ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.06.2023Справа № 910/13082/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 19432,20 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 19432,20 грн. збитків, завданих втратою вантажу, перевезення якого здійснювалося за накладною СМГС ОАО «РЖД» 10006060/161020/0097322.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що при заявлені позивачем претензії останнім не надано всіх необхідних документів на підтвердження вартості втраченого вантажу, а надані специфікація, акт та рахунок на суму 583800 грн. не містять посилань на залізничну накладну. При цьому, оскільки претензію позивача повернуто, а не відмовлено в задоволенні, позивач не має права звертатися до суду. Крім того, позивачем завищено розмір збитку, оскільки при розрахунку слід приймати вартість вугілля, зазначену в листі від 02.02.2021 № 0202-8, у зв'язку з чим збиток за накладною № 29850413 становить 15015,13 грн.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.11.2020 згідно з накладною СМГС ОАО "РЖД" 10006060/161020/0097322 відправка № 29850413 за маршрутом ОАО "РЖД" Замчалово - С-КАВ.Ж.Д.» - ст. Запоріжжя-Ліве на адресу позивача прибув вагон (ПВ) 56241417 РЖД.
10.11.2020 складено комерційний акт № 460005/1441, в якому зазначено, що: «На підставі акту загальної форми № 15442 від 10.11.2020 на станції Запоріжжя Ліве здійснено комісійну видачу вантажу, який прибув за відправкою, зазначеною на лицьовій стороні цього акту, з переважуванням вагона на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 0128, огляд-перевірка 01.09.2020 приймачем потягів Дементьєвою Г.М., прийомоздавачем заводу Новоторцевою Е.В. у присутності заступника начальника станції Тетері А.М., слідчого Заводського ВП Марчак А.В. За документом значиться вага: нетто 70000кг, тара 23300кг. Фактично виявилося: брутто 87940 кг, тара з документа 23300кг, нетто 64640кг, що менше документа на 5360кг. У комерційному відношенні навантаження нижче за борти 50-60см, не розрівнена. Вантаж не маркований, у перевізному документі маркування не вказано. Праворуч на 2-7 люками виїмка завдовжки 900см, шириною 60см, глибиною 40см. Відсутній вантаж міг поміститися. У технічному відношенні вагон справний. Двері суцільнометалеві, люки закриті, просипу вантажу немає. При повторному переважуванні комісією в тому складі дані не змінилися. Зам.вантажного двору за штатним розкладом відсутній.».
Комерційний акт підписаний представниками відповідача та ТОВ «ЗТМК», ТОВ ''Східтепло Буд" своїм листом № 10/11 від 10.11.2021 дало згоду на приймання товару за відсутності його представників.
Згідно з рахунком на оплату від 10.11.2020 № 10/11 ТОВ ''Східтепло Буд" та акту приймання-передачі від 10.11.2020 вартість 140 тонн вугілля кам'яного марки А сорту АМ з ПДВ становить 583800 грн., що сплачений позивачем у повному обсязі відповідно до платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відтак, 08.02.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією від 08.02.2021 № 25-20/227 про стягнення недостачі в сумі 22 351,20 грн. із наданням оригіналу накладної СМГС ОАО "РЖД" 10006060/161020/0097322 відправка №29850413; оригіналу комерційного акту № 460005/1441 від 10.11.2020; копій договору № 315 від 09.11.2020, специфікації № 1 від 09.11.2020, акту приймання-передачі товару від 10.11.2020, рахунку ТОВ "Східтепло Буд" на оплату № 10/11 від 10.11.2020 на суму 583 800 грн. з ПДВ, платіжних доручень ТОВ "ЗТМК" № 20-0010030 від 22.12.2020 на суму 450 000 грн. № 20-0010168 від 24.12.2020 на суму 100 000 грн. № 21-0000112 від 06.01.2021 на суму 33 800 грн.
02.03.2021 позивач отримав від відповідача лист від 23.02.2021 № ЦМ-Ю-15/131, в якому пославшись на положення пункту 40 розділу IX Додатку № 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення "Правила перевезення вантажів", просив надати документи, які підтверджують вартість відправленого вантажу ТОВ "Групова Збагачувальна Фабрика "Карбон", що значиться відправником вантажу.
При цьому, 08.12.2020 позивач звертався до ТОВ "Східтепло Буд" із листом № 15/09-647 від 08.12.2020 щодо надання довідки про вартість вугілля відправника ТОВ "Групова Збагачувальна Фабрика "Карбон" згідно накладної № 29850413, у відповідь на який листом від ТОВ "Групова Збагачувальна Фабрика "Карбон" за № 0503-3 від 05.03.2021 повідомлено, що інформація, стосовно цінової політики на вугілля марки AM 13-25 мм є конфіденційною.
Таким чином, позивач листом від 14.04.2021 № 25-20/597 у відповідь на лист відповідача від 23.02.2021 № ЦМ-Ю-15/131 направив копії листів ТОВ "ЗТМК" від 08.12.2020 № 15/09-647 та від 16.01.2021 № 15/09-010 та листів ТОВ "Групова Збагачувальна Фабрика ''Карбон" № 0503-3 від 05.03.2021 та № 0503-4 від 05.03.2021.
У свою чергу, відповідач листом 11.05.2021 № ЦМЮ-16/73 (отриманий позивачем 17.05.2021) визнав претензію такою, що не підлягає оплаті, через відсутність документів, що підтверджують вартість втраченого вугілля, на підставі пункту 40.3 розділу IX Додатку № 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення "Правила перевезення вантажів".
08.06.2021 позивачу надійшла копія листа ТОВ " Групова Збагачувальна Фабрика "Карбон" № 0202-8 від 02.02.2021 на лист позивача № 15/09-647 від 08.12.2020, в якому зазначено, що вартість за 1 тонну вугілля марки АМ (13-25 мм) відправка №29850413 становить 120 дол. США без ПДВ.
Отже, позивачем розраховано вартість нестачі вантажу в розмірі 19432,20 грн., виходячи з 4660 кг нестачі з врахуванням норми природної втрати, вартістю 4170 грн. за кг.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
В силу вимог ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 6 ст. 315 Господарського кодексу України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
За правилами п. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Як підтверджується матеріалами справи, перевезення вантажу за накладною 10006060/161020/0097322 здійснювалось у міжнародному сполученні, зі станції відправлення Замчалово до ст. Запоріжжя Ліве за відправкою № 29850413 на адресу позивача у вагоні № (ПВ) 56241417.
Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення зі змінами та доповненнями від 01.07.2019 (надалі - УМВС).
Відповідно до параграфу 1 ст. 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.
Згідно з параграфами 1, 3 та 5 ст. 14 УМВС відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти вантаж відправника до станції призначення по маршруту, визначеному відправником та договірним перевізником, та видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною. Кожний наступний перевізник, який приймає вантаж до перевезення разом з накладною, вступає в договір перевезення та приймає на себе відповідні зобов'язання.
Статтею 43 УМВС визначені обмеження відповідальності перевізника при нестачі вантажу.
Статтею 46 УМВС визначено порядок пред'явлення претензії отримувача до перевізника. Так, претензія пред'являється з відповідним обґрунтуванням і зазначенням суми відшкодування. Претензія пред'являється в паперовому вигляді, а при наявності домовленостей між учасниками перевезення - в електронному вигляді. Претензія пред'являється по кожному відправленню окремо, за винятком: 1) претензії про повернення переборів провізних платежів. Така претензія може пред'являтися по декільком відправленням; 2) випадків, коли по декільком відправленням складено один комерційний акт, у таких випадках претензія пред'являється на всі відправлення, зазначені в комерційному акті (§3). Претензія по одному відправленню на суму, еквівалентну 23 швейцарським франкам і менше, не підлягає задоволенню. Якщо претензія пред'являється на більшу суму і вона визнається такою, що підлягає задоволенню в розмірі, еквівалентному 23 швейцарським франкам і менше, то ця сума відшкодування заявникові не виплачується (§ 4). Претендент зобов'язаний обґрунтувати претензію у відповідності з Правилами перевезення вантажів (§ 5). Якщо претензія оформлена з порушенням вимог § 3 і § 5 даної статті, вона повертається претенденту без розгляду в строк не пізніше 15 днів від дня її надходження перевізникові із вказівкою причини її повернення.
У таких випадках перебіг строку давності, передбачений § 3 ст. 48 "Строки давності" не призупиняється. Якщо перевізник повертає претенденту претензію пізніше 15-деного строку, то перебіг строку давності зупиняється з наступного дня після закінчення цього строку до дня відправлення перевізником претенденту даної претензії. Повернення перевізником претенденту такої претензії не є її відхиленням і не дає претенденту права звернення з позовом у судові органи (§ 6). Перевізник зобов'язаний в 180-денний строк від дня одержання претензії розглянути її, дати відповідь претенденту та при повному або частковому визнанні претензії сплатити претенденту належну суму (§ 7). При частковому або повному відхиленні претензії перевізник повідомляє претенденту підстави відхилення претензії та одночасно повертає документи, прикладені до претензії (§ 8).
Відповідно до § 1 ст. 47 УМВС позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред'явлена претензія. Право пред'явлення позову на підставі цієї Угоди належить тій особі, яка має право пред'явити претензію перевізнику.
Матеріалами справи встановлено, що позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача, як перевізника із претензією № 25-20/227 від 08.02.2021 щодо відшкодування нестачі вантажу за спірним перевезенням.
Разом із цим, позивачем не додано належних підтверджуючих документів вартості втраченого вантажу на момент звернення із претензією до відповідача. У той же час, матеріали справи не містять жодних доказів отримання позивачем листа ТОВ "Групова Збагачувальна Фабрика "Карбон" № 0202-8 від 02.02.2021 щодо вартості вантажу лише 08.06.2021 року.
Суд зауважує, що на вказаному листі відсутній відбиток вхідного штемпеля на підтвердження його отримання позивачем 08.06.2021, відсутні також будь-які супровідні поштові документи.
Отже, позивачем документи на підтвердження вартості вантажу, відправником якого є ТОВ "Групова Збагачувальна Фабрика "Карбон", подані безпосередньо до суду, без їх надання відповідачу до претензії у встановленому УМВС порядку.
Наведене свідчить про обґрунтованість визнання відповідачем претензії № 25-20/227 від 08.02.2021 позивача такою, що не підлягає оплаті, через відсутність документів, що підтверджують вартість втраченого вугілля, на підставі пункту 40.3 розділу IX Додатку № 1 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення "Правила перевезення вантажів".
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати згідно з вимогами статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова