вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" червня 2023 р. Справа№ 910/14729/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.06.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 16.08.2022 (повний текст складено та підписано 05.09.2022)
у справі №910/14729/19 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик"
до Житлово-будівельного кооперативу "Захисник"
про визнання недійсною односторонньої відмови від договору
21.10.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик" (позивач) надійшла позовна заява до Житлово-будівельного кооперативу "Захисник" (відповідач) про визнання недійсною односторонньої відмови Житлово-будівельного кооперативу "Захисник" від договору генерального підряду на капітальне будівництво № 2 від 20.06.2014.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, всупереч норм законодавства та приписів договору генерального підряду на капітальне будівництво № 2 від 20 червня 2014 року, розірвав в односторонньому порядку договір, а отже, вважає таке рішення відповідача незаконним та таким, що свідчить про необґрунтовану відмову у виконанні зобов'язань за договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 у справі №910/14729/19 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд зазначив, що оскільки позивачем під час розгляду справи не надано доказів того, що ним виконані роботи, обумовлені укладеним між сторонами договором № 2 від 20.06.2014, у строк, який погоджений сторонами в договорі, відсутні підстави для задоволення позову.
Не погоджуючись із вказаними рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик" мотивована наступним:
-несвоєчасність виконання будівельних робіт було зумовлено відсутністю належного фінансування будівництва зі сторони ЖБК «Захисник», що є прямим порушенням п. 4.1 договору;
-невиконання відповідачем свого обов'язку з передачі позивачу необхідної технічної документації;
-необґрунтованість висновку комплексної будівельно-технічної експертизи;
- порушення прав та інтересів інвесторів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 апеляційну скаргу у справі № 910/14729/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14729/19 у зв'язку з участю судді Кравчука Г.А. у ДФТГ сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Агрикова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 08.12.2022.
07.12.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. При цьому представник зазначив, що відповідач при розірванні договору генерального підряду на капітальне будівництво № 2 від 20.06.2014 діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства, указаний договір є розірваним належним чином 26.07.2019, вимоги позивача щодо визнання недійсною односторонню відмову від договору є безпідставними та необґрунтованими, а рішення прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 розгляд справи відкладено на 20.12.2022
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14729/19 у перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному протоколом авто розподілу складі суду та призначено розгляд справи на 19.01.2023. 19.01.2023 розгляд справи відкладено до 09.02.2023 у зв'язку з неявкою представника позивача.
09.02.2023, 02.03.2023 у розгляді справи оголошувались перерви.
15.03.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у ТОВ «ОСВ Практик», а саме: календарний графік виконання робіт (додаток № 1); графік фінансування робіт (додаток № 2);розрахунок договірної ціни (додаток № 3) для огляду в судовому засіданні.
15.03.2023 на електронну пошту від представника відповідача надійшли пояснення по справі.
30.03.2023 судове засідання не відбулося у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 розгляд справи призначено на 20.04.2023.
20.04.2023 у розгляді справи оголошено перерву до 11.05.2023.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14729/19 у перебуванням судді Чорногуза М.Г. на у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.
09.05.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: копію супровідного листа та виписки АТ КБ «Приватбанк» з рахунку ЖБК «Захисник» за період з 01.06.2015 по 31.12.2015 та копію супровідного листа та виписки ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» з рахунку ЖБК «Захисник» за період з 09.04.2014 по 03.12.2015.
11.05.2023 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному протоколом авто розподілу складі суду та призначено розгляд справи на 25.05.2023.
22.05.2023 на електронну пошту суду надійшло заперечення на додаткове пояснення.
30.03.2023 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 розгляд справи призначено на 13.06.2023.
У судове засідання 13.06.2023 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача підтримав подані ним клопотання про витребування доказів та залучення доказів до матеріалів справи. Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, щодо клопотання про залучення доказів заперечень не надійшло.
У своєму клопотанні відповідач просить витребувати у ТОВ «ОСВ Практик» календарний графік виконання робіт (додаток № 1), графік фінансування робіт (додаток № 2) та розрахунок договірної ціни (додаток № 3) для огляду в судовому засіданні, обґрунтовуючи це тим, що зазначені документи зі сторони ЖБК «Захисник» не підписувалися, що ставить під сумнів достовірність копії таких документів.
За правилами ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 ст. 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Подане відповідачем клопотання про витребування доказів не містить належного обґрунтування обставин, які можуть підтвердити витребувані докази, крім цього сам же позивач зазначає про неналежність та недопустимість таких доказів, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Щодо клопотання про залучення доказів, до матеріалів справи, а саме: копії супровідного листа та виписки АТ КБ «Приватбанк» з рахунку ЖБК «Захисник» за період з 01.06.2015 по 31.12.2015 та копії супровідного листа та виписки ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» з рахунку ЖБК «Захисник» за період з 09.04.2014 по 03.12.2015, то суд зазначає, що вказане клопотання підлягає задоволенню та залучає виписки по рахунках ЖБК «Захисник» для дослідження в сукупності з іншими доказами, які містять матеріали справи.
Представники позивача підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив суд залишити оскаржуване рішення без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
20.06.2014 між Житлово-будівельним кооперативом "Захисник" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик" (генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво № 2, відповідно до п. 1.1 якого генеральний підрядник (позивач) зобов'язався на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами збудувати та передати замовнику об'єкт будівництва (п. 1.3 вказаного договору), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (далі - «ПКД» або «проектна документація»), умов договору та завдання замовника, а замовник зобов'язався прийняти закінчений будівництвом об'єкт та оплатити його в межах договірної ціни (п. 3.3 договору).
Об'єкт будівництва - житловий будинок з вбудованими приміщеннями; адреса розташування об'єкту будівництва - м. Київ, вул. Бориспільська, 19 (п.п. 1.3, 1.3.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору генпідрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом п'яти календарних днів з дня отримання від замовника: декларації про початок будівельних робіт; першого платежу згідно зі ст. 4 вказаного договору; акту прийому-передачі будівельного майданчику; робочих креслень фундаментних плит.
Згідно з п. 2.3 договору генпідрядник зобов'язується завершити виконання робіт не пізніше 14 календарних місяців з дати отримання від замовника першого платежу згідно зі ст. 4 вказаного договору за умови своєчасного фінансування будівництва замовником.
Проміжні строки виконання робіт визначаються сторонами згідно з календарним графіком виконання робіт (затверджується як додатком № 1 до вказаного договору, що є його невід'ємною частиною).
Як погоджено сторонами в п. 3.3 договору, ціна договору (договірна ціна за цією угодою) складає 39 237 840,00 грн, у т.ч. ПДВ, ціна договору може бути змінена з урахуванням п. 1.3.3 договору.
Згідно з п. 4.1 договору фінансування будівництва здійснюється замовником згідно з графіком фінансування, що затверджується як додаток № 2 до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Для контролю за використанням коштів та для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт генпідрядник щомісячно складає та надає замовнику акт прийому виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідку вартості виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 5.1.1 генпідрядник зобов'язаний власними та залученими силами, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та у погоджені строки виконати всі роботи, що визначені цим договором і додатками до нього, в межах вартості будівництва об'єкту та передати ці роботи замовнику або уповноваженій особі.
Згідно з п. 5.4.6 договору замовник має право ініціювати внесення змін у цей договір, вимагати його розірвання та відшкодування збитків за наявності істотних порушень генпідрядником умов договору.
Пунктом 10.3 сторонами погоджено, що замовник має право не приймати у генпідрядника виконані роботи у разі виявлення відхилень від затвердженої проектної документації, будівельних норм та правил, умов договору чи відсутності всіх ознак завершення робіт.
Відповідно до п. 19.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до дня його остаточного виконання сторонами.
03.11.2014 сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою замовником передано генеральному підряднику частину своїх функцій, що виключно стосуються організації фінансування будівництва помешкань та приміщень, перелік яких наведено в п. 1.2 договору. Фінансування може здійснюватись за рахунок власних коштів генерального підрядника та/або за рахунок залучених коштів від фізичних та юридичних осіб.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 09.09.2015 сторонами збільшено ціну 1 кв. м. об'єкту будівництва до 5 380,00 грн/кв. м. та, відповідно, ціну договору до 50 496 192,00 грн, у т.ч. ПДВ.
Відповідно до додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 сторонами збільшено ціну 1 кв. м. об'єкту будівництва до 5 860,00 грн/кв. м. та, відповідно, ціну договору до 55 139 520,00 грн, у т.ч. ПДВ.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, листом № 20 від 15.07.2019 відповідач відмовився від договору підряду на капітальне будівництво № 2 від 20.06.2014, зважаючи на суттєве порушення позивачем строків будівництва та введення об'єкту в експлуатацію.
Позивач вважає таке рішення, оформлене листом відповідача № 20 від 15.07.2019, незаконним та таким, що свідчить про необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань за договором, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач зобов'язався завершити виконання робіт з будівництва будинку та передати його у власність замовника не пізніше 14 календарних місяців з дати отримання від замовника першого платежу за договором (відповідно до п. 2.3 договору). При цьому, перший платіж відповідачем здійснено 01.07.2014, таким чином, зобов'язання позивача як генерального підрядника мали бути виконані у термін до 01.09.2015.
Також відповідачем вказується на відхилення позивачем як генеральним підрядником від проектної документації під час виконання ним будівельних робіт, у зв'язку з чим будівельні роботи виконувались іншими організаціями.
На підтвердження своїх тверджень відповідачем надано: виписку по особовому рахунку, з якої вбачається перерахування відповідачем позивачу 01.07.2014 грошових коштів в розмірі 1 200 000,00 грн з призначенням платежу "на виконання робіт згідно графіком фінансування «договір № 2 від 20.06.2014"; акт обстеження стану покрівлі від 19.07.2017, складений за участі позивача відповідача та проектувальника (ТОВ «Зелене Будівництво»); лист позивача № 22 від 25.10.2017, в якому позивачем вказується, що з вересня 2017 року позивача фактично усунуто від виконання обов'язків генерального підрядника, у зв'язку з чим позивач знімає з себе відповідальність за подальший стан об'єкту; договори підряду, укладені з іншими організаціями про виконання підрядних робіт в період 2017-2019 роки, на об'єкті будівництва за адресою: по вул. Бориспільська, 19 у Дарницькому районі м. Києва, виписки АТ КБ «Приватбанк» з рахунку ЖБК «Захисник» за період з 01.06.2015 по 31.12.2015 та виписки ПАТ «БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ» з рахунку ЖБК «Захисник» за період з 09.04.2014 по 03.12.2015.
Також місцевим судом враховано висновок будівельно-технічної експертизи в межах кримінального провадження № 12017100000001238, відповідно до якого загальна вартість будівельних робіт виконаних генпідрядником ТОВ ОСВ «Практик» по будівництву житлового будинку, який був об'єктом будівництва з вищевказаним договором, відповідно до наданої звітної документації становить 47 062 300,00 грн.
Доводи апелянта щодо необґрунтованості висновку експерта, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки містять фактично незгоду з таким висновком та містять лише припущення щодо неналежного дослідження об'єкту, які не підтверджені належними доказами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1 - 3 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.
Аналіз статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним, необхідним є: по-перше, пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Конструкція ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 875 Цивільного кодеку України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України, у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з приписами ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Позивач скористався своїм правом на розірвання договору, яке передбачене п. 5.4.6 договору у разі порушення істотних умов договору, натомість позивачем під час розгляду даної справи не надано доказів того, що ним відповідно до п. 2.3 договору виконані роботи протягом 14 місяців з дати отримання першого платежу, здійснення якого відповідачем сторонами не заперечується.
При цьому підписанням додаткових угод № 2 та № 3 до даного договору, сторонами внесено зміни щодо ціни договору, проте доказів того, що в договір вносились зміни щодо строку виконання робіт, сторонами під час розгляду даної справи не надано.
Крім того, позивач у своєму листі № 22 від 25.10.2017 фактично сам визнав, що з вересня 2017 року останнього фактично усунуто від виконання обов'язків генерального підрядника, у зв'язку з чим позивач знімає з себе відповідальність за подальший стан об'єкту, тобто з вересня 2017 року позивачем як генеральним підрядником не здійснювалось будівництво, а отже, не виконувались взяті на себе зобов'язання як генерального підрядника згідно з укладеним договором.
Також судом враховано висновки, викладені у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/2512/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021, за позовом ТОВ «ОСВ Практик» до ЖБК «Захисник» про стягнення заборгованості за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 2 від 20.06.2014 року в розмірі 1 048 820,58 грн., відповідно до яких у задоволенні позовних вимог відмовлено саме у зв'язку з недоведеністю фактичного виконання робіт у лютому 2019 року на виконання вищевказаного договору на капітальне будівництво.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до норм процесуального законодавства України, зокрема, ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості вимог позивача про визнання недійсною односторонньої відмови від договору, що відповідно є підставою відмови у задоволенні позовних вимог, про що суд першої інстанції постановив обґрунтоване рішення.
Доводи апелянта з приводу несвоєчасності виконання будівельних робіт у зв'язку з неналежним фінансуванням зі сторони відповідача відповідно до графіку фінансування виконання робіт, суд вважає неспроможними, оскільки графік складений як додаток до договору від 20.06.2014, тоді як додатковими угодами № 1 від 03.11.2014, № 2 від 09.09.2015 та № 3 від 29.03.2016 сторонами вносились зміни до договору в частині ціни, натомість графік фінансування залишився без змін та уточнень.
Інші доводи апеляційної скарги, як то невиконання відповідачем свого обов'язку з передачі позивачу необхідної документації та порушення прав та інтересів інвесторів не спростовують наведеного вище, оскільки ненадання технічної документації не є підставою для відмови від виконання умов договору позивачем, передбачених п.2.3 договору, відповідно до якого, генпідрядник зобов'язується завершити виконання робіт не пізніше 14 календарних місяців з дати отримання від замовника першого платежу та не заперечує право відповідача на розірвання договору на підставі п. 5.4.6 договору та норм матеріального права, а щодо інвесторів суд зазначає, що вказані особи не є сторонами спору, доказів того, що оскаржуване рішення може вплинути на права та інтереси цих осіб позивачем не надано.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик"залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 у справі №910/14729/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСВ Практик".
Матеріали справи №910/14729/19 повернути суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2023.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир