Справа № 758/4579/23
Категорія 69
(ЗАОЧНЕ)
26 червня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу та розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з позовною заявою про зміну способу та розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 19.06.2011. В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_2 . 10.01.2014 шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано Глухівським міськрайонним судом Сумської області. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2017 було визначено розмір аліментів в твердій грошовій сумі 800 грн. щомісяця до повноліття дитини. Дочка мешкає разом із позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. За час з моменту набуття чинності рішенням суду про стягнення аліментів неодноразово змінювалися соціальні стандарти, зростали ціни та витрати на утримання дитини. Розмір аліментів 800 грн., не відповідає обов'язку батька в рівній частині з матір'ю забезпечити рівень життя дитини, достатній для її всебічного та гармонійного розвитку.
Просила змінити спосіб та розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2017 по справі № 576/1305/17 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_2 з 800 грн щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, до суду від неї надійшла заява, в якій остання просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачка не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.06.2011.
Згідно з копією свідоцтва про народження, виданого 28.03.2012 Виконавчим комітетом Шалигинської селищної ради Глухівського району Сумської області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 09. Батьком дитини записаний ОСОБА_3 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
Згідно з копією заочного рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2014 у справі 576/3198/13-ц шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 розірвано.
На підставі рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2017 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 800 (вісімсот) гривень, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову, тобто з 18.07.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно наданих позивачкою копій Звітів про здійснені відрахування та виплати ОСОБА_3 працевлаштований у ТОВ «Глухів-Агроінвест».
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на отримання від другого із подружжя достатніх коштів на утримання неповнолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789- XII (далі - Конвенція про права дитини), зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч. 2 цієї статті держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів суд, на підставі ст.182 СК України, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З документів, що надані суду позивачкою вбачається, що відповідач на даний час працевлаштований та отримує грошове забезпечення.
Враховуючи, що відповідач отримує систематичний дохід у формі грошового забезпечення - заробітної плати, наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів, які він сплачує на утримання дочки, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу).
Отримання дочкою сторін ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, у сукупності із участю матері в утриманні дочки, буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Ураховуючи зазначене, суд доходить висновку, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачкою на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу та розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу та розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, що встановлений рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2017 у справі № 576/1305/17.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ,аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.04.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