06.04.2023 Єдиний унікальний номер 205/1934/23
Єдиний унікальний номер судової справи 205/1934/23
Номер провадження 2/205/1324/23
іменем України
06 квітня 2023 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
27.02.2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» (далі - Банк) запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 18.03.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (далі - Договір), яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав, надав відповідачу кредит в розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Таким чином, відповідач зобов'язання за Договором не виконав.
У зв'язку з порушенням відповідачем Договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 12 351,77 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом у розмірі 12 351,77 грн.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
05.04.2023 року року від відповідача надійшла заява, в якій вона заперечувала проти задоволення позову. Заперечення обґрунтовано тим, що кошти були надані відповідачу на підставі анкетування в електронному додатку Monobank, у таблиці розрахунку позивачем надано 9 109,04 грн., а сплачена відповідачем сума складає 14 111 грн. Таким чином, відповідачем повернуто кредитні кошти в більшому розмірі. На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився. Письмово просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, проти позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням докази, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 18.03.2018 року підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк» (а.с.10).
Відповідно до зазначеної анкети-заяви ОСОБА_1 просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Так, підписавши власноруч анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг, умови якого відповідач зобов'язалася виконувати.
Також у анкеті-заяві зазначено, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Окрім того, підписанням вказаної анкети-заяви відповідач підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного цифрового підпису.
Позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» про наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank у редакції, що затверджена протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року, тоді як відповідач ознайомилася з умовами та правилами, які діяли станом на 18.03.2018 року. З наведеного вбачається, що надані позивачем умови та правила є відмінними від тих, що отримала та погодила відповідач. Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту та інформацію «Чорна картка Monobank, однак, не надано доказів, що відповідачу видано саме цей вид кредитної картки.
Позивачем також не надано доказів встановленого відповідачу кредитного ліміту в розмірі 5 000 грн., а також не надано доказів його збільшення до 12 351,77 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.03.2018 року, укладеним з ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 13.12.2022 року складає 12 351,77 грн. Із вказаного розрахунку вбачається, що до суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 12 351,77 грн. включено нараховані відсотки.
При цьому, розрахунок містить інформацію щодо розміру погашень відповідачем коштів на суму, що перевищує розмір заборгованості списаних відсотків, що включені до заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Також матеріали справи не містять належних та достатніх доказів щодо сум кредитних коштів, отриманих та повернених відповідачем, виписки по рахунку.
Враховуючи викладене, сума заборгованості, зазначена в позові, не підтверджується належними та достатніми доказами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 628 ЦК України обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Статтею 12 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст.ст. 79,80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Позивач не подавав до суду письмових повідомлень щодо неможливості надати докази разом з позовом.
Враховуючи, що позивачем не надано належних та достатніх доказів наявності у відповідача заборгованості в розмірі 12 351,77 грн., суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог, а тому відмову в задоволенні заявленого АТ «Універсал банк» позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 15-16, 525-526, 530, 549, 610, 612, 629, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем, покласти на нього.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г. Остапенко