вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
30 червня 2023 рокуСправа № 912/748/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/748/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький
про стягнення 10 846,47 грн.
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", яка містить вимоги до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький про стягнення 10 846,47 грн, з яких: 8 337,64 грн основного боргу, 269,32 грн 3% річних, 2 239,51 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про невиконання відповідачем умов Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого газу.
Ухвалою від 05.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/748/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановив розгляд справи № 912/748/23 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
22.05.2023 до господарського суду надійшов відзив Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький від 19.05.2023 № 1012, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що 01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький було укладено Договір постачання природного газу від 01.12.2021 № 10-1190/21-БО-Т, відповідно до якого відповідач мав отримувати з 01.12.2021 по 05.12.2021 природний газ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", саме тому, на переконання відповідача, в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" має бути зазначене в інформаційній платформі, дані до якої вносить Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", а дані про позивача, як постачальника "останньої надії" за спірний період, внесено до інформаційної платформи помилково.
13.06.2023 до господарського суду надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 13.06.2023 № б/н, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть братися судом до уваги.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 та від 09.12.2020 № 1236".
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).
У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу спожитого відповідачем з 29.10.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивач надає лист оператора ГТС від 08.03.2023 № ТОВВИХ-23-2999 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00008F11F00M; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
За п. 3.1., 3.3. Договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Відповідно до п. 4.2. - 4.5. Договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з підп. 1 п. 5.1. та підп. 1 п. 5.2. Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Пунктами 8.1, 8.2. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника.
За п. 11.1. Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Отже, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.
Цією ж постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
За твердженням позивача, протягом жовтня - листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 куб.метр, отже, у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 куб.метр.
Позивач зазначає, що з 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача та на підтвердження надає роздруківку з сайту та довідку (а.с. 14-20). Так 02.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) становила 46,703552 грн за 1 куб. м, 03.12.2021 - 45,111804 грн за 1 куб. м, 04.12.2021 - 43,411430 грн за 1 куб. м, 05.12.2021 - 43,411430 грн за 1 куб. м.
Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до Договору, у строк та порядок, передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.
В період з листопада по грудень 2021 року Позивач поставив Відповідачу природний газ в загальному об'ємі 1,082 тис. куб. м на загальну суму 23 407,24 грн. Зокрема, у грудні 2021 року (з 02.12.2021 до 05.12.2021) - 0,185 тис. куб. м на загальну суму 8 337,64 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов п. 4.3. Договору направляв на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу (а.с. 94-103), однак останнім було здійснено єдину оплату 21.12.2021 в розмірі 15 069,60 грн за спожитий природний газ в листопаді 2021 року (а.с. 105).
Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на суму 8 337,64 грн (23 407,24 грн - 15 069,60 грн) за спожитий у грудні 2021 року природний газ, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує наступне.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
Отже, між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Господарський суд враховує приписи статей 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 Цивільного кодексу України) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
На підставі наведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого газу в установлений Договором строк.
Господарський суд встановив, що позивачем у період з листопада по грудень 2021 року поставлено відповідачу природний газ в загальному об'ємі 1,082 тис. куб. м на загальну суму 23 407,24 грн.
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS00008F11F00M.
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00008F11F00M зазначено, що у періоди з 01.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 02.12.2021 по 29.12.2021 та з 02.12.2021 по 01.01.2022 (з різними періодами постачання по окремих точках обліку) Споживачу було поставлено:
- з 01.10.2021 по 31.10.2021 - 0,00 куб. м.
- з 01.11.2021 по 30.11.2021 - 897,00 куб.м.
- з 02.12.2021 по 29.12.2021 - 185,00 куб. м.
- з 01.01.2022 по 01.01.2022 - 0,00 куб.м.
На виконання умов Договору позивач надіслав відповідачеві рахунки на оплату (природний газ) № 32616 за 0,89700 тис. куб. м на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 15 069,60 грн та № 1750 за 0,185 тис. куб. м на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 8 337,64 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив позивачу оплату в розмірі 15 069,60 грн за спожитий в листопаді 2021 року газ в об'ємі 0,89700 тис. куб. м. (а.с. 105).
З огляду на викладене, враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов'язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 337,64 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 та ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлено також до стягнення з відповідача 269,32 грн 3% річних та 2 239,51 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача 3 % річних (а.с. 9-10), сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить:
- за період з 01.02.2022 по 28.02.2023 на суму боргу 8 337,64 грн - 269,32 грн.
Відтак господарський суд доходить висновку, що розрахунок 3% річних позивачем здійснено правильно та стягненню підлягає 269,32 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2022 по лютий 2023 року на суму 8 337,64 грн, наданий позивачем (а.с. 9-10), господарським судом встановлено, що сума інфляційних втрат, розрахована позивачем, не перевищує суму інфляційних втрат, розраховану судом, а тому до стягнення з відповідача підлягає 2 239,51 грн інфляційних втрат.
Відтак позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат з відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі
Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає, що згідно з пунктами 4.2 - 4.4 Договору, об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи. Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Отже, суб'єкти ринку природного газу мають право користування ресурсами Інформаційної платформи, тому відповідач може відповідно до даних Інформаційної платформи перевіряти дані щодо власного споживання природного газу (постачальника, періоди, об'єми спожитого газу).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є, зокрема, включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
Відповідно до пунктів 1 - 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 05.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника "останньої надії" Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених Позивачем.
Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, в період з 01.11.2021 по 05.12.2021, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом від 08.03.2023 № ТОВВИХ-23-2999, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10).
Таким чином враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.12.2021 по 05.12.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу, як постачальник "останньої надії", натомість в зазначений період в Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в той же період з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Останній почав здійснювати поставку газу відповідачу лише починаючи з 06.12.2021 року.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 3.2. Договору постачання природного газу від 01.12.2021 № 10-1190/21-БО-Т, укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кропивницький та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Натомість у матеріалах справи наявні докази включення відповідача саме до Реєстру споживачів позивача.
Крім цього пунктом 3.1. зазначеного Договору визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.5. вказаного Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.
У матеріалах справи відсутній відповідний акт на підтвердження постачання природного газу у спірний період саме з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
Отже, вищевикладеним спростовуються заперечення відповідача.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький про стягнення 10 846,47 грн, з яких: 8 337,64 грн основного боргу, 269,32 грн - 3% річних та 2 239,51 грн інфляційних втрат, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Кропивницький (25006, м. Кропивницький, пров. Училищний, буд. 8; код ЄДРПОУ: 08541051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 40121452) кошти в розмірі 10 846,47 грн, з яких: 8 337,64 грн основного боргу, 269,32 грн - 3% річних та 2 239,51 грн інфляційних втрат, а також 2 684,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (на електронну пошту: info@gas.ua); Квартирно-експлуатаційному відділу м. Кропивницький (25006, м. Кропивницький, пров. Училищний, 8, та на електронну пошту: kev_kirovogradkev@ukr.net).
Повне рішення складено 30.06.2023.
Суддя О.Л. Бестаченко