Справа № 523/3976/23
Провадження №2-о/523/206/23
"21" червня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Кузьміної О.І.,
за участю секретаря Каранфілової Я.Я
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу -
Заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 1998 року по день смерті останнього.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1998 року по день смерті останнього проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, мали спільну реєстрацію місця проживання у їх спільно придбаній квартирі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, ставилися один до одного, як дружина та чоловік, а також мають спільну повнолітню дитину ОСОБА_5 .
Після смерті чоловіка ОСОБА_4 вона не може прийняти спадщину, тому вимушена звернутися до суду із даною заявою. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 немає.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.03.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами окремого провадження з викликом сторін.
Заявник та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.
Представник заінтересованої особи - Одеської міської ради, в судовому засіданні просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки вбачається спір про право цивільне, на вказане майно може претендувати Одеська міська рада, як на відумерлу спадщину, крім того, вимоги заявника не містять доказів на підтвердження спільного проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у вказаний період, ведення ними спільного побуту, наявності спільного бюджету.
Вислухавши учасників процесу, покази свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , купили в рівних частинах кожний, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 12.06.1998 року серії ААО №559639, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Єсіною Л.М. та зареєстрований у реєстрі за №1995.
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_7 з 28.08.1998 року та ОСОБА_4 з 20.07.1999 року.
Згідно відомостей паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 20.07.1999 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 з 31.07.1999 року по 17.07.2001 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Добровольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно.
У відповідності до вимог ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Виходячи з положень частини третьої ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як роз'яснено у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється позачергово. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, суд враховує правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Встановлення факту проживання з особою однією сім'єю без реєстрації шлюбу можливе лише у випадку доведення позивачем фактів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, а також інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (ВС у справах № 588/350/15, 755/18012/16, 643/6799/17, 369/3338/17).
У постанові від 17 червня 2020 року, справа №755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За приписами частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п. Встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що виражаються у отриманні статусу спадкоємця четвертої черги.
За змістом статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
По даній справі встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 в період з 1998 року із спадкодавцем ОСОБА_4 , до дня смерті останнього, необхідно заявниці для отримання спадщини, автоматично призводить до визнання її спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України.
З інформаційного листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. від 10.02.2023 року та витягу із спадкового реєстру вбачається, що за заявою ОСОБА_1 до спадкового майна ОСОБА_4 заведено спадкову справі за №18/2023.
Вимоги заявника не підлягають задоволенню, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів того, що заявниця на час відкриття спадщини проживала спільно зі спадкодавцем, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та несли спільні витрати на утримання родини чи майна.
При цьому спільна реєстрація місця проживання не є обов'язковою ознакою сім'ї, пов'язаної спільним побутом, взаємними правами та обов'язками.
Судом не приймаються до уваги посилання заявника на покази свідка ОСОБА_6 , як на докази по справі, оскільки обставини свідку відомі зі слів заявника.
Посилання заявника на акт від 20.04.2003 року складений ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський»», як на доказ по справі, не приймається судом до уваги, оскільки відомості, викладені у вказаному акті, спростовані обставинами, встановленими у судовому засіданні, із показів свідка ОСОБА_6 відомості, викладені у даному акті, зазначені зі слів заявника.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 не підлягають задоволенню судом, оскільки заявником не доведено факту її проживання із померлим ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 1998 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявність взаємних прав і обов'язків, спільного побуту, притаманних подружжю, та не надано будь - яких належних та допустимих доказів на підтвердження цього.
Крім того, заява заінтересованої особи - Одеської міської ради щодо залишення даної заяви без розгляду, не підлягає задоволенню судом, як така, що протирічить вимогам закону, в судовому засіданні встановлено, що у вимогах заявника ОСОБА_1 не вбачається спору про право цивільне.
Керуючись ст.1264 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 258, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України,
В задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.І. Кузьміна
Повне рішення складено 30 червня 2023 року.