пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 червня 2023 року Справа № 903/415/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс”
до відповідача: Приватного підприємства “ТМ “Хороший Смак”
про стягнення 30501грн. 46коп.
встановив: ТОВ “Євро-Комерс” (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ПП “ТМ “Хороший Смак” (відповідача) 30501грн. 46коп., з яких: 23565грн. 20коп. заборгованості по оплаті отриманого відповідачем товару, 1178грн. 26коп. штрафу, 4874грн. 45коп. пені та 883грн. 55коп. інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки №ЄК-148 від 02.02.2021 щодо повної оплати отриманого відповідачем товару.
Ухвалою суду від 28.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України.
Ухвала суду, що направлялась відповідачу за адресою зазначеною у витязі з ЄДРПОУ, позовній заяві та у договорі поставки (43018, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Львівська, буд.85) повернулася на адресу суду з відміткою пошти “Адресат відсутній за вказаною адресою”.
Також, ухвала суду від 28.04.2023 направлялася відповідачу на електронну адресу, зазначену позивачем у позовній заяві.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 7 ст.120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, на офіційному веб-сайті судової влади України 19.05.2023 судом також було розміщене оголошення про відкриття провадження у справі №903/415/23 та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ч.4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає, що виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
Відповідач відзиву на позов не надав, позову не оспорив.
Клопотань та заяв від сторін не надійшло.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №903/415/23 та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами за відсутності представників сторін.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
02.02.2021 між ТОВ “Євро-Комерс” (Постачальник) та ПП “ТМ “Хороший Смак” (Покупець) було укладено договір поставки № ЄК-148.
Відповідно до п.1.1 - 1.3 Договору Постачальник на умовах цього Договору зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2. Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною вказаною у рахунку виставленому для оплати. Постачальник зобов'язується передати продукцію, а Покупець прийняти продукцію найменування, одиниці виміру та загальна кількість якої, є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів “Інкотермс”, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.
Ціна на продукцію узгоджується Сторонами на кожну партію поставки продукції і вказується у рахунку та видатковій накладній на продукцію, яка оформляється на кожну партію. Дата вказана в накладній є датою поставки продукції Постачальником (п.2.2 Договору).
Постачальник зобов'язується одночасно з продукцією передати Покупцеві його приналежності та документи (декларацію виробника та якісне посвідчення), що стосуються продукції та підлягають переданню разом із продукцією відповідно до Договору. Поставка продукції на склад Покупця здійснюється за згодою сторін: або транспортом Постачальника або транспортом Покупця. Право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту отримання продукції від Постачальника (п.2.3-2.5 Договору).
Згідно п.2.10 Договору передача продукції Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості, якості і ціні проводиться на підставі видаткової накладної, товаро-транспортної накладної та довіреності. При цьому один екземпляр вказаних документів відразу після отримання продукції із підписом уповноваженої особи Покупця на прийом товару та відміткою печатки Покупця відразу повертається представнику Постачальника.
Пунктами 3.4, 3.5 Договору передбачено, що оплата продукції Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом 100% перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 7 календарних днів з дня отримання товару. Усі платежі, що надходять від Покупця на рахунок Постачальника як оплата придбаної на підставі даного Договору продукції, незалежно від вказівки їхнього призначення в платіжному дорученні, можуть прийматись в залік боргів Покупця, що виникли раніше.
Відповідно до п.6.1 - 6.4 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За безпідставну відмову від оплати або несвоєчасну оплату переданої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання договірних обов'язків та сплати штрафу за прострочення оплати продукції, відповідно до п. 6.3 даного Договору. У разі прострочення оплати продукції, переданої Покупцеві, більше ніж на один день чи безпідставної відмови від прийняття продукції, останній сплачує штраф у розмірі 5% відсотків від вартості продукції від якої Покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсовує суми інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством. У випадку, якщо Покупець відмовляється прийняти та оплатити продукцію, Постачальник має право за своїм вибором вимагати оплати продукції або відмовитися від договору поставки.
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021. Дія договору припиняється з закінченням терміну його дії та після виконання Сторонами своєї зобов'язань за цим Договором (п.9.1, 9.2 Договору).
Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками без зауважень.
Позивач зазначає, що протягом строку дії договору поставки ТОВ “Євро-Комерс” поставляв відповідачу обумовлений договором товар, про що свідчать здійснені відповідачем оплати за товар.
Зокрема, 17.11.2022 позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 32506,50грн., що підтверджується видатковою накладною №ЄК-0062428, підписаною обома сторонами та завіреною їх печатками.
Згідно платіжної інструкції від 15.12.2022 №1021 відповідач перерахував позивачу 20000грн.
Позивач вказує, що частина сплаченої відповідачем суми була зарахована ним на погашення боргу по попередній поставці. За поставку по видатковій накладній №ЄК-0062428 від 17.11.2022 було зараховано 8941,30 грн. Отже, заборгованість відповідача становить 23565,20грн., що також підтверджується зареєстрованою позивачем податковою накладною від 17.11.2022, карткою рахунку 361 за 2022 рік, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за 2022 рік.
З метою мирного врегулювання спору, 30.03.2023 на адресу відповідача була надіслана претензія про сплату заборгованості за договором у розмірі 23565,20грн., що підтверджується накладною №№8010217494235 від 30.03.2023 та описом вкладення до листа. Разом з претензією позивач надіслав відповідачу примірники товарно-транспортних накладних.
Вказана претензія отримана відповідачем 03.04.2023 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте претензія була залишена останнім без розгляду та задоволення. Товарно-транспортні накладні не підписані відповідачем та не повернуті позивачу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Товар поставлено відповідачу згідно видаткової накладної та прийнято останнім без зауважень та заперечень, тому обов'язок оплатити його вартість виникає у відповідача в силу припису ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, факт отримання товару відповідачем та відсутність заперечень, що підтверджується підписом на видатковій накладній, здійсненою частковою оплатою за отриманий товар відповідачем, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар не погашена, не оспорена відповідачем, становить 23565,20грн., підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Відповідно до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до поданих розрахунків, позивач нарахував відповідачу 4874грн. 45коп. пені за період з 25.11.2022 по 24.04.2023 згідно п.6.2 Договору, 883грн. 55коп. інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 та 1178грн 26коп штрафу згідно п.6.3 Договору.
Суд, оглянувши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 4874грн. 45коп. пені за період з 25.11.2022 по 24.04.2023 згідно п.6.2 Договору, 883грн. 55коп. інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 31.03.2023 та 1178грн 26коп штрафу згідно п.6.3 Договору є арифметично вірними, підставними та обгрунтованими.
З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Згідно із ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.86, 129, 233, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “ТМ “Хороший Смак” (43018, Волинська обл, м.Луцьк, вул.Львівська, буд.85, код ЄДРПОУ 39677312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс” (80100, Львіська обл, Червоноградський район, м.Червоноград, вул.Львівська, буд.19, код ЄДРПОУ 37059699) 30501грн. 46коп. (з яких: 23565грн. 20коп. заборгованості, 1178грн. 26коп. штрафу, 4874грн. 45коп. пені та 883грн. 55коп. інфляційних втрат), а також 2684грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 27.06.2023.
Суддя О. Г. Слободян