Справа № 202/2378/23
Провадження № 2-з/202/41/2023
Іменем України
19 червня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Салінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Якуба Юрій Антонович, про визнання договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсними, -
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Якуба Ю.А., про визнання договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки недійсними. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення вказаного позову, в котрій просив накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , на земельну ділянку площею 0,0809 га, кадастровий номер 1210100000:04:077:0021, котрі подаровані ОСОБА_3 .
Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10.02.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково: в інтересах ОСОБА_1 накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , котрий на підставі договору дарування житлового будинку від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Якубою Ю.А., належить на праві власності ОСОБА_3 , в частині заборони відчуження та розпорядження житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ; в інтересах ОСОБА_1 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0809 га, кадастровий номер 1210100000:04:077:0021, котра на підставі договору дарування земельної ділянки від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Якубою Ю.А., належить на праві власності ОСОБА_3 , в частині заборони відчуження та розпорядження земельною ділянкою площею 0,0809 га, кадастровий номер 1210100000:04:077:0021.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.05.2023 року ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10.02.2023 року про забезпечення позову скасовано. Матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0809 га, кадастровий номер 1210100000:04:077:0021 за цією ж адресою направлено до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська для продовження розгляду відповідно до вимог ЦПК України. В постанові Дніпровського апеляційного суду зазначено, що судом першої інстанції при вирішені питання про забезпечення позову не було з'ясовано власника майна, щодо якого застосовані заходи забезпечення позову.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючого суддю Бєльченко Л.А.
На час розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову повторно, останній у поданій позовній заяві в новій редакції указав в якості другого відповідача ОСОБА_3 , якій за оспорюваними позивачем договорами дарування належить житловий будинок і земельна ділянка по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що 15.03.1986 між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради м.Дніпропетровська. Після реєстрації шлюбу він переїхав до будинку дружини, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , котрий вона отримала в спадщину. За час перебування в шлюбі з ОСОБА_2 він, позивач, за власні кошти побудував новий будинок поряд з отриманим у спадщину дружиною, а також гараж, вбиральню та нову огорожу. Не зважаючи на це, відповідач ОСОБА_2 17.07.2020 року здійснила дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та дарування земельної ділянки площею 0,0809 га, кадастровий номер 1210100000:04:077:0021 за цією ж адресою.
Позивач ОСОБА_1 оспорює указані договори дарування і вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження об'єктів нерухомого майна, що унеможливить в подальшому реалізацію його прав та законних інтересів в разі поділу спільно нажитого майна подружжя.
Вислухавши позивача, відповідача ОСОБА_3 , додані до заяви матеріали, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір з приводу укладених договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте позивачем не доведено, не зазначено у заяві про забезпечення позову, чому він просить накласти арешт на весь будинок і земельну ділянку; не зазначено їх вартість, з метою визначення співмірності заходу забезпечення позову, котрий просить вжити останній, позовним вимогам, з котрими він звернувся до суду.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову і приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 149, 150 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Якуба Юрій Антонович, про визнання договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки недійснимивідмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня складення цієї ухвали.
Суддя Л.А. Бєльченко