Справа № 202/4083/22
(2/199/608/23)
Іменем України
28.06.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду звернувся позивач з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 09 серпня 2013 року було зареєстровано шлюб із відповідачем. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що спільне життя у нього з відповідачем по справі не склалося, шлюбні стосунки та проживання фактично припинені, у зв'язку з чим вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, просив шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 04 листопада 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач надала суду заяву 17 січня 2023 року, в якій просила надати строк на примирення з огляду на можливість збереження шлюбу між сторонами.
Ухвалою суду від 18 січня 2023 року сторонам по справі надано строк для примирення 4 місяці.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 09 серпня 2013 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач стверджував, що між сторонами втрачені почуття взаєморозуміння, кохання, шлюбні відносини та спільне проживання між сторонами фактично припинені. Відповідачем вказані факти не спростовані. Вжиті судом заходи до примирення подружжя позитивних результатів не дали. Майновий спір між сторонами на тепер відсутній. Місце проживання спільних дітей разом з відповідачем визначено сторонами у добровільному порядку. За таких обставин суд вважає, що збереження сім'ї неможливе.
Керуючись ст. 112 СК України, ст.ст. 263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 09 серпня 2013 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №466.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк із дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко