Провадження № 11-сс/803/1563/23 Справа № 190/1101/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 червня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2023 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046550000040 від 29 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 272 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_7
представника третьої особи, щодо майна
якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні, а саме: (1) загальний легковий вантажопасажирський автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, 1997 року випуску, (2) вантаж, що перебуває в середині двох пластикових ємкостях даного автомобіля, (3) ключі від замку запалення автомобіля, (4) супроводжуючий документ на вантаж вказаного автомобіля - товарно-транспортну накладну № 01322 від 29.05.2023 року на 1 арк. (далі - майно).
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що звертаючись з клопотанням про арешт майна прокурор не зазначив правових підстав, за якими арешт майна, в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.
Прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, значення вилученого майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.
Відсутні й будь-які відомості, що вилучене майно незаконно придбано, збувалось або використовувалось для вчинення кримінального правопорушення, як зазначає в клопотання прокурор.
Крім того, досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 272 КК, однак клопотання прокурора не містить викладу обставин про обов'язкові ознаки об'єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення, а саме про обстановку і місце його вчинення, створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, такі обставини не містять і копії долучених до клопотання документів, зокрема дані протоколу огляду місця події від 29.05.2023 року про виявлення на місці події транспортного засобу з пластиковими каністрами.
Встановлені досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження не тільки не містять викладу обставин про створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, а й не підтверджують факту незаконності перевезення, зберігання та реалізації паливних матеріалів про що зазначено у клопотанні прокурора, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора, оскільки достатніх доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення прокурором не надано.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що вилучене в ході огляду місця події майно відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та є речовим доказом про що винесено відповідну постанову, а тому з метою збереження речового доказу вказане майно підлягає арешту з підстав п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК. Вказане майно є необхідним для проведення судових експертиз та встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, тому накладення арешту є необхідним для виконання завдань кримінального провадження, не застосування якого може призвести до його втрати. Також зауважує, що вказане майно у разі визнання його його знаряддям злочину, є основними об'єктами кримінального правопорушення та підлягають спеціальній конфіскації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_8 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора з підстав її необґрунтованості, а ухвалу слідчого судді просить залишити без змін. Зазначає, що клопотання прокурора не містить обґрунтування, що майно на яке він просить накласти арешт може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, яке розслідується за ч. 1 ст. 272 КК. Вказане майно не співвідноситься з предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим слідчий суддя правомірно відмовив в задоволенні клопотання прокурора.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній просив її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на майно, зазначене в клопотанні.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Власник майна - ОСОБА_9 про час, дату та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв про поважні причини неявки або клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, тому його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до п. 3 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею виконані належним чином.
Як вбачається з матеріалів провадження, 29.05.2023 до чергової частини відділення поліції № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 29.05.2023 приблизно о 12.44 год. екіпажем «Крупа 142» під час патрулювання на об'їзній дорозі, а саме по вул. Робоча в м. П'ятихатки Кам'янського району Дніпропетровської області було зупинено автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, під керуванням ОСОБА_10 , який перевозив у кузові дві пластикові ємкості, загальним літражем приблизно 2 тони, із рідиною зовні схожу на дизельне пальне, які не призначені для перевезення, без акцизної товарної накладної та без відповідних дозвільних документів, чим порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
За даним фактом 29.05.2023 СВ відділення поліції № 7 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за 12023046550000040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК.
29.05.2023 в ході огляду місця події виявлено загальний легковий вантажопасажирський автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, 1997 року випуску, вантаж, що перебуває в середині двох пластикових ємностях даного автомобіля, ключі від замку запалення автомобіля, супроводжуючий документ на вантаж вказаного автомобіля, а саме товаро-транспортну накладну № 01322 від 29.05.2023 на 1 арк, що вилучені до відділення поліції № 7.
Постановою слідчого від 29.05.2023 вилучені речі було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023046550000040 від 29.05.2023.
Частиною першою статті 272 КК передбачена відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого і такі діяння караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора слідчий суддя зазначив, що звертаючись з клопотанням про арешт майна прокурор не зазначив правових підстав, за якими арешт майна, в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні, а також що потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, значення вилученого майна для встановлення обставин у вказаному кримінальному провадженні і можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, який може бути зіпсований, знищений, перетворений, пошкоджений чи прихований.
Слідчий суддя врахував, що досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 272 КК, однак клопотання прокурора не містить викладу обставин про обов'язкові ознаки об'єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення, а саме про обстановку і місце його вчинення, створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків.
З такими висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає їх законними, обґрунтованими та такими, що узгоджуються з матеріалами провадження та відповідають положенням процесуального закону.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що зазначений транспортний засіб був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому він зберіг на собі сліди злочину, має індивідуальні характеристики, може бути використаний як доказ, тому вважає, що слідчий суддя незаконно відмовив в арешті зазначеного автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження...
В той же час прокурор не конкретизує, які саме сліди злочину зберіг на собі зазначений автомобіль та наявність яких саме обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, передбачені статтею 91 КПК, прокурор буде доказувати за допомогою цього речового доказу у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 272 КК.
Суд апеляційної інстанції відхиляє і доводи прокурора про наявність підстав для накладення арешту на вказане майно з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК, а саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки такі доводи спростовуються положеннями ч. 4 цієї статті, відповідно до якої, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само злочини, передбачені в цій частині до яких ч. 1 ст. 272 КК не відноситься.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що розслідуване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 272 КК відноситься до категорії кримінальних проступків. Відповідно до ч. 1 ст. 298-1 КПК процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 цього Кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, враховуючи, що майно, зазначене в клопотанні прокурора, вилучене 29 травня 2023 року, а розгляд цієї апеляційної скарги відбувся 29 червня 2023 року, тобто вказане майно перебувало у органа досудового розслідування місяць і цього часу має бути достатньо для проведення процесуальних дій і отримання доказів, передбачених в ст. 298-1 КПК для встановлення наявності або відсутності складу кримінального проступку.
Крім того, в судовому засіданні прокурор повідомив суду, що на вказане в клопотанні майно накладений арешт в межах іншого кримінального провадження, у зв'язку з чим відомостей про те, що майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене або відчужене в межах даного кримінального провадження, як цього вимагає ч. 1 ст. 170 КПК, прокурором не надані.
Разом з тим, у випадку встановлення стороною обвинувачення нових обставин кримінального провадження, які можуть вплинути на тяжкість кримінального правопорушення або будуть свідчити про необхідність накладення арешту на зазначене майно і які не були предметом розгляду слідчим суддею, прокурор не позбавлений права повторно звернутись з таким клопотанням.
Будь-яких порушень КПК при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Керуючись статтями 170, 172, 173, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2023 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046550000040 від 29 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 272 КК залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4