вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"29" червня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/400/23
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні,
за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ - 21560766, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком",
до відповідача: Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04349283, Закарпатська область, Берегівський район, смт. Королево, вул. Центральна, 50.
про: стягнення коштів,
АТ "Укртелеком", в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком", звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області про стягнення заборгованості у розмірі 6960,09 грн.
Описова частина рішення.
Ухвалою суду від 16.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Визнано справу малозначною та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
І. Суть спору за позицією Позивача.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем не відшкодовані витрати за надані на пільгових умовах телекомунікаційні послуги з 01.01.2022 по 31.01.2023 на загальну суму 6960.09 грн.
Позивач вказує, що розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі щодо відшкодування витрат на послуги зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян, які проживають на території Королевської територіальної громади, був відповідач.
Постачальником телекомунікаційних послуг, що надаються на пільгових умовах громадянам, які мешкають у цих населених пунктах, є АТ "УКРТЕЛЕКОМ".
Керуючись нормами законодавства, АТ "УКРТЕЛЕКОМ" надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати у відповідності до статей 12-16 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань"; ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; ЗУ "Про охорону дитинства".
Враховуючи проведення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, з 2022 АТ "УКРТЕЛЕКОМ" надавало документи для відшкодування витрат за послуги, надані пільговикам, які проживають у населених пунктах Королевської громади, до представницького органу цієї громади. Однак з січня 2022 відповідач перестав відшкодовувати кошти позивачу.
Позивач вказує в позовній заяві, що в спірний період ним абонентам, які включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і перелічені у розрахунках видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, надані послуги зв'язку на суму 6960,09 грн.
Позивачем в супровідних листах, надісланих на адресу відповідача, просив забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо проведення розрахунків. Однак, відповідач такого розрахунку не провів.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 6960,09 грн.
ІІ. Позиція відповідача у справі.
Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача значиться - 90332, Закарпатська область, Берегівський район, смт. Королево, вул. Центральна, 50.
Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.
Суд враховує, що згідно норми ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Так, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
На вказану в Єдиному державному реєстрі адресу Відповідача судом була направлена ухвала від 16.05.2023 про відкриття провадження у справі з приписами до відповідача вчинити певні процесуальні дії для розгляду цієї справи. Дане поштове відправлення було вручено за довіреністю відповідачу Королевській селищній раді 23.05.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Отже, оскільки вказана у позовній заяві та використана судом для повідомлення відповідача адреса є дійсною, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження і вважається належно повідомленим про відкриття провадження та про необхідність подачі заяв по суті справи.
Однак, станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від Відповідача не надійшло.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що належно повідомлений про справу відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.
Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
ІІІ. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:
3.1. У відповідності до чинного законодавства позивач АТ "УКРТЕЛЕКОМ" надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, які закріплені законодавцем у нормах законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про жертви нацистських переслідувань"; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; "Про охорону дитинства".
Починаючи з 2022 року АТ "УКРТЕЛЕКОМ" формувало та надавало документи для відшкодування витрат за послуги, надані пільговикам, які проживають у населених пунктах Королевської місцевої громади, до представницького органу цієї громади. Однак з січня 2022 відповідач не здійснював такого відшкодовування коштів позивачу.
Абоненти, яким надавалися послуги, включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги і перелічені у розрахунках видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг.
Позивачем в супровідних листах, надісланих на адресу відповідача, просив забезпечити дотримання вимог чинного законодавства щодо проведення розрахунків. Однак, відповідач такого розрахунку не провів.
3.2. Розрахунком суми заборгованості, складеним АТ "УКРТЕЛЕКОМ" за період 01/2022 - 01/2023 (а. с. 8) підтверджується заборгованість відповідача за вказаний період в розмірі 6960.09 грн.
3.3. Судом встановлено, що позивач систематично інформував відповідача про обсяг, кількість і вартість наданих послуг, що підтверджується такими докащами:
Листом від 06.02.2022 про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у січні 2022 року у розмірі 688.87 (а. с. 10 - 12).
Листом від 06.03.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у лютому 2022 року у розмірі 654.82 грн. (а. с. 13 - 17).
Листом від 06.04.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у березні 2022 року у розмірі 528.20 грн. (а. с. 18 - 23).
Листом від 06.05.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у квітні 2022 року у розмірі 476.91 грн. (а. с. 24 - 28).
Листом від 06.06.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у травні 2022 року у розмірі 476.91 грн. (а. с. 29 - 32).
Листом від 06.07.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у червні 2022 року у розмірі 370.93 грн. (а. с. 33 - 36).
Листом від 06.08.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у липні 2022 року у розмірі 442.72 грн. (а. с. 37 - 40).
Листом від 06.09.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у серпні 2022 року у розмірі 476.91 грн. (а. с. 41 - 45).
Листом від 06.10.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у вересні 2022 року у розмірі 476.91 грн. (а. с. 46 - 49).
Листом від 06.11.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у жовтні 2022 року у розмірі 476.91 грн. (а. с. 50 - 53).
Листом від 06.12.2022 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у листопаді 2022 року у розмірі 630.00 грн. (а.с. 54 - 57).
Листом від 06.01.2023 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у грудні 2022 року у розмірі 630.00 грн. (а. с. 58 - 61).
Листом від 31.01.2023 позивач інформував відповідача про розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у січні 2023 року у розмірі 630.00 грн. (а. с. 62 - 64).
Відтак, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає з 01.01.2022 по 31.01.2023 - 6960,09 грн.
3.4. Розглянувши матеріали справи і докази, долучені до них, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному розмірі, з огляду на наступне. Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.
3.5. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.
Цивільний кодекс України.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання.
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання.
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням.
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання.
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання. 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 626. Поняття та види договору.
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629. Обов'язковість договору.
1. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Стаття 631. Строк договору.
1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Господарський кодекс України.
Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов'язань.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Бюджетний кодекс України.
Стаття 2. Визначення основних термінів
2) бюджети місцевого самоврядування - бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад).
Стаття 48. Взяття бюджетних зобов'язань
6. Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів
Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів зокрема:
20-4) пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги.
ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"
Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування
1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно, позов про відшкодування витрат за надання послуг на пільгових умовах громадянам, які проживають на території Воловецької територіальної громади, подається до Воловецької селищної ради.
Стаття 20. Основні засади фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій
Надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Стаття 34. Повноваження у сфері соціального захисту населення
4. До відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та рад об'єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "а" частини першої цієї статті, належить забезпечення надання соціальних послуг відповідно до закону.
Стаття 61. Місцеві бюджети
1. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
ЗУ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"
Стаття 19. Порядок визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики
Виключно законами України визначаються зокрема: пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних і електронних комунікаційних послуг та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
"Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених постановою КМУ №295 від 11.04.2012 року
п. 63 - установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
3.6. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши докази у справі, судом встановлено, що АТ "УКРТЕЛЕКОМ" надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати у відповідності до статей 12-16 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; ЗУ "Про жертви нацистських переслідувань"; ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; ЗУ "Про охорону дитинства".
Фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг здійснюється за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів, що передбачено вказаними вище законодавчими актами.
Спеціальною нормою законодавства щодо джерел фінансування для відшкодування вартості телекомунікаційних послуг є пп. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, в якому зазначено, що видатки на пільги з послуг зв'язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.
Позов про відшкодування витрат за надання послуг на пільгових умовах громадянам, які проживають на території Королевської територіальної громади, пред'являється до Королевської селищної ради.
Судом встановлено, що позивач інформував відповідача про наявну заборгованість, зокрема листами - повідомленнями за період січень 2022 - січень 2023 року. Відтак, наявна заборгованість за вказаний період складає 6960.09 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а. с. 6).
Відповідач не здійснив оплати на користь позивача за надані послуги і не подав заяв по суті справи, які б спростовували твердження позивача про наявну непогашену заборгованість.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покладення на АТ "УКРТЕЛЕКОМ" витрат, пов'язаних з наданням послуг пільговим категоріям населення, без їх відшкодування відповідним органом суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності, встановленими ст. 3 ЦКУ. Саме такий висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 16.03.18 по справі №911/1573/17,
В постанові від 13.02.18 по справі №927/345/17 Верховний Суд зазначив, що не проведення відшкодування позивачу вартості наданих ним соціальних послуг певним категоріям громадян, які є предметом спору в даній справі, було б порушенням прав на мирне володіння майном (майновими правами), гарантованих Першим Протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, оскільки така бездіяльність відповідача, як уповноваженого державного органу на виплату за рахунок бюджету компенсації вартості фактично наданих соціальних послуг, не ґрунтується на нормах закону та не переслідує легітимної мети, спрямованої на захист інтересів суспільства, окремої особи чи держави.
Відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення фінансових зобов'язань. Такою є позиція Великої палати Верховного Суду, викладена зокрема в постанові від 17.04.18 у справі №927/291/17. За позицією Великої палати певне право на відшкодування виникає у особи, а у держави - відповідне цьому праву фінансове зобов'язання з нормативно-правового акту, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин.
Відтак, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Щодо обґрунтованості рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог.
ІV. Розподіл судових витрат.
Згідно платіжної інструкції №3622 від 04.05.2023 (а. с. 7) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Таким чином, ці витрати слід покласти на відповідача згідно п. 1 ч. 4 та п. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04349283, Закарпатська область, Берегівський район, смт. Королево, вул. Центральна, 50, на користь Акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ -21560766, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком", 6960,09 грн. (шість тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 09 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04349283, Закарпатська область, Берегівський район, смт. Королево, вул. Центральна, 50, на користь Акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ -21560766, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, в особі Закарпатської філії АТ "Укртелеком", сплачений судовий збір у розмірі 2684.00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя П.Д. Пригуза