Справа № 458/551/23
1-кп/458/70/2023
29.06.2023 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
захисників обвинувачених ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2022 за №12022140000000470, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Турка Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, з повною вищою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Добромиль Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, українець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей, з повною вищою освітою, який працює на посаді Менеджера з питань регіонального розвитку в ТОВ "Гюнсел", раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Долобів Самбірського району Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 , одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, з повною вищою освітою, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб із обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи з корисливим мотивом, маючи спільний умисел на незаконне збагачення та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 , з погрозами насильства над потерпілим, вимагали в ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 7000 доларів США, в якості неіснуючого боргу, як надумане відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої потерпілий не був, за наступних обставин.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 24.08.2022 близько 13.20 год., перебуваючи на території автостанції, яка розташована за адресою: Львівська область, Самбірський район, м. Турка, вул. Міцкевича, 18а, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, зустрів ОСОБА_10 , який знаходився у автомобілі марки «Great Wall», номерний знак НОМЕР_1 , та висловив останньому вимогу про необхідність надання йому грошових коштів, як надумане відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду, від чого ОСОБА_10 відмовився, при цьому повідомив, що учасником пригоди, про яку зазначає ОСОБА_4 не був.
24.08.2022 близько 16.30 год., з метою подальшої реалізації злочинного плану, обвинувачений ОСОБА_4 , прибув на територію лісгоспу, який розташований за адресою: Львівська область, Самбірський район, м. Турка, вул. Травнева, 43Б, попередньо заручившись підтримкою з боку бвинуваченого ОСОБА_6 та групи невстановлених досудовим розслідуванням осіб, застосували насильство відносно ОСОБА_10 , яке супроводжувалося нанесенням ударів руками, в область голови та тулуба потерпілого, після чого ОСОБА_10 , була висловлена незаконна вимога передачі їм грошових коштів в сумі 7000 доларів США в якості неіснуючого боргу, як надумане відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої потерпілий не був.
У подальшому, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 здійснили морально-психологічний тиск для написання боргової розписки на ім'я ОСОБА_4 на суму 7000 доларів США в якості неіснуючого боргу, як надумане відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої потерпілий не був, який супроводжувався незаконним відчуженням автомобіля марки «Great Wall» номерний знак НОМЕР_1 , яким користувався потерпілий, як гарантії подальшого виконання неіснуючих боргових зобов'язань, а також погрозами повторного застосування фізичного насильства, які він сприйняв як реальні та написав боргову розписку на вищевказану суму.
26.10.2022 обвинувачений ОСОБА_4 спільно з обвинуваченим ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу для досягнення злочинної мети, з метою незаконного збагачення, використовуючи при цьому засоби мобільного зв'язку, яким користується обвинувачений ОСОБА_4 , повторно висловили погрози фізичного насильства потерпілому ОСОБА_10 у разі не виконання ним незаконної вимоги щодо передачі їм грошових коштів в сумі 7000 доларів США, в якості неіснуючого боргу, як надумане відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої потерпілий не був, які він сприйняв як реальні.
У подальшому, 09.11.2022 близько 17.13 год. потерпілий ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_7 , передав обвинуваченому ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 500 доларів США в якості повернення частини неіснуючого боргу, як надуманого відшкодування за дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої потерпілий не був та подальшого повернення незаконно відчуженого автомобіля марки «Great Wall», номерний знак НОМЕР_1 , яким він користувався.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено у зв'язку із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України з 05:30 год. 25.05.2022 строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року), в подальшому воєнний стан продовжено з 05:30 год. 23.08.2022 строком на 90 діб (тобто до 21 листопада 2022 року), та продовжено з 16.11.2022 строком на 90 діб (тобто до 19 лютого 2023 року).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання,тобто вимогу передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання,тобто вимогу передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання,тобто вимогу передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 189 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, Пояснив, що керуючи велосипедом, був збитий автомобілем. Цей автомобіль він запам'ятав за певними ознаками. Коли дізнався, що причетним до цього є ОСОБА_10 , то приїхав у лісгоп та пред'явив ОСОБА_10 вимогу щодо відшкодування йому завданої шкоди в розмірі 7000 доларів США. Заручившись підтримкою ОСОБА_6 здійснили тиск для написаня боргової розписки, відчуження автомобіля. Також, разом з ОСОБА_5 засобами телефонного зв'язку висловлювали погрози потерпілому в разі непередачі їм грошових коштів. Врезультаті цього, ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500 доларів США. Щиро розкаявся у вчиненому, жалкує про свої протиправні дії, зробив належні висновки. Кошти потерпілому повернуті і претензій до нього потерпілий немає. Готовий відповідати за вчинене, однак просить суворо його не карати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 189 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Поснив, що потерпілого не знає, вів з ним розмови в телефонному режимі щодо передачі грошових коштів в сумі 7000 доларів США. Розуміє та усвідомлює, що вчинив протиправно. Щиро розкаявся у вчиненому, вказав, що засуджує свої дії, зробив для себе відповідні висновки. Завдана шкода потерпілому відшкодована, претензій потерпілий до нього не має. Просив суворо його не карати.