Справа № 336/5817/23
Провадження № 2/336/2539/2023
іменем України
29 червня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іванісов Володимир Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
19 червня 2023 року до суду звернувся адвокат Іванісов В.С., який діє в інтересх позивача ОСОБА_1 , з позовною заявою до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати виконавчий напис №17689 виданого 05.04.2021 року приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, який сформовано 20.06.2023 року відповідно до бази даних Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надана інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи, відповідача - ОСОБА_1 інформація про поточну реєстрацію місця проживання відсутня, місце попередньої реєстрації - АДРЕСА_1 .
20 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іванісов В.С., до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов К.К., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишено без руху та надано п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
26 червня 2023 року до суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків.
Представник позивача адвокат Іванісов В.С. у заяві від 26 червня 2023 року зазначив, що позивач ОСОБА_1 із зазначеної у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 був знятий з реєстрації та на даний час не має реєстрації, однак за зазначеною адресою і досі проживає.
При вирішенні питання про відкриття провадження по вказаній справі було встановлено, що дана цивільна справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, виходячи з наступного.
Так, позивач у позовній заяві щодо підсудності справи зазначає, що позов пред'явлено за місцем виконання виконавчого документу, а саме місцем зареєстрованого проживання позивача в АДРЕСА_1 , а тому справа за своєю територіальною підсудністю підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положень ЦПК України існує загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача (ст.27 ЦПК України) та альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України).
Так, в силу вимог ч.2 ст.27 ЦПК України - позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Поняття «місце виконання судового рішення» визначено законом.
Відповідно до статі 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно із частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що визначає місце виконання рішення/напису нотаріуса: виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
За роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що міститься в абз. 2 п. 16 постанови від 01 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»: спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.
Відповідно до частини 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та Законом України «Про виконавче провадження».
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII.
Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Місце проживання або місце перебування фізичної особи, визначається відповідно до положень статті 29 ЦК України і статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, який сформовано 20.06.2023 року, відповідно до бази даних Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надана інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи, відповідача - ОСОБА_1 інформація про поточну реєстрацію місця проживання відсутня, місце попередньої реєстрації - АДРЕСА_1 . А відтак застосування альтернативної підсудності передбаченої ч.12 ст.28 ЦПК України неможливо.
Так, в силу вимог ч.2 ст.27 ЦПК України - позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Зі змісту заявлених вимог та суб'єктного складу сторін вбачається, що предметом позову є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню який фактично виконано та стягнення безпідставно набутих коштів. Відповідачем є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис ТОВ «ФК «Євпропейська агенція з повернення боргів».
Позов поданий до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за зареєстрованим місцем проживання позивача. Місцезнаходження відповідача, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 01032, м.Київ, вул..Симона Петлюри, буд.30.
Отже, єдиною можливістю не порушення підсудності є відповідність умовам передбаченим ст. 27 ЦПК України.
З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить висновку, що вона не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя та підлягає переданню до Шевченківського районного суду міста Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, Київ, 03057).
Керуючись ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іванісов Володимир Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, приватний нотаріо нотаріального округу Остапенко Євген Михайловичус Київського міськог, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, Київ, 03057).
Копію ухвали направити позивачу.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення скарги без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: