Справа № 211/2281/18
Провадження № 2/211/33/23
іменем України
30 червня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді : Ткаченко С.В.
при секретарі : Мариненко Е.П.
за відсутності:
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Сілкіної М.В.
відповідача ОСОБА_2 , та її представника - адвоката Зеленяки Є.С.
представника відповідача Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання правочину недійсним, суд, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, вказавши, що після смерті матері прийняв у спадщину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , про що йому було видано свідоцтво про право на спадщину. В подальшому дане домоволодіння вирішив продати, та 23.01.2014 року уклав із відповідачкою ОСОБА_2 договір завдатку, та остання передала йому 8000,00 доларів США. У зв'язку із тим, що договір купівлі - продажу він не укладали в обумовлені строки, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з нього коштів за договором завдатку та рішенням суду від 17.07.2015 року з нього на користь ОСОБА_2 було стягнуто 183056,26 грн., авансу та 1830,00 грн., судового збору.
В подальшому ст. державним виконавцем Осьмак-Терновською С.В. було відкрито виконавче провадження та 21.07.2017 року йому було направлено повідомлення про те, що суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, надано письмовий звіт про оцінку належного йому майна, а саме вказаного домоволодіння та земельних ділянок площею 0,0876 га та 0,1000 га., вартість яких станом на 14.06.2017 року складає 105717,00 грн., 20945,00 грн., та 48050,00 грн., відповідно. У зв'язку із вказаним до суду було подано скаргу на дії державного виконавця про визнання такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника № SH01062017, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та звіт про оцінку експертно - грошову оцінку земельних ділянок площею 0,0876 га., та 0,1000 га., розташованих за даною адресою. 14.03.2018 року ухвалою суду скаргу було задоволено. 07.05.2018 року приватним нотаріусом Бурлак Р.О. було видано свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2 , яким його житловий будинок з господарчими спорудами та із земельними ділянками на підставі акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
Право власності ОСОБА_2 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказане свідоцтво та реєстрацію права власності вважає такими, що здійсненні в порушення вимог закону.
Так на момент складання державним виконавцем акту про передачу майна стягувачу та в подальшому отримання свідоцтва про право власності ОСОБА_2 і реєстрація права власності, судом було винесено ухвалу за його вищевказаною скаргою, тому державний виконавець не мав законних підстав складати вказаний акт та вчиняти подальші дії з приводу передачі майна. З вказаних підстав просить визнати недійсним вказане свідоцтво нотаріуса.
Представником відповідача Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) було надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовну заяву вважають безпідставною, необґрунтованою, у задоволені якої необхідно відмовити у повному обсязі, з наступних підстав: на виконанні у старшого державного виконавця Осьмак - Терновської С.В. перебувало виконавче провадження за № 48927946 з примусового виконання виконавчого листа від 17.07.2015 року № 211/2171/15-ц, виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 184886,82 грн. 05.10.2015 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У строк встановлений для самостійного виконання вимоги виконавчого документа боржником не було виконано, в силу чого, відносно боржника розпочато процедуру скеровану на примусове виконання вимог виконавчого документа. В процесі примусового виконання рішення суду, у зв'язку з тим, що боржник добровільно рішення суду не виконав та ніяких заходів для виконання рішення не приймав, старшим державним виконавцем 05.05.2917 року складено постанову про опис й арешт майна боржника, котрою описано й накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1 , земельна ділянка кад. № 1211000000:03:566:0058 та земельна ділянка кад. № 1211000000:03:566:0057, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 18.05.2017 року старшим державним виконавцем винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ОСОБА_3 , копія якої направлена сторонам та суб'єкту оціночної діяльності.
14.06.2017 року до канцелярії відділу надійшло три звіти про оцінку майна, а саме: звіт про оцінку майна боржника № SH01062017 - домоволодіння; звіт про оцінку земельних ділянок площею 0,0876 га та 0,1000 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
27.07.2017 року Довгинцівським відділом ДВС було подано на адресу ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна належного боржнику.Відповідно до протоколів від 30.08.2017 року, 20.09.2017 року, 10.10.2017 року проведення електронних торгів щодо продажу житлового будинку - торги не відбулися, у зв'язку з відсутністю учасників.
05.05.2018 року державним виконавцем було винесено постанову та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що на момент складання державним виконавцем акту про передачу майна стягувачеві, Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу вже було винесено ухвалу про визнання такою, що не підлягає застосуванню оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника - домоволодіння АДРЕСА_1 , земельна ділянка кад. № 1211000000:03:566:0058 та земельна ділянка кад. № 1211000000:03:566:0057, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . Тому державний виконавець не мав законних підстав складати цей акт та вчиняти подальші дії з приводу передачі майна.
Однак дані твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки 14.03.2018 року дійсно Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу було винесено ухвалу про визнання такою, що не підлягає застосуванню оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року апеляційну скаргу відділу ДВС було залишено без задоволення, та ухвалу Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 14.03.2018 року залишено без змін, таким чином датою набрання законної сили даної ухвали суду є 19.06.2018 року, а не 14.03.2018 року. В свою чергу акт про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу державним виконавцем було винесено 05.05.2018 року . Крім того, позивач протягом усього часу не заявляв вимоги про визнання торгів недійсними. Лише просить суд скасувати акт про передачу майна стягувачеві. Зазначений акт від 05.05.2018 року самостійних правових наслідків для боржника, власника його майна не становить. Скасування зазначеного акту не спричиняє в даному разі захисту чи відновлення прав позивача.
