Справа № 444/2629/22
Провадження № 2/444/124/2023
(повне)
12 червня 2023 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Герич Ірина Богданівна, про визнання права власності на нерухоме майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті батька залишилося наступне спадкове майно: нежитлова будівля за літ.В-1 по АДРЕСА_1 , що посвідчено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.09.2019 року, нежитлова будівля за літ.А-2 по АДРЕСА_2 , що посвідчено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.09.2019 року.
Позивач зазначає, що він є сином померлого ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про народження. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадкова справа на підставі заяви ОСОБА_2 . Позивач вказує, що він спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.04.2021 року.
Однак, коли він звернувся до нотаріуса, то нотаріус видала йому лист від 13.04.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії. З даного листа встановлено, що подані ним документи не можуть бути єдиним основним документом, як підстава проведення державної реєстрації права власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна.
Крім того, позивач зазначає, що ОСОБА_2 був власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622789000:03:000:0010 площею 0,7021 га. для обслуговування нежитлової будівлі в АДРЕСА_3 . На сьогоднішній день позивач є власником даної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 . Дана будівля була збудована в 1991 році, тому для реєстрації таких будівель встановлений спрощений порядок реєстрації права власності.
ОСОБА_2 також був власником земельної ділянки з кадастровим номером 4622789000:01:013:0001 площею 0,2810 га. для обслуговування нежитлової будівлі в АДРЕСА_2 . На сьогоднішній день позивач є власником даної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 . Дана будівля була збудована в 1991 році, тому для реєстрації таких будівель встановлений спрощений порядок реєстрації права власності.
По об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрацію для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Таким чином, позивач вказує, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після його смерті прийняв, однак, не може юридично оформити спадщину за законом на будинок відпочинку (літ."А-2") загальною площею 109.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та на нежитлову будівлю (літ."В-1") загальною площею 924, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки відсутні документи, які дають можливість встановити право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна.
У зв'язку із зазначеним вище, позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ним ОСОБА_1 , на будинок відпочинку (літ."А-2") загальною площею 109.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та на нежитлову будівлю (літ."В-1") загальною площею 924, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою судді від 18.11.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 19.12.2022 року, витребувано від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Герич Ірини Богданівни належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
19.12.2022 року, 21.02.2023 року ухвалами суду повторно витребувано від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Герич Ірини Богданівни належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду Жовківська міська рада Львівського району Львівської області подала письмову заяву про розгляд справи, у зв'язку із відсутністю додаткових пояснень, за відсутності їх представника. Щодо позовних вимог Жовківська міська рада не заперечує.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Герич Ірина Богданівна, в судове засідання не з'явилась, однак на адресу суду приватний нотаріус подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Одночасно надано належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи №10/2020, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (арк.спр.6).
Із копії свідоцтва серії НОМЕР_2 про народження позивача ОСОБА_1 , встановлено що його батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 (арк.спр.7, том 1).
Відповідно до довідки виданої Рудненською селищною радою за №37 вих. 61212 від 10.08.2020 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований в АДРЕСА_4 , разом із дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк.спр.74, том 1)
Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька ОСОБА_2 частково прийняв, що стверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 13.04.2021 р. зареєстрованим в реєстрі за № 1764,1766 (арк.спр. 24, 26, 36 том 1).
ОСОБА_2 був власником нежитлової будівлі (цех літ.В-1) по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.11.2018 року №144959659 (арк.спр.15. том 1). Підставою виникнення права власності є державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯД № 469171, виданий 08.05.2007 року, технічний паспорт від 08.11.2018 року.
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.04.2021 року стверджується, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,7021 га. кадастровий номер 4622789000:03:000:0010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (арк.спр.24, том 1).
Саме на зазначеній вище земельній ділянці знаходиться спірний об'єкт нерухомого майна.
Правовстановлюючий документ на земельну ділянку виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 був підставою виникнення права власності на згадану вище нежитлову будівлю.
ОСОБА_2 був власником нежитлової будівлі за літ.А-2 по АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.09.2019 року (арк. спр. 8, том 1). Підставою виникнення права власності на цю будівлю є довідка від 18.09.2019 року, технічний паспорт виданий 18.09.2019 року, та відомості з ДЗК.
З наданої суду копії технічного паспорта встановлено, що зазначена вище будівля збудована в 1991 році (арк. спр. 10-14, том 1).
Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.04.2021 року стверджується, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2810 га. кадастровий номер 4622789000:01:013:0001, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (арк.спр. 36, том 1), та на якій знаходиться спірний об'єкт нерухомого майна.
Правовстановлюючий документ на земельну ділянку виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 був підставою виникнення права власності на зазначену вище нежитлову будівлю.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного вище Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на об'єкт нерухомого майно.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Герич Ірини Богданівни 18.08.2020 року із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із чим було зареєстровано Спадкову справу за № 10/2020, однак нотаріусом не видано свідоцтва про право на спадщину за законом на наступні об'єкти нерухомого майна: будинок відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 109,0 кв.м., та нежитлову будівлю (Цех Літ "В-1"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 924, 6 кв.м., оскільки документи, на підставі яких проводилася державна реєстрація права власності на вищевказане майно, не дають змоги встановити набуття права власності за померлим, ОСОБА_2 .
А тому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва позивачу - ОСОБА_1 , який є сином померлого ОСОБА_2 . Також нотаріусом зазначено, що відсутні документи, які підтверджують право власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна, що належало спадкодавцю (арк. спр. 28, том 1).
Крім цього у листі нотаріуса вказано, що в ході безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом було встановлено, що до заявленого спадкового майна, є зареєстроване право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна за спадкодавцем. Відповідно до ЦК України, Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 року №1127, документи на підставі яких проводилися державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не дають змоги встановити набуття права власності померлим, ОСОБА_2 , а саме: довідка про переобміри та уточнення площ нежитлового приміщення, технічний паспорт, відомості з Державного земельного кадастру та державний акт на право власності на земельну ділянку, не можуть бути єдиними (основними) документами, як підстава проведення державної реєстрації права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна. У разі відсутності документів, які підтверджують право власності на вказане вище майно спадкодавця, Свідоцтва про право на спадщину видати неможливо (арк.спр.28, том 1).
Суд враховує те, що позивач частково прийняв спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 0,7021 га. кадастровий номер 4622789000:03:000:0010, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю, цех по виготовленню металовиробів, А-1, загальною площею 1394, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, площею 0,2810 га, кадастровий номер 4622789000:01:013:0001, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Наведене стверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом (арк.спр.24, 26, 36 том 1).
Із наданої суду копії спадкової справи №10/2020 заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що донька померлого ОСОБА_5 , як особа, що згідно ст.1261 ЦК України входить до числа спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкликала заяву про прийняття спадщини за законом від 18.08.2020 року та подала письмову заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька (арк.спр.120, 121, том 1).
Відповідно до письмової заяви ОСОБА_3 від 27.01.2021 року, остання відмовилась від належної їй частки спадкового майна після смерті її чоловіка ОСОБА_2 в користь сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (арк.спр.122, том 1).
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак свідоцтва про право на спадщину на будинок відпочинку (літ."А-2") загальною площею 109.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та на нежитлову будівлю (літ."В-1") загальною площею 924, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , отримати не може, з підстав зазначених у листі приватного нотаріуса Герич І.Б. так як відсутні документи, які підтверджують право власності на вказане вище майно спадкодавця.
Відповідно до ст. 27 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки приватним нотаріусом Герич І.Б. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначені вище об'єкти нерухомого майна позивачу ОСОБА_1 , як спадкоємцю після смерті його батька - ОСОБА_2 , із зазначенням того, що документи на підставі яких проводилися державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не дають змоги встановити набуття права власності померлим, ОСОБА_2 , а тому позивач як спадкоємець за законом звернувся з даним позовом до суду.
З технічного паспорту наданого ТОВ "Галбудпроект" на будинок відпочинку (літ."А-2") загальною площею 109.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , (арк. спр. 10-14, том 1) встановлено, що загальна площа приміщень становить 109,0 кв.м, житлова 43,0 кв.м, допоміжні приміщення 66, 0 кв.м.
Як встановлено із технічного паспорту наданого ТзОВ "ІНВЕНТАРІ ГРУП" на нежитлову будівлю (Цех Літ. «В-1»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа такої будівлі становить 924, 6 кв.м. (арк. спр. 13-15, том 2).
Згідно з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, дане право ніким не оспорюється, інші спадкоємці з відповідними вимогами не звертались.
Ураховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 206, ч. 2 ст. 247, ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку (літ."А-2") загальною площею 109.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю (літ."В-1") загальною площею 924, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22.06.2023 року.
Суддя: Олещук М. М.