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 189 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі. Пояснив, що дійсно з його боку мали місце дії щодо вимагання від потерпілого грошових коштів, які були вчинені разом з обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Потерпілий під тиском написав розписку, дав гроші в сумі 500 доларів США. Щиро розкаявся у вчиненому, вказав, що засуджує свої дії, розуміє, що потрібно було вирішити питання згідно з законом. Шкода потерпілому повністю відшкодована, претензій до нього та інших обвинувачених ОСОБА_10 немає. Просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просив судовий розгляд провести без його участі, вказав, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених немає, оскільки матеріальну шкоду йому відшкодовано в повному обсязі. При призначенні покарання покладається на розсуд суду та просить їх суворо не карати.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечили проти заяви потерпілого, враховуючи обрану самим потерпілим процесуальну поведінку щодо своєї участі в судовому розгляді, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі потерпілого.
Суд з'ясував, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у повному обсязі визнавли свою вину у вчиненні злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, не оспорювали і правильно розуміють зміст цих обставин. Прокурор, захисники обвинувачених та потерпілий (в поданій заяві), в свою чергу, також не оспорювали фактичні обставини, при яких вчинено злочин. Сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
Відтак, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Здійснивши допит у судовому засіданні обвинувачених, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження щодо речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження, матеріали що характеризують осіб обвинувачених, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання,тобто у вимозі передачі чужого майна, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, доведена повністю.
Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Визначаючи вид і розмір покарання, суд виходить з того, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Крім того, суд враховує те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, що передбачає застосування положень Загальної та Особливої частин КК України при призначенні покарання конкретній особі з урахуванням особливостей особи винного і обставин справи, пом'якшуючих і обтяжуючих відповідальність, суд призначаючи покарання обвинуваченим враховує таке.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке в свою чергу знайшло прояв у тому, що обвинувачений дійсно жалкує про вчинене, негативно оцінює свої злочинні дії та їх наслідки, готовий понести покарання призначене судом; добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня" та на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП "Турківська центральна міська лікарня" не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, з попереднього місця роботи у ФОП ОСОБА_11 на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря за період з 10.09.2019 по 18.11.2021 характеризується виключно позитивно, отримав сертифікат лікаря за спеціальністю "Неврологія", здійснює догляд за важкохворим батьком ОСОБА_12 - особою з інвалідністю І-ї групи, який згідно з висновком лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу від 10.02.2023 № 179 потребує постійного догляду, неодружений, незадовільний стан здоров'я, так як хворіє (металевий імплант в лівому плечовому суглобі) і потребує хірургічного втручання.
З урахуванням викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, наявність двох пом'якшуючих обставин, у виді щирого каяття та добровільного відшкодування шкоди потерпілому, які, з урахуванням позитивних даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутністю з боку потерпілого будь-яких претензій істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення основного покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 4 ст. 189 КК України.
На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, з урахуванням встановлених вище характеризуючих його відомостей, обставини справи, відсутність претензій з боку потерпілого ОСОБА_10 , який, зокрема, просив суворо не карати обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не призначається.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке в свою чергу знайшло прояв у тому, що обвинувачений дійсно жалкує про вчинене, негативно оцінює свої злочинні дії та їх наслідки, готовий понести покарання призначене судом; добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, до лікаря-нарколога КНП ЛОР "Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру" за медичною допомогою не звертався, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП "Турківська центральна міська лікарня" не перебуває, здійснює догляд за матір'ю ОСОБА_13 , яка пересла операцію - імплантацію постійного ШВРС, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей віком 9 і 2 роки, офіційно працевлаштований, за місцем проживання та праці характеризується позитивно, незадовільний стан здоров'я, так як хворіє (катаракта ока), у зв'язку з чим потребує хірургічного втручання.
З урахуванням викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, наявність двох пом'якшуючих обставин, у виді щирого каяття та добровільного відшкодування шкоди потерпілому, які, з урахуванням позитивних даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутністю з боку потерпілого будь-яких претензій істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення основного покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 4 ст. 189 КК України.
