Справа №601/1380/23
Провадження № 2-о/601/47/2023
29 червня 2023 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Шульгач Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Бонюкевич І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременець справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання права на шлюб,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, відповідно до якої просить надати їй право на укладення шлюбу, посилаючись на те, що вона не досягла шлюбного віку, однак має намір укласти шлюб.
В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що укладення шлюбу повністю відповідатиме її інтересам, оскільки вона тривалий час зустрічається із ОСОБА_3 , між ними існує почуття взаємної прихильності, довіри, любові. Вони мають намір зареєструвати свої відносини у встановленому порядку, однак орган реєстрації актів цивільного стану відмовив у реєстрації шлюбу у зв'язку з недосягненням нею шлюбного віку, встановленого ч. 1 ст. 22 СК України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги дочки підтримує, просить їх задовольнити.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив:
Заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією паспорта, однак вона не досягла передбаченого законом шлюбного віку.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 3 статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно із вимогами ст. 23 СК України, право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
Як вбачається із ст. 22 СК України, шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.23 Сімейного кодексу України, за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», заява про надання особі, яка не досягла шлюбного віку, права на шлюб (ст. 23 СК України) повинна розглядатися судом в окремому провадженні. При цьому до участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої дитини, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Відповідно до ч.1 ст. 27 СК України, державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Судом встановлено, що заявниця має намір створити сім'ю з ОСОБА_3 , який ґрунтується на вільній згоді, взаємній любові та повазі одне до одного. Останній не заперечує проти надання права на шлюб заявниці та бажає створити з нею сім'ю. Окрім цього, мати заявниці ОСОБА_2 щодо надання права на реєстрацію даного шлюбу не заперечує. Одруження з ОСОБА_3 відповідає інтересам заявниці, а тому суд приходить до висновку, що їй слід надати право на шлюб, у зв'язку з чим подану заяву слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 293 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання права на шлюб - задовольнити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право на реєстрацію шлюбу із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_2 .
Головуючий: