Справа № 216/819/23
Провадження № 2/216/1232/23
15 червня 2023 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
07 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.06.2023 позов задоволено, та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2015 року по 06 лютого 2023 року у розмірі 186 516,68 грн, судовий збір в розмірі 2684 грн, а всього - 189 200,68 грн.
При ухваленні заочного рішення судом не було вирішено питання щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 186 516,68 грн за період з 2015 року по грудень 2019 року.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦК України).
Суд, проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 2н-1199 від 29.07.2006 стягнено з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
Згідно довідки-розрахунку державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04.12.2019, загальний розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_2 станом на грудень 2019 року становить 186 516,68 грн (а.с.15).
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати аліментів та спростування твердження позивача щодо наявної заборгованості.
Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно зі статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Нормами частини 2, 4 статті 194 СК України визначено, що якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання) - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Згідно з ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. А частиною 4 даної статті цього Кодексу визначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Частиною 8 даної статті Закону визначено, що спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді даної справи відсутній спір про розмір заборгованості по аліментах між сторонами, оскільки відповідач не подавав позов про оспорювання розміру аліментів, визначеного державним виконавцем, не звертався з відповідним зустрічним позовом, а позивач просила суд стягнути заборгованість по аліментам на підставі розрахунку заборгованості від 04.12.2019, виданого державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Враховуючи наведене та встановлені судом обставини, вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по сплаті аліментів на утримання доньки в сумі 186 516,68 грн за період з 2015 року по грудень 2019 року не підлягає задоволенню, оскільки цей борг виник у відповідача під час примусового виконання рішення суду зі сплати аліментів, він нарахований державним виконавцем та має стягуватись останнім в межах виконавчого провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 81, 270, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 180, 194, 195, 199, 201 СК України, суд -
У задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості по сплаті аліментів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та стягнення розміру неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне додаткове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного додаткового рішення без задоволення заочне додаткове рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В.Онопченко