Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6970/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
26 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі:головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 02 червня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
- та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту (цілодобово) строком до 30.07.2023 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України,
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою. Вказує, що слідчим суддею не враховано те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, наявність обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжний заходів, не забезпечить запобіганню вказаним ризикам та виконанню підозрюваним належної процесуальної поведінки в ході досудового розслідування кримінального провадження.
В ухвалі суду зазначено, що слідчій СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
В обгрунтування клопотання слідчій зазначив, що в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №12023060400001530 від 18.05.2023 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 152 КК України, за наступних обставин.
У достовірно не встановлений слідством день у квітні 2023 року близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_8 знаходився у кімнаті № 63 за адресою: АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою мав дружні відносини, з використанням геніталій.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_11 , перебуваючи з малолітньою ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що вона є малолітньою та не досягла 14-річного віку, скориставшись її згодою, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням у тіло потерпілої з використанням геніталій.
Враховуючи обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України слідчій просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді від 02.06.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та захисника в заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 зазначеного закону, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; його репутацію; майновий стан; наявність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вище вимог закону дотримався.
Здійснив аналіз доказів, який дає достатні підстави вважати повідомлену ОСОБА_8 підозру за ч. 4 ст. 152 КК України обґрунтованою.
Вмотивовано вказав і про доведеність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Доведеність обгрунтованості підозри та наявності зазначених ризиків, сторона захисту не оспорює.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри та доведеності ризиків, передбачених п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що органами досудового слідства не доведено та у судовому засіданні не встановлено даних, які б свідчили, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо виключно в умовах тримання його під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчій суддя не врахував наявність зазначених ризиків, апеляційний суд вважає безпідставними.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч.4 ст.152 КК України), за який передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, на думку апеляційного суду, не можуть бути безумовною підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи прокурора про те, що слідчим суддею недостатньо враховані дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 також не є підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_8 має молодий вік. Крім того, згідно оскаржуваної ухвали слідчого судді на нього покладено обов'язки не залишати місце проживання цілодобово.
Доводи прокурора про те, що слідчім суддею не враховано, що підозрюваний може впливати на потерпілих та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані ризики слідчім суддею також враховані.
Доводи прокурора про те, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки прокурором не надано доказів порушення ОСОБА_8 , покладених на нього за оскаржуваною ухвалою обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Більш того, прокурор в апеляційному суді підтвердила, що підозрюваний не допускає режиму домашнього арешту.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту (цілодобово) зможе повною мірою забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 02 червня 2023 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту (цілодобово), з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: