ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
30.06.2023Справа № 910/10190/23
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 26.06.2023 року «Про забезпечення позову» ОСОБА_1
у справі № 910/10009/23
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна»
2. Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»
про захист прав інтелектуальної власності
27 червня 2023 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.06.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна» (відповідач-1) та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати недійсним частково (для товарів і послуг 35 класу МКТП для реєстрації знаків, для яких його зареєстровано, в частині послуг: демонстрування товарів , послуги щодо оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; послуги щодо роздрібного продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; розповсюдження зразків) в Україні Свідоцтво України № НОМЕР_2 від 05 травня 2021 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» на ім'я ТОВ «Геліос Віжн Україна»;
- зобов'язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести відомості про визнання частково недійсним Свідоцтва України № НОМЕР_2 від 05 травня 2021 року на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки та здійснити публікацію про це в своєму офіційному бюлетені;
- заборонити ТОВ «Геліос Віжн Україна» здійснювати використання всіма можливими способами позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» стосовно товарів і послуг, таких самих і споріднених з наведеними у свідоцтві України на знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № НОМЕР_1 від 31.03.2021 pоку.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до Свідоцтва на торговельну марку № НОМЕР_1 , виданого Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» та зареєстрованому в Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки від 31 березня 2021 року позивач є власником знаку (торговельної марки) « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів і послуг класифікованих згідно МКТП- кл. 44. Позивач вказує, що йому стало відомо, що ТОВ «Геліос Віжн Україна» надає офтальмологічні послуги, використовуючи позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на вивісці біля центрального входу у клініку за адресою м. Київ, вул. А. Ахматової, 35, на елементах форми працівників клініки, інших елементах декору, на офіційному веб-сайті ТОВ «Геліос Віжн Україна», а також у доменному імені цього сайту: ІНФОРМАЦІЯ_2, у офіційних соціальних мережах ТОВ «Геліос Віжн Україна» (ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4). Позивач вказує, що зазначену торгову марку ТОВ «Геліос Віжн Україна» використовує на підставі свідоцтва на знак № НОМЕР_2 , виданого Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» та зареєстрованому в Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки від 05 травня 2021 року. У відповідності до зазначеного свідоцтва відповідачем було зареєстровано право інтелектуальної власності на знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів класу 35 за МКТП. Позивач вважає, що знак для товарів і послуг № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», який використовує відповідач-1, є схожим настільки, що його можна сплутати із знаком для товарів і послуг № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», право власності на який зареєстровано за позивачем раніше і який використовується для аналогічних послуг по класу 44 згідно МКТП, що може ввести в оману осіб, які є споживачами вказаних послуг. Така діяльність відповідача-1 порушує виключні права власника об'єкта інтелектуальної власності.
Разом з позовною заявою подано заяву б/н від 26.06.2023 року «Про забезпечення позову», в якому заявник просить суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна» використання всіма можливими способами знаку для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» (для товарів і послуг 35 класу МКТП для реєстрації знаків, для яких його зареєстровано, в частині послуг: демонстрування товарів, послуги щодо оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; послуги щодо роздрібного продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; розповсюдження зразків), в тому числі, але не виключно здійснювати виробництво, збут, розповсюдження, рекламування та реалізацію продукції з використанням словесних елементів, які входять до складу знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» № НОМЕР_1 від 31.03.2021 р.;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна» використовувати словесні позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» шляхом нанесення їх на будь-які товари 35 класу згідно класифікації МКТП (в частині послуг: демонстрування товарів, послуги щодо оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; послуги щодо роздрібного продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; розповсюдження зразків), упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із нанесеними зазначеними позначеннями з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої позначення заявлено на реєстрацію, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна» припинити виробництво, збут, розповсюдження, рекламування та реалізацію послуг, продукції, позначеної етикетками, які містять словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в частині послуг: демонстрування товарів, послуги щодо оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; послуги щодо роздрібного продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; розповсюдження зразків);
- заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) до набрання законної сили рішенням суду здійснювати реєстрацію факту передачі прав на знак для товарів та послуг знаку для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна» до будь-якої особи стосовно 35 класу згідно класифікації МКТП (в частині послуг: демонстрування товарів, послуги щодо оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; послуги щодо роздрібного продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та товарів медичного призначення; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; розповсюдження зразків); вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості, пов'язані із заміною власника свідоцтва України на знак для товарів та послуг НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_5; вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни щодо свідоцтва України на знак для товарів та послуг № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1»; здійснювати публікацію будь-яких відомостей щодо свідоцтва України на знак для товарів та послуг (торговельну марку) № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1» в офіційному бюлетені «Промислова власність».
В обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач-1 зможе здійснити передачу прав на знак для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист та неможливості виконання рішення суду у даній справі. На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до збитків позивача, оскільки в разі задоволення позовних вимог ототожнена назва товару на який має свідоцтво позивач і та продукція/послуги, які має на меті виробляти/надавати відповідач-1 містить у назві одне і теж споріднене слово, візуальну схожість, що може призвести до плутанини потенційного покупця під час отримання послуг позивача, внаслідок чого позивач понесе певні збитки. Оскільки між сторонами виник спір щодо інтелектуальних прав на торговельну марку, надання послуг відповідачем-1 з словесним позначенням «хогко», то існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі.
Розглянувши заяву б/н від 26.06.2023 року «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).
При розгляді заяви взято до уваги, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи позивача, якими мотивовано заяву про забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Наразі, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не має можливості повною мірою оцінити та обґрунтувати дійсну наявність порушених прав позивача зі сторони відповідача-1.
Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача-1 від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зі змісту прохальної частини заяви про забезпечення позову вбачається, що заходи забезпечення позову фактично спрямовані на настання того ж результату, що є метою позовних вимог, а саме заборона ТОВ «Геліос Віжн Україна» здійснювати використання позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 05.05.2021 року, що по факту є тотожними позовним вимогам.
Суд також зауважує, що вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Віжн Україна» припинити виробництво, збут, розповсюдження, рекламування та реалізацію послуг, продукції, позначеної етикетками, які містять словесне позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є втручанням у господарську діяльність товариства, що є неприпустимим.
За таких обставин, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 136, 137, 139, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви б/н від 26.06.2023 року «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 у справі № 910/10190/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 30 червня 2023 року.
Суддя О.В. Котков