Провадження № 33/803/1387/23 Справа № 187/777/23 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
27 червня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судові витрати у сумі 536 грн. 80 коп.
Відповідно до встановлених судом обставин, 24.04.2023 року о 17-10 год. по вул. Центральна, 16 в с. Чаплинка Дніпровського району Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю із порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя порушена координація рухів). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
З сукупності встановлених обставин та досліджених доказів суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 просить постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповноту судового розгляду, порушення права на захист, оскільки судом не надано достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи та забезпечення участі захисника.
Вважає, що судом не надана належна оцінка матеріалам справи, в яких не міститься доказів факту керування ним транспортним засобом, зокрема відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, не зафіксовано того, що він виконував функції водія.
Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без встановлення особи правопорушника та її ідентифікації відповідно до документів, оскільки він ніяких документів співробітникам поліції не надавав. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт співробітника поліції не можуть слугувати беззаперечним доказом винуватості у скоєні адміністративного правопорушення.
До суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, про причини неявки не повідомив, питання про відкладення апеляційного розгляду не порушував, а отже його неявка відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №449296, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі; рапортом співробітника поліції, згідно із яким 24.04.2023 року під час несення служби було зупинено автомобіль ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 за порушення п. 31.4.3. ПДР, а саме порушення роботи зовнішнього світлового приладу - правого стоп-сигналу, в ході спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, на що останній відмовився.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що співробітниками поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини рота, різкої зміни забарвлення шкіряного покрову обличчя, запропоновано останньому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу та у найближчому закладі охорони здоров'я, а також ОСОБА_1 було роз'яснено, що у разі відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 відповів відмовою від проходження огляду.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо відсутності доказів його винуватості та свідків події, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. В даному випадку доказом є показання технічного засобу, який має функцію відеозапису, що узгоджується із вищенаведеними положеннями закону.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність доказів керування ним транспортним засобом є безпідставними, оскільки під час огляду відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений за порушення ПДР (несправність правового стоп-сигналу), при цьому він факту керування автомобілем не заперечував, крім останнього на водійському, пасажирському сидіннях чи біля автомобіля нікого не було.
Твердження ОСОБА_1 про те, що його особу не було встановлено належним чином, є необґрунтованими, оскільки згідно із відеозаписом він повідомив працівникам поліції, що документи забув вдома, та після того, як на місце події прибула особа, якій був ввірений транспортний засіб після відсторонення ОСОБА_1 від його керування, особу останнього було встановлено. Крім того, доводи апелянта у цій частині мають формальний характер, оскільки правильність встановлення його особи сумнівів не викликає.
Твердження апелянта про відсутність передбачених законом підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу під його керуванням не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно із рапортом співробітника поліції транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено за порушення п. 31.4.3. ПДР.
Суд апеляційної інстанції зважає на те, що на оглянутому відеозаписі ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв та сказав, що вживав “Кагор” та знає, що це є алкогольний напій.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що протокол підписаний власноручно ОСОБА_1 , при цьому будь - яких заперечень чи зауважень він не висловлював, зазначив лише, що пояснення буде надавати в суді. Крім того, в протоколі міститься відмітка про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, даний протокол підписано та жодних зауважень не надано, правопорушником в поясненнях вказано, що з протоколом ознайомлений.
Інші доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, мають формальний характер та спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця