вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" червня 2023 р. Справа№ 911/1402/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Разіної Т.І.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ковальчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі"
на рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 (повний текст рішення складено 09.03.2023)
у справі № 911/1402/22 (суддя Рябцева О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі"
до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
про стягнення 4 095 898,71 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення 3 588 860,16 грн заборгованості, 293 499,93 грн пені, 35 396,98 грн 3 % річних та 178 141,64 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.02.2023 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" 3 588 860,16 грн боргу, 95 866,81 грн пені, 23 008,03 грн 3% річних, 64 875,83 грн інфляційних втрат та 56 589,16 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 911/1402/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 197 633,12 грн, 3% річних у сумі 12 388,95 грн та 113 265,81 грн інфляційних втрат, всього: 323 287, 88 грн - скасувати. Позовні вимоги у частині стягнення 293 499,93 грн - пені; 35 396,98 грн - 3% річних; 178 141,64 грн - інфляційних втрат задовольнити повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що висновки суду першої інстанції стосовно недоведення позивачем факту направлення актів та рахунків на електронну пошту відповідача здійснені без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Натомість, на думку позивача, надані ним до суду скріншоти екранів комп'ютера про відправлення електронних листів з актами та рахунками на електронну адресу відповідача у розумінні норм чинного законодавства є належними та допустимими доказами отримання відповідачем вищезгаданих актів та рахунків.
При цьому, позивач зауважує на тому, що вимоги про направлення актів та рахунків саме листом із описом вкладення умови договору не містять.
Окрім викладеного, позивач заперечує проти зменшення місцевим господарським судом розміру пені.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що невиконання ним умов договору в частині оплати наданих послуг сталось виключно через настання форс-мажорних обставин, а саме військового вторгнення російської федерації.
При цьому, відповідач посилається на умови п. 12.3. розділу 12 договору яким передбачено, що строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Також відповідач стверджує, що не отримував на електронну пошту від позивача ні рахунків, ні актів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 911/1402/22 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/1402/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" на рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 911/1402/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.06.2023.
В судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2023, з'явився представник відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.
Як свідчать матеріали справи, позивач був повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення процесуального документу на його електронну адресу в підсистемі "Електронний суд", що в свою чергу, підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.
Також слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому позивач не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
Враховуючи, що явка представника позивача у судове засідання судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
31.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" (постачальником, позивачем) та Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (споживачем, відповідачем) було укладено договір № 4-170/2021 ДК 021:2015 "09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для Дніпровського РСП Украероруху)".
Згідно з п. 1.1. договору його умови розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Закону України "Про публічні закупівлі" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі- ПРРЕЕ).
Керуючись п. 3.2.5 ПРРЕЕ, сторони дійшли взаємної згоди на укладання цього договору на умовах, відмінних від публічної комерційної пропозиції Постачальника. Договір укладено у вигляді єдиного письмового документа на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника, поданої згідно процедури закупівлі (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу за кодом ДК 021:2015 "09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія для Дніпровського РСП Украероруху)" для забезпечення електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії.
Відповідно до п. 2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з п. 4.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачу електричну енергію в строк з 11.04.2021 - по 10.04.2022. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві приєднанні, форма якої передбачена додатком № 1 до цього договору.
Пунктом 4.5 договору встановлено, що постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена умовами цього договору.
Відповідно до п. 4.6 договору споживач має право здійснювати коригування обсягів споживання, зазначених у додатку № 4 до договору, шляхом направлення відповідного листа (на електронну адресу постачальника або рекомендованим листом, або врученням кур'єром особисто за адресою постачальника, передбаченого розділом 15 цього договору) із зазначенням скорегованого обсягу споживання у розрахунковий період до 5-го числа розрахункового місяця.
Згідно з 5.1 договору ціна пропозиції постачальника за результатами електронного аукціону становить 9224690,00 грн в т.ч. ПДВ.
Ціна цього договору становить 9 223 119,84 грн у т.ч. ПДВ 20% - 1 537 186,64 грн.
Ціна 1 кВт* електричної енергії за цим договором становить 2,3496 грн відповідно до комерційної пропозиції (додаток № 3 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна, зазначена в п. 5.1 договору, може змінюватись протягом строку дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткового договору до цього договору відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 5.2 договору).
27.01.2022 додатковим договором № 8 до договору від 31.03.2021 № 4-170/2021 сторонами внесено зміни до договору, а саме:
- пункт 4.2. розділу 4 договору викладено в наступній редакції: "Загальний обсяг постачання електричної енергії складає 2577750,916 кВт*год (прогнозовані обсяги споживання на 12 місяць, згідно з додатком № 4 до цього договору)".
- викладено п. 5.1 розділу 5 договору в новій редакції відповідно до якої, зокрема, ціна 1 кВт*год електричної енергії за цим договором з 09.11.2021 становить 4,2330 грн./кВт*год з ПДВ (3,5275 грн./кВт*год без ПДВ).
Загальна вартість електричної енергії, яку постачальник зобов'язується передати споживачу за цим договором, визначається загальною вартістю об'ємів поставленої електричної енергії за кожний розрахунковий місяць на підставі актів приймання-передачі електричної енергії, форма акта передбачена додатком № 5 до цього договору.
Згідно з п. 5.4 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Обсяг споживання електричної енергії по кожному об'єкту споживання споживача визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання електричної енергії споживачем здійснюється згідно Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. (п. 5.5. договору).
Відповідно до п. 5.6 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що порядок оплати, термін (строки) здійснення оплати визначені в Комерційній пропозиції постачальника (додаток № 3 до договору), що є невід'ємною частиною цього договору.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суми платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, інформацію щодо адреси, номерів телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (абз. 2 п. 5.8 договору).
Сторонами підписана комерційна пропозиція (додаток № 3 до договору № 4-170/2021 від 31.03.2021), якою визначені такі умови:
- розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з першого числа місяця до такого ж числа наступного місяця;
- оплата за розрахунковий період здійснюється за фактично відпущену електричну енергію згiдно з даними комерційного обліку після підписання сторонами актів приймання-передачі електричної енергії за рахунковий період;
- після закінчення розрахункового періоду до 5-го числа, місяця наступного за розрахунковим, здійснюється корегування обсягів за цей розрахунковий період;
- рахунок надається споживачу шляхом направлення на електронну пошту споживача та/або рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 15 договору, до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим;
- оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у графіку оплати за товар відповідно до додатку 6 до цього договору;
- у разі внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно з п. 5.9 договору приймання-передача електричної енергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у звітному місяці оформляється шляхом підписання сторонами актів, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Уповноважений представник споживача розглядає та підписує акти у строк, що не перевищує 5 робочих днів або надає вмотивовану відмову від підписання таких актів, споживач затверджує акти та повертає постачальнику один примірник.
Згідно з п. 8.2 договору припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Пунктом 12.1. договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереробної сили (форс-мажорних обставин).
Строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором у наслідок дії обставин непереробної сили, зобов'язана не пізніше ніж протягом наступних п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити іншу сторону у письмовій формі (п. 12.3 договору).
Доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (абз. 2 п. 12.3 договору).
Відповідно до п. 12.4 договору, у разі коли строк дії обставин непереробної сили продовжується більш ніж 30 календарних днів, кожна із сторін у встановленому порядку має право розірвати договір.
Пунктом 12.5 договору встановлено, що виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
Згідно з п. 13.1 договору він є укладеним після його підписання сторонами і діє протягом 13 місяців, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторона, яка прострочила виконання свого обов'язку, не вправі посилатись на чинність цього договору як на підставу для звільнення від відповідальності.
Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані на електрону пошту сторін рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за адресами сторін, зазначеними у розділі 15 цього договору.
Додатком № 6 до договору встановлено графік оплати за електричну енергію, згідно з яким оплата здійснюється протягом 5 банківських днів в розмірі 100%.
Відповідно до п. 5.5. договору, обсяг споживання електричної енергії по кожному об'єкту споживання визначається на підставі даних комерційного обліку.
На виконання умов договору, позивачем складено:
- акт приймання-передачі електричної енергії № 801/0122 за січень 2022 обсягом 358509,00 кВт.год на суму 1 517 568,60 грн з ПДВ;
- акт приймання-передачі електричної енергії № 10211/0222 за лютий 2022 обсягом 278868,00 кВт.год на суму 1 180 448,24 грн з ПДВ;
- акт приймання-передачі електричної енергії № 10211/0322 за березень 2022 обсягом 210452,00 кВт.год на суму 890 843,32 грн з ПДВ.
Відповідно до вказаних актів позивачем також було складено наступні рахунки на оплату поставленої електричної енергії:
- рахунок № 01-03-22/801 від 28.02.2022 за актом приймання-передачі електричної енергії № 801/0122 за січень 2022 на суму 1 517 568,60 грн з ПДВ;
- рахунок № 16-03-22/10211 від 16.03.2022 за актом приймання-передачі електричної енергії № 10211/0222 за лютий 2022 на суму 1 180 448,24 грн з ПДВ;
- рахунок № 18-04-22/10211 від 18.04.2022 за актом приймання-передачі електричної енергії № 10211/0322 за березень 2022 на суму 890 843,32 грн з ПДВ.
Як зазначив позивач у позові, акт № 801/0122 за січень 2022 та рахунок від 28.02.2022 № 01-03-22/801, а також акт № 10211/0222 за лютий 2022 та рахунок від 16.03.2022 № 16-03-22/10211 було направлено відповідачу 16.03.2022 та 17.03.2022 на електронні адреси його представників, які не вказані в договорі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у погоджені у п. 5.8 договору № 4-170/2021 про постачання електричної енергії споживачу від 31.03.2021, у п. 6 Комерційної пропозиції (додаток № 3 до договору), у додатку 6 до договору, не здійснив оплату за спожиту електричну енергію у період січень - березень 2022 року.
Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 3 588 860,16 грн, у зв'язку з чим позивач просив суд першої інстанції стягнути заборгованість, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеню, посилаючись на п. 9.6 договору та п. 7 Комерційної пропозиції (додаток № 3 до договору).
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.02.2023 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" 3 588 860,16 грн боргу, 95 866,81 грн пені, 23 008,03 грн 3% річних, 64 875,83 грн інфляційних втрат та 56 589,16 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву позивача на неї, заперечень на відзив, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до додатка № 6 до договору строк оплати за актами приймання-передачі за січень 2022 та лютий 2022, які відповідач отримав 06.07.2022 та підписав, встановлено протягом 5 банківських днів, отже останній день оплати - 13.07.2022.
Отже, за актом № 801/0122 за січень 2022 на суму 1 517 568,60 грн та актом № 10211/0222 за лютий 2022 на суму 1 180 448,24 грн відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 14.07.2022.
Щодо акта приймання-передачі № 10211/0322 за березень 2022 на суму 890843,32 грн, який відповідачем не підписаний, судом першої інстанції вірно встановлено наступне.
Отримавши та розглянувши акт приймання-передачі № 10211/0322 за березень 2022 на суму 890 843,32 грн відповідач всупереч п. 5.9. договору його не підписав, позивачу не повернув та не направив вмотивованої відмови від підписання вказаного акта.
Також, відповідач не скористався своїм правом відповідно до п. 4.6 договору та не звернувся до постачальника щодо коригування обсягів споживання, зазначених у додатку № 4 до договору, шляхом направлення відповідного листа із зазначенням скорегованого обсягу споживання у розрахунковий період до 5-го числа розрахункового місяця.
Спожиті відповідачем обсяги розподіленої електричної енергії за договором № 4-170/2021 за січень-березень 2022 підтверджені звітами операторів системи розподілу: листом № ЕЕЦ-17/2128 від 29.06.2022 філії "Енергозбут" АТ "Укрзалізниця", листом № 007-66/2803 від 03.06.2022 ПАТ " "Запоріжжяобленерго", листом АТ "Херсонобленерго".
Відповідно до п. п. 6.1.7 та 6.1.8 договору відповідач не звертався до постачальника для отримання пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою не вимагав проведення звіряння розрахункових даних, не оскаржував їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку; не звернувся до позивача для проведення звіряння фактичних розрахунків у встановленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта.
Пунктом 5.5.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Також відповідно до п.п. 4.8 - 4.9 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначена форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.
Згідно з п. 4.14 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи).
Пунктом 4.21 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Проте, відповідач свої зобов'язання з оформлення акта приймання-передачі електричної енергії за березень не виконав, акт залишив не підписаним без належних пояснень.
Відповідач жодними належними доказами не спростував виконання позивачем зобов'язання щодо поставки електричної енергії у березні 2022 на суму 890 843,32 грн.
Також всупереч вимогам додатка № 6 до договору, оплата за актом приймання-передачі за березень 2022, який відповідач отримав 06.07.2022, також не здійснена протягом 5 банківських днів, тобто до 13.07.2022 включно.
Отже, за актом № 10211/0322 за березень 2022 на суму 890 843,32 грн відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 14.07.2022.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3 588 860,16 грн за поставлену електричну енергію станом на час прийняття оскаржуваного рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3 588 860,16 грн заборгованості підлягає задоволенню.
Окрім викладеного, позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача 35 396,98 грн 3 % річних та 178 141,64 грн інфляційних втрат нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 3 588 860,16 грн. за період з 02.06.2022 - по 29.09.2022.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем невірно визначено початок виникнення прострочення зобов'язання з оплати вартості поставленої електричної енергії.
Як вже було встановлено судом, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 14.07.2022.
Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом першої інстанції, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача з врахуванням правильної дати початку прострочення зобов'язань за період з 14.07.2022 по 29.09.2022 становить 23 008,03 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач просив стягнути з відповідача 178 141,64 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача на суму 3 588 860,16 грн за період з 02.06.2022 - по 29.09.2022.
При цьому, розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем за період з червня 2022 - по серпень 2022 включно.
Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого місцевим господарським судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 14.07.2022 - по 31.08.2022 становить 64875,83 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 293499,93 грн. пені, нарахованої на заборгованість у сумі 3588860,16 грн. за період з 02.06.2022 - по 29.09.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 9.6 договору за порушення споживачем строків оплати електричної енергії, зазначених у цьому договорі, постачальник має право стягнути зі споживача пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем невірно визначено початок виникнення прострочення зобов'язання з оплати вартості поставленої електричної енергії.
Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом першої інстанції, сума нарахованої пені на заборгованість відповідача з врахуванням встановленого початку прострочення зобов'язань за період з 14.07.2022 - по 29.09.2022 становить 191733,62 грн.
Дослідивши матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 50% з наступних підстав.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні в зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. За відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19.
Суд першої інстанції правомірно взяв до уваги, що з 24.02.2022 повітряний простір України закритий, надання аеронавігаційного обслуговування припинено та не здійснюється. Згідно з п 1.1 Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в редакції, затвердженій наказом Міністерства інфраструктури України від 18.03.2021 № 121, воно є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України. Підприємство є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну.
Відповідно до п. 1.2 Статуту підприємство є основою об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (ОЦВС), та в особовий період підрозділи ОЦВС підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки.
Предметом діяльності підприємства, зокрема, є організація використання повітряного простору та аеронавігаційне обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден (п. 2.2 Статуту).
Украерорух на своєму офіційному сайті https://uksatse.ua/ 24 лютого 2022 року офіційно повідомив про закриття повітряного простору України у зв'язку з військовим вторгненням РФ. Згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору Украіни для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено.
Також судом першої інстанції було вірно враховано, що на теперішній час відповідач переведений в режим простою, що підтверджує наданими відповідними наказом № 126 від 01.03.2022 "Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану", та наказом № 139 від 30.03.2022 "Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану".
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на необхідність дотримання співвідношення інтересів сторін, користуючись правом, наданим суду ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, беручи до уваги те, що позивач не надав суду доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов'язань перед іншими контрагентами через несвоєчасність оплати відповідачем вартості поставленої електричної енергії або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов вищевказаного договору, відповідач на даний час підпорядковується Генеральному штабу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, а отже має стратегічне значення, та враховуючи задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зменшення розміру пені на 50%, що становить 95866,81 грн, сума якої і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, заперечення позивача щодо зменшення розміру пені відхиляються з урахуванням вищенаведеного.
Посилання позивача на те, що ним надані до суду скріншоти екранів комп'ютера про відправлення електронних листів з актами та рахунками на електронну адресу відповідача у розумінні норм чинного законодавства є належними та допустимими доказами отримання відповідачем вищезгаданих актів та рахунків, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки електронні адреси, на які позивач направляв акти приймання-передачі та рахунки до них, не зазначені в договорі та додатку № 3 до договору.
Відтак, такі скріншоти електронних сторінок щодо направлення актів приймання-передачі та рахунків до них не беруться судом до уваги, оскільки не є доказом, що підтверджує направлення відповідачу актів приймання-передачі та складених до них рахунків.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до переоцінки обставин, правильно встановлених судом першої інстанції.
Зважаючи на вищенаведене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірні висновки суду першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.
В свою чергу, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені місцевим господарським судом при розгляді даної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейд Енерджі" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2023 у справі № 911/1402/22 - без змін.
Матеріали справи № 911/1402/22 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.06.2023.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Т.І. Разіна
Ю.Б. Михальська