29 червня 2023 року місто Чернігів
Справа №751/4865/23
Номер провадження2-а/751/73/23
в складі: головуючого - судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Пилипович А.Я.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Головне Управління Національної поліції в Чернігівській області, старший інспектор патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченко Сергій Васильович, Департамент патрульної поліції
представник відповідача ГУНП в Чернігівській області - Телень Олена Юріївна
представник відповідача ДПП - Сіндєєва Валентина Валеріївна
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області, старшого інспектора патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченка Сергія Васильовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області, старшого інспектора патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченка Сергія Васильовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №257488 від 08.06.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с.1-2).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 червня 2023 року поліцейським ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченком С.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Поліцейський звинуватив у порушенні вимог п.п. 31.1, 31.3 «б» ПДР та ДСТУ 3649:2010, а саме: на транспортному засобі Toyota Tacoma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлений передній бампер, який не відповідає технічним параметрам транспортного засобу на безпеку, та транспортний засіб не пройшов обов'язковий технічний контроль. Вважає, що відповідач при винесенні постанови порушив вимоги законодавства, застосував спрощений підхід, оскільки обґрунтування вини сформовано без застосування доказів, які б достовірно, достатньо та беззаперечно підтверджували наявність або відсутність його вини, а також обставин складу правопорушення. Зазначив, що після придбання автомобіля та державної реєстрації 21.02.2023 він конструктивних змін до нього не вносив та бампер не міняв, під час реєстрації претензій до нього не виникало. Також вказаний транспортний засіб є загальним легковим автомобілем з кузовом пікап, для господарської діяльності з метою отримання прибутку не використовується, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 19.06.2023 відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У встановлений судом строк від представника відповідача, Департаменту патрульної поліції, надійшов відзив на позовну заяву (а.с.18-20), відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог до ДПП відмовити. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена інспектором відділу з реагування патрульної поліції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченком С.В., який не проходить службу в Департаменті патрульної поліції, а є поліцейським Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області. ДПП та ГУНП в Чернігівській області є окремими юридичними особами, а тому останнє є належним відповідачем та має нести відповідальність за свої підлеглих.
Також відзив надійшов від представника ГУНП в Чернігівській області (а.с.29-33), згідно якого у задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Зазначає, що 08.06.2023 о 14 год 40 хв позивач керував автомобілем марки Toyota Tacoma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Р-56 Чернігів - Пакуль та був зупинений капітаном поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченком С.В. через порушення п.п. 31.1, 31.3 «б» ПДР та ДСТУ 3649:2010, а саме: водій керував транспортним засобом, у якого був встановлений передній бампер, який не відповідає технічним параметрам транспортного засобу на безпеку, та при цьому не пройшов обов'язковий технічний контроль для транспортних засобів, що підлягає такому. При розгляді справи поліцейський належним чином представився, повідомив причину зупинки, роз'яснив права та ознайомив з наявними доказами, після чого виніс постанову, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор. Таким чином, поліцейський діяв у межах своїх повноважень, керуючись нормами чинного законодавства, а постанова серії БАД №257488 від 08.06.2023 відповідає встановленій формі.
На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки Toyota Tacoma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 від 21.02.2023 (а.с.6)
Старшим інспектором ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченком Сергієм Васильовичем 08 червня 2023 року складено постанову серії БАД №257488 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн згідно ст. 36 КУпАП (а.с.5, 22).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 08.06.2023 о 14 год 40 хв на а/д Р-56 8 км керував транспортним засобом Toyota Tacoma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого був встановлений передній бампер, який не відповідає технічним параметрам транспортного засобу на безпеку, та при цьому не пройшов обов'язковий технічний контроль для транспортного засобу, що підлягає такому, чим порушив вимоги п.п. 31.1, 31.3 «б» ПДР та ДСТУ 3649:2010 (а.с.5).
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлено з правами, а також повідомлено, що відносно нього складений протокол (а.с.35).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
При цьому право ініціювати питання щодо вибору відповідача у справі відповідно до вимог ч. 3 ст. 9, ч.ч. 3, 4 ст. 48 КАС України належить позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а (провадження К/9901/12750/18) зазначив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена старшим інспектором ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченком Сергієм Васильовичем, який є поліцейським Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області. ГУНП в Чернігівській області та Департамент патрульної поліції є окремими юридичними особами публічного права, які не підпорядковані один одному.
До того ж, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 121 КУпАП, інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а тому відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень. У даному випадку - Головне Управління Національної поліції в Чернігівській області.
За таких обставин, у задоволенні позову до старшого інспектора патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченка Сергія Васильовича, Департаменту патрульної поліції слід відмовити, оскільки він поданий до неналежних відповідачів.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (із змінами і доповненнями) (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.
Так, ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (надалі - ДСТУ 3649:2010) визначені вимоги до технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ).
Відповідно до п. 5.1 ДСТУ 3649:2010 технічний стан КТЗ повинен відповідати вимогам законодавства, чинних нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху й охорони навколишнього середовища та вимогам підприємства-виробника.
Не дозволено вносити зміни у конструкцію КТЗ, а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком (п. 5.2 ДСТУ 3649:2010).
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п. 31.3 «б» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
При цьому обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух»).
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 (далі - Порядок).
Даний Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно пп. 15 п. 2 Порядку транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - це транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під час розгляду справи судом не встановлено факту керування позивачем транспортним засобом Toyota Tacoma, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого встановлений передній бампер, який не відповідає технічним параметрам вказаного транспортного засобу. Зокрема, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що передній бампер не відповідає технічним параметрам транспортного засобу на безпеку, а також доказів, що позивач після проведення 21.02.2023 реєстрації автомобіля вніс до нього зміни - установив інший передній бампер, який не відповідає технічним параметрам.
Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі, зокрема, документів, що підтверджують відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів (абз. 1 пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371).
З наданого відповідачем відеозапису з нагрудної камери поліцейського з місця події не вбачається, що передній бампер не відповідає технічним параметрам.
Крім того, відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів того, що транспортний засіб позивача підлягає обов'язковому технічному контролю. Водночас згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу він є загальним легковим пікапом, а відомості щодо його використання як таксі чи для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку - в матеріалах справи відсутні.
Отже, аналіз доказів у справі в сукупності з відповідним законодавством дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
Правовими положеннями адміністративного судочинства встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України).
Ураховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій старшого інспектора патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченка Сергія Васильовича та зважаючи на те, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог п.п. 31.1, 31.3 «б» Правил дорожнього руху та ДСТУ 3649:2010, які йому інкриміновано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 536 грн 80 коп (а.с.7), судове рішення ухвалено на користь позивача, а тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 134. 139, 246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог до старшого інспектора патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченка Сергія Васильовича, Департаменту патрульної поліції - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №257488 від 08.06.2023 року, винесену старшим інспектором ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченком Сергієм Васильовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 3 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000) на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 червня 2023 року.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне Управління Національної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 40108651)
Відповідач - старший інспектор патрульної поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Савченко Сергій Васильович (місцезнаходження: просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000)
Відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Ф.Ернеста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646)
Суддя Н. В. Маслюк