ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
30 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку, Республіки Азербайджан, військовослужбовця, проживаючого за адресою військової частини,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 65/2023 від 25.05.2023 року, начальником вузла зв'язку старшим лейтенантом ОСОБА_2 , 24.04.2023 року о 20 год. 00 хв., в місті тимчасової дислокації військової частини в населеному пункті Херсонської області, було виявлено солдата ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації руху, агресивна поведінка. Після виявлення солдата ОСОБА_1 , було направлено до медичного пункту військової частини для медичного огляду, який був проведений санітарним інструктором-радіотелефоністом, молодшим сержантом ОСОБА_3 , під час огляду у солдата ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та складено відповідний акт, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Про причини неявки ОСОБА_1 , суд не повідомив, однак про його обізнаність про розгляд справи відносно нього свідчить те, що його захисник Смирнов А.І. ознайомлювався з матеріалами справи, надавав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Всебічно вивчивши матеріали справи, суд встановив, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, всупереч вимог закону в протоколі не зазначено суті адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції частини статті, яка ставиться у вину притягуваному.
Так, згідно диспозиції частин 1, 2, 3 ст. 172-20 КУпАП вони передбачають відповідальність лише за умови наявності такої об'єктивної сторони правопорушення, як: вчинення однієї з таких дій як: вживання наркотичних засобів або психотропних речовин під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява на території військової частини в такому стані, або виконання ними обов'язків військової служби в такому стані, або участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів або під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів
Разом з цим, у протоколі зазначено, що солдат ОСОБА_1 24.04.2023 року о 20:00 год. у місці розташування військової частини перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В подальшому солдат ОСОБА_1 був направлений до медичного пункту військової частини для медичного огляду, який був проведений санітарним інструктором-радіотелефоністом, молодшим сержантом ОСОБА_3 , під час огляду у солдата ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та складено відповідний акт, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Проте у протоколі відносно ОСОБА_1 не вказано жодного конкретного діяння, за яке передбачена відповідальність за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, тобто не розкрита об'єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу, що порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначено статтею 266-1 КУпАП (набрання чинності відбулось 27.01.2023року).
Так, відповідно ч.1 ст. 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст. 266-1 КУпАП визначає, що огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно ч.6 ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно ч.9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Однак, результатів огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, матеріалів відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено, а згідно акту огляду на стан сп'яніння проведення огляду ОСОБА_1 було проведено без жодного свідка та не встановлено відповідного остаточного діагнозу, лише зазначено, що у нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, що відповідно вимог ч.9 ст. 266-1 КУпАП тягне за собою його недійсність.
Враховуючи викладене, суть правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та не містить жодної ознаки об'єктивної сторони даного правопорушення, суд прийшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки дана норма не передбачає відповідальності військовослужбовця за перебування з ознаками алкогольного сп'яніння.
Згідно приписів ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 зазначається, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карєлін проти Росії» зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку, що ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Щодо доводів викладених у запереченнях на протокол захисника Смирнова А.І. в інтересах ОСОБА_1 , суд не приймає їх до уваги, оскільки захисник в зазначених запереченнях висунув дві різні за змістом вимоги, що свідчить про неконкретність клопотання, неоднозначність і невизначеність позиції захисту, а неявка сторони захисту у судове засідання, позбавило суд можливості уточнити позицію та вимогу захисника.
Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/10920/23
Номер провадження №3/522/7516/23
Головуючий суддя - Русєва А.С.