Ухвала від 30.06.2023 по справі 916/2756/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"30" червня 2023 р. Справа № 916/2756/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (Вх. № 4-42/23 від 29.06.2023) про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом:

- заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін збудь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток; зміни складу учасників (засновників), що стосуються частки 33,33 (тридцять три цілих тридцять три сотих) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» (ідентифікаційний код юридичної особи: 22478794),що належить ОДНООСІБНОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП»,

-? накладення арешту та заборони відчуження частки 33,33 (тридцять три цілих тридцять три сотих) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» (ідентифікаційний код юридичної особи: 22478794), що належить ОДНООСІБНОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказує на те, що йому стало відомо про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб 21.06.2023 внесено зміни щодо складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» і на цей час засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ЛАЙН" є: ТОВ «Торговий дім «Медіана» та ОДНООСІБНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП».

Таким чином, з невідомих підстав ОСОБА_1 вибув зі складу засновників, а належна ОСОБА_1 частка в статутному капіталі ТОВ "РЕНІ-ЛАЙН" у розмірі 33,33% статутного капіталу цього товариства з 21.06.2023 належить іншій особі, якою є ОДНООСІБНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП».

Заявник звертає увагу суду, що він не підписував жодних договорів щодо відчуження належної йому частки, а також не надавав повноважень на підписання таких договорів третім особам.

За твердженням заявника, цілком можливим є наступне переоформлення частки, яка належала ОСОБА_1 в ТОВ "Рені Лайн" іншим особам, її поділ, тощо, а усунення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства може бути підставою для закриття цього товариства, його поділу, приєднання, перетворення, тощо. При цьому у випадку наступної реорганізації ТОВ «Рені Лайн», як й у випадку поділу частки, яка належала ОСОБА_1 , на декілька часток, позивач буде позбавлений права на захист своїх прав в межах одного судового процесу, а поновлення таких прав буде дійсно ускладненим.

Також ОСОБА_1 зазначає, що на момент подання заяви про забезпечення позову у Приморському районному суді м. Одеси слухається справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на частку в ТОВ «Рені Лайн» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними Договору застави від 13.07.2021 та додаткової угоди до договору застави від 14.07.2021 (справа № 522/14718/22).

Крім того, Київським районним судом м. Одеси винесено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. На цей час рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржено до Одеського апеляційного суду (справа №947/20290/22).

Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову стануть вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом подання віндикаційного позову, поєднані з вимогами про скасування державної реєстрації належної йому частки за третьою особою.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини третя та четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника) (Постанова КГС ВС від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 25.03.2019 у справі № 920/622/18).

Питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.

Позовні вимоги, що має намір заявити ОСОБА_1 , за його доводами, спрямовані на повернення у власність частки в статутному капіталі ТОВ "Рені-Лайн", що вибула з його власності, а також на скасування державної реєстрації права власності на частку за ОДНООСІБНИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП».

При цьому відомості, зазначені у заяві про забезпечення позову дозволяють зробити висновок про наявність спору про право на частку в статутному капіталі, який виник через невиконання договору позики та застави такої частки, та такий спір вирішується іншим судом.

У даному випадку, заявлений спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку співвідноситься з предметом майбутнього позову в частині вимоги про витребування з володіння ОДНООСІБНОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП» частки в статутному капіталі Товариства, існує логічний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, тож такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити належне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Обраний заявником захід забезпечення позову не обмежує відповідача в реалізації його корпоративних прав та не перешкоджає господарській діяльності ТОВ "Рені-Лайн", а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких сприятиме поновленню прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що у даному випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у разі подальшого відчуження спірної частки в статутному капіталі ТОВ "Рені-Лайн" позивач не зможе захистити своє порушене право в межах даного судового провадження без інших звернень до суду до нових учасників ТОВ "Рені-Лайн", що потягне за собою також додаткові витрати.

На думку суду, в цьому випадку, з урахуванням обставин, покладених в основу вимог заявника, подання доказів, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, не є визначальною умовою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки до ухвалення рішення і набуття ним чинності відповідач може у будь-який момент безперешкодно відчужити свою частку.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що задля ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , а також забезпечення можливості реального виконання судового рішення у даній справі, доцільним та необхідним буде вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку у розмірі 33,3% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН».

Вказані висновки суду цілком відповідають усталеній судовій практиці Верховного Суду, викладеній, зокрема, у справі № 910/5116/21.

Враховуючи, що заходи щодо заборони ОДНООСІБНОМУТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП» відчуження спірної частки (33,3%) у статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ЛАЙН» є також співмірними з майбутніми позовними вимогами, а вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності Одноосібного товариства та відповідає положенням п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, яким передбачено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, з огляду на сталу судову практику Верховного Суду з цього питання (Постанова КГС ВС від 10.09.2021 у справі № 910/18567/20, Постанова КГС ВС від 17.01.2022 у справі № 927/461/21), суд доходить висновку про задоволення заяви в цій частині.

Суд також зазначає, що пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі № 902/1051/19.

Суд також зазначає, що згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд вважає, що даний спосіб забезпечення позову перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із способом, який був зазначений вище (арешт на частку та заборона відчуження), адже такі дії підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Крім того, будь-яке рішення прийняте загальними зборами учасників Товариства, яке стосується зміни складу учасників, перерозподілу часток учасників, тощо також підлягає відповідній реєстрації. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 921/629/19.

При цьому заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача та забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1 та 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків осіб, які можуть отримати статус учасників справи - Товариство з обмеженою відповідальністю ««РЕНІ-ЛАЙН» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 22478794) ОДНООСІБНЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП» (резидентство Болгарія, місцезнаходження: Болгарія, вул. Василя Левського, № 7, цокольний поверх, офіс № 1, місто Бургас, Республіка Болгарія) у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказані особи не позбавлена права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви (Вх. № 4-42/23 від 29.06.2023) задовольнити.

2. Накласти арешт на частку у розмірі 33,33 (тридцять три цілих тридцять три сотих) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 22478794), що належить ОДНООСІБНОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП» (резидентство Болгарія, місцезнаходження: Болгарія, вулиця Василя Левського, № 7, цокольний поверх, офіс № 1, місто Бургас, Республіка Болгарія) та заборонити ОДНООСІБНОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП», здійснювати відчуження частки у розмірі 33,33 (тридцять три цілих тридцять три сотих) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 22478794).

3. Заборонити до закінчення розгляду справи по суті державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб'єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи, що стосуються зміни розміру статутного капіталу; зміни перерозподілу часток; зміни складу учасників (засновників), що стосуються частки 33,33 (тридцять три цілих тридцять три сотих) відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 22478794), що належить ОДНООСІБНОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СИНГА ШИП» (резидентство Болгарія, місцезнаходження: Болгарія, вулиця Василя Левського, № 7, цокольний поверх, офіс № 1, місто Бургас, Республіка Болгарія).

4. Стягувачем за цією ухвалою є - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Боржником за цією ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ЛАЙН» (68800, Одеська обл., Ренійський р-н, місто Рені, вул. Дунайська, буд. 188, код ЄДРПОУ 22478794).

6. Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

7. Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

8. Ухвала набрала законної сили 30 червня 2023 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 30.06.2023.

Суддя Нікітенко Сергій Валерійович

Попередній документ
111900911
Наступний документ
111900913
Інформація про рішення:
№ рішення: 111900912
№ справи: 916/2756/23
Дата рішення: 30.06.2023
Дата публікації: 03.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.08.2023)
Дата надходження: 29.06.2023
Предмет позову: про заборону вчиняти певні дії