Справа № 308/10073/22
(заочне)
25 травня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Вільчак В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою адвоката Пагулич Василя Дмитровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
Адвокат Пагулич В.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначає, вказана земельна ділянка знаходиться в її володінні та користуванні з 16.10.2020 згідно договору оренди землі та акту приймання-передачі земельної ділянки в користування, а відомості про таке речове право користування земельною ділянкою внесено 26.10.2020 до ДРРПНМ згідно витягу за № 229613410. Право оренди (користування) земельною ділянкою, строком на 49 років, набуто на конкурентних засадах, згідно аукціону органу місцевого самоврядування.
Однак, у жовтні 2020 року позивачем встановлено, що ОСОБА_2 самовільно розмістив на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, яка знаходиться в користуванні (оренді) позивача, тимчасову споруду (торговий павільйон) площею 30,40 кв.м., та саме він є власником такої тимчасової споруди (торгового павільйону).
Також, позивачем встановлено, що відповідач разом із іншими невстановленими особами огородив таку земельну ділянку площею 0,3015 га по периметру парканом (огорожею), тим самим обмеживши позивача у доступі до орендованої земельної ділянки.
На даний момент, земельна ділянка за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 знаходиться у володінні ОСОБА_1 , однак вона, як орендар, позбавлена можливості користуватися нею та використовувати її корисні функціональні властивості.
Відтак, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 порушує її право на вільне володіння та користування земельною ділянкою кадастровий номер 2124883600:12:011:0058 площею 0,3015 га та просить суд усунути перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 площею 0,3015 га, шляхом зобов'язання ОСОБА_2 здійснити демонтаж та вивезення із земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0.3015 га належних йому тимчасових споруд (павільйону) та огорожі (паркану).
Крім того, у зв'язку зі нарахуванням та сплатою позивачем орендної плати за земельну ділянку за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, яку вона незалежно від дій ОСОБА_2 була змушена обчислювати, сплачувати та перераховувати, просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 12 381,19 гривень та понесені судові витрати.
Позивач не скористалася правом на участь у судовому засіданні та її представник ОСОБА_3 подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без їх участі та задоволити позов, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повторно не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень чи відзив на позов не подавав. В матеріалах справи міститься клопотання його представника ОСОБА_4 від 24.02.2023 про відкладення засідання для можливості мирного врегулювання сторонами спору, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено. В подальшому, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно договору оренди землі від 16.10.2020, укладеного між Коритнянською сільською радою та ОСОБА_1 , їй в оренду передана земельна ділянка за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно акту приймання-передачі об'єкту оренди від 16.10.2020, вказана земельна ділянка була прийнята ОСОБА_1 у строкове платне користування.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №229613410 від 26.10.2020 встановлено, що право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 зареєстровано за ОСОБА_1 , згідно договору оренди землі від 16.10.2020 року.
Крім того, як вбачається із листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 21.04.2023 року за № 29-7-0.161-1812/2-23, право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, придбаного ОСОБА_1 на земельних торгах у формі аукціону для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту, та відповідне речове право зареєстроване у Державному реєстрі речових прав.
Разом з тим, як зазначено у вказаній відповіді, начальником ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області Бокша С. наразі припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період дії воєнного стану на підставі постанови КМУ № 303 від 13.03.22 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
Судом також встановлено, що матеріалами польових геодезичних робіт земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, складених станом на жовтень 2022 року, засвідчено межі земельної ділянки, конфігурацію самовільно влаштованого паркану (огорожі) навколо ділянки, а також параметри та розміри самовільно розташованих по такій ділянці тимчасових споруд.
Згідно технічного паспорту ФОП ОСОБА_5 від 01.02.2018, який був виготовлений на замовлення ОСОБА_2 вбачається, що торговий павільйон площею 30,40 кв.м., в якому ОСОБА_2 веде підприємницьку діяльність, розміщений на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058.
З оглянутої ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.05.2022 судом встановлено, що такою накладено арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження особам, що здійснюють підприємницьку діяльність на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , окрім власника Коритнянської сільської ради (Холмківської ОТГ) та користувача (орендаря) ОСОБА_1 .
