Справа № 761/15799/23
Провадження № 3/761/3784/2023
13 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Наталія Василівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Шевченківського Управління патрульної поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
У травні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківського Управління патрульної поліції Головного Управління Національної поліції у м. Києві про надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 494583, вбачається, що такий було складено 27.04.2023 року інспектором СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції Полілчук Вікторією Володимирівною.
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 19.04.2023 року о 21 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 громадянин ОСОБА_1 неналежним чином виконував батьківські обов'язки по догляду та вихованню неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилась у самостійному залишенні місця проживання неповнолітньою ОСОБА_2 2011 року народження, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Як вбачається із змісту вказаного протоколу, ОСОБА_1 був ознайомлений з таким протоколом, про що свідчить її підпис в графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності». Також, ОСОБА_1 було відомо про те, що такий протокол буде направлений до Шевченківського районного суду м. Києва, що також підтверджено її підписом у протоколі у відповідній графі.
Однак, в судове засідання призначене на 13.06.2023 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки, від ОСОБА_1 не надходило.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 була повідомлена завчасно та належним чином про розгляд справи, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не направляла, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 Сімейного кодексу України зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях:
1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1) (формальний склад);
2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2) (матеріальний склад);
3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3) (матеріальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності (ч. 1 цієї статті).
При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , що його донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає з його колишньою дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначено, що 19.04.2023 приблизно о 20 год. йому зателефонувала старша донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомила, про те що ОСОБА_6 відсутня дома і не відповідає на телефонні дзвінки. Через декілька годин (22:30) вона вийшла на зв'язок, та повідомила, що вона знаходиться на АДРЕСА_3 , після чого він поїхав за вказаною адресою та зустрівся там з нею. Окрім того у поясненнях вказано, що причиною своїх дій вона вказала, що без дозволу пішла з дому, протиправних дій відносно своєї доньки ОСОБА_7 вчинено не було.
З письмових пояснень ОСОБА_7 від 19.04.2023 вбачається, що вона дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2 з матір'ю ОСОБА_4 , сестрою ОСОБА_5 та з вітчимом ОСОБА_8 . ОСОБА_7 вказує, що 19.04.2023 вона пішла з дому тому що їй мама сказала, що буде бити ременем через те, що вона пішла гуляти без дозволу і вона скала, що постриже її та поголить брови. Вказує, що вона гуляла по вул. Салютній по парку десь в 22 год. 30 хв. і зв'язалась із татом і він її забрав і вони поїхали додому.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_4 , зокрема 19.04.2023 її донька ОСОБА_7 не була дома та не відповідала на дзвінки, після чого вона з чоловіком почали шукати її по району, після невдалих пошуків вона викликала поліцію. Вказує, що її донька знайшлась о 22 год. 45 хв., протиправних дій відносно доньки ОСОБА_7 не вчинялось.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Так, ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, зазначеного у протоколі ВАВ № 494583 від 27 квітня 2023 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наданими поліцією матеріалами не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі відносно нього слід закрити.
На підставі викладено, керуючись ч. 1 ст. 184, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251-252, 283-284 КУпАП, суд
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: