233 № 233/1952/23
30 червня 2023 року Слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000145 від 29 квітня 2023 року «про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання» відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Степне Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією на особливий період, стрілець - санітар третього відділення, першого механізованого взводу механічної роти батальйону забезпечення навчального процесу Військового інститути танкових військ Національного технічного університету « ІНФОРМАЦІЯ_3 », має військове звання - солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1КК України, -
До слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000145 від 29 квітня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1КК України.
Клопотання погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що відповідно до витягу із наказу Начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) від 21 липня 2022 року №213 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця-санітара третього відділення, першого механізованого взводу механізованої роти батальйону забезпечення навчального процесу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 21 липня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Будучи військовослужбовцем Збройних сил України солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст.9,11Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст.14Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правила дорожнього руху), та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій транспортного засобу зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п.2.9а), п.12.4, п.12.9б) та п.12.1 Правил дорожнього руху: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства, яке регламентує правила дорожнього руху та маючи можливість належно їх виконувати, діючи із злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, допустив їх порушення та вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
29 квітня 2023 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, в світлий час доби, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді стрільця-санітара третього відділення, першого механізованого взводу механізованої роти батальйону забезпечення навчального процесу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету « ІНФОРМАЦІЯ_3 », діючи необережно, проявляючи злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в м. Костянтинівка Костянтинівської ОТГ Краматорського району Донецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо автомобіля марки «ВАЗ-2106» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 та почав рух.
Далі, в цей же час солдат ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2106» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїжджій частині вулиці Мінська в місті Костянтинівка, за напрямком руху з боку вулиці Номікосових в напрямку вулиці Циліноградська, та під'їжджаючи до перехрестя з вулицею Тульська, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перевищив максимально допустиму в межах населеного пункту швидкість, враховуючи дорожню обстановку не вибрав безпечної швидкості руху та не контролював рух керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого втратив курсову стійкість транспортного засобу та біля будинку АДРЕСА_2 допустив виїзд автомобіля за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який знаходився за межами проїжджої частини.
Внаслідок вказаної події пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому лівого наколінника, садна м'яких тканин чола, правої кісті, лівої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як потребуючі для свого лікування термін більше ніж 21 дома (3 тижні).
Допущені солдатом ОСОБА_5 порушення вимог п.12.1Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно небезпечними наслідками у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості ОСОБА_8 .
21 червня 2023 року о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_5 , в присутності захисника ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1КК України та вручено копію повідомлення про підозру, пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні достатніми доказами, а саме: - протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 квітня 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29 квітня 2023 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 29 квітня 2023року; висновком судової токсикологічної експертизи від 15 травня 2023 року на вміст алкоголю у сечі ОСОБА_5 ; висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 22 травня 2023 року; висновком судової медичної експертизи від 02 червня 2023 року; висновком судової авто технічної експертизи від 05 червня 2023 року, та іншими доказами у їх сукупності.
За вимогами клопотання слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, беручи до уваги те, що існують ризики, передбачені п.п.1,4 ч.1 ст.177КПК України.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному ОСОБА_5 21 червня 2023 року о 15 годині 20 хвилин, в присутності захисника ОСОБА_4 , що підтверджується розпискою останнього.
В судовому засіданні:
Прокурор - просив задовольнити клопотання та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків. Про факти ухилення від явки до органів досудового розслідування для проведення слідчих/процесуальних дій зі сторони підозрюваного не зазначав.
Підозрюваний - свою провину у інкримінованому визнав повністю, не заперечував проти клопотання, однак зазначив, що він не ухилявся від явки до слідчого та не планує змінювати місце мешкання, адресу реєстрації та місце дислокації його військової частини, а також, розуміючи свої права - виконував та буде виконувати обов'язків в статусі підозрюваного.
Захисник - підтримав позицію свого підзахисного.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є не тільки наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а й наявність хоча б одного з ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може вчинити дії передбачені ч.1 ст.177КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч.1 ст.177КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), і тільки наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що підозрюваний може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Згідно ст.132КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
На переконання слідчого судді, ані слідчим у клопотання та додатках до нього, ані прокурором в судовому засіданні не доведено існування жодного з ризиків, передбачених ч.1 ст.177КПК України.
Підстави наведені в клопотанні слідчого, якими обґрунтується необхідність обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , носять імовірний характер і не підтверджуються жодним дослідженим в судовому засіданні доказом.
Так, в клопотанні слідчим зазначено, що нібито існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування чи суду з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років, у зв'язку із чим тяжкість покарання може бути визнана ОСОБА_5 більш небезпечна, ніж втеча. Також, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 на даний час проходить військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету « ІНФОРМАЦІЯ_4 », та проживає на території с. Степне Богодухівського району Харківської області.
Проте, в судовому засіданні ані прокурором, ані слідчим у клопотанні не доведено належними і допустимими доказами факт нез'явлення або ухилення підозрюваного за викликом слідчого та/або прокурора.
Навпаки в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , неодноразово, за викликом прибував до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, та прибував до слідчого для проведення слідчих і процесуальні дій.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику …
Крім того, слідчий і прокурор вказують на те, що нібито існує ризик - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
В той же час, ані слідчим, ані прокурором не доведено, поза розумним сумнівом, що дійсно ОСОБА_5 вчиняв, або намагався вчиняти такі дії, які б могли свідчити про ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, а саме, що він вже намагався вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи, тощо.
Навпаки в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 свою провину у інкримінованому визнає у повному обсязі, що підтверджує визнанням усіх, без винятку обставин зазначених у підозрі та виявляє щире каяття до скоєного і відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне, що характеризує підозрюваного, як відповідальну особу та вказує на готовність понести відповідне покарання за наслідками інкримінованих йому дій, а тому зазначений стороною обвинувачення ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177КПК України, є нічим іншим, як припущенням слідчого за відсутністю відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Відповідно до ч.1 ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор…
Положення частини 2 статті 194КПК України зобов'язує слідчого суддю, суд постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.194КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведене наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, але не доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177КПК України.
Тож, враховуючи вищевказані обставини, а також не доведеність слідчим належними і допустимими доказами, існування жодного ризику, передбаченого ст.177КПК України, суд вважає, що на теперішній час підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не має.
За таких підстав слідчий суддя вважає за необхідне відмовити слідчому у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 та разом з тим зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді, а також враховуючи, що він є військовослужбовцем військової служби, у разі зміни місця дислокації військової частини, в якій проходить службу, повідомити про це слідчого, прокурора та суд і одночасно, у зв'язку із знаходженням країни в умовах війни, роз'яснити про необхідність повідомляти слідчого, прокурора та суд про можливу зміну підозрюваним його місцезнаходження, перебування, місця мешкання, служби, роботи, можливого прийняття участі в бойових діях, лікуванні та/або госпіталізації, евакуації, тощо.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 193, 194КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052380000145 від 29 квітня 2023 року про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1КК України, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, а також до прокурора для проведення слідчих/процесуальних дій органами досудового розслідування, а також до слідчого судді у разі розгляду в суді, за участю підозрюваного, будь-яких клопотань в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі не з'явлення без поважних причин, або не повідомлення про причини свого неприбуття до нього може бути застосований запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття на виклик слідчого, прокурора, та від 0,5 до 2 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття за викликом слідчого судді, суду.
Роз'яснити ОСОБА_5 про необхідність повідомляти слідчого, прокурора та суд у разі зміни місця дислокації військової частини, в якій проходить службу і одночасно роз'яснити про необхідність повідомляти слідчого, прокурора та суд про можливу зміну підозрюваним його місцезнаходження, перебування, місця мешкання, служби, роботи, можливого прийняття участі в бойових діях, лікуванні та/або госпіталізації, евакуації, тощо.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 , захиснику, прокурору та слідчому.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1