Справа № 459/1760/23
Провадження № 1-кп/459/77/2023
29 червня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023142150000118 від 02.05.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Червоноград Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , 01.05.2023 близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт з ОСОБА_6 , під час якого усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких для здоров'я останнього, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс декілька ударів кулаком правої руки по обличчю ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав в повному обсязі та підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті оголошеному прокурором в судовому засіданні.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив розгляд кримінального провадження проводити у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 щодо обставин, які ніким не оспорюються та не заперечуються учасниками судового провадження, судом визнано недоцільним, у зв'язку з відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту та добровільності їх позиції, тому суд дослідження фактичних обставин справи обмежив допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевірвши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дійшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені ним умисного легкого тілесного ушкодження у судовому засіданні повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.
При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, розлучений, інвалід 3-ї групи, не перебуває на обліку лікаря-нарколога, однак знаходиться на обліку лікаря-психіатра.
Одночасно судом враховано Висновок судово-психіатричної експертизи №500 від 24.04.2023, щодо психічного стану обвинуваченого згідно якої: на даний час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку з помірно вираженим психоорганічним синдромом та емоційно-вольовими порушеннями, може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
У період інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку з помірно вираженим психоорганічним синдромом та емоційно-вольовими порушеннями. Наявні у ОСОБА_4 порушення в емоційно-вольовій та мнестичній сферах мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття ним рішень, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації, передбачення наслідків своїх дій та здатність регулювати свою поведінку. Тому, під час інкримінованих йому дій, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, - що взято до уваги при призначенні мінімального покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Запобіжні заходи стосовно обвинуваченого не обиралися.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з моменту вручення його копії.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1