Справа № 601/1529/23
Провадження № 1-кс/601/659/2023
30 червня 2023 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 в залі суду у м.Кременець розглянувши клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сапанів Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, на утриманні дітей немає, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
30.06.2023 слідчий СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023211010000431 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що15 червня 2023 року близько 11 год. 14 хв. у ОСОБА_4 , який перебуваючи у приміщенні магазину «Єнот» ТзОВ «Полоскун плюс», що розташований по адресі вул. Дубенська, буд. 141а, м. Кременець, Тернопільської області, перед стелажем де розміщені продукти харчування, побачив синю трап'яну сумку із надписом «Metro Metro», в цей момент у ОСОБА_4 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, 15 червня 2023 року близько 11 год. 14 хв. ОСОБА_4 , усвідомлюючи та розуміючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, діючи із корисливих мотивів, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає і він не буде помічений сторонніми особами, з корисливою метою, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, та розуміючи, що в Україні введено воєнний стан, умисно шляхом вільного доступу продовжуючи перебувати у приміщенні магазину «Єнот» ТзОВ «Полоскун плюс» за вищевказаною адресою таємно викрав одну трап'яну сумку із надписом «Metro Metro», в якій знаходилися грошові кошти в загальній сумі 22000 тисячі гривень, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином маючи можливість розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 22000 грн.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та усвідомлюючи суворість зазначеного злочину та покарання, передбаченого за його вчинення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 - ч.4 ст.185 КК України.
Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, посилаючись на зазначені в клопотанні підстави, просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. В цьому провадженні існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечує відносно задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Запобіжні заходи під час досудового розслідування можуть застосовуватися до особи, яка набула процесуального статусу підозрюваного.
Слідчий суддя встановив, що Кременецьким РВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211010000431 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
29.06.2023 відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке останній отримав 29.06.2023, що вбачається із власноручного підпису ОСОБА_4 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і відносно нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
За відсутності заперечень щодо процесуального статусу підозрюваного при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дослідженню підлягають наступні обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
Отже, при вирішенні поставленого питання слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених критеріїв в їх взаємозв'язку.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викрадені чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.
Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.06.2023, протокол огляду відеозапису від 28.06.2023, протокол допиту підозрюваного від 29.06.2023, протокол допиту свідка від 17.06.2023, протокол допиту свідка від 21.06.2023, протокол допиту свідка від 16.06.2023, протокол допиту малолітнього (неповнолітнього) свідка від 16.06.2023, протокол огляду від 16.06.2023, письмовими поясненнями від 16.06.2023, протоколом допиту потерпілого від 15.06.2023, постанова про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.06.2023, протоколом огляду місця події від 15.06.2023, заявою від 15.06.2023.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче слідчий у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому розгляду, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний з'являється на виклики до суду та з'явився на розгляд вказаного клопотання. Однак, досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Відомостей про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику кримінального провадження, передбаченого статтею 177 КПК України, і на який вказує слідчий у клопотанні та у судовому засіданні. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові обставини, відповідно до ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
- інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 виповнилося 57 років;
- підозрюваний неодружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має;
- відомостей про майновий стан підозрюваного слідчому судді не надано;
- підозрюваний раніше не судимий;
- підозрюваний згідно довідки КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради №726 від 26.06.2023 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра лікувального відділення консультативно-діагностичного центру КНП «Кременецька опорна лікарня» не перебуває.
Щодо застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, існування ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є необхідним і, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе запобігти існуючим ризикам, а тому клопотання належить задовольнити.
У клопотанні слідчого також порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду за першою вимогою; не змінювати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду.
З огляду на тяжкість, характер вчиненого кримінального правопорушення, існуючого ризику, слідчий суддя вважає обґрунтованою вимогу cлідчого про покладення на ОСОБА_4 обов'язку, передбаченого п.1,2 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою).
В свою чергу, особисте зобов'зання по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості є найменш обтяжливим запобіжним заходом із передбаченого законом.
З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, особисте зобов'язання забезпечує мету застосування запобіжних заходів, забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.
У зв'язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов'язки, які кореспондуються з встановленими ризиками кримінального провадження, а саме: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду за першою вимогою; не змінювати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду.
Строк особистого зобовязання та дії покладених на нього обов'язків встановлюється слідчим суддею до 23 год. 59 хв. 28.08.2023 року в межах строку досудового розслідування.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького окружного суду за першою вимогою; не змінювати місце проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурорів Кременецької окружної прокуратури та Кременецького районного суду.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 23 год. 59 хв. 28 серпня 2023 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 .
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1