18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 червня 2023 року Справа № 925/495/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від позивача - Глуховецький О.С. - адвокат,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА”,
м. Київ
до фізичної особи - підприємця Ніколайчук Ірини Гнатівни,
м. Черкаси
про стягнення 296 682 грн. 29 коп.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” до фізичної особи - підприємця Ніколайчук Ірини Гнатівни про стягнення з відповідача 296 682 грн. 29 коп., а саме: 71 376 грн. 57 коп. - основного боргу, 222 202 грн. 82 коп. - процентів та 3 102 грн. 90 коп. - заборгованості за комісією у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №338833-КС-003 про надання фінансового кредиту від 30 вересня 2021 року та додаткових угод до вказаного договору.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 16 травня 2023 року.
Ухвалою суду від 16 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 27 червня 2023 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Копію ухвали суду від 16 травня 2023 року було направлено за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Вернигори, 12/99, кв.6, м. Черкаси, 18007.
Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 29 травня 2023 року, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 23 травня 2023 року (день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки).
Оскільки явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 27 червня 2023 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/495/23.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 30 вересня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА” (кредитодавець) та фізичною особою - підприємцем Ніколайчук Іриною Гнатівною (позичальник) було укладено договір про надання кредиту №338833-KC-003.
Пунктом 5 договору передбачено, що позичальник ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно укладає договір.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України “Про електронну комерцію”.
За приписами статті 3 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
Згідно умов п. 1. вищевказаного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 72 000 грн. 00 коп. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Строк кредиту - 24 тижні, процентна ставка в день 0,86587164, фіксована; комісія за надання кредиту: 10 800 грн. 00 коп.
Термін дії договору до 17 березня 2022 року.
Згідно п. 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
На виконання вимог кредитного договору позивачем 30 вересня 2021 року було надано відповідачу кредит в сумі 72 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями довідок від 03 листопада 2022 року (а.с. 29-31), а також банківською інформацією про рух коштів (а.с. 99).
Пунктом 3 кредитного договору встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
В подальшому сторонами було укладено ряд додаткових угод до кредитного договору, а саме:
Додаткова угода №1 від 02 листопада 2021 року, якою було продовжено термін дії договору до 28 червня 2022 року. Сторони домовились внести зміни в розділ 1. Договору та викласти ”Строк кредиту” в новій редакції, а саме: “Строк кредиту 272 днів”.
Проценти за користування кредитом:11 639 грн. 15 коп., комісія за надання кредиту: 3 102 грн. 90 коп.
Крім того, вищевказаною додатковою угодою сторони встановили новий графік платежів для погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.
Додатковою угодою №2 від 22 грудня 2021 року було продовжено термін дії договору до 28 вересня 2022 року. Сторони домовились внести зміни в розділ 1. Договору та викласти ”Строк кредиту” в новій редакції, а саме: “Строк кредиту 364 днів”.
Проценти за користування кредитом: 34 490 грн. 65 коп., комісія за надання кредиту: 3 102 грн. 90 коп.
Крім того, вищевказаною додатковою угодою сторони встановили новий графік платежів для погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.
Додатковою угодою №3 від 05 лютого 2022 року було продовжено термін дії договору до 26 листопада 2022 року. Сторони домовились внести зміни в розділ 1. Договору та викласти ”Строк кредиту” в новій редакції, а саме: “Строк кредиту 423 дні”.
Проценти за користування кредитом: 40 502 грн. 65 коп., комісія за надання кредиту: 3 102 грн. 90 коп.
Крім того, вищевказаною додатковою угодою сторони встановили новий графік платежів для погашення позичальником заборгованості за кредитним договором.
Додатковими угодами процентна ставка не змінювалася та становила 0,86587164% в день.
Водночас, свій обов'язок щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісії відповідач виконав частково, сплативши позивачу 7 697,10 грн. - комісії за надання кредиту; 623,43 грн. - тіла кредиту та 39 299,47 грн. процентів за користування кредитом.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 296 682,29 грн.:
- 71 376,57 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 222 202,82 грн. - заборгованість за процентами;
- 3 102,90 грн. - заборгованість за комісією.
Розрахунок боргу знаходиться в матеріалах справи (а.с. 52-60).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення 222 202 грн. 82 коп. - процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 30 вересня 2021 року по 26 листопада 2022 року.
При цьому, представник позивача в судовому засіданні пояснив суду, що оскільки після укладання додаткової угоди №3 (05 лютого 2022 року) відповідач жодних платежів не здійснював та тіло кредиту згідно узгодженого графіка не погашав, то відсотки нараховувалися в розмірі встановленому договором на всю суму простроченої заборгованості по кредиту.
В зв'язку з чим розмір нарахованих відсотків станом на 26 листопада 2022 року становить не 193 669 грн. 28 коп., як передбачав графік платежів станом на 05 лютого 2022 року при умові належного виконання позичальником своїх зобов'язань, а саме 222 202 грн. 82 коп. згідно наданого розрахунку.
Нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснено позивачем вірно, а відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно графіку платежів строк повного повернення кредиту, відсотків та комісії настав 26 листопада 2022 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного повернення кредитних коштів на підставі умов кредитного договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню 71 376 грн. 57 коп. - основного боргу, 222 202 грн. 82 коп. - процентів та 3 102 грн. 90 коп. - заборгованості за комісією.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 9 390 грн. 00 коп. понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою.
Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:
розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 4.2. договору про надання правової (правничої) допомоги від 25 листопада 2022 року укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням “Правовий баланс” оплата за даним договором здійснюється на підставі отриманих клієнтом рахунку (рахунків).
При розрахунку вартості (ціни) правової допомоги - гонорару (винагороди), враховується час, витрачений адвокатським його партнерами, адвокатами, помічниками адвоката та співробітниками (п. 4.3. договору).
Згідно п. 4.4.- 4.6. договору за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
Акт про надання правової допомоги вважається підписаним, а сума гонорару (винагороди) - узгодженою, якщо акт про надання правової допомоги підписаний обома сторонами.
В акті, який підписаний сторонами, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість (ціну) правової допомоги - гонорару (винагороди). В цьому випадку сторони керуються умовами акта.
Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Р-00000035-05-04/23 від 05 квітня 2023 року загальна вартість робіт (підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача) складає 9 390 грн. 00 коп.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено виконавцю за договором (адвокатському бюро) 9 390 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією платіжної інструкцій №179 від 06 квітня 2023 року.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах “Ніколова проти Болгарії” та “Єчюс проти Литви”, пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі “East/West” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача не надходило до суду жодних заяв (заперечень) щодо неспівмірності витрат позивача на послуги адвоката, а також не надходило клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.
Матеріали справи не містять доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності із значенням справи для позивача, ціни позову, а загальна сума витрат на адвокатські послуги, передбачена договором, не виходить за розумні межі розміру гонорару адвоката.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню 9 390 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ніколайчук Ірини Гнатівни, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА”, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, ідентифікаційний код 41084239 - 71 376 грн. 57 коп. - основного боргу, 222 202 грн. 82 коп. - процентів, 3 102 грн. 90 коп. - заборгованості за комісією, 4 450 грн. 23 коп. судового збору та 9 390 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 28 червня 2023 року.
Суддя А.В.Васянович