вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" травня 2023 р. м. Київ Справа № 910/14586/22
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка,
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» м. Київ,
про стягнення 34904,91 грн.
секретар судового засідання: Самусь В.С.
за участю представників:
від позивача: Павліченко Л.М. (довіреність від 21.12.2022 № 01Др-258-1222);
від відповідача: Безштанько В.В. (довіреність від 01.04.2023 № 57/2023).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 34904,91 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу середнього тиску.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.11.2021 комісією Васильківського відділення Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» виявлено факт пошкодження газопроводу вводу середнього тиску за адресою: с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14, внаслідок проведення відповідачем земляних робіт, що зафіксовано відповідним актом. При цьому позивач зазначив, що представники відповідача здійснювали земляні роботи в охоронній зоні газопроводу без отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, без повідомлення та присутності представника позивача, що суперечить положенням Кодексу газорозподільних систем. В подальшому, як зазначає позивач, позивачем здійснено розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу середнього тиску та складено розрахунок вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз». Як зазначає позивач, внаслідок пошкодження представниками відповідача газопроводу середнього тиску позивач зазнав шкоди в сумі 34904,91 грн. Позивач наголосив на тому, що направляв відповідачу лист з вимогою оплатити суму завданих збитків, однак збитки відповідачем станом на дату подання даної позовної заяви в загальній сумі 34904,91 грн в добровільному порядку не відшкодовані. Отже, на думку позивача, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення для стягнення з відповідача завданої шкоди, у зв'язку із чим позивач звернуся до суду із даною позовною заявою про стягнення з відповідача 34904,91 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу cереднього тиску, яке сталося 17.11.2021 за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 передано матеріали справи № 910/14586/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 34904,91 грн. майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу середнього тиску, за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Рябцеву О.О.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2023 прийнято справу до провадження судді Рябцевої О.О.; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.04.2023.
28.03.2023 до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач звертає увагу, що на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14 у відповідача були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою. Також, позивачем до позовної заяви не додано доказів наявності позначень газопроводу на місцевості, що передбачено ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання». У свою чергу, відсутність позначень, на думку відповідача, свідчить про відсутність у нього обов'язку погоджувати з позивачем земляні роботи. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про наявність завданої йому шкоди, зокрема, доказів перебування газопроводу у власності або на балансі позивача. Відповідач звертає увагу, що акт пошкодження газопроводу від 17.11.2021 за своєю формою не відповідає формі, встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС, а тому відповідач був позбавлений можливості внести свої зауваження та надати пояснення. Також відповідач вважає, що позивачем порушено процедуру розгляду акта про порушення, передбачену розділом 5 глави ХІ Кодексу ГРС.
04.04.2023 до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він спростовуючи аргументи відповідача про відсутність у власності або на балансі АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» газопроводу, зазначив, що в матеріалах справи наявний договір на користування складовими газорозподільної системи від 02.10.2020 № 1/07С810-16223-20. Крім того, в матеріалах справи наявна постанова НКРЕКП від 29.06.2017 № 855 «Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ «Київоблгаз», у додатку до якої визначена територія, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації ПАТ «Київоблгаз». Позивач акцентує увагу на тому, що акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до Кодексу ГРС, складається лише у випадку виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Позивач пояснив, що Кодекс ГРС не визначає обов'язкової форми щодо акта пошкодження газопроводу, а тому форма такого акта затверджена додатком 1 до наказу АТ «Київоблгаз» від 10.12.2018 № 01Но-215-1218.
17.04.2023 до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення, у яких він додатково звертає увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 870 перед проведенням земляних робіт зі встановлення електроопор в межах населеного пункту відповідач зобов'язаний був отримати дозвіл від органу місцевого самоврядування.
16.05.2023 до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд приєднати до матеріалів справи акт комплексного приладового обстеження від 15.05.2023 № 51 з фотофіксацією.
У судових засіданнях 06.04.2023, 20.04.2023 та 04.05.2023 судом оголошено перерви до 20.04.2023, 04.05.2023 та 18.05.2023 відповідно.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судових засіданнях заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
Постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 855 зі змінами, внесенами поставновою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1220, видано АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться розподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».
За визначенням Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
02.10.2020 між ТОВ «Ліга-А» (власник) та АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (користувач) укладено договір № 1/07С810-16223-20 на користування складовими газорозподільної системи.
Пунктами 1, 2 розділу І договору № 1/07С810-16223-20 визначено, що предметом цього договору є надання користувачеві у користування належних власнику складових газорозподільної системи, які безпосередньо підключені (приєднані) до газових мереж користувача, що є оператором газорозподільної системи (Оператором ГРМ), та використовується для забезпечення розподілу природного газу споживачам, підключеним (приєднаним) до майна власника. Перелік майна, яке передається за цим договором користувачеві, зазначається в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 3 розділу І договору № 1/07С810-16223-20 право користування майном у користувача виникає з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.
02.10.2020 ТОВ «Ліга-А» та АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» підписано акт приймання-передачі основних засобів, розташованих в с. Іванковичі, с. В. Бугаївка, с. Гвоздів, с. Рославичі Васильківського району Київської області, відповідно до якого АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» передано у користування газопроводи середнього тиску, у тому числі, газопровід середнього тиску, що розташований за адресою: с. Рославичі, вул. Пушкіна.
Пунктом 3 розділу ІІ договору № 1/07С810-16223-20 передбачено, що передане у користування майно зараховується на баланс користувача.
Таким чином, з дати підписання сторонами договору № 1/07С810-16223-20 акта приймання-передачі основних засобів, передані АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» основні засоби перебувають на балансі користувача.
Встановлені обставини спростовують доводи відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів перебування газопроводу на балансі позивача.
17.11.2021 представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» здійснювались роботи на електроустановках відповідача за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14, в результаті чого було пошкоджено газопровід. Вказані обставини не заперечуються сторонами.
17.11.2021 об 11:10 в аварійно-диспетчерську службу Васильківського відділення АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» надійшла заявка № 1521 про прорив газопроводу за адресою: с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14.
17.11.2021 об 11:52 на повідомлення про пошкодження газопроводу прибула комісія Васильківського відділення АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» у складі слюсаря АДС Чумакова С. та водія ОСОБА_1 , якою виявлено факт пошкодження газопроводу середнього тиску газопроводу 0,130 мПа, діаметром 32 мм за адресою: с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14, про що складено акт пошкодження газопроводу від 17.11.2021.
Вказаним актом зафіксовано, що земляні роботи виконувались ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» без погодження з АТ «Київоблгаз» та зазначено, що працівниками АДС ліквідовано витік газу шляхом встановлення пережимного пристрою на ПЕ газопровід.
Також, у акті вказано, що газопровід прорвано навпіл, без газопостачання залишився 1 будинок за адресою: Чкалова, 9.
Акт вручено уповноваженій особі відповідача інженеру Головань О.В.
В подальшому позивачем здійснено розрахунок об'єму витрат природного газу через пошкодження газопроводу Ду 32 мм низького тиску, відповідно до змісту якого розрахунок виконано згідно з пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ, а витрати всього склали 806,8036423 м.куб.
Відповідно до розрахунку вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу низького тиску за адресою: с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14 згідно з актом обстеження від 17.11.2021, розмір завданої шкоди склав 34904,91 грн.
02.12.2021 позивач засобами поштового зв'язку направив відповідачу лист № 81001-Сл-19726-1221 з проханням підписати договір про відшкодування майнової шкоди та повернути один примірник позивачу. Разом з листом позивач направив відповідачу підрядний договір № 23 ПГ про відшкодування майнової шкоди від 17.11.2021, копію акта пошкодження газопроводу від 17.11.2021 та рахунок на оплату від 17.11.2021 № 23 на суму 34904,91 грн.
Зважаючи на те, що відповідач не підписав договір № 23 ПГ від 17.11.2021 та не відшкодував майнову шкоду в сумі 34904,91 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на зазначені положення ЦК України, факт завдання шкоди майну потерпілого, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних відносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такої шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди та припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд звертає увагу, що юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З огляду на наведене, предметом доказування в справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
Позивач наголошує на тому, що представники відповідача здійснювали земляні роботи в охоронній зоні газопроводу без отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, всупереч положенням пунктів 7, 8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, без повідомлення та присутності представника позивача.
Таким чином, як зазначає позивач, протиправність поведінки відповідача полягає у тому, що відповідач перед проведенням земляних робіт не повідомив за добу про проведення таких робіт Оператора ГРС, а отже не отримав дозвіл на проведення таких робіт, а представники Оператора ГРС не були присутніми під час проведення відповідачем земляних робіт; розмір завданої шкоди в сумі 34904,91 грн підтверджується розрахунком вартості збитків, заподіяних АТ «Київоблгаз» внаслідок пошкодження газопроводу середнього тиску за адресою: с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14 згідно з актом обстеження від 17.11.2021 та складається з переліку виконаних робіт та вартості газу на виробничо-технологічні потреби; причинний зв'язок виявився у незаконному проведенні відповідачем земляних робіт, що зумовли пошкодження газопроводу та спричинили шкоду АТ «Київоблгаз». Отже, на думку позивача, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення для стягнення з відповідача завданої шкоди в сумі 34904,91 грн.
У свою чергу, відповідач стверджує, що всупереч положенням Кодексу газорозподільних систем, на час планування та розроблення технічної документації на виконання робіт з електрифікації земельної ділянки замовника за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14 у нього були відсутні відомості щодо наявності газопроводу за вказаною адресою. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не надано до суду доказів наявності позначень газопроводу на місцевості. За таких обставин, на думку відповідача, у нього були відсутні підстави для виконання обов'язку щодо погодження з позивачем земляних робіт за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як зазначалось, 17.11.2021 внаслідок проведення відповідачем робіт зі встановлення електроопори було пошкоджено газопровід середнього тиску. З акта пошкодження газопроводу вбачається, що вказані роботи проводились трактором. Представник відповідача у судових засіданнях пояснив, що розрив газопроводу стався внаслідок буріння свердловини під стовп.
Згідно з наведеними положеннями статті 1187 ЦК України газопровід середнього тиску, що перебуває на балансі позивача, та спеціальна техніка, що використовувалась відповідачем, є джерелами підвищеної небезпеки.
Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС), визначає, що оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу (пункт 2 глави 2 розділу І).
Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (пункт 1 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРС).
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.
У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).
Оператор ГРМ повинен забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем та локалізацію і ліквідацію аварійних ситуацій в газорозподільній системі (пункт 1 глави 2 розділу ІІІ Кодексу ГРС).
Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель (пункт 4 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).
Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРС).
Так, за визначенням пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС:
охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності;
правовий режим земель охоронних зон об'єктів газорозподільної системи - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також Операторами ГРМ, що встановлюється в межах земель охоронних зон об'єктів газорозподільних систем для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх пошкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Відповідно до пункту 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРС проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
Згідно з абзацом першим пункту 8 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРС письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Положеннями пункту 1.34 розділу V глави 1 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, визначено, що перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Таким чином, для проведення земляних робіт на земельних ділянках, що входять до охоронних зон, виконавці таких робіт зобов'язані отримати письмове погодження Оператора ГРМ.
Пунктом 4.23 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання» (далі - ДБН В.2.5-20-2001) передбачено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками: в забудованій частині - на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках у характерних точках (кути повороту трас, установка арматури, зміни діаметрів тощо); в незабудованій частині - на орієнтирних стовпчиках.
При прокладці газопроводів між населеними пунктами орієнтирні стовпчики повинні встановлюватися з інтервалами між ними не більш 500 м на прямих ділянках газопроводів, а також у характерних точках трас (повороти, відгалуження тощо). На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольно-вимірювальні пункти (далі КВП) та контрольні трубки (далі KT).
Орієнтирні стовпчики на поліетиленових газопроводах повинні установлюватися на відстані 1 м від осі газопроводів, справа по ходу газу.
Отже, вищевказаними положеннями законодавства чітко встановлено, що в зоні знаходження підземного газопроводу повинні міститись розпізнавальні та сигнальні знаки, таблички-покажчики, орієнтирні стовпчики, тощо, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.
Проте Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» всупереч положенням статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодних належних та допустимих доказів, які би свідчили про наявність будь-яких розпізнавальних знаків в зоні знаходження спірного газопроводу.
Подані позивачем роздруківки фотографій не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів позначень газопроводу на місцевості, оскільки останні не були зроблені на момент виявлення пошкодження газопроводу 17.11.2021 та саме за адресою: Київська обл., с. Рославичі, вул. Пушкіна, 14, натомість поданий акт обстеження та фотофіксація здійснені після спливу півтора року з моменту пошкодження газопроводу.
Як уже зазначалось, підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що обов'язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.
В матеріалах справи відсутні докази, що на момент встановлення відповідачем електроопори були наявні розпізнавальні знаки в зоні знаходження спірного газопроводу.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у зоні виявлення факту пошкодження газопроводу розпізнавальних знаків знаходження спірного газопроводу, що свідчить про відсутність правових підстав для звернення ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Оператора ГРМ, з метою отримання погодження на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт та обов'язкового повідомлення Оператора ГРМ про початок таких робіт.
Зазначені обставини свідчать про те, що у діях відповідача відсутня вина, а тому скаду цивільного правопорушення у даному випадку немає.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність у відповідача дозволу органу місцевого самоврядування, оскільки наявність такого дозволу не передбачена вимогами Кодексу ГРС.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що акт пошкодження газопроводу від 17.11.2021 не відповідає встановленій в додатку 20 Кодексу ГРС формі, у зв'язку з чим, відповідач був позбавлений можливості внести свої зауваження та надати пояснення, з огляду на таке.
Пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
Разом з цим, пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено види порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, до яких належать: наявність несанкціонованого газопроводу; несанкціоноване відновлення газоспоживання; несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Тобто, акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до Кодексу ГРС, складається лише у випадку виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС відповідач у спірних відносинах не виступає споживачем або несанкціонованим споживачем природного газу, а тому вимога щодо складення акту про порушення у формі, що затверджена додатком 20 Кодексу ГРС, не може бути застосована.
Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання відповідача на пункт 8 розділу 5 глави XI Кодексу ГРС про те, що акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРС, з огляду на те, що пошкодження газопроводу не відноситься до виду порушення Кодексу ГРС щодо якого приймає рішення комісія Оператора ГРМ.
Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності, а також норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що спірна подія відбулась внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, забезпечення безпечної діяльності яких покладено на обидві сторони.
При цьому в діях саме позивача вбачаються ознаки вини, оскільки він є особою, яка обізнана про проходження відповідного газопроводу по відповідній земельній ділянці, проте він не відмітив трасу підземного газопроводу табличками-покажчиками, тоді як Кодексом ГРС саме на Оператора ГРМ покладено обов'язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності, а саме позивачем не доведено, що порушення газопроводу сталося саме з вини відповідача, оскільки належне позначення газопроводу на місцевості виключало б ймовірність виникнення пошкоджень газопроводу.
Як вже зазначалось шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, їй не відшкодовується.
Відтак, враховуючи встановлення наявності вини лише позивача, суд дійшов висновку, що шкода, завдана йому пошкодженням газопроводу, не підлягає відшкодуванню, а тому заявлені вимоги є необґрунтованими.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 34904,91 грн відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 30.06.2023.
Суддя О.О. Рябцева