65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"29" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2730/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву Приватного підприємства "ЛІРА" про забезпечення позову до подання позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасників справи:
позивач: Приватне підприємство "ЛІРА" (код ЄДРПОУ 13889920, 65086, Одеська область, місто Одеса, Дніпропетровська Дорога, будинок 70)
відповідачі:
- Департамент комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595, 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1)
- Одеська міська рада (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, Одеська область, м. Одеса, площа Думська, буд. 1)
До Господарського суду Одеської області звернувся заявник Приватне підприємство "ЛІРА" із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладання арешту на нежилі приміщення першого поверху № 501а, загальною площею 353,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70 (реєстраційний номер нерухомого майна 2105257251101);
- заборони Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та будь-які інші дії щодо нежилих приміщень першого поверху № 501а, загальною площею 353,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70 (реєстраційний номер нерухомого майна 2105257251101).
Заявник зазначає, що має намір звернутись до суду із позовом про визнання недійсним проведення державної реєстрації права власності та скасування запису про право власності на нежилі приміщення, загальною площею 137,3 кв. м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2071802351101); нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 45.5 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2086112351101); нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 353,6 кв. м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501-а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2105257251101).
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову ПП "ЛІРА" зазначає, що між Представництвом по управлінню комунальною власністю (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) та ТОВ "Евріка" 25.09.1996 укладений договір оренди № 7/004 на нежитлове приміщення, загальною площею 558 кв. м, першого поверху, розташоване за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, який було пролонговано до 16.12.2008 укладенням договору оренди №7/004 від 16.12.1998.
20.05.1999 створено Приватне підприємство "ЛІРА", яке згідно до п. 1.5 Статуту є правонаступником прав і обов'язків ТОВ "Евріка", та прийняло за договором оренди нежитлового приміщення №7/004 від 16 грудня 1998 року нежитлове приміщення загальною площею 558 кв.м. першого поверху, розташоване за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, строком до 16 грудня 2008 року. Додатковим погодженням до вказаного договору від 05.11.2003 року строк оренди на нежитлове приміщення загальною площею 558 кв. м. першого поверху, розташоване за адресою вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, подовжено до 31.12.2018.
14 березня 2013 відповідач уклав із ПП "ЛІРА" додаткове погодження №8 до Договору оренди нежитлового приміщення №7/004 від 16 грудня 1998 року. За вказаним додатковим погодженням №8, сторони домовились про зменшення орендованої площі в розмірі 186,3 кв.м. з 14.03.2014 року. Інші умови договору оренди залишені сторонами без змін.
На сьогодні між Приватним підприємством "ЛІРА" (Орендар) та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) Договір оренди нежитлового приміщення № 7/004, укладений 16.12.1998 року, викладений у новій редакції 07.03.2019.
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежилих приміщень першого поверху № 501, загальною площею 350,0 кв. м., розташованих за адресою : м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70.
Як зазначає заявник, Господарським судом Одеської області розглядалась справа №916/3957/21 за позовом Приватного підприємства "ЛІРА" до відповідачів: 1) Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, 3) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Баня Плюс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення неї 1551720 грн., з матеріалів якої ПП "ЛІРА" стало відомо, що:
- 15.04.2020 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради було зареєстровано право власності (форма власності: комунальна) на нежилі приміщення, загальною площею 137.3 кв. м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2071802351101);
- 20.05.2020 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради було зареєстровано право власності (форма власності: комунальна) на нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 45,5 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70. приміщення 501 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2086112351101);
- 17.06.2020 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради було зареєстровано право власності (форма власності: комунальна) на нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 353.6 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2105257251101).
При цьому, Департамент комунальної власності Одеської міської ради стверджує, що наразі нежилі приміщення першого поверху № 501 за адресою: вул. Семена Палія, 70 мають загальну площу 137,3 кв.м. та перебувають в оренді ТОВ "Баня Плюс". Нежилі приміщення, що були передані в оренду Приватному підприємству "ЛІРА" за договором оренди № 7/004 від 07.03.2019 (нова редакція), мають номер 501а та загальну площу 353,6 кв.м.
Разом з тим, за умовами п.1.1 Договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину нежилих приміщень першого поверху №501, загальною площею 350,0 кв.м., розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Семена Палія, буд.70.
В свою чергу, будь-які зміни в Договір оренди не вносились.
ПП "ЛІРА" зазначає, що не є зрозумілим, як було здійснено поділ вказаного вище об'єкту, оскільки ПП "ЛІРА" здійснює його оренду з 1996 року, ні у 2019 році, ні пізніше будь-які особи для виготовлення технічної документації до нього не зверталися, з метою вимірювання площі до об'єкту оренди не заходили, що ставить під сумнів законність виготовлених технічних паспортів 20.12.2019 року та документів, на підставі яких було проведено державну реєстрації приміщень 501 та 501а.
За твердженням заявника, здійснення незаконного поділу об'єкту нерухомого майна, проведення державної реєстрації права власності на новостворені нежитлові приміщення, проведені навіть без доступу до об'єкта, свідчать про необхідність забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на частину нежилих приміщень першого поверху № 501а, загальною площею 353,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70., (реєстраційний номер нерухомого майна 2105257251101) та заборони Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595) або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, щодо частини нежилих приміщень першого поверху №501а, загальною площею 353,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70 (реєстраційний номер нерухомого майна 2105257251101), оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до проведення подальших незаконних дій відповідачами, та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову, який є однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява N 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Як вбачається з заяви, ПП "ЛІРА" має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним проведення державної реєстрації права власності та скасування запису про право власності на нежилі приміщення, загальною площею 137,3 кв. м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2071802351101); нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 45.5 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2086112351101); нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 353,6 кв. м., за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 70, приміщення 501-а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2105257251101).
Отже, з огляду на те, що у цій справі заявник вказує, що має намір звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі №910/9855/20, від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 20.07.2020 у справі №914/2157/19).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви позивач просить накласти арешт на нежилі приміщення першого поверху № 501а, загальною площею 353,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70 (реєстраційний номер нерухомого майна 2105257251101) та заборонити Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та будь-які інші дії щодо нежилих приміщень першого поверху № 501а, загальною площею 353,6 кв. м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70 (реєстраційний номер нерухомого майна 2105257251101) без обґрунтування необхідності такої заборони та арешту задля забезпечення можливості ефективного захисту або поновлення його порушених прав в рамках майбутнього позову.
Верховний Суд у постанові від 18.02.2022 у справі№910/12404/21 наголосив, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Верховний Суд, в тому числі у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанова Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Суд наголошує на тому, що обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, суд зазначає, що заявником у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову у контексті заявлених позовних вимог не наведено достатніх обґрунтувань та не долучено належних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду. Даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведено.
Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Приватного підприємства "ЛІРА" про забезпечення позову до подання позовної заяви від 26.06.2023 відмовити у повному обсязі.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у встановлені ст.256 ГПК України строки.
Ухвала складена і підписана 29.06.2023.