вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
20 червня 2023 рокуСправа № 912/3350/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/3350/21
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92
до відповідача Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", 28513, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Веселі Боковеньки
про стягнення 1 965 940,00 грн
за участю представників:
від позивача - Братухін О.Ю., посвідчення №ПР000112 від 01.07.2021, виписка;
від відповідача - Сторчоус О.В., ордер № 125970 від 14.12.2021, посвідчення адвоката № 1093 від 01.04.2019.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" про стягнення завданих державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 1 965 940,00 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позовна заява мотивована встановленими під час проведеної перевірки обставинами самовільного використання відповідачем природних ресурсів на території та об'єктах природно-заповідного фонду, що полягає у вибірково-санітарній рубці дерев без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова".
Ухвалою від 03.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3350/21 за правилами загального позовного провадження.
30.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві відповідач заперечує позовні вимоги, зазначивши про відсутність допустимих та достовірних доказів належності ділянок рубок до території РЛП "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова". Крім того, відповідач звертає увагу на необґрунтоване визначення позивачем діаметрів пнів, що віднесені ним до незаконних рубок на окремих ділянках, у зв'язку з чим надані ним розрахунки шкоди на цих ділянках є недостовірними.
Ухвалою від 18.01.2022 за клопотанням відповідача зупинено провадження у справі №912/3350/21 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/56/22.
Ухвалою від 27.02.2023 господарський суд поновив провадження у справі №912/3350/21 та призначив підготовче засідання на 21.03.2023 о 14:30 год.
06.03.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшла відповідь на відзив № 6-1073-10 від 03.03.2023 (протокольною ухвалою від 23.05.2023 відповідь на відзив залишено без розгляду).
15.03.2023 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшло клопотання № 6-1284-10 від 15.03.2023 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
16.03.2023 від відповідача надійшли заперечення від 14.03.2023, відповідно до яких відповідач просить поновити строк на подання заперечень, як пропущений з поважних причин та долучити до справи дані заперечення.
Ухвалою від 21.03.2023 продовжено строк відповідачу на подання заперечень та прийнято заперечення Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" від 14.03.2023; задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено підготовче засідання до 06.04.2023 о 14:30 год.
05.04.2023 від відповідача надійшло клопотання від 31.03.2023 про призначення комплексної судової інженерно-екологічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.
В підготовчому засіданні 06.04.2023 оголошено перерву до 13.04.2023.
12.04.2023 на офіційну електронну адресу (з КЕП) від позивача надійшли заперечення про призначення комплексної судової інженерно-екологічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.
13.04.2023 від відповідача надійшло клопотання від 11.04.2023 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області у справі №388/122/23 (провадження №1-кп/388/121/2023) за наслідками розгляду кримінального провадження №220211200000000047 від 03.11.2021 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою від 13.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної інженерно-екологічної експертизи та експертизи з питань землеустрою; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2023.
В судовому засіданні 23.05.2023 розпочато судовий розгляд справи, досліджено докази у справі та оголошено перерву до 20.06.2023.
В засіданні 20.06.2023 брали участь представники позивача та відповідача, підтримавши свої позиції відносно спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини.
Згідно Положення про дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки", затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 р. № 434 (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №725 від 03.11.2011), дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки" є державною установою, заснованою на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України та входить до сфери управління Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства, в частині науково-методичної роботи здійснює співробітництво з Українським орденом "Знак пошани" науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.
Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території - дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова (далі за текстом - Дендропарк), проведення селекційних розробок по відновленню лісу в умовах центрального степу України; репродукції та акліматизації нових деревних та чагарникових порід, охорони, захисту лісу, раціонального використання лісових ресурсів.
На підставі направлення на проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4-958-61 від 30.07.2021, у період з 03.08.2021 по 16.08.2021 Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проведено перевірку дотримання суб'єктом господарювання - дослідно-селекційним дендрологічним лісовим центром "Веселі Боковеньки", вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
В ході перевірки посадовими особами позивача виявлено, що здійснено вирубку дерев не відведених у рубку в кв.9 в.1, 11, 30, кв.17 в.9; здійснено вибірково-санітарні рубки в кв.5 в.56, кв.9 в. 1, 3, 6, 10, 11, 30, кв.17 в. 5, 9 без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковенківський ім. М.Л. Давидова".
За результатами перевірки позивачем 16.08.2021 складено акт перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, в якому зафіксовано зазначене вище порушення.
Акт перевірки підписаний посадовими особами позивача, які проводили перевірку. Директор Центру Підтикана Г.В. розписалась про отримання акту перевірки із зазначенням, що заперечення та пояснення по акту будуть надані додатково.
Господарський суд звертає увагу на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі 340/56/22, залишеним в силі Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.2023, відмовлено у задоволенні позову Дослідно-селекційного дендрологічного лісогосподарського центру "Веселі Боковеньки" про визнання неправомірними дій Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо проведення планової перевірки, в період з 10 серпня 2021 року по 16 серпня 2021 року.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, позивачем складено припис від 16.08.2021 №212/5/5.1/5.2/21, яким, зокрема, заборонено здійснення рубок в межах регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду.
Сторонами підписані польові перелікові відомості пнів, у яких визначено кількість та діаметр дерев, що підлягали вибірковій санітарній рубці, а також зазначено засіб вимірювальної техніки, яким робились відповідні заміри.
Позивачем, на підставі такс, вказаних у додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", здійснено розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки в сумі 1965940грн.
02.09.2021 позивачем підписано та направлено відповідачеві претензію про відшкодування розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного вирубування дерев при проведенні вибірково-санітарних рубок у 2021 р. в кварталі 5 виділ 56, кварталі 17 виділах 5, 9, кварталі 9 виділах 1, 3, 6, 10, 11, 30 без наявності дозволу на спеціальне використання природних ресурсів та їх ліміту в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" на суму 1526993грн.
Відповідачем направлено позивачеві заперечення від 29.09.2021 на претензію та вказано на відсутність погодження уповноваженим органом клопотання про створення регіонального ландшафтного парку на території лісового центру.
02.09.2021 позивачем також підписано та направлено відповідачеві претензію про відшкодування розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок неналежної охорони постійним лісокористувачем, що призвело до незаконного вирубування дерев при проведенні вибірково-санітарних рубок у 2021 р. в кварталі 17 виділ 9, кварталі 9 виділах 1, 11, 30 ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки" в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" на суму 438947грн.
Відповідач направив позивачу заперечення від 29.09.2021 на претензію, зазначивши про проведення санітарних вибіркових рубок на території лісового центру згідно Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДСДЛЦ "Веселі Боковеньки" на 2021 рік, погоджених Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством "Херсонлісозахист" та Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, відповідно до Акту лісопатологічного обстеження лісових насаджень на доцільність призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів ДСДЛ центру "Веселі Боковеньки" та матеріалів лісовпорядкування згідно чинного законодавства.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України). Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).
Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідачем не заперечується факт проведення вибірково-санітарної рубки дерев у місцях, зазначених позивачем в матеріалах перевірки. Натомість, відповідач заперечує віднесення кварталів, у яких проведено рубки, до територій природно-заповідного фонду та наголошує на відсутності розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова".
За визначенням, наведеним у статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. На таких землях забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням (ч.ч. 1, 3).
Порядок створення й оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (в тому числі встановлення й зміна їх меж) врегульований розділом VII Закону України "Про природно-заповідний фонд", зокрема, у статті 52 якого передбачена розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків.
Відповідно до частини 4 статті 7 вказаного Закону до встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається, зокрема, обласними радами (ч. 3 ст. 53 вказаного Закону).
Рішенням Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 №507 створено регіональний ландшафтний парк "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" на території Долинського району загальною площею 17530,73 га без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів, з урахуванням площі природно-заповідних територій згідно з додатком, без ліквідації їх статусу та категорії, а також встановленого заповідного режиму.
Матеріалами справи не підтверджено, що межі регіонального ландшафтного парку "Боковеньківський ім. М.Л. Давидова" встановлені.
Поряд з тим, згідно додатку до рішення Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 №507, дендрологічний парк загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" (площа 109,0 га) включено до регіонального ландшафтного парку.
Згідно Положення про Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр "Веселі Боковеньки", затвердженого Наказом Державного комітету лісового господарства України від 13.08.2007 №434, Центр створений з метою збереження закріпленої заповідної території - дендрологічного парку загальнодержавного значення "Веселі Боковеньки" ім. М.Л. Давидова.
Крім того, як вбачається з Проєкту організації та розвитку лісового господарства Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки", центр обіймає площу 536,3га, що складається з 27 кварталів. У відповідності до карти-схеми поділу лісів за категоріями, що є невід'ємною частиною проєкту, квартали 1-19, 24-27 належать до регіонального ландшафтного парку.
Вказана інформація підтверджується розділом 3.1.3. проєкту "Відомості про об'єкти природно-заповідного фонду", у відповідності до якого кв. 10-12, 24-27 площею 109,0 га належать до дендрологічного парку, а квартали 1-19, 24-27 площею 481,3 га виділені для включення до Смарагдової мережі.
У ч.1 ст.9 Конституції України закріплено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Ч.1 ст.15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно п.1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 №614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Відповідно до Пояснення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) №16/16-02/48-23 від 06.02.2023 Україна приєдналась до Бернської конвенції відповідно до Закону України від 29.10.1996 №436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року "Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" та є стороною Бернської конвенції, а отже виконує взяті зобов'язання, у тому числі щодо створення Смарагдової мережі.
Резолюцією №5 (1998) Постійного комітету Бернської конвенції "Про правила мережі територій особливого природоохоронного значення (Смарагдова мережа)" визначено https:// rm.coe.int/1680746bfa: будь-яка територія, на суші чи на морі, яка відповідає характеристикам, встановленим в пункті 1 Рекомендації ПК №16(1989). Може стати частиною Смарагдової мережі.
Для того, щоб території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest-ASCIs) включити до Смарагдової мережі, вони мають бути призначені Урядами.
Для визначеної Урядом території особливого природоохоронного значення заповняється Стандартна форма даних, яка подається до Секретаріату Конвенції. Дана Стандартна форма даних є аналогом такої ж форми для мережі "Natura 2000" і є додатком до Резолюції №5.
Інформація про території особливого природоохоронного значення має бути опублікована та зібрана в базі даних, за винятком інформації, яка визнана конфіденційною.
Уряди зобов'язані здійснювати контроль статусу збереження видів і природних оселищ у межах призначених територій особливого природоохоронного значення, інформувати Секретаріат Конвенції про будь-які суттєві зміни, які ймовірно вплинуть негативно в значній мірі на екологічні характеристики призначених територій особливого природоохоронного значення чи на умови, що обумовлювали їх призначення.
Зокрема, Рекомендацією №16 (1989) Бернської конвенції визначено, що договірні сторони повинні забезпечити належне управління територіями Смарагдової мережі.
Збереження цих територій є зобов'язанням України перед Радою Європи в рамках Бернської конвенції та Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі-Угода).
Додатком ХХХ до Угоди передбачено заходи щодо наближення національного законодавства в секторі "Охорона природи" у частині двох директив ЄС: Директива №2009/147/ЄС про захист диких птахів (Пташина директива), Директива №92/43/ЄС про збереження природного середовища існування дикої флори та фауни (Оселищна директива), у тому числі: запровадження зберігаючих захисних заходів для захисту мігруючих видів птахів; запровадження заходів, необхідних для збереження територій; встановлення системи моніторингу природоохоронного статусу оселищ та видів тощо.
Враховуючи зазначене, при плануванні або здійсненні діяльності в межах території Смарагдової мережі або за її межами, але яка може мати вплив на таку територію, потрібно враховувати необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі.
Межі територій Смарагдової мережі і їх стандартні форми даних розміщені на офіційному сайті Ради Європи:https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer.
Як вбачається з інформації, наявної на вказаному сайті, та яка є загальнодоступною, Регіональний ландшафтний парк Боковеньківський, розташований на території Долинського району Кіровоградської області, включено до складу територій Смарагдової мережі.
