Провадження № 11-кп/803/2445/23 Справа № 932/1270/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 червня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 12020040640001830 від 26.09.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Обставини, встановлені вироком суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2023 року кримінальне провадження № 12020040640001830 від 26.09.2020 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України закрито на підставі п. 10 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив про те, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 було повідомлено про підозру 26 вересня 2020 року, тобто останнім днем досудового розслідування було 26 листопада 2020 року, однак лише 20 січня 2021 року стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт було складено та вручено 22 січня 2021 року, а кримінальне провадження надійшло до суду тільки 10 лютого 2021 року, тобто поза межами строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається не невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що строки досудового розслідування у даному кримінальному провадженні були продовжені до 26 грудня 2020 року, відповідно до постанови про продовження строків досудового розслідування від 25 листопада 2020 року.
Крім того, зазначає, що обвинувальний акт було складено та вручено обвинуваченому 20 січня 2021 року та здійснено відповідну відмітку в ЄРДР про скерування його до суду, а тому висновки суду першої інстанції про складання та направлення обвинувального акта до суду першої інстанції поза межами строку досудового розслідування є безпідставними.
Більше того, посилається й на те, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що після скерування обвинувального акта до суду, він проходить через систему електронного документообігу у відповідній прокуратурі і після цього або кур'єром або поштою скеровується до місця призначення, що пояснює таку затримку з отриманням обвинувального акта судом, проте зазначена обставина, на думку прокурора, не може свідчити та не повинна трактуватись судом, як порушення строків досудового розслідування, оскільки прокурор вжив всіх необхідних дій для скерування такого обвинувального акта до суду.
Посилається й на те, що повноваження на закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України наділений виключно прокурор з огляду на абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України, що є самостійною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримала подану нею апеляційну скаргу та з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, а ухвалу суду вважали законною та обґрунтованою у зв'язку з чим просили залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши доводи апеляційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд, перевіривши висновки суду першої інстанції, мотиви з яких виходив суд під час ухвалення оскарженого судового рішення, дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Так, згідно з матеріалами кримінального провадження, 26 вересня 2020 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З огляду на положення ст. 219 КПК України, останнім днем строку досудового розслідування кримінального провадження було 26 листопада 2020 року.
В той же час, як слідує з матеріалів обвинувального акта, лише 20 січня 2021 року обвинуваченого та його захисника було повідомлено про завершення досудового розслідування, надано доступ до матеріалів досудового розслідування, а 22 січня 2021 року складено і затверджено обвинувальний акт.
З огляду на ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять постанов про продовження строків досудового розслідування, а прокурор у судовому засіданні апеляційного суду не надав постанову від 25.11.2020, на яку посилається в апеляційній скарзі, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що повідомлення сторін про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження, а так само й складання, затвердження та вручення обвинувального акта відбулось поза межами строку досудового розслідування.
Більше того, склавши, затвердивши та фактично вручивши обвинувальний акт 22 січня 2021 року, обвинувальний акт надійшов до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська лише 10 лютого 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто майже через місяць з дня його складення та з урахуванням вищевикладених висновків, поза межами строку досудового розслідування.
Відтак, загальний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні складає 4 місяці і 15 днів, що суперечить положенням п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України та у даному випадку є підставою для закриття кримінального провадження, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Такі висновки суду апеляційного суду повністю узгоджуються з рішенням колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладені у постанові від 01 липня 2021 року у справі №752/3218/20.
Апеляційний суд вважає неспроможними доводи прокурора в тій частині, що моментом скерування обвинувального акта до суду слід вважати зазначення такої інформації у ЄРДР при проставленні відмітки “скеровано до суду”, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження
Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК України при визначенні строку досудового розслідування раніше було предметом розгляду у судових рішеннях Верховного Суду. Так, у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) від 15 вересня 2021 року сформульовано правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Аналогічні висновки щодо правильного застосування положень процесуального закону сформульовані ККС ВС також в постановах від 25.11.2021 у справі № 146/140/21, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, від 15.12.2021 у справі 483/911/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20, від 16.01.2023 у справі № 635/7519/20, а також у пунктах 18-20 мотивувальної частини постанови Об'єднаної палати ККС ВС від 24.10.2022 у справі № 216/4805/20 та інших.
У постанові від 16 січня 2023 року у справі № 635/7519/20 ККС ВС, окрім іншого, зазначив, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав у своїй ухвалі від 19 травня 2022 року, що доводи прокурора про передачу обвинувального акту в межах строку досудового розслідування посадовій особі канцелярії Харківської обласної прокуратури, яка уповноважена на прийняття та відправлення його поштовим зв'язком до Харківського районного суду Харківської області, є неналежними, оскільки у розумінні положень ст. 116 КПК посадовою особою, яка уповноважена приймати документ чи скаргу, є особа того органу, до якого подається відповідний документ чи скарга.
Таким чином, як свідчить практика Верховного Суду та положення кримінального процесуального закону, скеруванням обвинувального акта до суду вважається відправлення його засобами поштового зв'язку або подання його безпосередньо до суду першої інстанції та така процесуальна дія не може бути пов'язана з датою проставлення відмітки “направлено до суду” у ЄРДР.
В протилежному випадку, особа тривалий час знаходилась би в стані правової невизначеності щодо свого процесуального статусу та набуття нею такого статусу залежало б від процесуальної поведінки прокурора щодо внесення прокурором відповідних відомостей до ЄРДР, що суперечить положенням ст. 28, ч. 2 ст. 113 та ст. 283 КПК України.
Колегія суддів погоджується з тим, що вказане питання потребує законодавчого врегулювання, однак, враховуючи вимоги до «якості закону» як складової принципу верховенства права та її складових елементів як передбачуваність актів права та сталість і послідовність приписів права, про що неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Щокін проти України», «Сєрков проти України», «Хасан і Чауш проти Болгарії» та ін., відповідно до вимог принципу правової визначеності, орган, який здійснює правозастосування у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта, адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.
Таким чином, оскільки ОСОБА_7 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, яке не відносяться до тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, матеріали справи не містять належних доказів належним чином направлення, передбаченим діючим законодавством способом, уповноваженим прокурором обвинувального акту щодо ОСОБА_7 до суду в строки, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Доводи апеляційної скарги прокурора, щодо тієї обставини, суд першої інстанції не мав повноважень на закриття кримінального провадження, оскільки, на його думку, вказані повноваження належать до виключної компетенції прокурора, не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, суперечать його точному змісту та зводяться до власного тлумачення стороною обвинувачення положень КПК України, оскільки таким правом наділений суд у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Аналогічні висновки містяться у Постанові ККС ВС від 25.11.2020 у справі № 201/10434/19.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час перегляду справу, у зв'язку з чим її слід залишити без задоволення, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та достатньо мотивованою у зв'язку з чим вони має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 284, 404, 405, 407, 412, 417 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12020040640001830 від 26.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції/Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4