27.06.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3311/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Антоніка С.Г., Кощеєва І.М.
секретар судового засідання Манець О.В.
учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 (повне рішення складено 03.03.2023, суддя Рудь І.А.) у справі №904/3311/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро", м. Дніпро
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк", с. Покровка (з), Кам'янський район, Дніпропетровська область
про стягнення 500 001,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк" на свою користь заборгованості в сумі 500 001, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №КАС-32-1300322 від 30.03.2022 в частині оплати отриманого товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 у справі №904/3311/22 позов задоволено повністю; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" 500 001, 00 грн основного боргу, 7 500 грн 02 коп. витрат зі сплати судового збору.
30.01.2022 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 21.01.2023, відповідно до якої він просив стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 21.01.2023 задоволено частково; стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині заяви відмовлено.
Додаткове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що заявлена до стягнення позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною та нерозумною; з урахуванням характеру, предмету та складності спору, кількості його учасників, обсягу матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку, що спір у даній справі не вимагав від адвоката аналізу значного обсягу джерел права, судової практики та значних затрат часу, тому співмірним є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, прийняти в цій частині нове рішення про її задоволення.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 20 000,00 грн підтверджені наданими доказами та складають 3,99% від ціни позову, відповідають критеріям розумності, реальності та співмірності складності справи та обсягу наданих послуг;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони;
- неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 Цивільного кодексу України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи від 30.03.2023 для розгляду справи №904/3311/22 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Кощеєва І.М., Антоніка С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 27.06.2023.
01.05.2023 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- суд першої інстанції, дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності, рівності сторін по справі, об'єктивно оцінив складність справи, ціну позову, час, який адвокат мав витратити на проведені дії щодо підготовки позову та участі у справі, співмірність заявлених витрат суті спору та інтересам обох сторін;
- адвокат позивача не приймав участі в судових засіданнях та фактично надання правової допомоги мало вияв у складанні та подачі позовної заяви до суду, яка не є складною.
У судове засідання 27.06.2023 сторони явку представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у поданій позовній заяві зазначено про орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести під час розгляду справи №904/3311/22, в розмірі 20 000,00 грн.
16.01.2023 позивачем після закриття підготовчого провадження зроблено заяву про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн, зазначено, що відповідні докази будуть надані у строки, визначені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
23.01.2023 після ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 17.01.2023 у справі №904/3311/22 та в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
На підтвердження заяви надані копії наступних документів:
- договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 23.09.2022, відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання «Клименко і Партнери» зобов'язалося надавати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" (клієнт) професійну правничу (правову) допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропідприємство" Маяк" про стягнення заборгованості за договором поставки товару №КАС-32-1300322 від 30.03.2022, а клієнт зобов'язався сплатити гонорар (винагороду) за надані послуги в суді першої інстанції, який відповідно до п. 4.1 договору є фіксованим та становить 20 000,00 грн;
- акту здачі- приймання наданих послуг №АО-00002 від 19.01.2023, відповідно якого здійснено підготовку позовної заяви, підготовку та подання до суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача від 09.10.2022 та від 02.12.2022, підготовку та подання до суду заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду від 29.11.2022 та від 06.01.2023, підготовку та подання до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача від 16.01.2023, моніторинг стану розгляду судової справи.
З матеріалів справи №904/3311/22 вбачається, що представництво позивача в Господарському суді Дніпропетровської області здійснювалося адвокатом Адвокатського об'єднання «Клименко і Партнери» Уланівським С.Є., на підтвердження повноважень якого надано копію ордеру серії ВТ №1031104 від 23.09.2022 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №518 від 07.12.2011.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
З підстав викладеного та враховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, критерії розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн є неспівмірними та нерозумними.
Апеляційний господарський суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що необхідною процесуальною дією у справі №904/3311/22 з наведеного в акті здачі- приймання наданих послуг №АО-00002 від 19.01.2023 переліку наданих послуг є подання позовної заяви, за складання якої, з урахуванням складності справи, співрозмірною є сума витрат в розмірі 5 000,00 грн; надані адвокатом позивача послуги в іншій частині (складання та подання заяв про відкладення розгляду справи, проведення судових засідань в режимі відеоконференції, розгляд справи без участі позивача) не були необхідними, тому розмір гонорару в сумі 20 000,00 грн в тому числі за їх понесення є необґрунтовано завищеним.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світла Мета-Агро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2023 у справі №904/3311/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 29.06.2023.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя С.Г. Антонік