Оцінивши дані обставини в сукупності, господарський суд дійшов висновку про доведеність факту знаходження земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні відповідача, в межах регіонального ландшафтного парку та обізнаність відповідача про дану обставину.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно ст.ст. 33-34 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Дендрологічні парки загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Дендрологічним паркам місцевого значення у встановленому порядку може бути надано статус науково-дослідної установи. Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються дендрологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. На території дендрологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій.
Статтею 38 "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Таким чином, природоохоронним законодавством визначено, що право загального використання природних ресурсів, гарантується виключно громадянам, тоді як громадяни, підприємства, установи і організація, яким надано у володіння, користування або оренду природні ресурси, використовують їх в порядку спеціального використання природних ресурсів, що потребує спеціального дозволу.
Згідно ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.
Передбачене ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" поняття "спеціальне використання природних ресурсів природно-заповідного фонду" є ширшим, ніж поняття "спеціальне використання лісових ресурсів", визначене у Лісовому кодексі України, а тому на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства поширюються саме вимоги ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" як спеціального Закону щодо об'єктів природно-заповідного фонду.
Порядок встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 №459 затверджено Положення про порядок встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, у відповідності до п.7 якого визначено: ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення затверджуються Мінприроди за поданням органів, у віданні яких знаходяться ці природні ресурси на підставі матеріалів, погоджених з відповідними науковими установами і спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів в Автономній Республіці Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі.
Таким чином, чинне законодавство зобов'язує отримувати ліміти на використання природних ресурсів та дозволи на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідачем не доведено дотримання вказаних приписів закону та, відповідно, відсутність вини Дендропарку у порушенні природоохоронного законодавства належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини першої статті 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).
За пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756) (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів у межах природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", інших актів законодавства щодо збереження пралісів і старовікових насаджень та цих Правил. Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) (пункт 5 Санітарних правил в лісах України).
У відповідності до ч.15 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.
Згідно із пунктом 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу) санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.
Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. У межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти (пункт 12 Санітарних правил в лісах України).
За пунктом 13 Санітарних правил в лісах України власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Господарським судом встановлено, що Дендропарк є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та постійним лісокористувачем, а відтак, зобов'язаний дотримуватися вимог наведеного законодавства.
Стаття 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначає види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Так, порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Враховуючи фактичні обставини справи, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність неправомірності поведінки відповідача та наявність шкоди, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Відсутність вини Дендропарку у порушенні природоохоронного законодавства відповідачем не доведена.
В частині розрахунку розміру шкоди застосуванню підлягають приписи ст.65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", за змістом якої розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок, зокрема, незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту.
Відповідач у відзиві на позов зазначає про необґрунтоване визначення позивачем діаметру пнів, що віднесені ним до незаконних рубок на лісових ділянках кварталу 9 виділи 1, 11, 30, та в кварталі 17 виділ 9.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірки зазначених відповідачем лісових ділянок здійснювались позивачем в присутності представників відповідача, проте останніми як під час проведення перевірки, так і після оформлення матеріалів перевірки, не подано заперечень щодо невідповідності облікових даних, вказаних позивачем.
Таким чином, господарський суд погоджується з висновком позивача щодо визначення розміру позовних вимог виходячи з розрахунку розміру шкоди, обрахованої згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".
Господарським судом встановлено, що розрахунок шкоди в сумі 1965940,00 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та є обґрунтованим.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи доведеність позивачем факту порушення відповідачем чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" (28513, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Веселі Боковеньки, код ЄДРПОУ 00994153) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДР 43877118) завдані державі збитки внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 1 965 940,00 грн, зарахувавши кошти на р/р UA588999980333149331000011527, отримувач: ГУК у Кіровоградській області/ТГ Гурівка, ККДБ 24062100, код ЄДРПОУ 37918230, код банку МФО 899998, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру "Веселі Боковеньки" (28513, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Веселі Боковеньки, код ЄДРПОУ 00994153) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДР 43877118) судовий збір у розмірі 29 489,10 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92), Дослідно-селекційному дендрологічному лісовому центру "Веселі Боковеньки" (28513, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Веселі Боковеньки).
Повне рішення складено
Суддя Г.Б. Поліщук