20 червня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/255/23
За позовом ОСОБА_1 , м. Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос», м. Чернівці
про зобов'язання провести аудиторську перевірку
Суддя О. В. Гончарук
Секретар судового засідання - Чиборак У. Г.
Представники сторін:
від позивача - Єфтемій Р.Ф., адвокат, ордер №1057208 від 16.02.2023;
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» про зобов'язання провести аудиторську перевірку, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» Морщагіна А.В. забезпечити аудитору Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «ПРОФІТ» можливість проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» за 2019-2021 роки та І півріччя 2022 року та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного в укладеному між учасником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «ПРОФІТ» Договір № 7/Г про проведення аудиту (аудиторської перевірки) від 23.11.2022 та Додатку № 1 до цього Договору обсягу аудиторських послуг протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Позов обґрунтовується тим, що 23.11.2022 між ОСОБА_1 , як засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» з часткою в статутному капіталі 50%, укладено договір №7/Г про проведення аудиту з Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «Профіт». Однак, аудиторська компанія відмовилася від висловлення аудиторської думки, у зв'язку з ненаданням необхідних документів для проведення аудиторської перевірки.
З урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» не надало документи, необхідні для проведення аудиторської перевірки, а у ОСОБА_1 дані документи відсутні, остання звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.01.2023 відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження на 16.02.2023.
Ухвалою суду від 16.02.2023, за клопотанням відповідача, відкладено підготовче засідання на 02.03.2023.
02.03.2023 від представника відповідача через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає, що позов є безпідставним, а провадження у справі таким, що підлягає закриттю.
У підготовчому засіданні 02.03.2023 оголошено перерву до 09.03.2023.
09.03.2023 судове засідання не відбулося, у зв'язку з оголошеною у м. Чернівці повітряною тривогою про що відповідальними особами апарату суду складено акт про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 09.03.2023 призначено підготовче засідання на 21.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.04.2023.
Ухвалою суду від 04.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті на 27.04.2023.
Судове засідання призначене на 27.04.2023 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Гончарука О.В. у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 01.05.2023 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.05.2023.
16.05.2023 від представника відповідача через відділ документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання (вх. № 2048) про відкладення розгляду справи, обґрунтоване його хворобою.
Ухвалою суду від 16.05.2023 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 20.06.2023.
20.06.2023 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. 2728) про відкладення судового засідання, обґрунтоване його хворобою.
Вказане клопотання подане без ЕЦП, про що зроблена відповідна відмітка відповідальним працівником відділу документального та інформаційного забезпечення Господарського суду Чернівецької області.
Присутній у судовому засіданні 20.06.2023 представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 2048) та просить суд розглянути справу в даному судовому засіданні.
В силу приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
14.02.2019 року Велика Палата Верховного Суду в межах справи №9901/43/19 (П/9901/43/19) зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним. Аналогічну правову позицію, що ЕЦП є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу викладено КГС ВС в постанові від 15.04.2021 у справі №910/8554/20.
Згідно із частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, залишає її без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання (вх.2048) представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Крім того відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про слухання справи його повторна неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос», затвердженого загальними зборами учасників (протокол № 2 від 10.03.2016), відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.08.2021, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» з часткою у статутному капіталі 50%, що складає 3030000 грн.
Згідно з пунктом 11.6 Статуту товариства виконавчим органом товариства є директор, який призначається загальними зборами учасників.
Директор здійснює керівництво поточною діяльністю в межах компетенції і прав, що визначені внутрішніми документами товариства та рішеннями загальних зборів.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, на дату подання позовної заяви, директором відповідача є Морщагін Андрій Валерійович.
23.11.2022 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт» укладено договір № 7/Г про проведення аудиту (аудиторської перевірки), відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник призначає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити за плату ініціативний аудит повного пакету річної фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» за 2019-2021 роки та 1 півріччя 2022 року.
Відповідно до пункту 2 Договору замовником визначено перелік завдань аудиту та фінансової звітності.
Пунктом 5.1 Договору визначений термін аудиторської перевірки за Договором 31.12.2022.
Додатком № l до Договору №7/Г про проведення аудиту (аудиторської перевірки) від 23.11.2022 сторони погодили орієнтовний перелік фінансової звітності, первинної бухгалтерської документації, облікових регістрів та інших документів необхідних Виконавцю для проведення аудиторської перевірки за цим Договором: Фінансова звітність Товариства за 2019 - 2021 роки та 1 півріччя 2022 року в повному об?ємі. Документація за період 2019 - 2021 роки та 1 півріччя 2022 року: Загальні оборотно-сальдові відомості за вище вказані періоди; Оборотно-сальдові відомості за вказані періоди по рахункам бухгалтерського обліку: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» (при наявності); при наявності дебіторської заборгованості по вищевказаним рахункам надати розшифровку дати виникнення та копії договорів; 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками (при наявності); 301 «Каса в національній валюті»; 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті (при наявності)»; 641 «Розрахунки за податками в розрізі видів податків»; 661 «Розрахунки за заробітною платою», а також аналіз даного рахунку; Перелік основних засобів та їх знос на кінець вищевказаних періодів; Перелік інших необоротних активів на кінець вищевказаних періодів; Перелік виробничих запасів на кінець вищевказаних періодів; Копію статуту в останній редакції.
Позивачем 29.11.2022 направлено відповідачу в особі директора Морщагіна А.В. запит про проведення аудиту у відповідності до статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в якому повідомиляється про укладення 23.11.2022 з ТОВ аудиторська компанія «ПРОФІТ» договору №7/Г про проведення аудиту (аудиторської перевірки) фінансової звітності ТОВ «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» за 2019 - 2021 роки та І півріччя 2022 року. В запиті також зазначено, що протягом 10 днів з дати його отримання, потрібно забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансової звітності товариства за 2019 - 2021 роки та І півріччя 2022 року та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг, а саме документи згідно переліку зазначеного в Додатку №1 до цього Договору.
Направлення відповідачу вказаного запиту підтверджуються описами вкладення в цінний лист, в яких зазначено про направлення запиту (з вміщенням тексту запиту у описі вкладення) та оригіналу договору №7/Г про проведення аудиту (аудиторської перевірки) від 23.11.2022 з Додатком №l на ім?я ТОВ «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» за адресою: 58000 м. Чернівці вул. Коростишівська, 8 (місцезнаходження товариства згідно відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ) (поштове відправлення No5800216132178) та 59020 с. Банилів-Підгірний Вижницького району Чернівецької області вул. Головна, 90/1 (адреса виробничого цеху товариства) (поштове відправлення № 5800216132186) та поштовими накладними і фіскальними чеками. (Копія запиту, описів поштового вкладення, поштових накладних і фіскальних чеків наявні в матеріалах справи). Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказані листи були повернуті відправнику поштовою установою АТ «Укрпошта» - поштове відправлення № 5800216132178 за закінченням встановленого терміну зберігання, а №5800216132186 за письмовою відмовою адресата у отриманні цього листа. (Роздруківки трекінгу поштових відправлень та копії листів з поштовою відміткою про повернення).
Аудиторським висновком (звіт незалежного аудитора) від 28.12.2022 щодо фінансової звітності ТОВ «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» станом на 31 грудня 2019, на 31 грудня 2020 року, на 31 грудня 2022 року та на 30 червня 2022 року ТОВ аудиторська компанія «ПРОФІТ» відмовилася від висловлення аудиторської думки щодо фінансової звітності Товариства на основі проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту у зв?язку з тим, що аудиторській компанії не надано фінансові звіти Товариства за періоди, які підлягали проведенню аудиторської перевірки (2019- 2021 роки та 1 півріччя 2022 року), документацію Товариства за період 2019 - 2021 роки та 1 півріччя 2022 року, а отже аудиторська компанія не мала змоги їх перевірити стосовно достовірності та повноти відображення фінансових результатів діяльності Товариства за вказані періоди.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», установчим документом товариства є статут.
Як зазначалось вище відповідно до п. 2.1, 6.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос», затвердженого загальними зборами учасників (протокол №2 від 10.03.2016) свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.08.2021, та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 являється учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» з часткою у статутному фонді підприємства 50% (3030000 грн)
За приписами статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.
Пунктом 5.1 Статуту передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину. Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів, вийти у встановленому порядку з товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитись з його документами тощо.
Відповідно до частини 2, 3 статті 90 Господарського кодексу України перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами. Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).
У пункті 13.6 Статуту встановлено, бухгалтерський, оперативний та статистичний облік і звітність в товаристві проводиться за нормами, діючими в Україні. Організація обігу документів у товаристві ведеться згідно норм, що діють в Україні. Організація обігу документів у товаристві дочірніх підприємствах, філіях та представництвах встановлюються директором товариства.