Згідно мотивувальної частини ухвали від 30.05.2022, на земельній ділянці за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 групою осіб здійснюється підприємницька діяльність без будь-яких дозвільних документів на право користування даною земельною ділянкою, та відповідно ніхто із осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність, не надали під час огляду документ, який би підтвердив правомірність зайняття такої ділянки.
Додатково, листом Холмківської сільської ради від 17.04.2023 за № 02-24/1130 встановлено, що рішенням виконавчого комітету Коритнянської сільської ради від 26.06.2019 року за №154 ухвалено рішення про демонтаж тимчасових споруд по ряду земельних ділянок, зокрема, на земельній ділянці що наразі орендується ОСОБА_1 .
Матеріалами справи також підтверджується та обставина, що в межах розгляду справи №260/1066/19, що перебувала в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду, ряд фізичних осіб, включаючи ФОП ОСОБА_2 , звернулися із позовом до виконавчого комітету Коритнянської сільської ради, яким просили визнати протиправними та скасувати рішення вказаного органу від 26.06.2019 року за №154 в частині, що стосується демонтажу тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в селі Кінчеш, Ужгородського району (територія колишнього авторечового ринку, кадастровий номер 2124883600:12:011:0058), і одночасно вказаним особам відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення виконавчого комітету Коритнянської сільської ради від 26.06.2019 року за №154.
Також згідно ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року, позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , в особі адвоката Човганин Михайла Івановича до Виконавчого комітету Коритнянської сільської ради, про визнання протиправним та скасування рішення було повернуто позивачам.
Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталася до відповідача з вимогою звільнити дану земельну ділянку, а також до правоохоронних органів з приводу усунення перешкод у користуванні належній їй на праві оренди земельною ділянкою, однак вказані заходи належного результату не дали.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 386 ЦК України зазначає, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з положеннями ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Стаття 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки, або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 16 цього Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Відповідно до ст. 17 вказаного Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 цієї статті орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, та усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у встановленому законодавством порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
Відповідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, оскільки матеріалами справи підтверджується розміщення тимчасової споруди ОСОБА_2 та огорожі (паркану) по відповідній земельній ділянці, а також відсутність в нього юридичних підстав на її зайняття, із чого слідує, що протиправними діями ОСОБА_2 порушене право користування ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка перебуває у її юридичному володінні на праві оренди, відтак ОСОБА_2 зобов'язаний усунути негативні наслідки в праві користування ОСОБА_1 ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу та вивезення із земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 належної йому тимчасової споруди (павільйону) та огорожі (паркану).
У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні ОСОБА_1 орендованою земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заподіяної шкоди у розмірі 12 381.19 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Так, із матеріалів справи у їх сукупності слідує, що своїми діями ОСОБА_2 створив перешкоди у користуванні позивачу майном, яке він орендує шляхом обмеження у повній мірі користування земельною ділянкою, чим порушуються її законні права.
Водночас, із п. 1 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, що затверджена ПКМУ від 25 липня 2007 року №963, вбачається що ця методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.
При цьому, згідно пункту 7 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.
Однак, в матеріалах справи відповідний розрахунок розміру шкоди таких органів відсутній.
Крім цього, як вбачається із листа ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 21.04.2023 року за №29-7-0.161-1812/2-23, органами Держгеокадастру наразі припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період дії воєнного стану на підставі постанови КМУ №303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
Із вказаного слідує, що ОСОБА_1 не доведено належними доказами у встановленому законом порядку розмір заподіяної їй шкоди внаслідок дій ОСОБА_2 , а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 391, 397-400 ЦК України, ст. 116 ЗК України, 15, 16, 25, 27 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 4, 5, 76-83, 86, 174 177 ЦПК України, керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 280-289, 294, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні орендованою ОСОБА_1 земельною ділянкою за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058, площею 0,3015 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме зобов'язати здійснити демонтаж та вивезення із земельної ділянки за кадастровим номером 2124883600:12:011:0058 площею 0,3015 га належних йому тимчасової споруди (павільйону) та огорожі (паркану).
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 984.80 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят чотири грн. вісімдесят коп.) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Т.Р. Деметрадзе