Справа № 204/7949/23
Провадження № 1-кс/204/2000/23
20 червня 2023 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12021041030001518 від 01.12.2021 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.1 ст. 275, ст. 356 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12021041030001518 від 01.12.2021 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.1 ст. 275, ст. 356 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що cлідчим відділенням відділенням поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2021 року до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо підробки офіційних документів групою осіб при реєстрації об'єкту нерухомості, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2512598112020 від 22.11.2021 року на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035. Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05.12.2022- клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12021041030001518 від 01.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 275, ст. 356 КК України - задоволено. Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020. Заборонено державним реєстраторам та іншим особам, в тому числі нотаріусам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020. Заборонено будь яким особам, користуватися та розпоряджатися об'єктом нерухомого майна - об'єктом незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020, в тому числі, шляхом заборони користування у вигляді проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2022 року про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020 - скасовано та постановлено нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровської області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041030001518 01 грудня 2021 року, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали. Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020, заборонено державним реєстраторам та іншим особам, в тому числі нотаріусам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на вказане нерухоме майно, а також заборонено будь яким особам будівельні роботи щодо вказаного об'єкту нерухомого майна. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 травня 2023 року апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020 - скасовано. Постановлено нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041030001518 від 01 грудня 2021 року, повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали. Прокурором вказану ухвалу Дніпровського апеляційного суду міста Дніпропетровська, отримано 22.05.2023. Згідно допиту в якості свідка ОСОБА_7 , встановлено, що він проживає по АДРЕСА_1 . Поряд по АДРЕСА_1 знаходиться недобудований об'єкт самочинного будівництва, щодо якого 22.11.2021 року відбулися реєстраційні дії та власником об'єкта є ОСОБА_8 . Об'єкт по суті є незаконним будівництвом багатоповерхівки, невизначеного призначення, що будується посеред приватного сектору без будь-яких дозвільних документів, з порушенням усіх існуючих норм. При формуванні інформаційної довідки №286737146 від 25.11.2021 ОСОБА_7 стало відомо, що державний реєстратор Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_9 протиправно, без належних на це правових підстав, внесла відомості в актуальну інформацію про об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2512598112020, зазначивши об'єкт нерухомого майна, як житловий будинок, загальною площею 1353,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:185:0035 з номером об'єкта 35590239. Також під час реєстрації об'єкту нерухомості було внесено номер запису про право власності/довірчої власності: 45193678 на праві власності ОСОБА_8 , дата державної реєстрації 22.11.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: ВРО №651487, реєстр №1945, виданий 24.12.2011 посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_10 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 61757765 від 22.11.2021 прийнято ОСОБА_9 , Павлоградська районна державна адміністрація Дніпропетровської області. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.09.2020, номер інформаційної довідки 222246942, сформованої ОСОБА_7 видно, що реєстраційний номер майна 35590239 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , значиться земельна ділянка загальною площею 400 кв. м. Технічний опис майна: Державний акт на право приватної власності на землю площею 400 кв. м., виданий виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 22.09.2004 №73/20. Узаконена житлова площа 23,1 кв. м., загальна площа 38,6 кв. м. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію 26.06.2012 на ОСОБА_8 , частка власності 1/1 на підставі Договору купівлі-продажу, ВРО №651487, реєстр №1945, 23.12.2011, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 . Таким чином, з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно можна дійти висновку, що на земельній ділянці, якій станом на 01.09.2020 навіть не було присвоєно кадастрового номеру, за адресою: АДРЕСА_1 , з маленького будинку загальною площею 38,6 кв. м. з'являється за цією адресою житловий багатоповерховий будинок, який має п'ять поверхів із загальною площею 1 353,90 кв. м. без отримання будь-яких дозвільних документів на будівництво, та не маючи жодних на те правових підстав. Необхідний перелік документів, що повинен додаватися при державній реєстрації нерухомо майна об'єкту, що отримав суттєві зміни технічних характеристик, у справі відсутній. Державний реєстратор ОСОБА_9 на підставі попереднього права власності, з вказаною площею 38,6 кв. м. та Акту, де зазначено, що приміщення було переобладнане або переплановане (тобто, по суті, просто відбувся ремонт) без втручання у огороджувальні та несучі конструкції, проводить реєстрацію нового права власності, де площа будинку складає вже 1353,9 кв. м. У даному Акті від 20.11.2021 експерт ОСОБА_11 встановив, що раніше розташовані на земельній ділянці сараї літ. Б та літ. Е, а також споруди №3-8 - демонтовано. Станом на 20.11.2021р. об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , складається: Літ. «А-5» Житловий будинок загальною площею 1 353,9 м2, житловою площею 795,7 м2; Літ. «а» - тераса; №1,2, І - споруди (хвіртка, огорожа, мостіння). Загальна та житлова площа будинку змінилася за рахунок переобладнання без втручання у несучі або огороджувальні конструкції, що не потребує отримання документів, що надають право на виконання робіт. Крім цього у примітках до акту зазначено, що стан виконання робіт складає 96% від загального кошторису (без оздоблених робіт та сантехнічних приладів). Оздоблювальні роботи та монтаж сантехнічних приладів виконується окремо новими власниками квартири. Встановлено, що 17.07.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, відповідно до якого ОСОБА_8 зобов'язаний зупинити виконання будь-яких будівельно-монтажних робіт об'єкта містобудування з 18.07.2018 та знести вищевказану будівлю зведену з порушеннями будівельних норм, стандартів та правил у строк до 18.08.2018 року за адресою за адресою:
АДРЕСА_1 . Як вбачається із рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №0440/6595/18 від 15.02.2019 року при розгляді позову ОСОБА_8 щодо визнання протиправними та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, яке задоволено частково, а самеу частині вимог про знесення будівлі, зведеної з порушенням будівельних норм, стандартів і правил у строк до 18.08.2018 року. В іншій частині відмовлено. Відповідно до постанови Верховного суду по справі №0440/6595/18 від 30.09.2019 року при розгляді скарги ОСОБА_8 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Враховуючи вказане на сьогодні припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 17.07.2018 року зобов'язує ОСОБА_8 не проводити будь-яких будівельно-монтажних робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 . В ході візуального проведення огляду зазначеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що воно не відповідає дійсності зазначеного у акті, який був підставою для реєстрації зазначеного об'єкту. 16.08.2022 року слідчим СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову про призначення судової будівельно-технічної експертизи. 19.08.2022 року отримано клопотання експерта про необхідність виїзду на об'єкт - будівлю за адресою: АДРЕСА_1 з метою дослідження об'єкту для виконання необхідних замірів. 13.09.2022 року проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1 . Досудовим розслідуванням встановлено, що на теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 виконують будівельно-монтажні роботи, які можуть заважати проведенню судової будівельно-технічної експертизи та порушенню припису виданого Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 17.07.2018 року. Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проводились роботи по будівництву без наявності дозвільної та проектної документації, у зв'язку із чим при виконанні маються порушення пожежі-технічних норм. Також вказаний факт будо встановлено при розгляді у Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі №0440/6595/18 від 15.02.2019 року за позовом ОСОБА_8 , щодо визнання протиправними та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради. 15.09.2022 слідчим СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області винесено постанову про визнання речових доказів - об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до ст. 98 КПК України є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, який можуть змінити, спотворити, тощо. 25.11.2022 прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра винесено постанову про визначення місця проведення досудового розслідування за СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області. Враховуючи зазначені вище обставини в органу досудового розслідування є підстави вважати, щодо невстановлені особи допустили порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, пов'язано із настанням тяжких наслідків, а також самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника пов'язаних із об'єктом незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.05.2023 сторона обвинувачення, вважає за доцільне зазначити, що відповідно до вимог ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна: З метою забезпечення збереження речових доказів, у кримінальному провадженні за № 12021041030001518 від 01.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 275, ст. 356 Кримінального кодексу України а саме об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно запобігання можливості його, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження. 