Пунктом 13.8 Статуту відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладена на головного бухгалтера товариства, компетенція якого визначена чинним законодавством. Операційний рік встановлюється з 01 січня по 31 грудня.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб'єкта господарювання, або іншого суб'єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам; аудиторська діяльність - незалежна професійна діяльність аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг
Відповідно до статті 7 «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб'єктом аудиторської діяльності та замовником. Неаудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до суб'єкта аудиторської діяльності. У договорі про надання аудиторських послуг передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Права та обов'язки суб'єкта аудиторської діяльності і замовника при наданні аудиторських послуг визначаються в договорі відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Замовник має право вільного вибору суб'єкта аудиторської діяльності із дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, зобов'язані створити для суб'єкта аудиторської діяльності належні умови для якісного надання аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються аудитору для надання аудиторських послуг. Звіти за результатами надання аудиторських послуг оформляються відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов'язаного (не пов'язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками. У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг. Витрати, пов'язані з проведенням аудиту фінансової звітності, покладаються на учасника (учасників), на вимогу якого проводиться такий аудит, якщо інше не встановлено статутом товариства. Загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінансової звітності товариства. Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що у ОСОБА_1 як учасника, якому належить 50% відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос», є право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності останнього.
Як встановлено судом, з метою захисту свого права, встановленого, статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», 23.11.2022 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «ПРОФІТ» про проведення аудиту (аудиторської перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос».
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що на виконання частини 2 статті 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" 23.11.2022 ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «ПРОФІТ» укладено Договір № 7/Г договорі на надання аудиторських послуг, оригінал якого був направлений відповідачу.
Суд зазначає, що стаття 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є імперативною для товариства у випадку відповідної вимоги учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства. Право учасника вимагати проведення аудиту у цьому випадку не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб, чи від доцільності проведення такої перевірки, натомість, обов'язок товариства забезпечити аудитору можливості проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.
Отже з норм закону вбачається, що позивач має право вимагати проведення аудиту, а відповідач зобов'язаний на вимогу учасника забезпечити проведення аудиту.
Проте, відповідач відповіді на запит не надав, проведення аудиту не забезпечив, що не узгоджується з вимогами статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якою встановлений обов'язок, а не право, виконавчого органу товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
З огляду на зазначене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача забезпечити можливість проведення аудиту.
Пояснення відповідача з приводу нездійснення ним підприємницької діяльності в тому числі ведення фінансово-бухгалтерської звітності, не звільняє його від обов'язку, на вимогу учасника товариства, надати витребувану документацію.
А в цілому, заперечення відповідача є необгрунтованими, оскільки відсутні докази в підтвердження обставин добровільного передання позивача фінансово-бухгалтерської звітності.
Відповідно до п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов'язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.
Отже, документи, згідно вищезазначеної норми, надаються саме аудитору, а не учаснику товариства.
Згідно статуту товариства учасник наділений правом на отримання даних, що стосуються діяльності товариства, стану його майна, прибутку та збитків.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства. Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті. Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, зобов'язані створити для суб'єкта аудиторської діяльності належні умови для якісного надання аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів. Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються аудитору для надання аудиторських послуг.
Отже саме аудитор визначає обсяг необхідних йому для проведення аудиту документів і відповідач зобов'язаний надати необхідні документи саме аудитору на його вимогу.
Отже, з вищезазначеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» (58002, м. Чернівці, вул. Коростишівська, 8, ідентифікаційний код 39478145) в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» Морщагіна Андрія Валерійовича забезпечити аудитору Товариству з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «ПРОФІТ» (номер реєстрації в Реєстрі аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності, розділ 1 «Аудитори» 101168) можливість проведення аудиту фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» за 2019-2021 роки та 1 півріччя 2022 року та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного в укладеному між учасниками ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторська компанія «ПРОФІТ» договорі №7/Г про проведення аудиту (аудиторської перевірки) від 23.11.2022 та Додатку № 1 до Договору протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковинська взуттєва фабрика «Кайрос» (58002, м. Чернівці, вул. Коростишівська, 8, ідентифікаційний код 39478145) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 2684.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне судове рішення складено 28.06.2023.
Суддя О.В. Гончарук