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Позивач до суду не з'явився, через свого представника - адвоката Сілкіну М.В. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилася, у справі є заява її представника - адвокат Зеленяка Є.С. про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) до суду не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
За правилами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.07.2015 року з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 було стягнуто аванс у сумі 183056,26 грн., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1830,00 грн.
В процесі примусового виконання вказаного рішення суду, старшим державним виконавцем Осьмак - Терновською С.В. 05.05.2917 року було винесено постанову № 48927946 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, якою в рахунок погашення боргу за виконавчим листом № 211/2171/15-ц від 17.07.2015 року виданим Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу ОСОБА_2 передано домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1
05 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернулачя до Відділу ДВС із заявою про залишення за нею нереалізоване нерухоме майно в рахунок погашення боргу на підставі виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 211/2171/15-ц від 17.07.2015 року виданого Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 184886,82 грн.
05.05.2018 року старшим державним виконавцем Осьмак - Терновською С.В. було складено Акт № 48927946 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, на підставі якого ОСОБА_2 було передано за ціною третіх електронних торгів, а саме за 122298,40 грн., домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянкау кад. № 1211000000:03:566:0058 та земельну ділянку кад. № 1211000000:03:566:0057, що знаходяться за вказаною, що належать ОСОБА_1
07.05.2018 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О. було видано свідоцтво, у якому нотаріусом у відповідності до ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» та на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого Довгинцівським відділом державної виконавчої служби в м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 05 травня 2018 року посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з господарчими побудовами та спорудами із земельними ділянками, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
07.05.2018 року право власності ОСОБА_2 на вказане майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 № 512/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5)є.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час виконання судових рішень поряд з нормами Закону № 1404-VIII застосовуються положення Конституції України, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За змістом ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника під час примусового виконання судових рішень, передбачений у ст. ст. 48 - 61 Закону № 1404-VIII.
За приписами ст.61 Закону №1404 встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.
У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.
Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Щодо підстав позову зазначених у позовній заяві суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що на момент складання державним виконавцем акту про передачу майна стягувачу, Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу було винесено ухвалу якою було визнано такою, що не підлягає застосуванню оцінку у формі письмового звіту про оцінку майна боржника № SH010620017, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та звіту про оцінку експертно-грошову оцінку земельних ділянок площею 0,0876 га та 0,1000 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , тому державний виконавець не мав законних підстав складати зазначений акт та вчиняти подальші дії з приводу передачі майна.
Судом встановлено, що ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.03.2018 року у справі № 211/2171/15-ц скаргу ОСОБА_1 на дії ст. державного виконавця Осьмак-Терновської С.В. задоволено.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осьмак-Терновської С.В. в частині проведення оцінки арештованого майна у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 211/2171/15-ц, виданого 17.07.2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 184 886,82 грн.
Визнано такою, що не підлягає застосуванню, оцінка у формі письмового звіту про оцінку майна боржника № SH01062017, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , та звіту про оцінку експертно-грошову оцінку земельних ділянок площею 0, 0876 га та 0,1000 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
Данна ухвала набрала законної сили 19.06.2018 року.
Отже станом на 14.03.2018 року позивачу було відомо про перебування на примусовому виконанні виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 211/2171/15-ц, виданого 17.07.2015 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 184 886,82 грн, та про можливу реалізацію його майна адже державним виконавцем було вчинено дії щодо визначення оцінки майна, відомостей про погашення боргу за виконавчим листом суду не надано.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 року, апеляційну скаргу Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Вказану ухвалу суду від 14.03.2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 16 грудня 2019 року касаційну скаргу Довгинцівського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Ухвалу суду від 14.03.2018 року та постанову апеляційного суду від 19.06.2018 року, залишено без змін.
Встановлено, що належне майно боржнику ОСОБА_1 , а саме житловий будинок з господарчими побудовами та спорудами із земельними ділянками, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , виставлявся на торги три рази, при цьому позивач не оскаржував жодні дії виконавця щодо проведення торгів.
Також і не оскаржував і дії старшого державного виконавця Осьмак -Терновської С.В. щодо винесення постанови від 05 травня 2018 року «Про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу» (якою спірне майно було передано відповідачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу), тобто вказані дії старшого державного виконавця не були визнані неправомірними та відповідну постанову виконавця не скасовано.
Отже стороною позивача не надано до матеріалів справи судового рішення чи рішень інших органів про визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні № 48927946 з примусового виконання виконавчого листа № 211/2171/15-ц.
Згідно із положеннями ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Будь яких доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачем суду не надано.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи відсутність обставин та підстав для визнання правочину приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О. вчиненого 07.05.2018 року, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 у вигляді житлового будинку з господарчими спорудами та із земельними ділянками, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі акта державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу недійсним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
В ході розгляду даної справи ухвалою суду від 26.06.2018 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на житловий будинок з господарчими побудовами та спорудами та із земельними ділянками, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 9,10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Отже беручи до уваги, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову, застосовані ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.06.2018 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 77, 79, 81, 89, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання правочину недійсним, відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.06.2018 року по справі № 211/2281/18 (провадження 2-з/211/27/18) якою нвкладено арешт на житловий будинок з господарчими побудовами та спорудами та із земельними ділянками, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 399, виданий 07.05.2018 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О. (Житловий будинок з господарчими спорудами складається з: житлового будинку «А-1» загальною площею 46, 4 кв.м., житловою площею 34,1 кв.м., літня кухня «Ж», сарай «В», вбиральня «Г», огорожа 1, ворота/хвіртка 2, водоколонка І, замощення ІІ. Земельна ділянка, площею 0,1 га , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:03:566:0057 та земельна ділянка , площею 0,0876 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:03:566:0058.
Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко