Справа № 216/2730/23
провадження №2/216/1598/23
30 травня 2023 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чирського Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Корнєвої Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду № 2 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що в Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби і місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 69112610 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу). Відповідач рішення суду не виконує, аліменти не сплачує. Згідно з розрахунком державного виконавця, станом на 01.04.2023 року заборгованість по аліментам складає 34625,80 грн. Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів з 27.08.2021 року по 01.04.2023 року складає 97278,11 грн. У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що пеня не може перевищувати суму загального боргу, позивач просить суд: стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 34625,80 грн.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання не прибув, належним чином був повідомлений про день та час слухання справи. Його представник - адвокат Савченко В.В. подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідача, просила позов задовольнити частково в розмірі 20000,00 грн., враховуючи те, що відповідач має тяжкий фінансовий стан, який на даний час є мобілізованим, але проходить військове навчання. Крім того, виконавчою службою не здійснюються відповідні виконавчі дії щодо стягнення аліментів, в той час як відповідачем надано всі необхідні документи до виконавчої служби та бухгалтерії військової частини.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України в частині, що стосується неустойки (штраф, пеня).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , про що Довгинцівським районним у місті Кривому Розі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 07.12.2022 року видане відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 , актовий запис 198.
У вказаному свідоцтві про народження серії батьком ОСОБА_3 записаний ОСОБА_2 , а матір'ю записана ОСОБА_1 - сторони у справі.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби і місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за період з 27.08.2021 по 01.04.2023 заборгованість по аліментам складає 34625,80 грн.
Вказаний розрахунок заборгованості сторонами не оскаржений у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), зазначено, що положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Водночас стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Згідно з указаним вище правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) щодо порядку обчислення неустойки (пені) розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 %.
Кількість прострочених днів з 27 серпня 2021 року до 31 березня 2023 року становить 524 дні.
Розмір неустойки (пені) становить 85 107,87 грн., з яких, за:
- серпень 2021 року - розрахунок пені становить 5364,24 грн (1023,71 х 524 х 1 %);
- вересень 2021 року - розрахунок пені становить 6330,84 грн. (1222,17 х 518 х 1 %);
- жовтень 2021 року - розрахунок пені становить 4725,21 грн. (968,28 х 488 х 1 %);
- листопад 2021 року - розрахунок пені становить 4843,60 грн. (1059,86 х 457 х 1 %);
- грудень 2021 року - розрахунок пені становить 5958,10 грн. (1395,34 х 427 х 1 %);
- січень 2022 року - розрахунок пені становить 5016,96 грн (1266,91 х 396 х 1 %);
- березень 2023 року - розрахунок пені з урахуванням часткових платежів становить 3546,30 грн (971,59 х 365 х 1 %);
- квітень 2022 року - розрахунок пені становить 8702,77 грн (2605,62 х 334 х 1 %);
- червень 2022 року - розрахунок пені з урахуванням часткових платежів становить 5886,93 грн (1936,49 х 304 х 1 %);
- липень 2022 року - розрахунок пені становить 7139,40 грн (2605,62 х 274 х 1 %);
- серпень 2022 року - розрахунок пені становить 6331,66 грн (2605,62 х 243 х 1 %);
- вересень 2022 року - розрахунок пені становить 5523,91 грн (2605,62 х 212 х 1 %);
- жовтень 2022 року - розрахунок пені становить 4742,23 грн (2605,62 х 182 х 1 %);
- листопад 2022 року - розрахунок пені становить 3934,49 грн (2605,62 х 151 х 1 %);
- грудень 2022 року - розрахунок пені становить 3152,80 грн (2605,62 х 121 х 1 %);
- січень 2023 року - розрахунок пені становить 1563,37 грн (2605,62 х 90 х 1 %);
- лютий 2023 року - розрахунок пені становить 1563,36 грн (2605,62 х 59 х 1 %);
- березень 2023 року - розрахунок пені становить 807,74 грн (2605,62 х 31 х 1 %);
Частиною дев'ятою статті 7 СК України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Отже, з ОСОБА_2 підлягає стягненню неустойка (пеня), нарахована за період з 27 серпня 2021 року до 31 березня 2023 року у розмірі 85 107,87 грн., що значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами за цей період, який становить суму 34625,80 грн.
За таких обставин, враховуючи, що загальна сума заборгованості по аліментам становить 34625,80 грн., яка є меншою від суми обрахованої пені, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі, що дорівнює розміру заборгованості, а саме: 34625,80 грн.
Щодо клопотання представника відповідача в частині часткового задоволення позову в розмірі 20000,00 грн. суд зазначає наступне.
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за №3 роз'яснено, що передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Проте будь-яких належних доказів про те, що вказана заборгованість виникла не з вини відповідача суду не надано, так само, як і доказів на підтвердження матеріального та сімейного стану відповідача та його змін на час розгляду справи.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судові витрати у вигляді судового збору, які позивачем за подання позовної заяви до суду не сплачувалися в силу положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 133, 141, 142, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 27.08.2021 по 31.03.2023 в сумі 34625,80 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г.М.Чирський