Справа №243/3250/22
Провадження №1-кс/243/518/2023
29 червня 2023 року, слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 за кримінальним провадженням № 12014050200000828 внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України, -
29 червня 2023 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся старший слідчий СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень передбачених . ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України.
З клопотання вбачається, що 03 що 30 червня 2014 приблизно о 08год. 30 год., невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи у складі незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», одягнені у камуфляжну форму та маючи при собі автоматичну вогнепальну зброю, діючи за попередньою змовою, протиправно, відкрито, нехтуючи вимогами статей 3, 10, 29, 33 Конституції України, згідно яких людина, її життя і здоров?я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, та статті 1 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, якою визначено, що ніхто не може піддаватися насильницькому зникненню, підійшли до ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , який спускався з пішохідного мосту, котрий виходить на Залізничну станцію «Горлівка», по вулиці Залізничній, 1 у місті Горлівка, Донецької області, зупинили його та почали перевіряти особисті речі ОСОБА_7 , та виявивши факт того, що він є працівником міліції, демонструючи ОСОБА_7 вогнепальну зброю, з метою залякування останнього, проти волі ОСОБА_7 , наказали йому направлятися до підсобного приміщення Залізничного Вокзалу станції «Горлівка», де він знаходився до 21 год. 00 хв. 30.07.2014.
30.07.2014 о 21 год. 00 хв. ОСОБА_7 вивели до перону залізничного вокзалу м. Горлівки, де до нього підійшли двоє раніше не знайомих осіб, одним, яких був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за попередньою змовою з невстановленими під час досудового розслідування особами, продовжуючи свої умисні злочині дії, об'єднані спільним умислом, направленим на незаконне позбавлення волі ОСОБА_7 , протиправно, відкрито, нехтуючи вищезазначеними вимогами законодавства України, якими передбачено, що ніхто не може бути позбавлений свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, взяли потерпілого під руки, приставивши до боку ОСОБА_7 предмет, який останній сприйняв як вогнепальну зброю, з метою залякування останнього щодо можливості її застосування у разі непокори та вчинення опору, проти волі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 з іншою невстановленою в ході досудового розслідування особою, взяли потерпілого під руки та повели до площі Вокзальної залізничного вокзалу станції «Горлівка», де посадили ОСОБА_7 до невстановленого під час досудового розслідування автомобіля та відвезли до приміщення Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресою: місто Горлівка, вулиця Петровського, будинок 2.
Перебуваючи на території Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресою: місто Горлівка, вулиця Петровського, будинок 2, ОСОБА_6 продовжуючи свої умисні злочині дії, об'єднанні спільним умислом, направленим на незаконне позбавлення волі ОСОБА_7 , за попередньою змовою з іншими невстановленими під час досудового розслідування особами, з демонструванням чисельної більшості, сили та погроз застосування вогнепальної зброї, утримували ОСОБА_7 у підвальному приміщенні, а згодом у автомобільному боксі, чим остаточно позбавили потерпілого можливості вільно пересуватися і вибирати місце свого перебування.
На території Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 незаконно утримували до 12.08.2014, де приблизно о 13 год. 00 хв. 12.08.2014 він був звільнений.
Таким чином, своїми умисними противоправними діями ОСОБА_6 разом з невстановленими під час досудового розслідування особами скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 146 КК України, а саме умисне незаконне позбавлення волі вчинене за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу.
Окрім цього встановлено, що на початку квітня 2014 року, на території Донецької області України, громадянином Російської Федерації ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» було створено непередбачене законами України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур ДНР, придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
У квітні 2014, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, маючи намір на вступ до незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», у місті Горлівка вступив до лав підрозділу даного незаконного військового формування, так званого «Ополчення Донбасу» під керівництвом ОСОБА_9 . Діючи далі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законами України збройного формування, під командуванням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов?язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_6 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанню його цілей і завдань. Для подальшої участі у незаконному збройному формуванні ОСОБА_6 було призначено на посаду бійця та передано йому у використання нарізну вогнепальну зброю у вигляді автомата «Калашникова», набої до неї. Крім того, він представляв інтереси незаконного формування у органах місцевого формування.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, у період з квітня 2014 року по невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, підтримуючи режим самопроголошеної так званої «ДНР», систематично виконував накази свого безпосереднього керівництва у м. Горлівка, Донецької області, де будучи озброєним вогнепальною зброєю, здійснював протиправні заходи щодо захоплення і утримання адміністративних будівель державних органів та органів місцевого самоврядування, припинення діяльності у м. Горлівка органів держаної влади України та передачу їх функцій незаконним збройним формуванням, з метою безкарного вчинення інших тяжких та особливо тяжких злочинів.
Так, 14.04.2014 ОСОБА_6 , під керівництвом ОСОБА_9 , діючи за попереднім зговором в групі з невстановленими особами, будучи озброєним автоматичною вогнепальною зброєю у вигляді автомату «Калашникова» та спецзасобами, подолавши опір працівників міліції, здійснив силове захоплення адмінбудівлі Горлівського міського управління ГУМВС України в Донецькій області, яке знаходиться у м. Горлівка, вул. Петровського, 2. В подальшому, у період з 15.04.2014 по 01.05.2014, діючи аналогічним чином, ОСОБА_6 в групі з невстановленими особами, під керівництвом ОСОБА_9 , здійснив силове захоплення адмінбудівель Горлівської міської ради, Центрально-міського, Микитівського та Калинівського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області, прокуратури м. Горлівка, чим було незаконно припинено діяльність у м. Горлівка Донецької області органів державної влади та місцевого самоврядування. При цьому, ОСОБА_6 при підтримці учасників незаконного збройного формування незаконно привласнив повноваження міського Голови м. Горлівки, проголосив себе так званим «народним мером», усунувши від виконання своїх обов?язків за наказом так званого «заступника командувача сил ДНР» ОСОБА_10 законно обраного голову Горлівської міської ради ОСОБА_11 , з метою безкарного продовження злочинної діяльності угрупування на території м. Горлівки та недопущення відновлення функціонування в місті органів державної влади України та місцевого самоврядування.
Таким чином, дії ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб носили тривалий характер, а саме в період з квітня 2014 року по невстановлений досудовим розслідуванням час, та виразились у активній участі у в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувались вчиненням опору представникам влади та вчинення інших протиправних дій із застосуванням вогнепальної зброї.
В результаті діяльності зазначеного не передбаченого законами України збройного формування на території Донецької області було спричинено масову загибель людей, а також зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, що є тяжкими наслідками.
Таким чином, своїми умисними противоправними діями ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 260 КК України, а саме в участі у діяльності непередбачених законами України збройних формуваннях, що спричинило масову загибель людей, а також руйнування та пошкодження великої кількості адміністративних та приватних будинків і споруд, що є тяжкими наслідками.
Наявність обґрунтованої підозри y вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами свідків, протоколами слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема протоколами пред?явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, 09.02.2015, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України, та 30.12.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , оскільки останній за місцем реєстрації не проживає та переховується від органів досудового слідства.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 10 до 15 років.
09.02.2015, враховуючи те, що місцезнаходження підозрюваного не встановлено, на підставі ст.ст.41, 110, 281 КПК України, винесено постанову про оголошення в розшук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Беручи до уваги вищевикладене, а також, що ОСОБА_6 приймав активну участь в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, підрозділи якого на відповідних ділянках місцевості організували блокпости для регулювання дорожнього руху, перевірки документів та багажу на блокпості, який повністю контролювався озброєними прибічниками ДНР, маються наступні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
По-перше, ОСОБА_6 під час здійснення злочинної діяльності мав у розпорядженні вогнепальну зброю та боєприпаси, міг бути причетним до дій по їх незаконному придбанню, перевезенню та переховуванню, На даний час зброя і боєприпаси не вилучені в повному обсязі і є підставами вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний зможе їх знищити, переховати, передати іншим особам чи використати для продовження злочинної діяльності;
По-друге, ОСОБА_6 будучи особою, яка підозрюється у вчиненні дій, направлених на вчинення опору представникам влади із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї, яка не має переконань направлених на дотримання законів України та поваги до державної влади в Україні, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінального покарання, може незаконно впливати на свідків та інших осіб пов?язаних з досудовим слідством у справі загрожуючи їхньому життю та здоров 'ю;
По-трете, ОСОБА_6 - є особою, яка приймала участь у діяльності незаконного збройного формування, яке на даний час є діючим, а інші його члени в тому числі і ті, з якими підгримував зв?язки підозрюваний, ведуть озброєну боротьбу направлену на повалення державної влади в Україні та порушення її територіальної цілісності, а також вчиняють інші протиправні діяння, а тому с підстави вважати, що перебуваючи на свободі, підозрюваний може підтримувати зв?язки з іншими членами незаконних збройних формувань, повідомляючи їм відомості, які стали йому відомі в ході слідчих (розшукових) дій по даному провадженню, а також інші важливі відомості, в тому числі місця дислокації сил антитерористичної операції, їх чисельність, склад, озброєння, що може створювати перешкоди для подальшої боротьби з вказаними незаконним збройним формуванням та притягненням всіх його членів до кримінальної відповідальності, що є кінцевою метою основного кримінального провадження.
Отже, у слідства с підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може приєднатися до інших членів незаконного збройного формування та продовжити протиправну діяльність, направлену на повалення державної влади в України та порушення її територіальної цілісності.
Таким чином, про наявність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, та відсутністю підстав для застосування більш м?якого запобіжного заходу також свідчать наступні обставини:
1. Тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
2. Можливість переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки проживає не за місцем реєстрації;
3. Можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
4. Можливість приєднатися до інших членів незаконного збройного формування та продовжити протиправну діяльність, направлену на повалення державної влади в Україні та порушення її територіальної цілісності.
Вислухавши прокурора який підтримав заявлене клопотання, захисника, який просив залишити клопотання без задоволення, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Під час судового розгляду, на обґрунтування даного клопотання слідчим, надані наступні докази:
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 серпня 2014 року за № 12014050200000828;
протоколи допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11 жовтня 2014 року, 24 вересня 2019 року та 08 грудня 2020 року;
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 січня 2015 року, 31 січня 2015 року та 28 грудня 2020 року
протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 24 січня 2015 року;
протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 26 січня 2015 року;
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише через тяжкість злочину неприпустимо, обов'язковою умовою взяття особи під варту має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
09 лютого 2015 року, відносно ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України, та 30 грудня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, однак саме повідомлення вручено ОСОБА_6 не було.
Постановою слідчого від 09 лютого 2015 року ОСОБА_6 оголошений в розшук.
Відповідно до положення п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України до запобіжних заходів належить тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, сторона обвинувачення під час досудового розслідування має право на звернення з таким клопотанням лише щодо особи, якій у передбачений КПК України спосіб повідомлено про підозру.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За змістом ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З доданого до клопотання повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України від 07 квітня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_6 зазначене повідомлення вручено не було. Таким чином, ОСОБА_6 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 5 ст. 260 КК України, у порядку, передбаченому КПК України, тому він не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014050200000828 від 05 серпня 2014 року.
Підсумовуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно особи, яка у встановлений КПК спосіб не набула статусу підозрюваного, чинним КПК не передбачено, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 135, 187-190,278 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1