про залишення позову без розгляду
27 червня 2023 року Київ № 320/2434/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Чичиркіна Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
до суду звернувся представник позивача - адвокат Чичиркін А.О. в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ГУ ПФУ у Київській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.08.2021 № 1000-0203-8/83452 про відмову у перерахунку пенсії позивачеві на підставі довідки від 10.06.2021 №752, виданої ДУ "Територіальним медичним об'єднанням МВС України по Київській області"; зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві з 01.04.2019 згідно вищезазначеної довідки, з урахуванням виплачених сум, відповідно до ст.43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.
Ухвалою КОАС від 10.08.2022 позовну заяву було повернуто заявникові у зв'язку з пропуском строку звернення з даним позовом до адміністративного суду.
Постановою ШААС від 21.12.2022 ухвала КОАС від 10.08.2022 була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За результатом дослідження наявних у матеріалах позовної заяви документів, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху із покладанням на позивача обов'язку усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду оригіналу позовної заяви (оскільки копія була повернута на підставі ухвали КОАС від 10.08.2022 разом з усіма приєднанми документами) у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників процесу з надання належним чином засвідчених копій документів, які додані до позовної заяви.
На виконання вимог судового рішення від 08.02.2023 щодо надання позовної заяви та копій документів у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників судового процесу, представником позивача було подано один екземпляр позовної заяви та ордер №1200972 на ведення справи в Київському окружному адміністративному суді
Дослідивши подані документи у співставленні з вимогами судового рішення, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про зловживання учасником справи своїми процесуальними правами.
Суд нагадує, що у ст. 45 КАСУ встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, а суд, в силу наявних у нього повноважень, зобов'язаний вживати заходів для запобіганню зловживанню правами.
Частиною 2 ст. 45 КАСУ зазначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, та перелічено такі дії.
Відмежувати правомірне користування правами від зловживання правами є завданням суду при вирішенні адміністративних справ.
У даній справі суд у зрозумілій та чіткій формі виклав вимоги щодо форми позовної заяви та порядку її подачі після повернення всіх матеріалів позову заявникові, що відповідає положенню ч.1 ст.161 КАСУ. Так, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих документів
Натомість в порушення вимог процесуального законодавства, представник позивача свідомо не надав суду копію позовної заяви та долучених до неї документів для надсилання їх відповідачеві. Такі дії спрямовані на перешкоджання ефективному та своєчасному здійсненню розгляду справи.
Верховний Суд у справі №905/2065/16 , в порядку протидії зловживанню процесуальними правами зазначив таке: "... В подальшому товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" тричі зверталося до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами на зазначену ухвалу апеляційного господарського суду. Однак результатом кожного такого звернення стало повернення касаційних скарг без розгляду, через велику кількість недоліків, що допускалися скаржником при зверненні до касаційного суду, а за результатами останнього звернення, касаційний суд ухвалою від 18 жовтня 2017 року взагалі відмовив товариству з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" у відновленні строку на касаційне оскарження. Подання товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 квітня 2018 року є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом".
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду реагувати на неправомірні прояви такої поведінки.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у справі для сприяння суду при розгляді справ, для їх правильного вирішення, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
"За приписами частини 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VII"- зазначив Верховний Суд,-"у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомленн про неможливість їх подання, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб" - висновки Верховного Суду у справі № 905/2065/16.
Проілюструвати як Верховний Суд вирішував спори, які так чи інакше стосувалися використання конструкції зловживання правом можна за допомогою кейсів КЦС ВС у справах №№ 754/5841/17; 318/89/18.
КЦС ВС вказав, "....що зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала / використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах із цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
З вини адвоката Чичиркіна А.О. позивач ОСОБА_1 не може одержати вирішення спору в суді тільки тому, що представник на власний розсуд визначає в якій мірі та спосіб слід виконувати вимоги судового рішення про витребування документів.
Принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами ґрунтується насамперед на положеннях ч. 1 ст. 68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Розкриття принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами також вимагає аналізу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 6 «Право на справедливий суд», ст. 13 «Право на ефективний засіб юридичного захисту», ст. 17 «Заборона зловживання правами», ст. 35 «Умови прийнятності»).
В забороні "зловживання правами" стаття 17 Конвенції спрямована на забезпечення демократій засобами боротьби з діями та діяльністю, які знищують або неналежним чином використовують основні права і свободи незалежно від того, чи ці дії або діяльність здійснюються "державою", "групою" або "особою" (Birsan проти Румунії (ріш.), § 68).
Суб'єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення адміністративного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій, які прямо чи опосердковано свідчать про недобросовісність. Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні начебто на законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), лише "схожі" на ті юридичні факти, з якими пов'язується настання необхідного результату.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобіганню зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом,- (ч. 3 ст. 45 КАС України).
На підставі ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
На переконання суду, дії представника позивача, а саме - ненадання витребовуваних судом документів, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судочинствча, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.
Зокрема, повне ігнорування стороною позивача вимог ухвали суду свідчить про явну зневагу останнього як до суду та умисне затягування розгляду справи.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 44, 45, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву адвоката Чичиркіна Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, м. Фастів, вул. Саєнка,10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.