Провадження № 33/821/395/23 Справа № 705/1116/23 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
30 червня 2023 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 705/1116/23 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , -
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі одієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, на строк один рік; постановлено стягнути на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 26.02.2023 о 15 год. 00 хв. на 556 км а/д М-30 Уманського району керував автомобілем Ford, д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Продув прилад Драгер, який показав 1,29‰ проміле, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, та такою, що винесена з неповним з'ясуванням істотних обставин, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.05.2023 та закрити провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційні вимоги мотивував тим, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому установлено, що правопорушення вчинено на автодорозі М-30 Уманський район 556 км., однак без зазначення конкретного населеного пункту, району та області, в якому вчинено правопорушення, і вважає, що вказаний патрульними відрізок траси є місцем складання протоколу, а не місце ймовірного вчинення правопорушення, у зв'язку з зазначеним цей протокол разом з матеріалами був повернутий для належного дооформлення, хоча, на його думку, КУпАП не дає суду права на повернення матеріалів про адміністративні правопорушення на доопрацювання.
Зазначає, що працівниками поліції не було належним чином встановлено тих обставин, що водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, також він не був відсторонений від керування транспортним засобом. При цьому наголосив, що протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.05.2023 та просив поновити його, як пропущений з поважних причин, оскільки при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови він не був присутнім, про рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області він дізнався лише з поштового направлення, а постанову він отримав 22.03.2023.
30.06.2023 апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, у телефонному режимі повідомив, що з'явитися до суду не може, просить справу розглядати у його відсутність.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, а в задоволені апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.
З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, та вбачає необхідним його поновити.
За наведених обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 185441 від 26.02.2023 року, в якому викладені обставини правопорушення (а.с.1);
-даними результату тесту з застосуванням приладу «ALCOTEST DRAGER» 6810, ARАМ-2991, згідно результату, вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 - 1,29‰ проміле , при допустимій нормі - 0, 2 ‰ проміле (а.с.2);
-даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.3);
-даними письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26.02.2023 (а.с.4);
-даними відео з нагрудного відеореєстратора, згідно якого підтверджуються обставини, викладені в протоколі (а.с.5).
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.
Для встановлення істини у справі та прийняття законного рішення, апеляційним судом був переглянутий відеозапис з бодікамер працівників поліції, щодо подій від 26.02.2023 за участі ОСОБА_1 , який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи. Зі змісту якого встановлено, що працівниками поліції був зупинений автомобіль Ford, д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат якого є позитивним, складає 1,29‰ етилового спирту, тобто виявлено стан алкогольного сп'яніння, при цьому, ОСОБА_1 не висловив заперечень щодо результатів огляду та не наполягав на проведенні такого огляду у закладі охорони здоров'я, а також не заперечував, що не був водієм та не керував цим транспортним засобом того дня. Також, в роздрукованому тесті приладу «Драгер» від 26.02.2023 в якому зазначено результат його проходження на ста алкогольного сп'яніння 1,29‰, ОСОБА_1 поставив свій підпис, чим фактично погодився з вказаним результатом.
Разом з тим, матеріали містять письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26.02.2023, які пояснили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 погодився у встановленому законом порядку, пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» ARAM 2991 результат якого показав стан сп'яніння 1,29‰, сумнівів щодо правдивості пояснень цих свідків апеляційний суд не має, а тому доводи апелянта про «шаблонність» показів свідків є неспроможними.
Доводи апелянта про те, що суд безпідставно повертав адміністративні матеріали щодо нього на дооформлення є надуманими, оскільки відповідно до вимог ст.278 КУпАП суд проводячи підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення у разі виявлення неповноти при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, чи інших матеріалів відносно правопорушника, повертає адміністративні матеріали до органу який їх складав для дооформлення.
Твердження апелянта про те, що працівниками поліції не було належним чином встановлено , що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є надуманими та спростовуються, як матеріалами адміністративного правопорушення, так і відеофіксацією події від 26.02.2023 за участю ОСОБА_1 . Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, і невідсторонення його від керування транспортним засобом, не спростовують його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відтак, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і апелянтом суду апеляційної інстанції не надані.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена зібраними та перевіреними по справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв'язку і у своїй сукупності повністю доводять вину останнього.
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого і справедливим.
Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.05.2023 відносно ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка