вул.Кн.Острозького, 14а, м.Тернопіль, 46025, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
22 червня 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/169/23
Господарський суд Тернопільської області
складі судді Андрусик Н.О.
за участі секретаря судового засідання Свергун О.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м.Київ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Васинюк Катерини Ігнатівни, м.Тернопіль
про стягнення 474 543,20грн,
за участю представників:
позивача: Глуховецький О.С., адвокат, довіреність без номера від 25.11.2022 (в режимі відеоконференцзв'язку);
відповідача: не з'явився,
В порядку ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу технічними засобами.
Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м.Київ, звернулося 06.03.2023 (згідно з накладною на поштове відправлення №0113302778816) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Васинюк Катерини Ігнатівни, м.Тернопіль, про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №081150-КС-010 від 04.09.2021, а саме: 89064,92грн заборгованості за тілом кредиту, 385478,28грн заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитом (з урахуванням заяви без номера від 21.03.2023 (вх.№2609 від 27.03.2023) про збільшення розміру позовних вимог).
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач неналежно виконував свої грошові зобов'язання за договором про надання кредиту від 04.09.2021 (з урахуванням Додаткових угод №1 від 15.11.2021; №2 від 05.01.2022 до вказаного договору), чим порушив строки з повернення отриманих грошових коштів.
Правовим обґрунтуванням позову позивачем визначено норми статей 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 629, 1048-1050 ЦК України та умови кредитного договору.
Правова позиція відповідача.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 14.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, про що повідомлено учасників справи та встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.05.2023 за клопотанням позивача продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 13.06.2023 включно.
У межах підготовчого провадження у справі №921/169/23 судові засідання неодноразово відкладалися, в засіданнях оголошувалася перерва, востаннє до 06.06.2023, про що постановлено ухвалу, котра занесена до протоколу судового засідання від 30.05.2023.
Ухвалою суду від 19.04.2023 задоволено заяву без номера від 17.04.2023 (вх.№3283 від 17.04.2023) адвоката Глуховецького Олександра Степановича, м.Тернопіль, про надання доступу до електронної справи та залучення у справу як представника позивача у справі №921/169/23.
У підготовчому засіданні 25.04.2023 судом заслухано додаткові усні пояснення представника позивача щодо поданих заяв по суті спору; прийнято до розгляду клопотання позивача без номера від 21.03.2023 (вх.№2609 від 27.03.2023) про збільшення розміру позовних вимог як таке, що відповідає правам сторони в господарському процесі, визначеним ст.46 ГПК України, подальший розгляд справи постановлено здійснювати з урахуванням вказаного клопотання, про що винесено ухвалу, котра занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 16.05.2023 в порядку ст.81 ГПК України задоволено клопотання без номера від 09.05.2023 (вх.№4063 від 11.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та витребувано в Акціонерного товариства "Універсал банк" додаткові докази. Дана ухвала Банком виконана 12.06.2023 (вх.№5012).
Ухвалою суду від 06.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 22.06.2023.
Представник відповідача у жодне судове засідання у справі не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що ухвали суду у справі надсилались на відому електронну адресу відповідача; також про хід розгляду справи суд повідомляв відповідача телефонограмою (докази знаходяться у матеріалах справи); інформація про розгляд справи була оприлюднена на офіційному сайті Господарського суду Тернопільської області за адресою https://te.arbitr.gov.ua/sud5022/ та у підсистемі "Електронний суд».
Як убачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 46011, місто Тернопіль, вулиця Татарська, будинок 16. Також в Анкеті-згоді клієнта (витяг з особистого кабінету) міститься інформація із зазначенням: місця реєстрації особи-позичальника (м.Тернопіль, вул.Татарська, будинок 16); адреси її проживання (м.Тернопіль, провулок Цегельний, 5-25); адреси місця здійснення підприємницької діяльності (м.Тернопіль, вул.Медова, 3).
Всі процесуальні документи у справі (ухвали про відкриття провадження, про відкладення судових засідань) надсилались відповідачу також поштовою кореспонденцією на відомі суду адреси місця реєстрації та місця проживання відповідача; повідомлення про вручення поштових відправлень повернуті суду без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання чи відсутністю адресата за вказаними адресами (довідки форми 20 знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №921/169/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №921/169/23 у суді та мав передбачену законом можливість на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до змісту ч.6 ст.233 та ч.7 ст.240 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2023 за результатами розгляду справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.09.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» як Кредитодавцем та Фізичною особою-підприємцем Васинюк Катериною Ігнатівною як Позичальником укладено договір №081150-КС-010 про надання кредиту (надалі - договір), шляхом надсилання позивачу та підписання договору одноразовим ідентифікатором, відповідно до п. 1. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (п.1 Договору).
Договором сторони передбачили, що кредит надається строком на 24 тижні; процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,08048714% за кожен день користування Кредитом.
Комісія за надання кредиту становить 13500грн, а загальна вартість наданого кредиту - 225 000грн.
Термін дії договору визначено до 19.02.2022.
Кредит видано для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності (мета кредиту). Цей кредит не є споживчим кредитом.
Пунктом 2 Договору передбачено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, з урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
У пункті 3 договору наведено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Також у пункті 5 Кредитного договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця https://bizpozyka.com.
Відповідно до п. 10. Договору, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
15.11.2021 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода), відповідно до якої сторони домовились внести зміни щодо терміну дії договору, а саме до 08.08.2022, та відповідно визначили строк кредиту - 339 днів.
Крім того, додатковою угодою сторони встановили новий графік платежів за кредитним договором; також погодили орієнтовну загальну вартість наданого кредиту в частині заборгованості, що вказана в п.1 Додаткової угоди, а саме - 326074грн.
05.01.2022 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, згідно з якою сторони:
- погодили орієнтовну загальну вартість наданого кредиту в частині заборгованості, що вказана в п.1 Додаткової угоди, а саме - 425406,14грн;
- встановили новий графік платежів для погашення Позичальником заборгованості за кредитним договором;
- погодили новий строк кредиту - 460днів;
- продовжили термін дії Договору до 07.12.2022.
Як зазначено у пункті 4.2.2.2. Правил про надання грошових коштів у кредит фізособам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», затверджених наказом директора ТОВ «Бізнес Позика» №10-ОД від 22.06.2021, та з умовами якого ознайомився відповідач, про що зазначено в п. 5 Договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту до закінчення терміну його дії.
Відповідно до п.5.1 Правил (невід'ємна частина Договору) обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за користування Кредитом за Договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом з урахуванням умов Договору (Додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику протягом всього строку кредитування.
Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Кредитодавця у строк відповідно до Графіку платежів, встановленого Договором про надання кредиту або Додатковою угодою. Датою повернення (погашення) Кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування Кредитом та інших платежів, передбачених умовами Договору про надання кредиту (Додатковою угодою), при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця (п.5.4Правил).
Відповідно до п.5.6 Правил у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості:
1) у першу чергу - відшкодовуються витрати Кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого Кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо);
2) у другу чергу - нараховані Кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до Договору про надання кредиту - у разі їх нарахування;
3) у третю чергу - прострочені Проценти за користування Кредитом та прострочена сума Кредиту;
4) у четверту чергу - проценти за користування кредитом;
5) у п'яту чергу - сума кредиту.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору, позивач через партнера ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY), з яким має укладений договір №41084239_14/12/17 від 14.12.2017 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21 від 20.11.2014, видав 04.09.2021 відповідачу кредит у розмірі 90000грн, шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, вказаний відповідачем в кредитному договорі, чим виконав свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується довідками Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Елаєнс" (ТМ FONDY) від 03.11.2022 про успішне перерахування чотирьох платежів (двох по 25000грн та двох - по 20000грн) на карту отримувача.
Додатково на ухвалу суду від 16.05.2023 АТ «Універсал Банк» листами №БТ/3150 від 26.05.2023 (вх.№5012 від 12.06.2023) надано інформацію про відкриття Банком карткового рахунку на ім'я ОСОБА_1 із зазначенням номеру картки ( НОМЕР_1 ) та руху грошових коштів по картці за період з 04.09.2021 по 06.09.2021, відповідно до якої встановлено перерахування 04.09.2021 грошових коштів в розмірі 90000грн чотирма платежами в якості поповнення картки (деталі операції: СASH2CARDP2PCREDIT).
В свою чергу, відповідачем у період з 22.09.2021 по 05.01.2022 перераховано в рахунок погашення кредиту 72158,40грн, а саме: в погашення тіла кредиту - 935,08грн, відсотків за користування кредитом - 57723,32грн та комісію - 13500грн, що підтверджується інформаційними довідками ТОВ "Платежі Онлайн" та розрахунком заборгованості.
Як стверджує позивач, відповідач зобов'язання щодо погашення кредиту в повному обсязі згідно обумовленого в Договорі Графіку не виконав, внаслідок чого станом на 07.12.2022 допустив заборгованість в розмірі 474543,20грн, а саме: 89064,92грн по тілу кредиту, 385478,28грн - несплачених відсотках за користування кредитом, (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№2609)).
Відтак, позивачем підтверджено, що відповідач лише частково сплатив позивачу заборгованість за договором, розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості по договору №081150-КС-010 клієнта ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Мотиви та норми закону, з яких суд виходить при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що відповідно до договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 90 000,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі.
Внаслідок здійснення часткових оплат згідно кредитного договору, відповідач тим самим визнав наявність у нього зобов'язання з повернення наданого кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як підтверджено матеріалами справи, позичальником допущено порушення виконання зобов'язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати заборгованості та процентів за користування кредитом.
Договір, в силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з Додаткової угоди № 2 до кредитного договору, сторони визначили новий Графік обов'язкових платежів, у якому міститься інформація щодо періоду користування кредитом, розмір залишку заборгованості по основній сумі кредиту, розмір заборгованості по процентах за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми кредиту та по процентах, загальний платіж. Також в додатковій угоді сторонами підтверджено суму заборгованості за кредитним договором станом на 05.01.2022 в розмірі 89064,92 грн.
Зі змісту вказаного Графіка вбачається, що сторони узгодили повернення кредиту шляхом сплати позичальником фіксованої суми щомісячно з кінцевою датою повернення - 07.12.2022.
Таким чином, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами кредитного договору, з урахуванням внесених змін до нього шляхом підписання додаткових угод № 1 та № 2, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.1 кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,08048714 процентів за кожен день користування кредитом, а згідно з п.4 договору визначено, що протягом строку кредитування проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками за період з 04.09.2021 по 07.12.2022, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 385478,28грн (90000грн * 1,08048714% * 52 дні) + (89064,92грн * 1,08048714% * 287 днів) + (89064,92грн * 1,08048714% * 120 днів) підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відтак, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за кредитним договором №081150-КС-010 складає 474543,20грн, а саме: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 89064,92грн; за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 385478,28грн.
Вказаний кредитний договір відповідач у судовому порядку не оскаржив, натомість отримав кредитні кошти, користувався ними та частково погашав заборгованість за кредитним договором.
У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем належними та достатніми доказами заборгованість по кредитному договору не спростована.
Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення, обов'язок по поверненню кредитних коштів та відсотків у повному обсязі настав, заборгованість по поверненню кредиту та процентів відповідача перед позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом у розмірі 89064,92грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом у розмірі 385478,28грн.
Щодо обставин укладення кредитного договору в електронній формі, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Договір про надання кредиту №081150-КС-010 від 04.09.2021 укладений між сторонами в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів, зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За нормами статті 12 вказаного закону передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Договір про надання кредиту №081150-КС-010 від 04.09.2021 містить примітку, що його підписано зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-4805 04 вересня 2021 року о 15:48:23, що свідчить та підтверджує послідовність дій сторін при укладенні договору.