На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, з урахуванням встановлених вище характеризуючих його відомостей, обставини справи, відсутність претензій з боку потерпілого ОСОБА_10 , який, зокрема, просив суворо не карати обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 1ст. 76 КК України.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не призначається.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , у відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, яке в свою чергу знайшло прояв у тому, що обвинувачений дійсно жалкує про вчинене, негативно оцінює свої злочинні дії та їх наслідки, готовий понести покарання призначене судом; добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 суд бере до уваги, що він раніше не судимий, в КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" не перебував, до лікаря-нарколога КНП ЛОР "Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру" за медичною допомогою не звертався, має на утриманні одну неповнолітню дитину, у 2022 році неодноразово нагороджений подяками та почесними грамотами громадської організації "За вільну Україну" за волонтерську діяльність, внесок та підтримку Збройних Сил України, інших військових формувань, спрямованих на захист територіальної цілісності та недоторканості Батьківщини, є членом організації "Українська спілка інвалідів Афганістану, АТО та учасників бойових дій у Львівській області" та виключно позитивно характеризується цією організацією, надавав допомогу 80 бригаді ДШВ у вигляді гуманітарної допомоги, одружений, має на утриманні малолітнього сина.
З урахуванням викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину та ступінь його тяжкості, дані про особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, наявність двох пом'якшуючих обставин, у виді щирого каяття та добровільного відшкодування шкоди потерпілому, які, з урахуванням позитивних даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , відсутністю будь-яких претензій з боку потерпілого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення основного покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 4 ст. 189 КК України.
На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого ОСОБА_6 буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, з урахуванням встановлених вище характеризуючих його відомостей, обставини справи, відсутність претензій з боку потерпілого ОСОБА_10 , який, зокрема, просив суворо не карати обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 1 ст. 76 КК України.
У зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до вимог ст. 77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не призначається.
Щодо процесуальних витрат.
Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення криміналістичної експертизи відео-звукозапису № 1172-Е від 22.05.2023 в розмірі 20 552,28 грн., то такі підлягають до стягнення з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.02.2023 на: мобільний телефон марки General mabile з сім карткою № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки iPhone 6s з сім карткою № НОМЕР_3 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.02.2023 на: мобільний телефон марки iPhone 6S чорного кольору із силіконовим чохлом чорного кольору, із SIM-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , MEID: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки Samsung білого кольору із SIM-картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.02.2023 на: розписку (боргову) від 24.08.2022, написану від імені ОСОБА_10 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07.03.2023 на: 1/3 частки квартири, площею 23 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07.03.2023 на: 1/4 частки квартири, площею 49,4 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Щодо запобіжного заходу.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Щодо речових доказів.
Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільного позову заявлено не було.
Керуючись ст. 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.02.2023 на: мобільний телефон марки General mabile з сім карткою № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки iPhone 6s з сім карткою № НОМЕР_3 -скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.02.2023 на: мобільний телефон марки iPhone 6S чорного кольору із силіконовим чохлом чорного кольору, із SIM-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , MEID: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки Samsung білого кольору із SIM-картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 - скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 08.02.2023 на: розписку (боргову) від 24.08.2022, написану від імені ОСОБА_10 - скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07.03.2023 на: 1/3 частки квартири, площею 23 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 -скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 07.03.2023 на: 1/4 частки квартири, площею 49,4 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон марки General mabile з сім карткою № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки iPhone 6s з сім карткою № НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_5 ;
- мобільний телефон марки iPhone 6S чорного кольору із силіконовим чохлом чорного кольору, із SIM-картою мобільного оператора Київстар НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , MEID: НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки Samsung білого кольору із SIM-картою мобільного оператора Лайфселл НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 - повернути ОСОБА_6 :
- розписку (боргову) від 24.08.2022, написану від імені ОСОБА_10 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу номер НОМЕР_10 на автомобіль марки "Great Wall" реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключ з брелком до цього автомобіля на якому міститься напис "chang cheng", автомобіль марки "Great Wall" реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутими за належністю законному володільцю ОСОБА_10 згідно з розпискою від 07.02.2023.
Стягнути з засуджених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення криміналістичної експертизи відео-звукозапису № 1172-Е від 22.05.2023 в розмірі 6850,76 грн. (шість тисяч вісімсот п'ятдесят гривень сімдесят шість копійок) з кожного.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 29.06.2023.
Суддя ОСОБА_1