2) перелік і види майна, що належить арештувати: об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до ст. 98 КПК України є предметом та об'єктом кримінально протиправних дій. 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном: відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна за № 333575292 від 25.05.2023, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна № 25141058122020, відсутнє. 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. Підстави для подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, відсутні, у зв'язку із відсутні цивільного позову в рамках вказаного кримінального провадження. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. До клопотання, надано докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, які належним чином завірені, прошиті та пронумеровані, про що міститься відповідна печатка та підпис процесуального керівника. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. «Також, в клопотанні прокурора належним чином необґрунтована необхідність арешту майна, оскільки до клопотання не додано належним чином посвідчених документів, які підтверджують право власності на об'єкт нерухомості, що належить арештувати» Необхідність накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, у кримінальному провадженні за № 12021041030001518 від 01.12.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 275, ст. 356 Кримінального кодексу України а саме об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , та запобігання можливості його, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження. «Крім того, у клопотанні про накладення арешту на майно слідчий та прокурор посилаються на наказ Міністерства юстиції України №3524/5 від 22 серпня 2022 року, яким скасовано реєстраційну дію, а саме реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020» «Разом з тим, хоча у вказаному наказі Міністерства юстиції України №3524/5 від 22 серпня 2022 року і зазначено про скасування рішень, прийнятих державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_9 та приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 , однак не розкрито змісту цих рішень.» Вказані відомості зазначені в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна за № 333575292
від 25.05.2023, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна № 25141058122020, відсутнє. 23.08.2022 відповідно до Наказу 3524/5 виданого 22.08.2022 Міністерства юстиції України, скасовано реєстраційну дію. Наказом Міністерства юстиції України від 22.08.2022 року за № 3524/5 було скасовано право власності на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , як закінчене будівництво загальною площею 1353,9 кв. м, житловою площею 795,7 кв.м., а також скасовані записи про іпотеку на ім'я ОСОБА_13 . Таким чином, із врахуванням відомостей, які містяться в інформаційній довідці № 333575292, право власності на житловий будинок відсутнє. «Крім того, вказані копія наказу Міністерства юстиції України належним чином не завірена у відповідності до вимог КПК України» Копія Наказу Міністерства юстиції України від 22.08.2022 року за
№ 3524/5 долучена до матеріалів кримінального провадження потерпілим, яка містить печатку Міністерства юстиції України, належним чином завірена, оскільки вказаний Наказ винесений на підставі скарги потерпілого, та на його адресу було скеровано відповідну копію. «В порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора не зазначено, яким чином об'єкт нерухомості, що належить арештувати, може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження» Станом на 19.10.2022, в ході проведення будівельно-технічної експертизи, зафіксовано наявність 3 збудованих поверхів та підземний поверх. Станом на 25.05.2023, в ході проведення огляду, зафіксовано наявність 5 поверхів, та одного підземного поверху. Таким чином, не накладення арешту на об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , з забороную проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, призведе до Порушення правил безпечної експлуатації будівель і споруд, зашкодить проведенню повторної будівельно- технічної експертизи. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил КПК України. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. В ході проведення досудового розсілдування встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення проти власності, провівши системний аналіз норм кримінального процесуального законодавства, які регулюють порядок накладення арешту в межах кримінального провадження, слід зазначити наступне. Підставою накладення арешту на вищевказане майно достатня наявність підстав вважати, що нерухоме майно, об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом кримінально протиправних дій - порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, пов'язано із настанням тяжких наслідків, а також самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина. Арешт необхідно накласти на нерухомість для унеможливлення подальшого її відчуження на користь третіх осіб. Подальше його відчуження буде перешкоджати досягненню цілей та завдань кримінального провадження і поверненню його до законного власника, а також заборона ним розпоряджатися будь яким особам. Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно. Метою застосування арешту майна, а саме вищевказаного об'єкту нерухомості, є збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України за такої мети арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Згідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Провівши аналіз вказаної статті, вважаю, що вказаний об'єкт нерухомості був об'єктом кримінально протиправних дій. В зв'язку з чим нерухоме майно підлягає арешту. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Вважаю, що потреби досудового розслідування та суспільства виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника нерухомого майна, як застосування арешту майна. В даному випадку, допитаний як потерпілий ОСОБА_14 показав, що невстановлені особи, які організували свавілля та продовжують незаконне будівництво суттєво порушують його права як потерпілого. Вказує на те, що ним неодноразово здійснювались виклики працівників поліції з метою фіксації незаконної діяльності пов'язаної із будівництвом. На даний час йому відомо про припис від 2019 року, яким заборонено здійснювати будівництво на вказаній земельній ділянці, та яким зобов'язано усунути недоліки та приведення правил будівництва до нормам чинного законодавства. Також вказує на те, що наприкінці жовтня 2022 року, у комендантський час невстановлені особи, які здійснювали ремонтні роботи, почали сваритися та порушувати тишу, та після виклику поліції одного із працівників, знайшли випавшого із другого поверху на внутрішнє подвір'я, що свідчить про те, що вказані особи, які здійснюють там ремонтні роботи, офіційно ніде не працевлаштовані, усі особи є переселенцями та проживають на АДРЕСА_2 . Також зазначає, що усім будівництвом як прораб керує ОСОБА_15 який, веде себе неадекватно, кидається нього, та здійснив удар кулаком у ліву частину обличчя, все це бачили працівники муніципальної варти, та були викликані працівники поліції. Однак також жодних відомостей до ЄРДР не вносилось. Також, вказані особи, які здійснюють будівництво здійснювали самовільне підключення до мереж Міськводоканалу та Дніпрогаз, у зв'язку із чим представники вказаних служб зверталися до органів поліції. Крім того, на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2023, необхідно зазначити, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 275, ст. 356 Кримінального кодексу України, а не лише за ст. 356 КК України. В даному випадку, враховуючи, що потерпілому у вказаному кримінальному провадженні не лише за фактом самоправства, а також за фактом порушення правил, що стосуються безпечного використання та безпечної експлуатації будівель і споруд, оскільки роботи по вказаному будівництву проводяться без наявності дозвільної та проектної документації, у зв'язку із чим при виконанні маються порушення пожежі-технічних норм. Крім того, враховуючи, що відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК України, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу. В рамках вказаного кримінального провадження проводяться необхідні слідчі та розшукові дії, спрямовані на встановлення винних осіб, а також збираються необхідні докази для притягнення їх до кримінальної відповідальності. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного від 16.12.2020 року у адміністративній справі № 160/11685/19 суду зобов'язано ОСОБА_8 виконати вимоги Припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.07.2019 р., а саме: усунути порушення ДБН Б.2.2-12-2018 Планування і забудова територій, привести об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог чинного законодавства. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 16.12.2020 року у адміністративній справі № 160/11685/19 суду скасоване не було й набрало сили 28.04.2021 року, а з 17.06.2021 року перебуває на примусовому виконанні у Соборному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ВП № 65779507, державний виконавець ОСОБА_16 ). Проте, станом на теперішній час рішення не виконане. Попри все вищевказане, ОСОБА_8 не усунув порушення ДБН Б.2.2-12-2018 Планування і забудова територій, не привів об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог чинного законодавства. Не отримав містобудівні умови та обмеження або паспорт забудови земельної ділянки на будівництво багатоповерхового будинку, не зареєстрував у встановленому законом порядку свою будівельну діяльність, не отримав дозвільні документи на будівництво тощо, але продовжує будівництво об'єкту за вказаною адресою та вже збудував четвертий й п'ятий поверхи на цьому об'єкті будівництва. Під час досудового розслідування слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами, а саме об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020 є предметом скоєння кримінального правопорушення, з метою забезпечення схоронності майна, та уникнення пошкодження об'єкту нерухомості та проведення подальших дій, пов'язаних із виконанням робіт на земельній ділянці, керуючись ст. ст. 131-132, 170-171 КПК України. На підставі вищевикладеного, слідчий, за погодженням з прокурором звертається до суду з даним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про арешт майна, просив його задовольнити та посилався на обставини зазначені в клопотанні.
