Провадження № 2/760/8489/23
Справа № 760/21769/19
(заочне)
29 червня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Козленко Г.О.,
за участю секретаря - Дубаніної О.В.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявоюПриватного підприємства «Шериф-ГБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів,-
Директор ПП «Шериф-ГБР» Стрижова М.В. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з зазначеним позовом, в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів від 15.09.2016 в сумі 16837,11 грн, які складаються з: основного боргу за надані послуги у сумі 10900 грн, суми пені в розмірі 3839,45 грн, інфляційних збитків в розмірі 1593,02 грн, 3% річних у розмірі 565,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між приватним підприємством «Шериф-ГБР» та відповідачем укладено договір про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів від 15.09.2016 №1098-ОС, відповідно до умов якого позивач приймає під охорону на пункт централізованого спостереження приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони домовились, що вартість послуг позивача становить 400 грн за один місяць до двох виїздів ГМР на місяць.
Позивач повною мірою надав послуги, визначені п.п.1.1.-1.2. договору, які є предметом договору, а відповідач починаючи із 01.11.2016 припинив виконувати свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не здійснив жодної оплати. Станом на момент звернення до суду, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги в розмірі 10 900 грн, які позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Шериф-ГБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів.
Відповідачем у справі суду не було подано відзив на позов або будь-які інші заяви чи клопотання з процесуальних питань.
Згідно вимог ст.280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, відповідно до ст.ст.223, 280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає ухваленню заочного рішення, проти чого не заперечував представник позивача.
Вивчивши матеріали справи, письмові докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом встановлено, що між приватним підприємством «Шериф-ГБР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів №1098-ОС від 15.09.2016.
Згідно пункту 1.1. договору відповідач, який є замовником, передає, а Приватне підприємство «Шериф-ГБР», яке є виконавцем, приймає під охорону на пункт централізованого спостереження приміщення за адресою: Петропавлівська Борщагівка, пров. Фізкультурний, 42.
Положеннями п.1.2. договору визначено, що охорона Об'єкта здійснюється шляхом спостереження за станом технічних засобів охорони - сигналізації на Об'єкті та негайного виїзду Групи Мобільного Реагування при їх спрацюванні з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання засобів сигналізації, а при необхідності - затримання осіб, які протиправно проникли на Об'єкт для наступної передачі їх правоохоронним органам.
Відповідно до ст.978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Пунктом 7.1. договору визначено, що вартість послуг виконавця не залежить від фактичного часу охорони та становить суму 400 грн без ПДВ за один місяць до двох виїздів ГМР на місяць.
Також, п.п.8.1.-8.2. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2016 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання обома Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Якщо за 15 днів до дати закінчення строку дії договору жодна з сторін не надасть іншій стороні повідомлення про припинення або переукладення договору, то даний договір вважається пролонгованим, а строк дії продовжений на один рік.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав послуги, визначені п.п.1.1.-1.2. договору, а відповідач, починаючи із 01.11.2016 року припинив виконувати свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.614 ЦК України).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.4.1.1. Договору, замовник за несвоєчасну оплату або неналежне виконання своїх обов'язків щодо оплати наданих виконавцем послуг, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день на суму невиконаних зобов'язань.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Відповідно пункту 7.2. договору оплата за договором здійснюється на умовах передплати і проводиться щомісячно, в термін перших п'ятнадцяти календарних днів місяця в якому надаються послуги.
Таким чином у випадку несплати у зазначену дату, 16-те число є першим днем прострочення, а нарахування пені необхідно здійснювати з першого дня прострочення. Так відповідач припинив сплачувати кошти за послуги позивача в листопаді 2016 року, тому обраховувати пеню, індекс інфляції та 3% річних слід з 16.11.2016.
З детального розрахунку заборгованості по договору наданому позивачем, вбачається, що, за період з листопада 2016 року по січень 2019 року заборгованість становить 16837,11 грн, а саме: основний борг за договором - 10900 грн; пеня у вигляді подвійної ставник НБУ за період 3839,45 грн; індекс інфляції - 1593,02 грн; 3% річних - 504,64 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача та/або зауваження щодо розрахунку заборгованості по договору.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1921 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.16, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 631 ЦК України, ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 281, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Шериф-ГБР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), на користь Приватного підприємства «Шериф-ГБР» (м. Київ, вул. Мельникова, 32, код ЄДРПОУ 39215704) заборгованість за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів від 15.09.2016 №1098-ОС у загальному розмірі 16837,11 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), на користь Приватного підприємства «Шериф-ГБР» (м. Київ, вул. Мельникова, 32, код ЄДРПОУ 39215704) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя - Г.О. Козленко