11 про те, що саме свідок ОСОБА_13 нанесла тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_12 не знайшла свого підтвердження та навпаки спростовується дослідженими у справі доказами. Зокрема, встановлено, що потерпілий ОСОБА_12 перебуваючи у свідка ОСОБА_13 в квартирі не мав сварок із вказаним свідком, раніше до того дня ОСОБА_13 та потерпілий взагалі не були знайомі, отже ОСОБА_13 не мала мотиву на вбивство потерпілого. Водночас, з показів самої обвинуваченої та свідка ОСОБА_13 убачається, що ОСОБА_11 мала сварки на ґрунті ревнощів із потерпілим та в той день у квартирі свідка він її бив.

Тобто, з осіб які перебували у приміщені квартири лише у ОСОБА_11 був мотив на вбивство потерпілого ОСОБА_12 , а версія обвинуваченої про причетність до вбивства свідка ОСОБА_13 є надуманою та безпідставною, оскільки не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Не знайшли під час апеляційного розгляду і доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, за результатами перевірки доводів апеляційної скарги захисника, колегією суддів встановлено, що при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_11 суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення, дотримуючись вимог ст. 337 КПК України, безпосередньо дослідив докази у справі та з'ясував усі обставини, які мають істотне значення для її правильного вирішення.

Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, оцінивши їх в аспекті вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достатності, а також з'ясувавши передбачені ст. 91 цього Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зібрані докази в сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_11 у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, - з приводу чого у вироку наведені належні і правильні мотиви прийнятого рішення.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про неповноту судового розгляду також не знайшли свого підтвердження.

Так, в суді першоїі інстанції стороною захисту було заявлено клопотання про проведення судово-психологічної експертизи за відеоматеріалами огляду місця події від 23.06.2019 року та відеоматеріалами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_13 від 15.08.2019р. та обвинуваченої ОСОБА_11 від 21.08.2019р.

В обґрунтування даного клопотання захисник зазначав, що під час дослідження доказів сторони обвинувачення, а саме з відеозапису огляду місця події та слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_13 від 15.08.2019 р. та обвинуваченої ОСОБА_11 від 21.08.2019р. були виявлені розбіжності в їх показах не відповідність показів цих осіб дійсним обставинам. Зокрема, під час перегляду відеоматеріалів виникли сумніви у причетност обвинуваченої ОСОБА_11 до інкримінованому їй злочину та те, що свідок ОСОБА_13 надає нелогічні, неправдиві покази як під час огляду місця події, під час слідчого експерименту за її участю і під час допиту її в якості свідка.

Положеннями ч. 2 ст. 22 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.

Відповідно до ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, стороною захисту ставились під сумнів докази, які були безпосередньо досліджені судом, зокрема безпосередньо допитано свідка ОСОБА_13 , а отже стороні захисту було забезпечено право на перехресний допит.

При цьому, у клопотанні захисника відсутні посилання у чому саме полягають розбіжності в показах свідка та обвинуваченої, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.

Апеляційні доводи захисника про однобічний підхід районного суду під час розгляду справи у зв'язку з відмовою в задоволенні його клопотання та задоволення клопотання прокурора про призначення експертизи є безпідставними, оскільки для встановлення психічного стану обвинуваченої у зв'язку з її спробою вчинити суїцид і була призначена судово-психіатрична експертиза відносно ОСОБА_11 .

Також обґрунтовано відмовлено стороні захисту і у призначенні судової психологічної експертизи з використанням поліграфа, оскільки інформація, отримана в результаті проведення психологічної експертизи із застосуванням комп'ютерного поліграфу є непрямим доказом і підтверджує лише суб'єктивну значущість конкретних стимулів, які можуть вказувати на наявність приховуваної інформації про обставини злочину або на щирість відповідей на поставлені запитання, при цьому, сили доказів результати проведення такої експертизи набувають тільки у рамках призначеної судової експертизи.

Між тим, суд не позбавлений можливості надати оцінку досліджених безпосередньо показань та відеозаписів в ході судового розгляду в нарадчій кімнаті у сукупності з іншими доказами у справі.

Крім того, зі змісту клопотання захисника не містить переконливих даних у чому полягають розбіжності в показах свідка ОСОБА_13 та обвинуваченої ОСОБА_11 та чому вказані суперечності мають бути усунені заявленою експертизою.

Також на переконання апеляційного суду, відмова суду першої інстанції у допиті у якості свідків працівників швидкої допомоги не влинула та немогла вплинути на правильність прийнятого судом рішення, оскільки дані особи не були безпосередніми свідками подій.

Апеляційні доводи захисника про те, що покази свідка ОСОБА_13 наданими нею в судовому засіданні різняться за своїм змістом з поясненнями наданими нею у протокол слідчого експерименту за її участю від 15.08.2019 року та протоколі допиту її як свідка від 24.06.2019 року, - також не знайшли свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження.

Зі змісту вказаних доказів убачається, що свідок ОСОБА_13 як під час досудового розслідування так і під час судового слідства надавала логічні, послідовні покази, з вказівкою на конкретні обставини та деталі, дані покази за своїм змістом та суттю не відрізняються.

Посилання захисника на те, що суд першої інстанції у вироку виклав покази обвинуваченої ОСОБА_11 , які відрізняються від її показів наданих 07.12.2022 , також не знайшли свого підтвердження. Окрім того, 07.12.2022 допит обвинуваченої не проводився, а у судовому засіданні вирішувалось питання щодо відводу колегії суддів.

Щодо апеляційних доводів захисника про недопустимість висновків експерта № 724 та 725 від 18.03.2020 року з тих підстав, що вказані висновки були отримані в ході судового розгляду та не були відкриті стороні захисту по завершенню досудового розслідування, то апеляційний суд знаходить їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки вони проведені у відповідності положенням ст. 242 КПК, а саме компетентними експертними установами, за ухвалою слідчого судді, наданим за клопотанням слідчого, а результати відкриті протилежній стороні кримінального провадженні у належний спосіб, з дотриманням вимог встановлених ст. 290 КПК.

Зокрема, висновоки вказаних експертиз стороною обвинувачення були відкриті стороні захисту , а саме з додержанням вимог ч.11 ст.290 КПК України, а тому районний суд допустив відомості, що містяться в них, як докази (ч.12 ст.290 КПК України), оскільки вони були отримані згідно з вимогами КПК України та містять в собі фактичні дані, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Всупереч твердженням сторони захисту, колегія суддів не вбачає будь-яких істотних суперечностей у висновках суду, що викладені у вироку, які б у розумінні ст. 411 КПК України свідчили про їх невідповідність фактичним обставинам справи. Сама по собі розбіжність з встановленими судом обставин вчиненого кримінального правопорушення з версією сторони захисту не вказує про те, що вони не відповідають дійсності, як на цьому наполягає обвинувачена та її захисник, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на підставі належних, допустимих і достатніх доказів належно оцінених судом.

При призначенні ОСОБА_11 покарання за ч.1 ст.115 КК України суд першої інстанції, на виконання вимог ст. ст. 50, 65 КК України, належним чином врахував: ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченої, а саме: що вона за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарня психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Згідно заключення спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам №38 від 16.08.2019 року, страждає психічно поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Зловживання зі шкідливими наслідками, лікування не потребує, та потребує професійного нагляду нарколога за місцем проживання.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №287 від 13.08.2019 року, встановлено, що ОСОБА_11 в момент скоєння правопорушення виявляла і в даний і в даний час виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю (згідно МКХ-10, F-10), проте вказані психічні розлади не досягають ступеню душевного захворювання і недоумкуватості. Тому, у відношенні інкримінованого їй діяння слід вважати осудною. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №210 від 21.06.2022 року, ОСОБА_11 в даний час психічним захворюванням не страждає, але виявляє психічні розлади і розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю (згідно МКХ-10, F-10.2), проте вказані психічні розлади не досягають ступеню душевного захворювання і недоумкуватості. На теперішній час ОСОБА_11 здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої, суд першої інстанції визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_11 покарання в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.

Колегія суддів погоджується із таким покаранням та вважає, що воно відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, ступеню суспільної небезпечності його дій, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги прокурора, якими обґрунтовується необхідність призначення ОСОБА_11 більш суворого покарання врахована судом першої інстанцї при призначенні покарання, а тому апеляційним судом не приймаються до уваги.

Окрім того, призначене ОСОБА_11 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України не є мінімальним за своїм розміром, а тому на переконання апеляційного суду воно є справедливим, необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Підстав вважати призначене покарання явно несправедливим через м'якість колегія суддів не вбачає.

Разом з цим, апеляційні доводи прокурора про незаконність вироку суду в частині вирішення питання процесуальних витрат є слушними та знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Нормами чинного КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК).

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до п.п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 373 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження в ході судового розгляду було досліджено висновок експерта №360 від 02.09.2020 за результатами судової дактилоскопічної експертизи вартістю згідно довідки про витрати 3768 гривень 24 копійки; висновок за результатами проведення судової біологічної експертизи №724 від 18.03.2020 із довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 14758 гривень 03 копійки; висновок №725 від 18.03.2020 із довідкою про витрати на проведення експертизи на суму 19264 гривень 12 копійок.

Проте, в мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд першої інстанції помилково зазначив про відсутність процесуальних витрат по кримінальному провадженню, а тому вирок в цій частині підлягає зміні.

Вимоги апеляційної скарги про скасування вироку в наслідок не вирішення питання про цесуальних витрат не ґрунтується на вимогах чинного УПУ України, оскільки залишення без розгляду питання про розподіл процесуальних витрат не є істотним порушенням вимог КПК України, не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості, призначення покарання та не може бути єдиною підставою для скасування судового рішення.

Що стосується апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_11 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року про порушення питання необхідності влаштування малолітніх дітей, то апеляційний суд не знаходить підстав для її задоволення, оскільки у відповідності ст. 378 КПК України за наявності в обвинуваченого неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, суд зобов'язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про необхідність влаштування цих неповнолітніх, непрацездатних або встановлення над ними опіки чи піклування.

А тому з цих підстав апеляційна скарга ОСОБА_11 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року про порушення питання необхідності влаштування малолітніх дітей слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Приймаючи до уваги викладене, в ході апеляційного перегляду кримінального провадження колегією суддів не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для скасування вироку суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року стосовно ОСОБА_11 , а також апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_11 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року про порушення питання необхідності влаштування малолітніх дітей, - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2023 року стосовно ОСОБА_11 - змінити в частині щодо процесуальних витрат.

Стягнути з ОСОБА_11 , на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової дактилоскопічної експертизи та судових біологічних експертиз на загальну суму 37790 гривень 39 копійок.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженою яка тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4