В судовому засідання захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які діють в інтересах ОСОБА_8 , заперечували щодо клопотання про арешт майна, підтримали письмові заперечення, в яких вказували, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки, майна та нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою АДРЕСА_1 . В рамках даного кримінального провадження прокурор та слідчий 3-ри рази зверталися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту та наразі всі арешти було скасовано, що зокрема але не виключно підтверджується наступним, а саме 08.05.2023р. Дніпровський апеляційний суд ухвалив: «Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року про накладення арешту на об?єкт нерухомого майна об?єкт незавершеного будівництва житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА 1, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2512598112020 скасувати.» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110783984). 25.01.2023р. Дніпровський апеляційний суд ухвалив ухвалу по справі № 204/10746/22, якою постановив : «Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 05 грудня 2022 року про накладення арешту на об?єкт нерухомого майна - об?єкт незавершеного будівництва - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА 1, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2512598112020 -скасувати.» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108637186). Єдиним власником земельної ділянки, майна та нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою АДРЕСА_1 - виключно ОСОБА_8 .. На підставі викладеного заперечуємо проти задоволення клопотання, також заперечуємо проти задоволення клопотання з наступних обставин, а саме: слідчим та прокурором не було виконано вказівок апеляційного суду, які вказані в ухвалі від 25 січня 2023 року, згідно до витягу по кримінальному провадженню, досудове розслідування проводиться за фактом вчинення «самоправство». Самоуправство є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного злочної шкоди інтересам громадянина, держави чи громадським інтересам або інтересам власника. Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту настання наслідків значної шкоди. Самоуправство, яке не завдало значної шкоди інтересам зазначених осіб, тягне за собою відповідальність за ст.186 КУпАП, як адміністративний проступок. Суб?єктивна сторона самоуправства характеризується умисною виною. Згідно до клопотання про накладення арешту не було встановлено, що будь-якій особі дійсно було заподіяно значної шкоди, і прокурором та слідчим такі докази не подано. Потерпілим за ст. 356 КК України - є особа, підприємство, організація, громадське об?єднання, органи державної влади лише за умови, що їхнім інтересам було завдано збитків. В даній справі збитків взагалі не має. Так, предметом злочину/проступку за ст. 358 КК України - с: 1) посвідчення або інший документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією незалежно від форми власності, громадянином-підприємцем, приватним: нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов?язків; 2) печатки, штампи, бланки підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, інші офіційні печатки, штампи, бланки. Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 356, 358, 275 КК України, є дії/інформація/документи, а не нерухоме майно, на яке слідчий та прокурор просить накласти арешт. В рамках даного кримінального провадження згідно до норм ст. 55 КПК України взагалі не може бути потерлих, так-як фізичній та/або юридичній особі не спричинено ані матеріальної, ані моральної шкоди. Докази спричинення вказаної шкоди взагалі відсутні. В ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, яке триває більше року, органом досудового розслідування будь-які особі не пред?явлено підозри. ОСОБА_8 - власник арештованого майна не є ані підозрюваним, ані цивільним відповідачем, ані особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред?явлено цивільний позов у порядку, встановленому нормами КПК України. ОСОБА_8 не здійснював дії за ст.356, ст.358, ст.275 КК України. Також не порушував чинне законодавство, не здійснював суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, не пов?язаний з подіями кримінального правопорушення та не вчиняв дій, що могли б свідчити про будь-яку причетність до осіб та/або до незаконних дій, які є предметом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження. Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. 3 огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру. Слід звернути увагу, що слідчий не вилучав нерухоме майно - який останній нібито визнав речовим доказом. Постанова про визнання речових доказів від 15.09.2022р. - безумовно є формальною, у зв'язку з чим в даному випадку не може ставитися питання про накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, як це дозволяє ч. 10 ст. 170 КПК України нерухоме майно - не є речовим доказом, так-як не відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. За логікою органу досудового розслідування, можливо будь-яке майно визнати речовим доказом. Після чого просити накласти арешт з метою збереження речового доказу. Проте нерухоме майно безпідставно було визнано речовим доказом та відповідно не має будь-якого значення для належного розслідування даного кримінального провадження. Жодних об' ективних даних, які 6 підтверджували, що арештоване нерухоме майно, зберегло на собі сліди вчинення Підроблення документів, Порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, Самоправства або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.3 ст. 358, ч.1 ст. 275, ст. 356 КК України з наданих матеріалів не вбачається. Наведені обставини свідчили про відсутність підстав для накладення арешту. В рамках кримінального провадження №12021041030001518 від 26.10.2022р. вже накладався арешт на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою АДРЕСА_1 , ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022р. по справі №932/3016/22. 03.11.2022р. вказаний арешт було скасовано слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 932/3016/22, так-як були відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном, яке належить ОСОБА_17 , Оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявнісь підстав для такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна, підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном відсутні. Не погодившись з таким рішенням прокурор вирішив за допомогою слідчого змінити підслідність справи виключно для звернення до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_8 .. Слідчим було підготовлено рапорт та на підставі рапорту ОСОБА_18 виніс незаконну та необгрунтовану постанову про визначення підслідності від 25.11.2022р. Зміна підслідності прокурором на підставі рапорту є процесуальним зловжианням та свавіллям прокурора. Таким чином вбачається, що виключно лише на підставі штучних рапортів, прокурор безліч разів буде змінювати підслідсть (у разі скасування арешту), та після зміни підслідності буде звертатися з клопотання про арешт до суду, а власним майна повинен буде витрачати час на скасування вказаних арештів. Наразі по даному кримінальному провадженні вже було встановлено, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження не вбачається. Обмеження права власності ОСОБА_8 не відповідає завданням кримінального провадження. Втручання у право ОСОБА_8 щодо володіння, користування майном не відповідає ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі. (аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного суду від 30.06.2020р. по справі № 274/5252/18). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Проте необхідно звернути увагу, що сам власник/користувач зацікавлений в збереженні майна, на яке слідчий просить накласти арешт. Більш того зазначене майно - є нерухомим майном та його відповідно не можливо приховати, перетворити. В клопотанні про накладення арешту не зазначено посилання на належний та допустимий доказ, того що з 01.12.21р. до сьогодні були виявлені та зафіксовані факти: приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, майна на яке слідчий просив накласти арешт. Звертаю увагу, що рішення суду не може грунтуватися на припущеннях. Наразі відсутні об?єктивні дані, які б свідчили про те, що будь-якими особами (фізичними, юридичними) за час досудового розслідування вчиняються чи можуть бути вчинені дії, щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження нерухомого майна, зазначеного у клопотанні про накладення арешту. До клопотання слідчим додані не оригінали документів, а не належним чином завірені копії документів. Тобто зазначені копії не мали жоднох юридичної сили (https:// ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_19 ). В п. 3 ст. 99 КПК України вказано, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов?язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Заборона користуватися нерухомим майном, не в повній мірі відповідає ч. 4 ст. 173 КПК України, яка містить вимогу, що слідчий суддя, суд у разі задоволення клопотання про накладення арешту повинен застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Відтак заборона користуватися нерухомим майном є невиправдано обтяжливим способом арешту майна, чим неналежно враховано приписи ч. 4 ст. 173 КПК України. У клопотанні слідчого та прокурора не зазначено розміру спричиненої шкоди та вартість майна, що є необхідним відповідно до ч.2 ст.173 КПК України для встановлення розміру шкоди, дотримання розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. Так-як у клопотанні не вказано вартість майна, на яке має бути накладено арешт, то зазначена обставина позбавляє суд можливості оцінити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного (звертаю увагу, що підозру не пред?явлено жодній особі), тому у клопотанні про арешт майна слід було відмовити відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України, оскільки особа, що подала клопотання, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Крім того, в матеріалах, доданих до клопотання, немає достатніх об?єктивних даних, які б свідчили про те, що будь-якій особі у цьому провадженні дійсно заподіяна шкода, що є обов?язковою ознакою кримінальних правопорушень. Обов?язок доведення необхідності застосування засобу забезпечення «арешт» та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого. Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. З матеріалів клопотання встановлено, що зазначені вище підстави на час розгляду клопотання в суді - відсутні, оскільки майно, про арешт якого ведеться мова у клопотанні, не має тих ознак, за наявності хоча б однієї з яких, на відповідне майно може накладатись арешт в порядку ч. 1 ст. 170 КПК України. Слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків, що арештоване майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження має місце спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид додаткового покарання чи відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням. тому, є та були всі передбачені законом підстави для відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту за недоведеністю, яка, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника/користувача майна, гарантованими Законом і завданням данного кримінального провадження.
Вислухавши сторони, ознайомившись з матеріалами клопотання, запереченям та додатковими запереченями щодо клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021041030001518 від 01 грудня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 275, ст. 356 КК України. Згідно з Витягом з ЄРДР по кримінальному провадження № 12021041030001518, 01 грудня 2021 року було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, за фактом того, що 01 січня 2021 року до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо підробки офіційних документів групою осіб при реєстрації об'єкту нерухомості, яке зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 2512598112020 від 22 листопада 2021 року. У ході досудового розслідування встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проводились роботи по будівництву без наявності дозвільної та проектної документації, у зв'язку з чим, при виконання маються порушення протипожежних-технічних норм. Також, при розгляді у Дніпропетровському окружному адміністративному суді по справі № 440/6595/18 за позовом ОСОБА_8 , щодо визнання протиправними та скасування припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вказаний факт було встановлено, а тому 21 вересня 2022 року до реєстру внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України. Крім того, 11 листопада 2022 року від громадянина ОСОБА_20 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , надійшла заява, в якій він просить прийняти міри щодо ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, які вчиняють самоуправні дії, всупереч установленому законом порядку, а саме: будівельно-монтажні роботи на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 . За даним фактом було внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
У судовому засіданні також встановлено, що Приписом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03 липня 2019 року, за результатами перевірки об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено порушення норм будівництва та від громадянина ОСОБА_8 вимагається усунення порушення ДБН Б.2.2.-15-2018 «Планування та забудова територій», привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил. Однак, ОСОБА_8 даний припис не виконав та більше того, не погодившись з даним приписом, звернувся з позовом про його оскарження до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено. Проте. Згідно вказаного рішення суду, судом було встановлено факт недотримання норм будівництва, неусунення порушень зазначених в приписах та не приведення об'єкту у відповідність до вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, рішення суду від 14 березня 2022 року, залишено без змін.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_21 від 15 вересня 2022 року, визнано речовим доказам по кримінальному провадженню № 12021041030001518 об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів, а саме те що, нерухоме майно, об'єкта незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 є об'єктом кримінально протиправних дій - порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, пов'язано із настанням тяжких наслідків, а також самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина. Арешт необхідно накласти на нерухомість для унеможливлення подальшого її відчуження на користь третіх осіб. Подальше його відчуження буде перешкоджати досягненню цілей та завдань кримінального провадження і поверненню його до законного власника, а також заборона ним розпоряджатися будь яким особам.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора та слідчого, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим, клопотання підлягає задоволенню, доводи захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні, суд оцінює критично та вважає такими, що не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12021041030001518 від 01.12.2021 року, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч.1 ст. 275, ст. 356 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020.
Заборонити державним реєстраторам та іншим особам, в тому числі нотаріусам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - об'єкт нерухомого майна - об'єкт незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020.
Заборонити будь яким особам, користуватися та розпоряджатися об'єктом нерухомого майна - об'єктом незавершеного будівництва - житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:03:185:0035 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2512598112020, в тому числі, шляхом заборони користування у вигляді проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1