Згідно довідки про укладення договору №081150-КС-010 від 01.11.2022 підтверджено, що фізична особа - підприємець Васинюк Катерина Ігнатівна була ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» назва системи 1С:Предприятие 8.3 відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» із зазначенням одноразового ідентифікатору. Крім того, відповідачка повідомила дані свого паспорта, рік народження та фінансовий номер телефону.
Додатково, позивачем долучено візуальну форму послідовності дій Клієнта -ФОП Васинюк К.І., щодо укладення електронного договору про надання кредиту №081150-КС-010 від 04.09.2021 року, з якого вбачається, що 04.09.2021 року о 12:57:514 відповідачка використовуючи номер телефону ідентифікувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі та ввійшла в особистий кабінет, о 13:46:51 передала інформацію обраних умов кредиту, надалі ознайомилася з офертою Товариства та прийняла її умови, о 13:47:38 товариство відправило смс-повідомлення на номер телефону відповідачки одноразового ідентифікатора G-4805, а в 13:48:26 підписала договір в електронній формі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 Верховний Суд зазначив, що оскільки оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
За таких обставин суд вважає, що договір про надання кредиту від 04.09.2021 підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами кредитного правочину. Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 13, 74 ГПК України є її процесуальним обов'язком.
Висновки господарського суду.
Судом встановлено, та відповідачем не спростовано, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 90000грн, що підтверджується довідками Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Елаєнс" від 03.11.2022.
Всупереч умовам Договору взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту та сплати процентів у повному обсязі та у визначені графіком погашення строки Фізична особа-підприємець Васинюк Катерина Ігнатівна не виконала, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки матеріали справи містять докази надання позивачем кредитних коштів, їх використання відповідачем та часткове погашення останнім, натомість відповідачем не надано доказів повернення суми використаного кредиту, що дає підстави вважати доведеними позивачем належним чином порушення його прав зі сторони відповідача.
Таким чином, виходячи з предмету заявленого позову, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БІЗНЕС ПОЗИКА”, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7935,00грн, суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.1-2 ст.126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч.4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» було долучено договір про надання правової допомоги №б/н від 25.11.2022, укладений між позивачем (клієнтом) та Адвокатським об'єднанням "Правовий баланс".
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даних договором.
За змістом п.4.4. Договору про надання правової допомоги від 25.11.2022 за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода).
Актом здачі-прийняття робіт № Р-00000025-01-03/23 від 01.03.2023 сторони підтвердили факт надання послуг за Договором про надання правової допомоги від 25.11.2022 на суму 7935грн, що включає підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Васинюк Катерини Ігнатівни.
Факт оплати позивачем Адвокатському об'єднанню правової допомоги в сумі 7935грн підтверджується платіжною інструкцією №52 від 01.03.2023.
До матеріалів справи було також надано рахунок-фактуру №Р-00000025 від 01.03.2023 на суму 7935грн; акт здачі-прийняття робіт №Р-00000025-01-03/23 від 01.03.2023, платіжне доручення №52 від 01.03.2023 про оплату наданих послуг у зазначеному розмірі.
Крім того, матеріали справи містять довіреність без номера від 25.11.2022 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" адвокатом Глуховецьким Олександром Степановичем та копію свідоцтва серії ТР №000217 від 31.08.2017 про право Глуховецького Олександра Степановича на заняття адвокатською діяльністю.
Водночас, відповідачем не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги.
При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.
Беручи до уваги підтвердження позивачем правового статусу адвоката, подання доказів фактичного надання правничої допомоги на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, в зв'язку з чим, судом покладаються на відповідача витрати позивача на правову допомогу в розмірі 7935грн.
Керуючись ст.ст.4, 5-8, 11, 13, 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 126, 129, 202, 216, 219, 220, 222, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васинюк Катерини Ігнатівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м.Київ, ідентифікаційний код 41084239) - 89064(вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят чотири)грн 92коп. заборгованості за тілом кредиту, 385478(триста вісімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім)грн 28коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7118(сім тисяч сто вісімнадцять)грн 15коп. в повернення сплаченого судового збору та 7935(сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять)грн 00коп. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено та підписано 27.06.2023.
Суддя Н.О. Андрусик